Меню
З питань спільних проєктів editor@huxley.media
З питань співпраці з авторами chiefeditor@huxley.media
Телефон

ФЕСТИВАЛЬ ІДЕЙ: Liberal Arts та освіта від Aspen Institute Kyiv та Impact Hub Odessa

Huxley
Автор: Huxley
© Huxley – альманах про філософію, мистецтво та науку
ФЕСТИВАЛЬ ІДЕЙ: Liberal Arts та освіта від Aspen Institute Kyiv та Impact Hub Odessa
Юлія Тичківська, Єгор Гребенніков і Денис Полтавець

 

27 червня 2020 року завершився триденний Фестиваль Ідей. Фестиваль — це відкритий форум для лідерів, платформа для глибокого осмислення ідей та викликів, пов’язаних із гідним і щасливим життям у світі, що стрімко змінюється. Уперше за чотири роки свого існування фестиваль через COVID-19 та закриття кордонів відбувся онлайн. Тема фестивалю відображала глобальний порядок денний: «Глобальна лихоманка: долаємо кризу разом». Huxley планує серію публікацій за мотивами змістовних дискусій фестивалю. Сьогодні Єгор Гребенніков, Юлія Тичківська та Денис Полтавець ексклюзивно для Huxley розповідають про найважливіше — суть і місію Фестивалю Ідей, пояснюють, чому це не бізнес-форум, а також діляться спогадами про останній очний фестиваль, що відбувся в Одесі.

 

Мене завжди захоплювали проєкти, які сприяють взаємному збагаченню ідей та міжсекторальному обміну. Мої перші спроби розпочалися 2006 року з платформи Oxygen, а 2012-го ми запустили Impact Hub Odessa. У 2014 році ми провели перший Social Camp Ukraine, об’єднавши людей із різних сфер, яких єднало прагнення до соціальних інновацій і позитивних змін.

 

У 2017 році нам пощастило об’єднати зусилля з Aspen Institute Kyiv. Спираючись на досвід американського Aspen Institute в організації подібних заходів та ентузіазм українських команд, ми створили IDEAFEST — повноцінний фестиваль, який викликав значний суспільний інтерес.

 

Фестиваль об’єднав прогресивну, діяльну спільноту та став джерелом ідей і натхнення. Можливо, завдяки IDEAFEST наша країна трохи швидше виходить за межі провінційного світогляду та долучається до глобального порядку денного.

 

Єгор Гребенніков, співорганізатор і донор Фестивалю Ідей

 

Щ

о спільного між хірургом, відомим бізнесменом і шкільним учителем? Кожен із них — справжня скарбниця цікавих ідей. Раз на рік ці зовсім різні люди збираються в Одесі на Фестивалі Ідей, щоб разом зробити світ кращим. Сучасне українське суспільство — одне з найосвіченіших у світі. Українці успішно інтегруються в різні сфери діяльності в найрізноманітніших країнах, беруть участь у створенні високотехнологічних продуктів, здійснюють наукові відкриття та надихають десятки тисяч людей своїми творчими досягненнями. Чому ж тоді рівень життя в країні такий низький? Щоб відповісти на це запитання, спершу поговорімо про ідеї.

 

НАМ ПОТРІБНО ПОГОВОРИТИ

 

Грецьке слово ἰδέα можна перекласти як «форма» або «образ», тобто щось видиме або таке, що можна уявити. Одним із перших європейських мислителів, які досліджували це поняття, був Платон. Для нього ідеї існували незалежно від людського пізнання. Платон розумів їх як досконалі форми певних понять — наприклад, добра, справедливості та краси. Від часів Платона це поняття значно розвинулося й ускладнилося. Сьогодні словом «ідеї» ми називаємо як раптові осяяння, які можна висловити кількома словами, так і складні концепції на кшталт «ідеї справедливості» або «національної ідеї». Із поняттям «ідея» тісно пов’язані такі терміни, як «ідеал», «ідеологія», «модель», «проєкт» та інші.

Ми вже не схильні вважати, що ідеї існують у якомусь іншому світі, відокремленому від спостережуваного Всесвіту. Навпаки, сучасна фізика досліджує інформацію як фізичний параметр, а питання штучного інтелекту давно вийшло за межі вузьких інженерних кіл і нині обговорюється в найрізноманітніших контекстах. Споглядальний підхід до ідей доповнюється активним експериментуванням, що ґрунтується на науковому розумінні світу.

