УКРАЇНСЬКИЙ ВЕРСАЛЬ: замок Радзивіллів, що чекає на відродження

Наполеон Орда. Олицький замок. Гравюра XIX століття / wikipedia.org

Замковий комплекс в Олиці називають українським Версалем. Він майже вдвічі менший за французьку резиденцію, але на момент його побудови роботи під Парижем ще й не починалися. Тож сьогодні побуваймо у замку, що на сході Волинської області. 

У власності давнього литовського роду Радзивіллів маленьке селище Олика опинилось дуже давно. Його передав Ян Радзивілл «Бородатий» у спадок своєму синові Миколаю Радзивіллу «Чорному». 

1547 року маршалок і Великий канцлер литовський Миколай Радзивілл отримав титул князя від імператора Священної Римської імперії (а також іспанського, німецького, італійського короля) Карла V. І Миколаю здалося, що настав час започаткувати спадкове князівство. 

365 СВІТЛИЦЬ ЗАМКУ РАДЗИВІЛЛІВ

Радзивілли — то був рід надзвичайно заможний — володіти вміли. А було чим! Численні міста та замки, величезні маєтки! А ще вони обіймали високі посади у Польщі та Литві. Цю заможність можемо сміливо уявити лише за описом княжого полювання. Один яскравий приклад. На лови звіра Кароль Станіслав II Радзивілл ходив не сам, а в супроводі якихось двох тисяч піхотинців, кількох сотень шляхтичів (до них додати 200 гончих), та ще й обозу з їжею, випивкою і, звісно, мисливським знаряддям…

У травні 1564-го стараннями власника Радзивілла «Чорного» селище Олика отримало Магдебурзьке право. Приблизно в той самий час будівництво резиденції Радзивіллів в Олиці завершилось. Загальна площа замку сягнула понад два гектари! Подібної величі не було в усій Європі. І знову-таки завдяки статкам Радзивіллів.

Лише світлиць у будівлі налічувалося 365. Подейкували, господар щоночі спав в інших покоях упродовж року. Про пишноти замкових інтер’єрів ходили легенди. Зали дійсно було розкішно декоровано, прикрашено картинами у позолочених рамах, настінними розписами. У Великій залі розміщувалася галерея портретів Радзивіллів.

ОБОРОННА СПОРУДА Й ПРОСТО КРАСА

Перший опис Олицького замку було зроблено 1686-го, другий — через пів століття, 1737 року. Цей останній опис супроводили, окрім детального плану, ще й ілюстраціями. Резиденція Радзивіллів в Олиці являла собою замок бастіонного типу. Це був один із перших квадратних бастіонів на теренах нинішньої України. По всіх чотирьох кутах — бастіони з казематами. Ширина олицьких мурів становила подекуди півтора метра. Захищали їх земляний насип та рів, його заповнювали водою з місцевих річок за допомогою штучного каскаду. Своє військове значення замок втратив у XVIII столітті. 

ТИХА ГАВАНЬ АЛЬБРЕХТА РАДЗИВІЛЛА

Альбрехт Радзивілл (1592–1656) називав Олику дуже красиво і влучно: «Тиха гавань». До замкового комплексу входили житловий палац, два колодязі, конюшні, до арсеналу — мушкети, гаківниці (різновид рушниці), а також гармати, прикрашені гербами та девізами. На першому поверсі замкового ансамблю розташовувались службові приміщення — кухні, пекарні, цукерня, а ще зброярня. В одній із веж була піч, де плавили метал для відливання гармат…

Відпочивати Великий канцлер литовський Альбрехт Радзивілл приїздив саме в Олику. Тут князь читав і полював. Альбрехт був людиною побожною й вирішив у цьому напрямку зробити щось корисне. Власним коштом він спорудив в Олиці найбільший на Волині Колегіальний костел Святої Трійці (будувався у 1635–1640 роках). 

На початку 90-х років XX століття костел був переданий вірянам Римо-католицької церкви. Підтримував князь і діяльність олицького шпиталю Святого Христа, де лікувалися не лише католики. Інший Радзивілл, Фердинанд, на початку XX століття теж запровадив безоплатне медичне обслуговування, крім того, забезпечував житлом та пенсією своїх робітників.

400 РОКІВ ВОЛОДІННЯ ОЛИКОЮ

Майже чотири сотні років Радзивілли володіли маєтком. Олицький замок — одна з кількох десятків резиденцій видатної родини. Українським Версалем дослідники назвали його за схожість із резиденцією французьких королів. Свого часу фортеця пережила козацьку облогу, навалу шведів і набіги солдатів Петра I.

У палаці гостювали представники польської знаті, а також літературні класики — француз Марсель Пруст та британець Сомерсет Моем, які згадували про замок у своїх творах, захоплюючись його красою. Від великих пожеж Олика постраждала 1803-го та 1823-го. А під час війни 1812 року у палаці облаштували військовий шпиталь, він був тут аж до 1837-го… З 1840-го по 1882-й замок стояв пусткою… Знову йому не пощастило в 1870 році: згоріла ратуша з безцінним міським архівом.

Міжнародний конкурс оповідань «ОДЕСССІАДА»

Лише 1883-го нащадок Радзивіллів Фердинанд Фрідріх розпочав в Олиці ремонтно-відновлювальні роботи. Будівництво тривало майже 30 років, керував реконструкцією палацу архітектор Зиґмунт Ґорґолевський, автор проєкту сучасної Львівської опери. 

В палаці зібрали колекцію творів мистецтва, яка складалася з англійських гравюр, картин, портретів. Для замку Фердинанд Радзивілл (1834–1926) придбав унікальну бібліотеку зі стародруками, що нараховувала шість тисяч книг.

Олицький замок від самого початку був задуманий як фортеця, захищена мурами, й тому парку навколо не було. Фердинанд же наказав висушити колишні рови та болотяну місцевість і засадити фруктовими деревами. Старий садівник пан Мілевський прикрасив квітниками головне подвір’я, територію ззовні та стіни.

ОСТАННІЙ СПАДКОЄМЕЦЬ

Під час Першої світової війни замок був пошкоджений. Після її закінчення останній спадкоємець Олики Януш Радзивілл модернізував інтер’єр палацу, провів електрику, опалення та водогін. Цей власник був людиною шанованою — очолював Комісію закордонних справ у польському Сенаті, тричі був кандидатом на посаду міністра закордонних справ. Тож замок часто відвідували політики, дипломати та впливові католики. Резиденцією Радзивіллів замок лишався аж до вересня 1939 року, коли Януш був заарештований. Недивно, що саме тоді багато унікальних меблів і гобеленів, витворів мистецтва й старовинних документів було вивезено до Росії. 

ОЛИКА — СТОЛИЦЯ ПОЛЬЩІ

На початку Другої світової війни президент Польщі Ігнацій Мосцицький переїхав із Варшави, куди заходили німці, до Олицького замку. Тоді маленьке містечко на Волині цілих сім днів виконувало функції польської столиці, а у палаці проводили вкрай важливі наради.

Під час тієї ж Другої світової замок пережив іще одну масштабну пожежу й дуже постраждав — вигоріли палац та інші споруди. Неушкодженими лишилися тільки стіни та склепіння над першим поверхом.

У повоєнні роки радянська влада Олицький замок націоналізувала, і в ньому — родовому гнізді європейських аристократів — 1957-го облаштували Волинську обласну психіатричну лікарню. У ті роки інтер’єр замку виглядав досить жалюгідно. До радянської спадщини належить і теперішній жовтий колір стін фасаду. Оборонні елементи замку були суттєво зруйнованими.

ПОЗИТИВНІ ЗРУШЕННЯ ОСТАННІХ РОКІВ

Однак від 2021 року замок став підпорядкуватися Волинському краєзнавчому музею. Дуже хочеться вірити, що цього разу йому поталанило і колись він поверне собі міць та привабливість. Бо Олика за часів свого розквіту була надзвичайно величною, не надто поступаючись розмірами Луцьку. У самому Олицькому замку навіть була система, яка складалася з 15 підземель, сполучених по колу, що мали вихід до сусіднього костелу, а також до бастіонів. Є над чим працювати.

Коли захід України був приєднаний до УРСР, радянська влада вирішила понизити статус Олики й перетворила його з міста на селище міського типу. Аж ось 17 квітня 2025 року Верховна Рада України проголосувала за те, щоб Олика знову стала містом. І це гарний знак. Проте нам дуже не вистачає Радзивіллів з їхнім 400-річним успішним досвідом володіння маєтком.

При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media