Скульптор Михайло Рева і художниця Тетяна Ан відчинили двері до свого творчого світу, відверто ділячись поглядами на сучасні арт-тенденції та особистими історіями, що формують їхній творчий шлях
Ми маємо великих політиків, драматургів, перекладачів, живописців, науковців, лікарів. Цікаво, як би склалися їхні кар’єри, якби не кохані жінки? Якби не їхнє піклування, самопожертва, безумовна віра та безоглядна любов?
Це сталося 27 березня 1827 року. В особливо нічим не примітний понеділок, якщо не брати до уваги того, що цього дня Відень накрила божевільна весняна гроза. Під звуки дощу, який шалено барабанив по вікну, помирав великий Людвіг ван Бетховен
Минулого року Василю Рябченку виповнилося 70 років. Видатний Майстер поділився з нашими читачами роздумами про природу мистецтва, творчу свободу, долю художника і справжню дружбу
«Оскар» — найбільш критикована нагорода. Одні засуджують її за відсутність расового та ґендерного розмаїття, інші — за його надлишок. Одні дорікають кіноакадемікам, які голосують, за суб’єктивність, інші — за заангажованість. І всі гуртом звинувачують Кіноакадемію в тому, що щороку реальний список переможців не співвідноситься з бажаним
За рік після виходу «Майстра і Маргарити» режисер Михайло Локшин продовжує свій шлях — захищаючи фільм від цензури, просуваючи його в Європі та розмірковуючи про владу, мистецтво й свободу. В ексклюзивному інтерв’ю Локшин розповідає про прокляття екранізації Булгакова, свою антивоєнну позицію і майбутнє кінематографа
На жаль, ми не можемо змінити минуле й викреслити з нього ні трагічні, ні великі, ні навіть суперечливі та неоднозначні події. Але якщо сьогодні ми в пориві хибно зрозумілої «дерусифікації» відмовляємося від таких геніїв, як Бортнянський, ми, по суті, погоджуємося, що імперський «податок на талант» був справедливий. Фактично ми погоджуємося заплатити його вдруге
Як створюються звуки, що змушують нас переживати, плакати й сміятися в кіно? Як музика стає невидимим героєм на екрані? Відповідь — в інтерв’ю французького композитора сучасності про природу кіномузики, київське дитинство, антисемітизм і рятівну роль кінематографа в його житті
«Учень. Історія Трампа» (The Apprentice) режисера Алі Аббасі показали на Каннському кінофестивалі у травні. Цей фільм, оповідаючи про період, коли зірка Трампа засяяла спочатку над Мангеттеном, перетворившись на маяк капіталізму епохи Рейгана, не дає жодних відповідей. Лише ненав’язливо формує погляд глядача
Геніальний трагіфарсовий боді-горор «Субстанція», що його демонструють нині на великих екранах, дав привід заговорити не лише про неймовірну обдарованість та сміливість Демі Мур, котра зіграла в ньому головну роль, а й про людське тіло як один із найпоширеніших об’єктів зображення в історії кіно
Що ми знаємо про роль музики, її призначення і чому намагаємося негайно, просто в кінозалі, «шазаміти» вподобані нами композиції? Чи здатна звукова доріжка бути повноцінним героєм фільму, чи покликана лише ілюструвати, створювати настрій?
Якщо ви ще не читали романи південнокорейської письменниці Хан Ган, їх варто прочитати. Не тільки тому, що 2024 року вона стала лауреатом Нобелівської премії з літератури, а роман «Дорогий синку, мій любий» потрапив до числа 100 книг, відібраних для арт-проєкту «Бібліотека майбутнього»