Сучасні суспільства в усьому світі активно працюють з ідеями. Саме тому вони так високо цінують здатність до абстрактного й творчого мислення. Але які ключові умови визначають успішність цієї роботи? Рівень освіти, розвиток наукових шкіл і доступ до знань — очевидні відповіді. Менш очевидною є важливість уміння вести діалог — хоча саме діалог є основним способом роботи з ідеями. Сучасні ідеї, а точніше їхнє практичне втілення, надзвичайно складні. Над реалізацією ідей працюють мультидисциплінарні команди, і кожен учасник бачить загальну картину зі своєї особливої перспективи. Саме діалог, у якому жодна позиція за замовчуванням не домінує, дає змогу розглянути ідею та способи її реалізації з різних точок зору.

Так ми й приходимо до відповіді на наше, здавалося б, просте, але серйозне запитання. Українцям бракує усталених практик діалогу, і це обмеження заважає нам перейти на якісно новий рівень суспільного розвитку. Ми розвиваємося повільніше за інші країни, тому що не навчилися обговорювати ідеї з іншими так, щоб індивідуальні досягнення кожного учасника розглядалися в контексті спільного блага всіх, хто бере участь у діалозі. Ідея стане реальністю лише тоді, коли її повністю зрозуміють і ґрунтовно осмислять ті, хто прагне втілити її в життя. Саме тому створення просторів для спілкування та обміну ідеями є для нас таким важливим завданням. До того ж ці простори мають бути максимально вільними від впливу нагальних вимог ринку чи політичного порядку денного.

 

ВІД ШКІЛЬНОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА

 

Саме таке середовище вже кілька років створюють Aspen Institute Kyiv та Impact Hub Odessa, розвиваючи Фестиваль Ідей. Його засновники задумували фестиваль як платформу для обміну думками й аргументами, а також для пошуку партнерів задля реалізації найрізноманітніших ідей, здатних змінити життя на краще. «Ми хочемо, щоб лідерська спільнота сприймала фестиваль як місце, де навколо складних, сучасних і захопливих ідей виникає співпраця. Це не просто зустріч друзів, а простір для змістовної взаємодії. Бізнес зустрічається з мистецтвом, мистецтво — з освітою, а освіта — з наукою. У результаті виникає міжсекторальна й трансгеографічна платформа», — пояснює Денис Полтавець, директор із розвитку програм The Aspen Institute Kyiv.

Якби суть Фестивалю Ідей потрібно було описати трьома словами, місія Aspen Institute Kyiv підійшла б ідеально: ідеї, лідерство, дія. Фестиваль створює зв’язок між цими трьома складовими. Водночас організатори наголошують, що в них немає KPI, пов’язаних із кількістю проєктів, започаткованих на заході, чи обсягом залучених інвестицій. «Це не бізнес-форум і не платформа для презентації інвестиційних проєктів. Концепція Фестивалю Ідей ґрунтується на принципах liberal arts та освіти: творчість неможливо нав’язати людині. Вона виникає завдяки певному надлишку енергії та свободі досліджувати нові напрями розвитку. Фестиваль — це платформа, де ця енергія концентрується й відбувається взаємодія. Як і будь-яка освітня ініціатива, він передусім має на меті створення середовища», — говорить Юлія Тичківська, виконавча директорка The Aspen Institute Kyiv.

Організатори вже зібрали кілька історій впливу, коли учасники успішно продовжували спілкування після фестивалю. Проте детально говорити про них поки що зарано: Фестиваль Ідей — це довгострокова справа. Може знадобитися час, щоб ідея перетворилася на конкретний проєкт. Про що говорять учасники фестивалю? Про все на світі! Захід одночасно відбувається на кількох майданчиках, а серед спікерів — представники найрізноманітніших сфер. Можливість представити свої ідеї мають як відомий бізнесмен чи політик, так і шкільний учитель із віддаленого села.

