КОРІННЯ ТА КРИЛА з Борисом Бурдою: Рут Бейдер Гінзбург, дочка іммігранта з Одеси — суддя Верховного суду США

ПРОБЛЕМА ОДЕСИ
Наша країна в якомусь сенсі — Америка навпаки.США називають «нацією іммігрантів». А якщо нас і не називають «нацією емігрантів» — це щоби не зв’язуватися.
Одеса в цьому плані зовсім не є винятком. Якщо одесит чи нащадок одесита по-справжньому знаменитий — його кар’єра розгортається не в Одесі, це й до ворожки не треба ходити.
Причому саме знаменитих діячів усіх мистецтв з одеським корінням — хоч греблю гати.
Дійшло до того, що на ювілеї московського ЦБПМ (Центрального будинку митців) одеська команда КВК вітала їх такими словами: «Дорогі москвичі! Ми вас дуже любимо. Настільки любимо, що вже подарували вам Ільфа, Петрова, Катаєва, Олешу, Бабеля… (загалом, список прізвищ на сто). Але це ще не все — ми готові подарувати вам усіх наших митців! Тільки ви тоді поверніть нам наших…»
Але в політиці, юриспруденції чи чомусь подібному одесити надто не прославилися. Батько «надзвичайних трійок» Вишинський, завзятий сталінський опричник Мехліс, посібник Лисенка Презент — один одного показовіший, і доповнити цю послідовність досить просто.
МАЛЕНЬКА КІКІ
Тим приємніший дивовижний контрприклад, що ставить цю закономірність під обґрунтований сумнів.
Коли нещодавно в США померла донька одесита, з нею прощалися у національній скульптурній залі Капітолію — вона стала першою жінкою, яка була удостоєна такої почесті.
Під час народження її назвали Джоан Рут Бейдер. Її батько Натан Бейдер приїхав до США з Одеси, а мати походила із сім’ї австрійських євреїв.
Ім’я Джоан виявилося недоречним у школі — у її класі вже було кілька дівчаток на ім’я Джоан, і щоб її з ними не плутати, її почали називати другим ім’ям — Рут. Воно й прижилося.
Хто ж так добре мотивував на здобуття освіти не дуже просту дівчинку, яка заробила в сім’ї прізвисько Кіки, тобто «штовхачка», за її улюблений спосіб комунікації з сестрами?
Безперечно, її мати Селія — вона хотіла, щоб її дочка змогла отримати від життя те, що їй не дісталося. У її родині на освіту всіх дітей коштів не вистачало, і батьки направили до коледжу лише брата — як-не-як хлопчик…
УНІВЕРСИТЕТ
Закінчивши школу, Рут змогла вступити до Корнельського університету, що входить до Ліги Плюща, — об’єднання найпрестижніших вишів Америки.
Вона виявилася у своєму класі студенткою з найбільшою кількістю набраних за навчання балів та легко змогла стати членом студентської корпорації Фі Бета Каппа, до якої потрапляє один із кількох десятків бажаючих.
Як відбувається з багатьма, дівчина знайшла в університеті не лише знання, а й своє особисте щастя.
Як трапляється мало з ким, ця знахідка призвела до міцного шлюбу на все життя, щасливої та міцної родини, благополучних дітей та взаємної підтримки у всьому. Вона бере прізвище чоловіка і стає Рут Бейдер Гінзбург, іноді просто Рут Гінзбург.

Пізніше вона сказала: «Я зустріла Марті, коли мені було 17, а йому 18. Він був єдиним хлопцем, якому було важливо, що в мене є мозок».
Зі свіженьким дипломом бакалавра вона їде працювати до місця служби чоловіка і починає свій трудовий шлях у службі соціального забезпечення. Незабаром її знижують на посаді. Причина — вагітність. Такий ось службовий недогляд…
Після народження дочки Рут вступає до Гарвардської юридичної школи — серед набраних 500 осіб опиняється 9 жінок. Декан Ервін Грісволд запитує у них: «Як ви виправдовуєте те, що ви посіли місце кваліфікованого чоловіка?»
Про це пише багато хто, а що Гінзбург йому відповіла: «Мій чоловік — юрист, і мені, як жінці, необхідно знати, чим він займається», згадують рідко. Що на це сказав декан, я не знайшов. Скоріше за все, промовчав і замислився.
ШВЕЦІЯ — НЕ АМЕРИКА
У 1961–1963 роках Рут за завданням Юридичної школи Колумбії вивчала юридичні процедури в Швеції і навіть опанувала для цього не дуже легку шведську мову.
У Швеції вона виявила, що жінки становлять до чверті всіх студентів-юристів, а одна жінка-суддя успішно займалася своєю роботою на восьмому місяці вагітності.
Що цікаво, нічого жахливого зі Швецією через це не сталося. Приблизно в цей час їй двічі відмовили на посаді клерка через її стать.
Взяли тільки тоді, коли професор, що її рекомендував, Гютер, пообіцяв, що більше не порекомендує нікого, якщо Гінзбург не візьмуть. Звісно, вона чудово впоралася з роботою, якою займалася потім ще два роки.
У 1963 році Рут нарешті стала професором юридичної школи Рутгерс. Теж не без нюансів — платили їй менше, аніж іншим професорам. Підстава — її чоловік добре заробляє. Причому відомостей про жінку, якій добре приплачують, тому що в неї чоловік — дурень бездарний, особисто я не маю.
ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ
А 1972 року вона стала співзасновницею Проєкту з прав жінок Американського союзу захисту громадянських свобод. За три роки Гінзбург виграла п’ять із шести справ, які вона вела для захисту жінок від дискримінації.
Демонструючи своє прагнення рівності статей, вона так само кваліфіковано заступалася за чоловіків, яких дискримінували за статевою ознакою.
Наприклад, Рут виграла справу для вдівця, якому відмовили у виплатах через втрату годувальника, бо було прописано, що допомога виплачується лише вдовам.
Вона також успішно відстоювала право чоловіків, які після розлучення виховували дітей, отримувати аліменти від їхніх матерів. Рівність — така рівність, у всьому.
Не менш енергійно вона виступала за те, щоби чоловік жінки-військовослужбовця мав такі ж права на допомогу, як дружина чоловіка-військовослужбовця. Ви спитаєте, чому ні? Ось і вона теж спитала й домоглася того, що це порушення усунули.
Навіть те, що чоловікам та жінкам встановили різний вік, після якого вони можуть у штаті Оклахома вживати алкоголь, вона визнала порушенням рівноправності. Самі розумієте, що це порушення Рут скасувала.
При цьому вона завжди підкреслювала, що справа не лише у захисті прав жінок, а й у тому, що гендерна дискримінація шкодить і жінкам, і чоловікам.
СУДДЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

У 1980 році Гінзбург була вже досить помітною на федеральному рівні, і Джиммі Картер призначив її членом Апеляційного суду округу Колумбія — територіальної одиниці, до складу якої входить столиця США Вашингтон. Там вона працювала 13 років.
А 1993 року президент Клінтон віддав Рут Гінзбург найвищу шану, якої тільки може добитися суддя в США, — призначив її членом Верховного суду. Їх лише дев’ять, призначення це довічне.
Суддя може піти з власної волі або зробити щось настільки кошмарне, через що зазнає імпічменту, а це не простіше, ніж імпічмент президента. В іншому випадку він служитиме там до самої смерті. Рут Гінзбург так і вчинила.
Верховний суд США — остання інстанція, до якої можна апелювати, навіть президент — молодший, ніж більшість Верховного суду. Це набагато помітніша і важливіша інстанція, ніж, наприклад, Конституційний суд у нас. І більш авторитетна.
СТІЙКА ПОЗИЦІЯ
Увійшовши до складу Верховного суду, Рут Гінзбург продовжувала захищати жінок. Вона була автором висновку у справі Військового інституту Вірджинії — першого державного вищого військового коледжу в США, який відмовлявся приймати жінок.
У ньому вона наголосила, що уряд має надати «надзвичайно переконливе обґрунтування» для використання класифікації за ознакою статі». Начебто такого не знайшлося…
До речі, для позначення статі вона використала слово gender, тепер трохи відоме й нам, але не слово sex — англійською це перекладається і як «секс», і як «стать», а вона хотіла уникати подібних двозначностей. Тепер у США це загальноприйнято.
Висловила Рут свою позицію і щодо дозволу абортів. Вона сказала:
Якщо держава починає контролювати рішення, які ухвалює жінка, то це означає, що вона не сприймає жінку як людину, здатну робити власний свідомий вибір
За її участі прийняли й закон, що ліквідує непрямі обмеження права жінки на аборт, на кшталт законодавства Техаса, яке різко обмежило кількість клінік, що могли вдаватися до цього.
ВСЕ ДОВОДИЛОСЯ ВИБОРЮВАТИ
Не завжди її думка перемагала. Але вона активно користувалася правом судді Верховного суду на особливу думку. Фраза I dissent («Я заперечую», «Я не згодна») стала найвідомішою і фірмовою реплікою Рут Гінзбург за 27 років роботи у Верховному суді.
У 2015 році вона відіграла важливу роль у прийнятті щонайменше двох суттєвих рішень Верховного суду. Шістьма голосами проти трьох суд затвердив закон про медстрахування «Обамакейр», з перевагою лише в один голос — легалізував одностатеві шлюби у всіх штатах США.
Останньою її справою у Верховному суді було скасування ухвали, за якою чоловіки були зобов’язані брати участь у судах присяжних, якщо їх туди закликали, а жінки ні. Рівноправність має на меті й рівність обов’язків, і вона була за це.
Наприкінці виступу Гінзбург у цій справі тодішній суддя Верховного суду Ренквіст запитав її: «Отже, ви не задовольнитеся портретом Сьюзен Ентоні (відома феміністка) на новому доларі?»
Гінзбург пізніше згадувала, що вона хотіла відповісти: «Ми не задовольняємося дрібницями», але в результаті вирішила не відповідати на питання зовсім. І правильно — відповідати треба лише на справді важливі зауваження…
Ось коли її запитали, скільки жінок має бути у Верховному суді, вона відповіла — дев’ять. Тобто всі. Співрозмовник здивувався, а вона спитала його, чому ніхто не дивувався, коли в суді було дев’ять чоловіків?
ЗАГАЛЬНИЙ КУМИР
Така яскрава й помітна суддя виявилася цікавою не лише юристам і набула в американському суспільстві статусу рок-зірки.
За аналогією з відомим американським репером Notorious BIG її почали звати Notorious RGB.


Слово notorious перекладається як «горезвісний», «нестерпний», але не варто сприймати його як осуд — мова скоріше йде про її завзятість. Зрештою, репер взяв собі це прізвисько за власною волею, тож не таке вже воно й образливе.
Її біографія Notorious RBG: The Life and Times of Ruth Bader Ginsburg потрапила до списку бестселерів наступного дня після виходу у 2015 році.
Її ім’я згадується у культових серіалах на кшталт «Парки та зони відпочинку», а біографія стала основою для повнометражних фільмів — наприклад драми «За статевою ознакою», що вийшла у прокат 2018 року. Якісний, професійний фільм, який заслужено став касовим хітом — раджу подивитися.
Велику популярність отримав і біографічний документальний фільм про неї — він називався «Р.Б.Г.», за її ініціалами.
Вона є широко популярною серед молоді: молоді жінки роблять татуювання з її зображенням, а діти вдягаються, як вона, на Хелловін. Упізнати її легко — хоча б за улюбленим білим коміром, купленим нею в Кейптауні.
До речі, комірів, як і окулярів, мала цілу колекцію. А вибирала вона їх для носіння не просто так, як і прикраси.
До прикладу, золоте кольє означало, що Рут не погоджується з більшістю суддів Верховного суду, а жовто-рожевий комір вона вдягала, коли оголошувала думку Верховного суду.
НЕЗВАЖАЮЧИ НІ НА ЩО
Всю цю гігантську роботу Рут Гінзбург виконувала 21 рік із 27, проведених нею у Верховному суді, страждаючи на онкологічні захворювання.
1999 року в неї вперше було діагностовано таке захворювання — рак товстої кишки. Її чоловік Мартін дбав про неї в той період, взявши на себе побутові справи та стежачи за тим, що преса про неї пише.
Американська медицина впоралася із цим захворюванням, але через 10 років у неї виявили рак підшлункової залози. Справлятися з ним було важче — у 2010 році Мартін Гінзбург теж тяжко захворів і залишив цей світ. Їх вкрай щасливий та вдалий шлюб тривав майже 60 років.
І цей рак відступив, але у 2018 році вона зламала три ребра та при діагностиці у неї виявили рак легень. Уявіть собі — і його вдалося приборкати.
Але рецидив раку підшлункової залози, що спіткав її незабаром, виявився найнебезпечнішим. Хоча вона навіть повідомила, що його вдалося подолати, це було не так — 18 вересня 2020 року вона померла після загострення.
За весь 21 рік її хвороб вона пропустила лише кілька засідань суду — робота для неї була передусім.
ПРОЩАННЯ НАЦІЇ
Вже після смерті Рут Гінзбург включили до списку найвпливовіших жінок 2020 року у світі. На церемонії похорону труну з її тілом поставили на ту саму дерев’яну платформу, яку збудували для президента Лінкольна після його вбивства.
На церемонії були присутні спікер палати представників, кандидат у президенти Байден, віце-президент Пенс і, звичайно, президент Трамп, який назвав покійну «юристом-титаном».
Але відразу після похорону, Трамп запропонував нового кандидата на її місце. У 2016 році в аналогічній ситуації республіканці зажадали, щоби суддю призначив не Барак Обама, строк президентства якого добігав кінця, а переможець на виборах.
Так і вчинили — суддю Ніла Горсача призначив Трамп. Як ви самі розумієте, про таку практику Трамп зовсім забув, коли йому це було невигідно.
Незадовго до виборів він призначив на її місце Емі Барретт — ревну католичку, яка виступає проти абортів взагалі. Вибори він програв, але його кандидат — уже суддя. Хто б, знаючи Трампа, сумнівався…
Можу сказати одне: місце Рут Бейдер Гінзбург в історії від таких випадковостей вже не залежить.
ВОНА НАМ ПОТРІБНА
В Україні, на батьківщині тата Рут, в Одесі, та й у країні взагалі, про неї знають зовсім недостатньо. Нам загалом важко повірити, що юристи в країні щось вирішують самі, без підказок політиків.
Тим більше варто познайомитися з її життям та зробити якісь висновки. Такий подарунок нам вона може зробити цілком безкоштовно — хіба ми цього не любимо?
Вона говорила про свій життєвий шлях: «У житті часто трапляється так, що перешкоди перетворюються на велику удачу». Мені здається, що нам усім не заважає запам’ятати ці слова.
Якщо до її імені Ruth додати попереду одну літеру, вийде слово truth — «істина». Дуже несхоже, що це випадково.