ФУТУРОЛОГІЯ: майбутнє за розрахунком із поправкою на серендипність (Частина I)
Джерело: bitnovosti
Футурології як науці близько сімдесяти років. Термін «футурологія» виник завдяки соціологу Осипу Флехтхайму в 1943 році.
Флехтхайм вперше згадав термін у листуванні з письменником-фантастом Олдосом Хакслі та назвав дисципліну «філософією майбутнього».
Вже після Другої світової, з початком масштабних проєктів відновлення та прогресу економіки, футурологія отримала наукову базу і сформувалася у фрейм наукової дисципліни.
ЕПОХА «ДЖОКЕРІВ» І «ЧОРНИХ ЛЕБЕДІВ»
В 2020 році у футурологів настали непрості часи. Соціум не зміг вибачити їм «чорного лебедя» пандемічних пертурбацій, після нашестя яких у світі стало незатишно, а горизонт планування скоротився у короткостроковій перспективі без шкоди для довгострокової перспективи.
Світ увійшов до епохи «джокерів», де визначеність стала розкішшю. Передбачати настання сингулярності все ще можливо, а запланувати безперешкодну подорож за кордон у зручний час — практично утопія через локдауни, що перманентно оголошуються, і перипетії тестування/вакцинації.
Незважаючи на вчений ступінь з філософії, економіки, футурологів сьогодні звинувачують у генеруванні химер та виробництві фантастичних сюжетів, що не має з їхньою причетністю до футурології нічого спільного.
Адже якщо фантасти малюють широкими мазками вигадане майбутнє через свою уяву і бекграунд, то футурологи обчислюють майбутні тренди і масштаби змін.
Вони будують прогнози-сценарії з урахуванням математичного моделювання чи віддають перевагу експертному знанню як результату консолідації та узагальнення експертних думок — філософських, соціологічних, макро- і мікроекономічних.
У світі повсюдно з’являються державні й недержавні організації та дослідницькі центри, що займаються футурологією.
Всесвітня федерація футурологів (World Futures Studies Federation) у співпраці з ЮНЕСКО сьогодні офіційно бере участь у стратегічному плануванні на рівні державних та освітніх структур у Сінгапурі, Фінляндії, Швеції, ОАЕ, США. Великі компанії (British Telecom, IBM, Google) запровадили посади штатних футурологів.
Сьогодні дослідників майбутнього наймають Amazon, Swarovski, Volvo, Dell, Huawei, BBC, Netflix.
Настав час нового мислення. Компанії, які працюють із трендами та сценарним плануванням, усвідомлюють, що свіжий погляд часом виявляється єдиним способом знайти життєздатні рішення та розкрити потенціал бізнесу, спрогнозувати глобальні довгострокові тренди у всіх сферах.
РОЗРАХУНОК ПРОТИ СЕРЕНДИПНОСТІ
Футурологія до 2021 року нагромадила когорту скептиків, які вважають її лженаукою, прирівняною до наукової фантастики або казусів серендипності.
Серендипність (англ. serendipity — інтуїтивність, прозорливість) — термін, що означає здатність зробити висновок на основі випадкових спостережень, знайти те, що ви не шукали спеціально. Сходить до притчі «Три принци з Серендипа» із давньоперського епосу.
У притчі герої, які пройшли глибоке навчання, за допомогою дедуктивного методу описали по слідах зовнішні ознаки втраченого верблюда («кульгавого, сліпого на одне око, ще й без зуба»).
Якщо перші футурологи діяли на межі соціології та філософії (кіберфілософії), то сучасні експерти займаються вивченням трендів.
Сьогоднішній футуролог — це професійний дослідник майбутнього, який аналізує тенденції сьогодення та складає максимально реалістичний хронопрогноз із можливими ризиками на локальному та глобальному рівнях.
Футурологія та філософія, озброївшись критичним мисленням, аналізують ключові тренди — глобалізацію та деглобалізацію, діджиталізацію та спрощення структури для швидкої адаптації до змін.
ФУТУРОЛОГ, ВІЗІОНЕР, ТРЕНДВОТЧЕР, ТРЕНДСПОТТЕР?
Коли мова заходить про футурологію у бізнесі, дослідників трендів майбутнього називають трендсеттерами, трендспоттерами, трендвотчерами. Who is who по відношенню до футурології? Усі ці номінації синонімічні.
Трендсеттери встановлюють тренди, запускаючи їх на ринок; трендспотери передбачають, що саме стане трендом, а трендвотчери цілеспрямовано стежать за появою та розвитком трендів.
По суті, трендвотчери — це професійні трендспотери, а безпосередньо до футурологів мають відношення трендсеттери, які визначають, що «вистрілить» на глобальному ринку.
Візіонери відзначаються швидше творчим, ніж науковим поглядом на майбутнє. До цієї категорії належать стратеги, які відчувають тренди, що визначають вектори розвитку. Вони — наприклад, Ілон Маск, Білл Гейтс, Джефф Безос, Джек Ма — здатні вичленувати з потоку інформації ключовий зміст і донести його до соціуму.
ФОРСАЙТ І «ЧОТИРИ МАЙБУТНІХ»
Найбільшої точності футурологічний прогноз досягається у вигляді форсайтів. Для класичного форсайту, як філософії готовності до майбутнього та інструменту його формування, характерне об’єднання у різні групи методів математичного прогнозування.
Форсайт як глобальний дослідницький проєкт, методологічний прийом був винайдений у США корпорацією RAND (англ. Research and Development), американської НКО з функцією стратегічного дослідницького центру, що працює на замовлення уряду та ЗС США.
Крім форсайтів, соціологічних та математичних розрахунків, основою футурологічних прогнозів є матриця філософських висновків.
Якщо раніше філософія виконувала прескриптивну функцію — описувала правила, за якими живе людство, то зараз філософи осмислюють те, що вже відбувається з нами чи відбуватиметься в рамках гуманітарного прогресу та розвитку людського індивідуума, зміни його життєвих парадигм.
Професору Гавайського центру досліджень майбутнього Джиму Датору належить розробка фреймворку «Чотири майбутніх» для практикування прогнозування. Сценарно сплановане майбутнє, як правило, спирається на один із чотирьох щаблів:
- Зростання — початкова фаза швидкого/повільного експоненційного розвитку.
- Дисципліна — фаза насичення, адже для запобігання колапсу потрібні обмеження.
- Колапс ― фаза занепаду та повторного використання ресурсів.
- Трансформація — надекспоненційне зростання, нова траєкторія розвитку.
Серед головних інструментів, якими має оперувати футуролог:
- міжгалузеві дослідження (вивчення вузьких галузей та результатів роботи експертів у фізиці, хімії тощо, щоби скласти тренд-пазл з окремих областей у загальну картину майбутнього);
- експертні інтерв’ю з вузькопрофільними фахівцями для об’єктивності та реалістичності прогнозів;
- форсайт-сесії — для проєктування довгострокового майбутнього з урахуванням нових ключових гравців та об’єднання експертних даних;
- контент-аналіз (відокремлення головних інфопотоків та транслювання у зрозумілому форматі), робота з використанням штучного інтелекту та математичного моделювання.
«ЧОРНІ ЛЕБЕДІ» У ФРЕЙМІ ФОРСАЙТУ
У чому основа будь-якого форсайту? Аналіз тенденцій та технологій, що розвиваються в даний час у рамках певної сфери.
Наприклад, зростає кількість безпілотного транспорту, люди все частіше працюють віддалено, з’являється глобальна кількість систем з big data в основі.
Що ж таке «чорні лебеді»? Так називають точки біфуркації — вони ж «джокери», або «дикі карти» під час форсайт-сесій.
Той факт, що для людства, глобально сконцентрованого у великих містах, становитимуть загрозу не світові війни, а пандемії, свого часу озвучували багато футурологів.
Очевидно, вони не називали час «Ч» в 2020 році і не ідентифікували як «винуватців торжества» саме групу коронавірусів.
Однак вони неодноразово вказували, що люди вступають у світ, де нам загрожують нові небезпечні інфекції, адже ми живемо в мегаполісах у щільній близькості на рівні громадського транспорту, хмарочосів, торгових центрів, а також масово подорожуємо та піддаємо свою імунну систему зустрічам із чужими випробуваннями.
Подібні події вкрай рідко «ламають» тренди — найчастіше вони роблять їх сильнішими. Наприклад, перехід різних бізнес-сфер до онлайну намітився задовго до маршу коронавіруса. Виникло багато нових технологій, освітніх онлайн-курсів, люди працювали дистанційно, завдання йшли в аутсорс, а офіси бізнес-центрів трансформувалися у коворкінги.
Форсайт у рамках глобального дослідницького проєкту побудований складніше. На початку проводять попередні дослідження, на їх основі будують гіпотези, далі йдуть групові обговорення експертів та висновки, які стають базою для прогнозів, проєктів карт.
Не завжди виходить обмежитися однією форсайт-сесією. Дослідження іноді тривають досить довго і включають велику кількість експертів (скажімо, при підготовці «Атласу нових професій 2.0» було задіяно близько 40 000 експертів-футурологів із різних країн світу).
