СЕКРЕТИ ПАМ’ЯТІ: чому ми не пам’ятаємо «вулицю» та «хмару»
Лора Зінич. Дисоціативна особистість, 2021 / Facebook «Ciль-соль»
Під час нещодавнього дослідження пацієнтів з епілепсією та здорових добровольців науковці з Національного інституту охорони здоров’я (США) виявили, що наш мозок набагато частіше забуває деякі повсякденно вживані слова, як-от «свиня», «резервуар» та «двері», аніж, наприклад, «кішка», «вулиця» та «сходи».
Об’єднавши дані вивчення пам’яті, записи мозкових хвиль і проаналізувавши мільярди слів, опублікованих у книжках, статтях з новинами та на сторінках інтернет-енциклопедії, дослідники переконливо довели, що мозок людини не лише згадує слова, а й принагідно викликає спогади про минулий досвід.
Вейжен (Зейн) Сі з Національного інституту неврологічних розладів та інсульту NIH (NINDS, США) стверджує, що деякі слова ми запам’ятовуємо набагато краще, ніж інші. Дослідники впевнені, що спогади людей пов’язані з нейронними мережами і що мозок шукає ці спогади так само, як пошукові системи відстежують інформацію в інтернеті. Вчені сподіваються, що ці результати можуть бути використані як дорожня карта для оцінки здоров’я пам’яті та мозку людини.
«Особливі» слова вперше привернули увагу, коли дослідники повторно вивчали результати тестів пам’яті 30 пацієнтів з епілепсією, які брали участь у клінічних випробуваннях. Учені намагалися допомогти хворим людям, судоми яких не можуть зняти лікарські препарати, тобто тим, чия форма хвороби, інкурабельна епілепсія, наразі невиліковна. Пацієнти провели кілька днів у Клінічному центрі NIH з імплантованими хірургічним шляхом електродами, призначеними для виявлення змін у діяльності мозку.
Науковці намагалися знайти й усунути джерело небезпечних та виснажливих судомних нападів. Їм випала рідкісна можливість реєструвати нейронну активність, яка контролює інші частини життя людини.
Тести пам’яті спочатку були призначені для оцінки епізодичних спогадів і ланцюжка зв’язків про наше минуле: деталі «хто», «що», «де» і «як». Зазвичай хвороба Альцгеймера та інші форми деменції руйнують здатність мозку створювати подібні спогади.
Пацієнтам показували пари слів, наприклад «рука» та «яблуко», зі списку 300 іменників. Через кілька секунд їм показали одне зі слів, «рука», і попросили згадати його пару — «яблуко». Команда дослідників використовувала ці тести, щоби вивчити, як нейронні ланцюги в мозку зберігають і відтворюють спогади.
Коли вчені проаналізували результати тесту, виявилося, що пацієнти успішно згадували певні слова, незалежно від того, які були з ними в парі. Насправді з 300 використаних слів топ-5 у середньому згадували приблизно в сім разів частіше, ніж ті, що опинилися у своєрідному топ-5 найбільш «незгадуваних» слів.
Результати викликали здивування і навіть деякий скепсис. Протягом багатьох років учені вважали, ніби успішне відтворення в пам’яті парного слова означало, що мозок людини встановив тісний зв’язок між цими двома словами під час навчання, і що подібний процес може пояснити, чому деякі переживання запам’ятовуються краще, ніж інші.
Крім того, вельми важко пояснити, чому такі слова, як «танк», «лялька» і «ставок», запам’ятовувалися краще порівняно зі словами «вулиця», «кушетка» та «хмара». Сумніви розвіялися, коли команда побачила схожі результати 2623 здорових добровольців, які брали участь в онлайн-версії тесту, розміщеній на краудсорсинговому ресурсі Amazon Mechanical Turk.
Доктор Сі стверджує, що наші спогади відіграють ключову роль у тому, хто ми є і як працює наш мозок. Однак одна з найбільших проблем вивчення пам’яті полягає в тому, що люди часто запам’ятовують одні й ті самі речі по-різному, а це ускладнює можливість коректно зіставляти результати тестів на запам’ятовування.
Фахівець припустив, що використання алгоритмів моделей асоціативного пошуку може допомогти пояснити початкові результати у пацієнтів з епілепсією та у здорових людей: «Ми подумали, що один зі способів проаналізувати результати тестів пар слів полягає в тому, щоб застосувати теорії мереж до того, як мозок запам’ятовує минулий досвід.
У цьому випадку спогади про слова, що ми використовуємо, виглядають, ніби карта терміналів аеропорту, на якій слова, котрі запам’ятовуються найбільше, підсвічено як великі плями з високою інтенсивністю руху, але водночас вони пов’язані з дрібними крапками, що представляють слова, які запам’ятовуються найменше». Ось цей візуальний яскравий образ і став ключем до інтерпретації результатів дослідження.
Науковці проводять ще одну аналогію — це схоже на пропозиції пошукової системи, яка наполегливо підказує те, що ви шукаєте найчастіше. Результати показують, що мозок випробовуваних здійснював подібну операцію, коли вони намагалися згадати парне слово. Дослідники припускають: цей механізм вмикається і коли ми намагаємося згадати щось із минулих подій.
Команда продовжує дослідження і тепер працює над створенням тестів пам’яті для хвороби Альцгеймера та інших форм деменції.
Оригінальне дослідження: Memorability of words in arbitrary verbal associations modulates memory retrieval in the anterior temporal lobe
