Джерело фото: magzter.com
Складно собі уявити, що перші банки, або, точніше, їхні «праобрази», відрізнялися від того, що ми бачимо зараз, адже заможні люди Стародавнього Риму, Греції або Вавилону зберігали свої кошти у релігійних храмах та підвалах цих закладів. Вважалося, що храми є безпечним місцем для збереження капіталу багатіїв, тож вони не лише розвивали свої «кастодіальні» функції, але й досягнули успіхів у питанні кредитування та інвестицій.
Можна сміливо заявити, що банківська справа та поява перших фінансових установ пов’язана з моментом чеканки перших монет, адже заможні люди усіх народів світу уже в той час розуміли важливість питання безпеки їхніх коштів.
Іронічно, що релігійні храми античних громад фактично стали першими банками у широкому розумінні цього слова: вони забезпечували усі умови для збереження коштів багатіїв, адже мали охорону не тільки у вигляді священників та робітників, але й воїнів, які відповідали за безпеку у цих релігійних об’єктах.
Є відомості про те, що заможні мешканці Риму зберігали свої кошти у підвалах храмів, очільники яких брали кошти за свої «кастодіальні» послуги, а збереження багатств заможних людей нерідко ставало причиною пограбування храмів у період міжусобних війн та заколотів.
Згодом ситуація змінилась, і для фінансових установ почали будувати окремі споруди, що, у свою чергу, почало забезпечувати «відокремленість» або автономність цих установ. Навіть після занепаду Римської імперії деякі банки ще функціонували й мали успіх у питаннях кредитування феодалів та інших землевласників Європи, яким потрібні були гроші на підтримання життєдіяльності своїх армій та ведення війн.
ТАМПЛІЄРИ — ПЕРШІ ФІНАНСОВІ АГЕНТИ?
Хоча про тамплієрів ми знаємо більше як про лицарів феодальної доби, основним сенсом життя яких була боротьба за права віруючих християн і захист паломників під час їхньої мандрівки до сакральних місць, проте історія також пов’язує представників цієї організації і з появою перших рис сучасної банківської справи.
Не є секретом, що мандрівка вірян була довгою, а на шляху до сакральних місць паломники зустрічали розбійників та бандитів, які, знаючи про довгий шлях вірян і їхні статки, могли з легкістю пограбувати таких людей.
У 1150 році Орден бідних лицарів Христа почав випускати та видавати фінансові акредитиви. Їх суть полягала у тому, що паломники перед своєю мандрівкою залишали грошові кошти та дорогоцінності в одній із філій тамплієрського ордену, а на заміну отримували документ, що підтверджує це.
Після цього паломник вирушав у дорогу і, не маючи при собі ані грошей, ані золота, ставав просто нецікавим для розбійників, яких зустрічав на своєму шляху. Разом з тим, паломник мав право пред’явити документ, який йому видав тамплієрський орден, у будь-якій філії цього ордену та, пройшовши перевірку автентичності документа і даних в ньому, отримував своє майно.
Таким чином запрацював механізм «банківських розписок». Філії тамплієрів на той час здійснювали фактично усі послуги, якими відомі сучасні банки: надання кредитів, прийняття депозитів, фінансування та конвертації валют.
У ці часи тамплієри розвивали велику мережу філій, зосередили у своїх руках великі економічні та політичні ресурси, що не сподобалось правлячій еліті Європи. Як результат, вже на початку XIV століття тамплієри втратили свою економічну могутність та орден був розпущений.
EASY MONEY МОНАРХІВ ТА НАДБАННЯ АДАМА СМІТА
Першим приватним офіційним банком у світі був картель приватних лихварів з Генуї, а першим офіційним державним банком вважають Banco della Piazza de Rialto, який був створений у Венеції 1584 року. Заможні європейські монархи, котрі грали першу скрипку на політичній арені континенту, зрозуміли важливість існування банківських інституцій.
Маючи достатню політичну владу, монархи часто зверталися до банків по грошову позику на вигідних їм умовах для фінансування постійних міжусобних війн, підтримання боєздатності армій та гонки озброєння.
Результатом таких безглуздих та надмірно затратних військових кампаній стала економічна криза європейських держав. Наприклад, у 1557 році іспанський король Філіп ІІ зумів довести країну до загальнонаціонального банкрутства.
1776 року відомий британський економіст Адам Сміт висунув свою теорію «невидимої руки», суть якої полягала в тому, що порядок у ринковій економіці виникає ненавмисно. Трапляється це тому, що кожен учасник ринку діє у своїх інтересах, але формує загальний корисний результат для всього суспільства.
На основі його поглядів на саморегульовану економіку банкірам вдалося обмежити участь держави у банківському секторі та економіці загалом, що, у свою чергу, сприяло розвитку всієї фінансової системи.
МОНОПОЛІЯ НА КОШТИ: «БАНКИ ПРАВЛЯТЬ СВІТОМ?»
Після «тамплієрського» періоду і часів надмірних позик монархів фінансові інституції стрімко почали розвиватися майже на всіх континентах. Великі британські, швейцарські, американські банки пропонували широкий асортимент фінансових послуг вже не тільки для еліти суспільства, але й для новоспечених підприємців та торговців.
Стає зрозумілим важливість регулювання фінансового сектору економіки, а тому держави створюють антимонопольні органи, центральні банки та формують федеральну резервну систему (наприклад, ФРС США). Досить часто комерційні банки стикалися з низкою економічних проблем, що приводило до економічних криз та, як наслідок, великих народних хвилювань і маніфестацій.
Органи державної влади у цьому випадку виступають регуляторами, рятуючи неліквідні банки від банкрутства, виплачуючи депозити вкладникам банку та знижуючи заборгованість комерційних фінансових установ перед власними клієнтами.
ЦИФРОВІЗАЦІЯ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ
З розвитком наших гаджетів і мережі «Інтернет» банки почали пристосовуватися до нових «цифрових» реалій. Окрім банків, у фінансовій системі з’являються інші платіжні системи, що позиціонують себе як новий, інноваційний, швидкий та зручний засіб надання фінансових послуг.
У грудні 1998 року з’явився PayPal, що запропонував послуги в транскордонному режимі будь-якій людині на планеті, в якої є банківська картка. Платіжні системи Wise, TransferGo, Stripe та інші стали новим словом у фінансовому секторі світу: платіжні послуги стали дешевшими, доступнішими усім прошаркам населення для миттєвих безконтактних переказів.
Для підтримання конкурентоспроможності традиційні банки почали інтегруватися з цифровими застосунками і станом на зараз, за думкою експертів, нічим не гірші від нових платіжних систем або установ електронних грошей.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ
Подібно до саморобного літального апарату братів Райт, що виконав перший успішний 59-секундний політ більше 100 років тому, суспільство дійшло до виробництва літаків з 20-годинними польотами без дозаправлення.
Фінансові установи, функції яких в античні часи виконували підвали релігійних храмів, наразі доступні у нашому смартфоні. Технічний прогрес людства дозволив нам користуватися благами фінансового ринку не встаючи з дивану, а відкрити банківський рахунок на власну компанію часто можна у три кліки.
Корпоративна політика фінансових установ нерозривно пов’язана з розвитком суспільства та настроями людей. Але фінансова стабільність і цифрова безпека мають бути першочерговими пріоритетними завданнями для фінансових установ, а для клієнтів — маркерами надійності обраного провайдера.