«Особливо мене вразили дві ідеї. Перша — виступ чеського спікера Ігоря Блажевича про подолання травматичної національної пам’яті. Ігор показав, що історичну травму найкраще трансформувати в міжнародну місію. Для чехів такою місією став захист прав людини. Багато чехів долучилися до різних міжнародних правозахисних організацій, що працюють у різних країнах… Цей підхід надзвичайно актуальний і для українського суспільства: як ми можемо перетворити наше травматичне минуле на змістовну міжнародну місію? Другу презентацію провів учитель сільської школи на Полтавщині, де невелика громада з досить скромними ресурсами змогла трансформувати освітнє середовище школи завдяки обміну ідеями з фінськими та, ширше, європейськими колегами. З мінімальними витратами вони фактично створили зовсім іншу школу! Це захопливий приклад того, що величезні інвестиції потрібні далеко не завжди. Якщо ідею добре опрацьовано, її можна втілити практично за будь-яких початкових умов», — зазначає Денис Полтавець.

 

ОРКЕСТР СВІТОГЛЯДІВ

 

Спікерів для Фестивалю Ідей відбирають по-різному. Приблизно половина з них самі пропонують свої ідеї, а іншу половину організатори активно запрошують до участі. Головне, щоб гості представляли абсолютно різні сфери суспільного життя. «В Україні дуже мало таких заходів, якщо вони взагалі є, де можна послухати хірурга, який працював на державній службі, і його міркування про реформу охорони здоров’я, потім — письменника Любка Дереша, який говорить про гендерну політику в цій частині світу, за годину — координатора проєктів ОБСЄ в Україні, а потім узяти участь у дискусії про майбутнє українських університетів», — наводить приклад Юлія Тичківська. Чи не втомлюються гості фестивалю від такої еклектики? Організатори запевняють, що ні, і воліють називати спілкування між настільки різними учасниками «міжсекторальною комунікацією» та «веселкою ідей». За їхніми словами, гості в захваті від можливості вступати в діалог із лідерами різних сфер суспільства — саме такого діалогу українцям дуже бракує.

«Я модерувала розмову з представником індустрії розваг, і для мене стало справжнім відкриттям, наскільки відрізняються світи, у яких живемо ми, від світів надзвичайно популярних людей, які мають величезний вплив на великі аудиторії. І наскільки важливо залучати таких представників шоу-бізнесу до інтелектуальних дискусій і соціальних проєктів. Вони досить відкриті до таких речей, але через те, що наші світи майже не перетинаються, суспільство недоотримує очевидні переваги», — зазначає Юлія Тичківська. Організатори наголошують, що фестиваль — цілком некомерційний захід. Він не приносить прибутку, а участь у ньому безкоштовна. Звісно, організатори мають багато партнерів, які підтримують фестиваль фінансово, організаційно та змістовно. «Дуже якісний контент і чудовий нетворкінг», — так характеризує Фестиваль Ідей український підприємець, новатор і радник мера Києва Віталія Кличка Максим Бахматов.

Позитивні враження залишилися й у підприємця у сфері технологій, CEO компанії Augmented Pixels Віталія Гончарука. У 2019 році він був спікером фестивалю, а у 2018-му модерував технологічний напрям. «Важливо, що надзвичайно розумні й цікаві люди збираються в абсолютно неформальній атмосфері, щоб відкрито обговорювати проблеми суспільства та можливі шляхи їх вирішення», — говорить він.

Психологиня Світлана Ройз за способом сприйняття світу відносить себе до аудіального типу й порівнює людей із «живими ідеями, що резонують». Саме тому вона обирає для відвідування лише ті заходи, які дають їй відчуття резонансу, гармонії та спільної мети. «Фестиваль Ідей дав мені можливість відчути себе інструментом у новому оркестрі — потужному, гармонійному та об’єднаному спільними цінностями. Це неймовірно важливе відчуття — бути серед однодумців із різних сфер життя. Відчуття того, як переплітаються ідеї, концепції, світогляди та досвід — не конкуруючи й не перетягуючи інших на свій бік, а поважаючи одне одного та запрошуючи всіх разом створювати спільну гармонію», — ділиться вона своїми враженнями.

Загалом у Фестивалі Ідей 2020 року взяли участь майже 80 спікерів, серед яких було понад 20 запрошених міжнародних лекторів та експертів. У 2021 році в Одесі знову буде можливість зіграти свою партію в оркестрі Фестивалю Ідей. Сподіваємося, що жодні карантинні обмеження не завадять спланувати та провести наступний Фестиваль Ідей у його традиційному очному форматі.

Приходьте, спілкуйтеся, надихайтеся та дійте!

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Знайшли помилку?
Виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter