ГЕНОЦИД НЕОЛІТУ: негуманний спосіб зміни епох

Наскельний малюнок у печері Джаббарена, Алжир (6 000–1 000 р. до н. е.) / drukarnia.com.ua

У рамках дослідження «Популяційна геноміка постльодовикової Західної Євразії» група науковців проаналізувала секвеновані геноми 100 стародавніх скелетів, які охоплюють 7300 років періоду мезоліту, неоліту й ранньої бронзової доби. Згідно з отриманими даними, кожна нова хвиля переселенців на територію Європи влаштовувала місцевим жителям справжнісінький геноцид.

РЕВОЛЮЦІЯ, ЯКОЇ НЕ БУЛО?

Генетичний матеріал, з яким працювали вчені, був знайдений на території Данії, але його аналіз дає змогу судити про процеси, що тисячі років тому відбувалися по всій Європі. На південній частині Скандинавії вчені зосередили увагу тому, що природні умови тут сприяють не тільки добуванню їжі та веденню сільського господарства, а й збереженню людських решток.

Як відомо, під терміном «неолітична революція» науковці мають на увазі перехід людей від полювання та збиральництва до землеробства. Передбачається, що подібний перехід був плавним і протягом тривалого часу уклад життя людей змінювався поступово.

Підручники з давньої історії дають, зазвичай, дуже загальні відомості про цю епоху, без «зайвої» деталізації. Переважно заведено вважати, що люди якимось чином самі перейшли від збирання плодів до посіву злаків. Однак у реальності все відбувалося зовсім не так.

ФЕРМЕРИ ПРОТИ МИСЛИВЦІВ

Перехід до епохи неоліту в мезолітичних мешканців Данії затримався більше ніж на тисячу років порівняно з Центральною Європою. І в період з 10 500 по 5 900 рік до нашої ери люди тут генетично майже нічим не відрізнялися від інших західноєвропейських мисливців-збирачів.

Таку генетичну однорідність вони демонструють доти, доки на територіях їхнього проживання не з’являються неолітичні хлібороби анатолійського походження — мігранти з далекого півострова Мала Азія, де сьогодні розташовується сучасна Туреччина.

І раптом близько 5900 року до н. е. картина настільки різко змінюється, що про жодний плавний перехід говорити не доводиться. Раніше вважали, що стародавні скандинавські фермери приблизно 30% свого геному отримали від мисливців-збирачів, оскільки популяції нібито змішувалися.

Нові дані показали — це не так, ДНК мисливців-збирачів практично стерта, у геномах землеробів неоліту її майже не залишилося.

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Приєднатися до клубу друзів

ПЕРЕХОДУ НЕ БУЛО, БУВ ГЕНОЦИД

Крім генома, вчені проаналізували різні продукти життєдіяльності людини. А також пилок рослин, за яким можна відстежити зміни в рослинному покриві регіону. Неолітичні землероби жили зовсім в інших будинках, зовсім іншим укладом, розчищаючи ліси під сільгоспугіддя. Але різкі зміни торкнулися не лише навколишнього ландшафту.

Генетичний внесок мисливців і збирачів, які тисячоліттями жили на цих територіях, у нову неолітичну популяцію виявився вельми обмеженим. Тобто місцеве населення плавно не «переучувалося», вважаючи за краще орати землю, а не брати у природи те, що Бог послав. Воно просто було вирізане хліборобами, які заселили їхній ареал проживання. Ось таким негуманним способом неоліт і змінив мезоліт.

КОЧІВНИКИ ПРОТИ ФЕРМЕРІВ

Та, на жаль, «закон бумеранга» ніхто не скасовував… Знищивши конкурентів за природні ресурси, нові мешканці Данії своєю чергою окропили власною кров’ю ці родючі землі. Протягом буквально тисячі років відбулася не одна, а цілих дві майже повні заміни населення.

І знову свідками тих давніх демографічних подій, що призвели до дуже швидкої заміни одного населення на інше, є паралельні зрушення в генотипі, фенотипі, раціоні харчування та землекористуванні.

Вони свідчать про те, що землеробській культурі лійчастого посуду було відведено всього близько 10 століть. Після чого з лиця землі її стерло вторгнення іммігрантів східного походження, які вкотре змінили під себе ландшафт.

ДАНЦІ З АЗІЙСЬКИХ СТЕПІВ

Кочівники, які прийшли з глибин азійських степів, були європеоїдного типу. Їхню культуру заведено називати культурою одиночних поховань. І люди, виявлені в цих похованнях, разюче відрізняються як від мезолітичних мисливців-збирачів, так і від неолітичних фермерів.

Їхній генетичний профіль найбільш близький до сучасних данців, яких сьогодні вже з дуже великими труднощами можна запідозрити у «степовому» походженні. Але різкі зміни населення відбувалися не тільки тому, що мігранти нещадно винищували місцевих жителів.

Річ у тім, що не гірше за сокири й списи їх викошували нові хвороби, котрі передалися від домашньої худоби та від яких у місцевих просто не було імунітету.

Оригінальне дослідження: 100 ancient genomes show repeated population turnovers in Neolithic Denmark