РАДОМИСЛЬ — ЗАМОК ІЗ СЮРПРИЗОМ

Замок Радомисль, збудований на місці папірні, зведеної близько 1612 року / wikipedia.org

Хочете власноруч виготовити папір за рецептом XVII століття? Маєте таку нагоду. Є у Житомирській області, за 100 кілометрів від Києва, невеличке містечко, що зветься Радомишль. Ще кілька кілометрів від його центру, і ми під’їжджаємо до історико-культурного комплексу «Замок Радомисль».

То музейний комплекс приватний, його засновниця — знана медикиня Ольга Богомолець. І входять до нього музей, ландшафтний парк, приміщення для урочистих церемоній, трапезна, концертна зала та міні-готель. Саме тут розташований єдиний в Європі Музей української домашньої ікони. Його експонати — особиста колекція пані Богомолець, яку вона збирала починаючи з 1995 року.

Через цю місцевість проходив Via Regia («Шлях королів») — найдавніший у світі суходільний торговий шлях, який був започаткований ще за часів античності. Тим шляхом із Європи до Києва та у зворотному напрямку за Середньовіччя йшли купці, митці, мандрівники та паломники.

ЗАМОК ІЗ СЮРПРИЗОМ

Споруду було придбано як млин, та в ході огляду і реконструкції виявилося, що збудовано млин на фундаменті старовинної папірні — першої на території Центральної України паперової фабрики. Заклали її на початку XVII століття (1612 року) ченці за наказом архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького. Радомишльський папір деінде не продавали — він призначався для лаврської друкарні, яка виготовляла церковні й не лише книги накладами, чималими для свого часу. Про обсяги можна судити з того факту, що лаврська друкарня за перші вісім років свого існування надрукувала книг більше, ніж друкарні всієї тодішньої України. Папір із Радомишля (тоді це місто мало назву Радомисль) легко впізнати за водяними знаками. На них — шляхетські герби лаврських архімандритів (спочатку Єлисея Плетенецького, а після його смерті — Захарії Копистенського), а також стилізовані зображення трикупольного храму з хрестами. За свідченням Копистенського, видатного церковного й культурного діяча, одного з теоретиків концепції «Київ — другий Єрусалим», папірня була заснована «коштом немалим на здивування того краю як річ небувала».

ПЕРШІ ДРУКОВАНІ КНИЖКИ

Саме на цьому папері віддруковані перший київський «Часослов» у грудні 1616-го, першу українську поетичну збірку «Венок добродетелей превелебного в бозе милостивого пана отца Плетенецкого» (1618) і перший український словник «Лексикон славеноросскій» (1627) — видання знакові для історії вітчизняного книгодрукування. Керував папірнею від самого її виникнення ієромонах з лаври Пантелеймон Кохановський. Це був високоосвічений церковний діяч, справжній патріот України — 1654 року він відмовився присягати на вірність московському цареві Олексію Михайловичу. Готовий папір із Радомишля річками Мика, а далі Тетерів сплавляли до Дніпра і доставляли до Києва. Село, що виникло одночасно з фабрикою, отримало назву Папірня. Воно було самостійною адміністративною одиницею до 1960-х років, після чого увійшло до складу Радомишля.

ЗА СТАРИМИ РЕЦЕПТАМИ

Відома рецептура паперу. Готувалася паперова пульпа — з льону, кропиви, конопель, старого одягу та води. В залежності від виду паперу — для друку або для письма — сировину брали в різних пропорціях. А щоб готові паперові листи не попсували комахи, у пульпу додавали лушпиння цибулі та часнику. Папір мав сіруватий відтінок, проте був надзвичайно довговічним. Зберігся набагато краще за голландські та німецькі аналоги того ж XVII століття. Дехто з дослідників українського книгодрукування висловив припущення, що папірня існувала до 1648 року. Спочатку занепала, потім була зруйнована. Проте існує версія, що функціонувала вона й у XVIII столітті. Цю версію підтримують і польські вчені. Протягом десятиліть ніхто з чужинців захопити папірню так і не спромігся. Однак її руйнування, згідно з іншою версією, відбулося у другій половині XVII століття, за часів Національно-визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького та пізніших козацьких повстань.

МЛИН НА МІСЦІ ПАПІРНІ

Лише через двісті років, на початку XX століття, на фундаменті, що зберігся від папірні, побудували млин. Це сталося 1902-го. Споруда, зведена із червоної цегли на кам’яному природному пагорбі, височіє на березі річки Мики. У радянські часи будівля також використовувалася як млин, а після розвалу СРСР протягом десятиріччя стояла занедбаною пусткою. Останню партію борошна млин виробив 1989 року. І далі потихеньку перетворився на міське сміттєзвалище. 2007-го було проведено масштабну реконструкцію замку під керівництвом нової власниці — Ольги Богомолець. В ході відновлювальних робіт споруду було очищено від 60 тонн сміття, прилеглу територію осушено та перетворено на ландшафтний парк.

Міжнародний конкурс оповідань «ОДЕСССІАДА»

НОВЕ ДО СТАРОГО

2009 року поблизу будівлі замку-млина встановили пам’ятник засновникові Радомишльської папірні Єлисею Плетенецькому. Це перший в Україні пам’ятник цьому видатному діячеві і перший пам’ятник людині на водній поверхні. Скульптуру виконав український майстер Владислав Волосенко. Вона зображує монаха, що пливе у човні, схиливши голову над розкритою книгою, в руці тримає свічку.

ТАЄМНИЦІ МАЙСТРІВ

Під час реконструкції та реставраційних робіт було встановлено, що будівля, де містилася стара папірня, мала ще й оборонний характер. Товщина стін становила 1,5 м. До того ж зведено її було на природній підземній гранітній скелі, яка на багато метрів заглиблювалася у землю й слугувала для неї фундаментом, що унеможливлювало підкоп. Постійні набіги кочівників у часи, коли будувалася папірня, були неминучі. Ченці це передбачили. І тому місце для папірні вибирали дуже ретельно. Тож врахували особливості ландшафту, який мав сприяти обороні при нападах. Ось і знайшли місце на скелі, з усіх боків оточеній водою, та звели папірню у вигляді замку. В процесі реставрації майстрам вдалося відтворити інтер’єри XVII–XIX століття. У 2008–2009 роках до основної споруди було добудовано вежу заввишки 35 м, на якій встановили дзвін.

ЗРОБИТИ ПАПІР ВЛАСНОРУЧ

І найцікавіше: для відвідувачів замку проводиться майстер-клас із виготовлення паперу. Отак просто: можна власноруч під керівництвом майстра виготовити справжній папір, побачити, як працюють машини, яким уже понад чотири століття… Дев’ять старих дзвонів підвісили на арці біля замку. Через Місток Мрії можна потрапити на Острів Щастя, оточений водними каналами. А ще є Острів Любові. Тож обирайте, куди йти спершу — за щастям чи за любов’ю. Раджу не проґавити ані перше, ані друге. Наостанок такий факт: хоч якою є в Радомишлі погода, в замку, за товстелезними стінами, майже цілий рік тримається однакова температура, приблизно +18 градусів за Цельсієм. І це не випадковість, не примха, а технологічна потреба: стала температура є надзвичайно важливою для паперового виробництва.

При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media