Іван Малкович — поет, видавець, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Автор семи поетичних збірок, зокрема «Ключ», «Вірші на зиму», «Все поруч». Входить у ТОП-100 найвпливовіших людей України. Його називають сучасним Оле-Лукойє
Як створюються звуки, що змушують нас переживати, плакати й сміятися в кіно? Як музика стає невидимим героєм на екрані? Відповідь — в інтерв’ю французького композитора сучасності про природу кіномузики, київське дитинство, антисемітизм і рятівну роль кінематографа в його житті
«Щедрик» — найвпізнаваніша пісня XX століття. Майже двадцять років автор працював над мелодією, зробивши п’ять аранжувань. Вперше щедрівка прозвучала у Києві в 1916 році. В Америці — 5 жовтня 1922 року в провідному концертному залі Нью-Йорка Карнеґі-хол. Згодом було зроблено переклад англійською, тож жителі «Великого яблука» знають наш «Щедрик» як «Колядку дзвонів»
На жаль, ми не можемо змінити минуле й викреслити з нього ні трагічні, ні великі, ні навіть суперечливі та неоднозначні події. Але якщо сьогодні ми в пориві хибно зрозумілої «дерусифікації» відмовляємося від таких геніїв, як Бортнянський, ми, по суті, погоджуємося, що імперський «податок на талант» був справедливий. Фактично ми погоджуємося заплатити його вдруге
Як створюються звуки, що змушують нас переживати, плакати й сміятися в кіно? Як музика стає невидимим героєм на екрані? Відповідь — в інтерв’ю французького композитора сучасності про природу кіномузики, київське дитинство, антисемітизм і рятівну роль кінематографа в його житті
Як створюються звуки, що змушують нас переживати, плакати й сміятися в кіно? Як музика стає невидимим героєм на екрані? Відповідь — в інтерв’ю французького композитора сучасності про природу кіномузики, київське дитинство, антисемітизм і рятівну роль кінематографа в його житті
Микола Хвильовий, справжнє прізвище якого — Фітільов, був непересічним українським письменником, поетом і публіцистом, чия творчість стала однією з основ революційної української прози. Цей майстер слова завжди захищав історичне буття України і, попри свій непростий характер, залишив незабутній слід у літературі. Життя його і творчість — це вічний символ внутрішнього вогню, який ніколи не згасне
Режисер-постановник, який зробив переворот у театральному мистецтві. Змінив закони та канони театру. Його вистави нагадували містерію, а погляди випереджали час. Заснував славнозвісний «Березіль». Зняв три художні стрічки. Наголошував: «Ви плачете на сцені, а публіка спокійно споглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала!»
«Учень. Історія Трампа» (The Apprentice) режисера Алі Аббасі показали на Каннському кінофестивалі у травні. Цей фільм, оповідаючи про період, коли зірка Трампа засяяла спочатку над Мангеттеном, перетворившись на маяк капіталізму епохи Рейгана, не дає жодних відповідей. Лише ненав’язливо формує погляд глядача
У дитинстві майбутній авангардист Казимир Малевич ігнорував простий олівець, а першими пензлями були аптекарські, які призначалися для змащування горла під час дифтериту. Подорослішавши, писав картини, вартість яких на сьогодні становить десятки мільйонів доларів, зокрема «Чорний квадрат» — чотириста п’ятдесят мільйонів
Геніальний трагіфарсовий боді-горор «Субстанція», що його демонструють нині на великих екранах, дав привід заговорити не лише про неймовірну обдарованість та сміливість Демі Мур, котра зіграла в ньому головну роль, а й про людське тіло як один із найпоширеніших об’єктів зображення в історії кіно
Володимир Івасюк (1949 –1979) — український композитор, який однією піснею змусив увесь колишній СРСР зрозуміти українську мову. Москва постійно намагалася прибрати генія до рук, адже, як стверджував Леонід Утьосов: «Жити можна де завгодно, а працювати слід у Москві». На це Володя мав тверду відповідь: «Я український композитор»