ГЛОБАЛЬНЕ ЛІДЕРСТВО У XXI СТОЛІТТІ
Гаррі Джейкобс / aspeninstitutekyiv.org
Аналітичне дослідження, опубліковане 17 березня 2019 року в межах проєкту WAAS, ООН та Міжнародного центру Нізамі Гянджеві (опубліковане у скороченій версії).
Оптимістичний консенсус, який лежав в основі глобального прогресу після завершення холодної війни, більше не існує. Світ потребує нового глобального лідерства. Його джерело полягає не стільки у видатних особистостях, скільки в живому соціальному процесі, який об’єднує суспільство навколо надихаючої ідеї. Ціннісне бачення майбутнього вивільняє потужні соціальні енергії та ресурси. Тому процес лідерства виходить за межі дій однієї чи кількох осіб.
#1 КОНТЕКСТ
Після фінансової кризи 2008 року світова економіка повністю не відновилася. Виникла загроза відмови від принципів демократії та вільного ринку; посилилися протекціонізм і популізм, зросли корупція, безробіття та економічна нерівність. Країни ЄС, зіткнувшись із наслідками неконтрольованої міграції та іншими викликами, втратили спільне бачення.
Прогрес, досягнутий після падіння «залізної завіси» у сферах роззброєння, глобального управління, створення світового ринку та вирішення екологічних проблем, опинився під питанням. Людство усвідомлює, що ці проблеми не можуть бути ефективно вирішені окремими національними урядами, однак недостатньо використовує свій колективний потенціал. Традиційні форми лідерства обмежують перехід від конкурентного націоналізму до гуманізму, заснованого на цінностях глобального суспільства.
Водночас існує достатньо свідчень рішучості рухатися вперед. Наприклад, ухвалення 190 державами-членами ООН «Цілей розвитку до 2030 року». Або підтримка Договору про заборону ядерної зброї у 2017 році, який був схвалений 122 країнами на Генеральній Асамблеї ООН. І в 2018 році на кліматичних переговорах 195 держав-членів ООН ухвалили правила реалізації Паризької кліматичної угоди.
#2 ПОТРЕБА У ГЛОБАЛЬНОМУ ЛІДЕРСТВІ
Лідерство необхідне для того, щоб інформувати людей про потенціал, який можна використати для формування колективного бачення на основі спільних цінностей, надихаючих ідей та індивідуальної ініціативи. Формування інклюзивного соціального руху має кинути виклик застарілим теоріям і вузьким національним та галузевим інтересам і розробити інтегровані стратегії та політики, здатні мобілізувати енергію глобального суспільства.
Девіз Світової академії мистецтва і науки — лідерство в думці, що веде до дії. У 2013 році WAAS у партнерстві з ООН провела свою першу міжнародну конференцію, присвячену новій парадигмі розвитку та принципам, викладеним у «Цілях розвитку до 2030 року». Відтоді WAAS організувала понад 30 конференцій у всьому світі, спрямованих на розробку ефективних стратегій як на національному, так і на глобальному рівнях.
#3 ІСТОРИЧНІ ПРЕЦЕДЕНТИ
Лідерство завжди здійснюється в соціальному контексті, розуміння якого є вирішальним для лідера. У 1933 році президент США Франклін Рузвельт зіткнувся з масштабною банківською кризою. Вкладники в паніці масово знімали свої заощадження. Рузвельт усвідомив, що проблема є радше психологічною, ніж фінансовою. У радіозверненні він пообіцяв захистити заощадження людей, переконав їх не боятися і не знімати депозити. Рузвельт досяг успіху, тому що відгукнувся на надії та цінності американців.
Зерна перебудови та гласності, започаткованих Михайлом Горбачовим, були посіяні задовго до його реформ. Коли Горбачов був студентом, правда, озвучена Хрущовим про злочини Сталіна, шокувала його, як і багатьох представників ідеалістичної молоді.
Іноді важко простежити коріння великих подій, оскільки вони сягають глибоко в минуле. Може здаватися, що возз’єднання Німеччини у 1991 році сталося раптово. У 1989 році Горбачов і канцлер Коль вважали, що це займе кілька десятиліть. Однак сили, що рухали Німеччину до об’єднання, діяли ще з IX століття в межах Священної Римської імперії.
Лігу Націй можна вважати невдалим проєктом, а Вудро Вільсона — неуспішним лідером. Але насправді Ліга була не провалом, а радше експериментальною спробою міжнародного управління. Людству довелося пройти через жахи Другої світової війни, щоб ООН, як наступниця Ліги Націй, змогла реалізувати її ідеї та напрацювання через два десятиліття.
#4 СОЦІАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ
Великі лідери є водночас продуктом і каталізатором соціальних процесів. Їхній успіх залежить від готовності суспільства відгукнутися на них. Геній Стіва Джобса полягав не в його винахідливості (спочатку цю роль в Apple виконував блискучий інженер Стів Возняк), а в здатності відчувати запит суспільства і узгоджувати з ним свої дії. Випуск Macintosh у 1984 році був проголошений актом духовної революції.
Сам Джобс, навіть більше, ніж його продукти, став іконою покоління, яке понад усе цінувало особисту свободу і творчу індивідуальність. Із появою інтернету Джобс побачив можливість зробити персональний комп’ютер частиною глобальної системи. Це бачення призвело до створення iPod і трансформації музичної індустрії, породило iPhone та iPad і зробило Apple найдорожчою компанією в історії світу.
#5 ІДЕЇ ЯК НАСІННЯ
Управлінські ініціативи Рузвельта, Черчилля та Горбачова були значною мірою концептуальними. Вони інакше сприймали проблеми, з якими стикалися, ніж інші, і змогли донести це нове бачення до людей.
Історія прославляє Авраама Лінкольна за скасування рабства в Америці. Але право на свободу відстоювалося в Європі протягом століть, перш ніж було закріплене в Декларації незалежності. В основі лідерства Лінкольна лежить імпульс глобального соціального руху.
Свобода була фундаментальною та універсальною цінністю протягом тисячоліть, ще до виходу давніх євреїв з єгипетського рабства. Черчилль не проводив референдумів і не радився з парламентом; він керувався глибоким відчуттям того, чого народ очікує від свого лідера.
#6 ОРГАНІЗАЦІЯ
Лідер не може досягти успіху без організації. У 1960-х роках лідер Конгресу С. Субраманіам оголосив плани назавжди усунути загрозу голоду в Індії. Його стратегія ґрунтувалася на розумінні психології фермерів. За 10 років виробництво зерна в Індії подвоїлося, і на початку 1970-х країна вже експортувала надлишки. ІТ-революція в Індії 1980-х років значною мірою була зумовлена приватним сектором, а не урядом. З часом ІТ-освіта перетворилася на масовий рух. У результаті з 10 млн доларів у 1985 році експорт інформаційних технологій зріс у 10 000 разів і перевищив 100 млрд доларів.
Іноді глобальний рух може бути ініційований невеликою групою. Доповідь «Межі зростання», підготовлена інтелектуалами Римського клубу у 1972 році, була опублікована 30 мовами і продана накладом понад 30 млн примірників. Вона започаткувала глобальний екологічний рух. Ініціатива мікрокредитування банку Grameen Мухаммада Юнуса в сільських районах Бангладеш призвела до стрімкого поширення мікрофінансових установ у всьому світі.
#7 СОЦІАЛЬНІ РУХИ
Лідерство — це не лише особа, а й процес. Акт лідерства може відбутися лише тоді, коли ідеї, цінності та цілі лідера надихають інших, набирають сили через організацію та втілюються в масовому русі. У 1955 році в Монтгомері, штат Алабама, водій автобуса сказав Розі Паркс, що темношкірі пасажири повинні сидіти ззаду, щоб поступитися місцем білим пасажирам, але вона відмовилася. Так розпочався рух за громадянські права, який призвів до скасування расової дискримінації в Америці.
#8 СИМВОЛІЧНІ ІНІЦІАТИВИ
Символічні ініціативи можуть призводити до глобальних змін у реальному світі. Історія лідерства показує, що навіть у несприятливому контексті лідерська ініціатива може виявитися ефективною: поїздка Ніксона до Китаю, яка радикально змінила відносини між двома країнами; Соляний похід Ганді; Бостонське чаювання; «камінні бесіди» Рузвельта; сидячий протест у Sproul Hall; тези Мартіна Лютера, що відкрили епоху Реформації…
#9 ПРОЦЕС ЛІДЕРСТВА
Лідерство як особистість і лідерство як процес є нерозривними. Це цілісне явище, що проявляється на багатьох рівнях. Інтелектуальне лідерство породжує нові філософські ідеї, наукові відкриття та технологічні інновації. Соціальне лідерство дає початок новим організаціям, системам і соціальним інноваціям. Духовне лідерство формує цінності. Завдяки фізичному лідерству був відкритий Новий Світ у процесі пошуку шляху до Індії.
#10 ХТО ТАКИЙ ЛІДЕР?
Лідери мають багато спільних характеристик, навіть коли їхні цінності протилежні. У книзі Good to Great Джим Коллінз проаналізував риси лідерів найуспішніших корпорацій США і виявив спільну рису — поєднання скромності та професійної волі. Усупереч стереотипам, ці лідери не були харизматичними егоїстами. Скоріше, це були терплячі, скромні люди, які прагнули не особистої вигоди, а довгострокового добробуту організації.
Лідери беруть відповідальність не лише за власні дії, а й за те, що говорять і роблять інші. Високий рівень енергії є характерною рисою всіх великих лідерів. Наполеон, Вашингтон, Теодор Рузвельт, Черчилль, Ганді, Неру, Мао, Стів Джобс і Томас Вотсон володіли майже невичерпним запасом енергії.
Її джерело полягає в їхній здатності ототожнювати себе з тими, кого вони ведуть. Політичні лідери створюють емоційні зв’язки та розширюють коло своїх послідовників через обмін емоційною енергією. Вони перетворюють власну точку зору на спільне бачення, цінності та цілі організацій, які вони очолюють. Ментальні лідери — це ті, хто здатен уявити майбутнє, що кардинально відрізняється від минулого і теперішнього. Без цього бачення вони не можуть надихнути інших, вивільнити енергію мас або створити ефективні організації.
#11 ВИКЛИК ГЛОБАЛЬНОГО ЛІДЕРСТВА
У контексті, де міжнародні інституції відіграють дедалі важливішу роль, потрібні нове мислення та лідерські ініціативи на всіх рівнях. Глобальне лідерство у XXI столітті вимагає зусиль для розробки принципово нових концепцій і стратегій. Ефективність управління міжнародними інституціями значною мірою залежить від рівня усвідомлення та рішучості тих, хто ними керує.
#12 ЛІДЕРСТВО ДЛЯ ЦСР (ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ)
За відсутності сильних лідерів спільне бачення може стати потужним засобом спрямування колективної поведінки. 17 Цілей розвитку є унікальним прикладом глобального лідерства, яке може бути досягнуте через трансформаційні ідеї, натхнення людей і прогресивні інституції. Однак Цілі розвитку задають лише загальний напрям. Для кожної з них необхідно сформулювати стратегії та розробити плани реалізації на рівні окремих спільнот, організацій, держав і світу загалом. Вони мають бути узгоджені, щоб успіх в одних сферах не підривав прогрес в інших. Переосмислення ролі інституцій обіцяє значні переваги для світу, але спротив цьому також буде значним. Ми не можемо просто чекати революційного прориву. Наш курс — підтримувати ті зміни, які вже відбуваються в межах існуючої системи і можуть стати мотиваційним символом для глобальної спільноти.
#13 ПОТРЕБА В ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ІДЕЯХ, НОВІЙ ТЕОРІЇ ТА МОДЕЛЯХ
Лідерські ініціативи не дадуть швидких результатів, якщо наше мислення і дії залишатимуться обмеженими набором застарілих ідей, концепцій і теорій. Сьогодні в соціальних науках точаться баталії, які за інтенсивністю нагадують релігійні війни минулого. Під виглядом соціальної науки часто приховуються інтереси та боротьба за політичну, соціальну й економічну владу. Більшість моделей створені для управління на національному рівні. Вони не враховують конкурентні, кумулятивні та компенсаторні наслідки дій інших країн.
Карл Поппер застерігав від надмірного натуралізму в соціальних науках. Прагнучи об’єктивності, соціальні науки роблять акцент на матеріальних чинниках і вимірюваних параметрах. Однак добре відомо, що великі лідери та соціальні рухи значною мірою є результатом суб’єктивних факторів. Ізоляція та фрагментація наукових дисциплін розділили неподільну реальність. Зокрема, сьогодні спостерігається інтелектуальний розрив між технологічними та соціальними науками. Це призводить до ілюзорного розподілу відповідальності за наслідки наших дій.
#14 ОСВІТА ДЛЯ ЛІДЕРСТВА
Інтелектуальне лідерство необхідне для зміщення фокусу з національної держави на людство в цілому. Це вимагатиме нового підходу до освіти та створення глобальної освітньої системи принципово нового рівня і змісту. Сучасна система спрямована на підготовку людей до виживання та дотримання правил у зовнішньому світі. Вона не розвиває прагнення або здатність людини свідомо змінювати світ на краще. Лідери є каталізаторами соціального прогресу. Тому силу особистостей, які мають рішучість досягати своїх цілей, не можна недооцінювати.
#15 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КРИТИЧНИХ ПРОБЛЕМ XXI СТОЛІТТЯ
Сьогодні світові бракує ясності щодо того, як нові можливості людства сформують його майбутнє. Цілі розвитку становлять чітке завдання лідерства на наступне десятиліття. Проте вони самі є вираженням глибших проблем, які часто сприймаються як набір суперечливих і взаємовиключних цілей, корпоративних інтересів і соціальних сил у таких сферах:
- екологія та економіка;
- технології, зайнятість і соціальний захист;
- мультикультуралізм і національна ідентичність;
- національний суверенітет і глобальне управління;
- конкурентна національна безпека і глобальна колективна безпека;
- міжпоколіннєвий конфлікт і демократизація влади.
Завдання лідерства у XXI столітті — інтегрувати ці полярності в єдине ціле. Це потребуватиме фундаментальної трансформації цінностей, сприйняття, теоретичного розуміння, організаційних принципів, мультикультурних відносин, державної політики та практичних дій.
#16 ЛІНІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ
Знання, необхідні для формування глобального лідерства, можна отримати, вивчаючи основні лінії соціальної еволюції:
- від малих, автономних, культурно однорідних спільнот до більших, різноманітних, мультикультурних держав, що формують взаємозалежну глобальну спільноту;
- від військової сили до економічної сили, від фізичної сили до сили науки і технологій;
- від прав еліт до універсальних прав людини;
- від сприйняття людей як ресурсу для ручної праці до визнання їхнього безмежного потенціалу для підвищення продуктивності, інновацій і творчості;
- від розвитку природних ресурсів до розвитку соціального капіталу;
- від акценту на фізичній безпеці та створенні матеріальних благ до прав людини, свободи, рівності та щастя.
Завдання лідера — створювати стратегії, організації та соціальні рухи відповідно до цих еволюційних ліній.
#17 ПИТАННЯ, ЯКІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ
Наше завдання — ставити складні запитання, які інші воліють ігнорувати. Вони переважно належать до двох груп: пов’язані зі знанням і спрямовані на дію. Багато з них залишаються без відповіді. Вони містять ключі та зерна майбутньої еволюції людства. Їх неможливо ефективно вирішити через спрощені компроміси. Ці питання вимагають зміни цінностей і перспектив. Відповіді на них є необхідною умовою для мислення лідерства, що лежить в основі лідерських дій.
При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter
