Як створюються звуки, що змушують нас переживати, плакати й сміятися в кіно? Як музика стає невидимим героєм на екрані? Відповідь — в інтерв’ю французького композитора сучасності про природу кіномузики, київське дитинство, антисемітизм і рятівну роль кінематографа в його житті
На жаль, ми не можемо змінити минуле й викреслити з нього ні трагічні, ні великі, ні навіть суперечливі та неоднозначні події. Але якщо сьогодні ми в пориві хибно зрозумілої «дерусифікації» відмовляємося від таких геніїв, як Бортнянський, ми, по суті, погоджуємося, що імперський «податок на талант» був справедливий. Фактично ми погоджуємося заплатити його вдруге
Як створюються звуки, що змушують нас переживати, плакати й сміятися в кіно? Як музика стає невидимим героєм на екрані? Відповідь — в інтерв’ю французького композитора сучасності про природу кіномузики, київське дитинство, антисемітизм і рятівну роль кінематографа в його житті
Як створюються звуки, що змушують нас переживати, плакати й сміятися в кіно? Як музика стає невидимим героєм на екрані? Відповідь — в інтерв’ю французького композитора сучасності про природу кіномузики, київське дитинство, антисемітизм і рятівну роль кінематографа в його житті
Анатолій Солов’яненко (25 вересня 1932 — 29 липня 1999) — всесвітньо відомий лірико-драматичний тенор. Змолоду співав складні оперні арії, не знаючи нот. За життя виконав сімнадцять оперних партій та записав вісімнадцять грамплатівок. Солював українською, італійською, іспанською та французькою мовами. Не поступався майстерністю метрам оперного співу, таким як Пласідо Домінго та Лучано Паваротті. У 2022 році увійшов до списку «Сто найвидатніших українців»
Що таке еротика? Це художнє відображення чуттєвих переживань людини у мистецтві. Еротику часто плутають із порнографією. Остання є непристойною не тому, що показує непристойності, а тому, що показує все. Як є. І цим відрізняється від еротики, яка грає з нашою уявою
Що таке еротика? Це художнє відображення чуттєвих переживань людини у мистецтві. Еротику часто плутають із порнографією. Остання є непристойною не тому, що показує непристойності, а тому, що показує все. Як є. І цим відрізняється від еротики, яка грає з нашою уявою
Ілля Рєпін — видатний український художник з козацьким корінням, який створив безсмертні шедеври, що увійшли в історію світового мистецтва. Усе життя Рєпін писав глибокі й наповнені емоціями картини, які зображують історичні події та життя українського народу, а коли відчув, що сили полишають, попросив у земляків вибачення за свою малограмотність у мові та висловив безмежний жаль, що не зміг переїхати до «солодкої та веселої України»…
Наприкінці 1968 року Ален Делон став фігурантом темної кримінальної справи про загадкове вбивство його охоронця-серба, який у передсмертному листі нібито звинувачував актора в тому, що той його замовив. На суд з’явився сам генерал Шарль де Голль. Суддя не міг проігнорувати це і дав президентові Франції слово. Де Голль підвівся й виголосив: «Мені нема чого сказати, крім одного, — Ален Делон у Франції єдиний». Судячи з того, як преса відгукнулася на смерть великого актора, можна дійти висновку, що генерал трохи помилився: Ален Делон єдиний не лише у Франції, а й в цілому світі. Він сам — цілий світ
Цар моря та степу. Автор шести тисяч картин. Найбільший благодійник міста Феодосія. Світову славу здобув у двадцять сім років, у тридцять став професором, а одну з найвідоміших робіт «Серед хвиль» написав у вісімдесят один рік. На запитання «Яку картину вважаєте найкращою?» незмінно відповідав: «Ту, що стоїть на мольберті»
Від перших кінопоказів, організованих Миколою Соловцовим 1896 року, до створення першої прокатної контори Сергієм Френкелем — кінопрокат у Києві пройшов довгий шлях. Захопливі фільми Люм’єрів, перші ілюзіони та неймовірні новинки завжди приваблювали киян
Від перших кінопоказів, організованих Миколою Соловцовим у 1896 році, до створення першої прокатної контори Сергієм Френкелем — кінопрокат у Києві пройшов довгий шлях. Захопливі фільми Люм’єрів, перші ілюзіони та неймовірні новинки завжди приваблювали киян