НАТОВП ЯК РІДИНА: невидима воронка, що затягує людей
Девід Мадеро. Торо, 2021 / instagram.com
ХХ століття невипадково називають «століттям натовпів». Це визначення йому дав автор теорії соціальних уявлень Серж Московічі. До нього феномен натовпу намагалися розгадати психолог і лікар Гюстав Лебон, соціолог Габріель Тард, психоаналітик Зиґмунд Фройд та інші.
Свій внесок у вивчення динаміки натовпу на новому рівні технологічного розвитку зробила й сучасна наука. Натовп некерований і небезпечний. Тому вчені розробляють стратегії, які допоможуть знизити ризики, що виникають при великому скупченні людей.
ЕНСЬЄРРО, ПРОТИСТОЯННЯ БИКІВ І ЛЮДЕЙ
В одному з останніх досліджень, результати якого було опубліковано в міжнародному журналі Nature, науковці зробили об’єктом вивчення величезні натовпи, які збираються на свято Сан-Фермін у місті Памплона — столиці іспанської провінції Наварра.
Традиція святкування, присвяченого вшануванню пам’яті священномученика Ферміна, існує вже понад вісім століть. Святий, іспанець за походженням, якому на початку IV століття відтяли голову у французькому Ам’єні, згодом перетворився на головного покровителя Наварри і басків, які її населяють.
Найважливіша подія свята — енсьєрро, біг 12 розлючених биків від загону до арени попередньо обгородженими вулицями міста. На відміну від кориди, багаторазово затаврованої захисниками тварин, на енсьєрро немає офіційної заборони. Хоча активісти протестують і проти неї теж. Часом в екзотичних формах.
Наприклад, організовуючи схожі «забіги», тільки за участю людей, а не биків.
СМЕРТЕЛЬНА ГРА
Утім, в автентичних енсьєрро люди є найбезпосереднішими учасниками. Ними може стати хто завгодно — турист або місцевий житель, новачок і досвідчений бігун. Щодня протягом тижня учасникам шоу належить пробігати 1 км попереду бичачого стада. Звісно, бажано при цьому залишитися в живих, встигнувши сховатися за огорожею, щоб не бути затоптаним.
Як ви розумієте, вдається це геть не всім і не завжди. 1924 року бики затоптали і підняли на роги понад 200 осіб. Для 13 із них ігри з биками закінчилися смертю. Відтоді трагедій таких масштабів більше не траплялося, хоча й досі час від часу енсьєрро забирає одне або кілька життів.
Емоційне напруження свята традиційно зашкалює, що робить нерідкісним вживання учасниками й глядачами алкоголю і наркотиків. Туристи, які переоцінили під їхнім впливом свої сили, страждають найчастіше. Однак це анітрохи не знижує популярності енсьєрро в усьому світі.
Щорічно його відвідує від мільйона до трьох мільйонів любителів гострих відчуттів.
У ВСЬОМУ ВИНЕН ГЕМІНҐВЕЙ?
У 1923 році свідком свята Сан-Фермін став Ернест Гемінґвей. Світову популярність забіг биків у Памплоні здобув завдяки його роману «І сходить сонце», який деякі видавці іноді озаглавлюють як «Фієста».
Саме такою була перша, робоча назва цього літературного твору, що вважається американським романом, який має чи не найбільше перекладів. У нього був підзаголовок: «Загублене покоління» — вираз, який Гемінґвей запозичив у письменниці Гертруди Стайн.
З легкої руки Гемінґвея цей вислів зажив у світовій культурі своїм життям. Ним стали позначати особливий тип героїв — відчужених, травмованих війною або еміграцією, нерідко схильних до алкоголізму, божевілля й самогубства.
У НАТОВПІ ВИЯВИЛИ «ВИХРОВІ СТРУКТУРИ»
Якщо вже й вивчати ретельно якийсь натовп, то, звісно ж, слід вибрати для цього натовп із таким приголомшливим бекграундом, як у фестивалю Сан-Фермін. Взявшись за цю захоплюючу справу, науковці з’ясували, що величезний памплонський натовп зовсім не такий хаотичний, як уявлялося раніше. Дослідження виявило в ньому свого роду структуру — щільні групи людей утворювали закручені «вихрові візерунки».
Раніше подібні ефекти ніколи не фіксувалися в масових людських зібраннях. Відкриття стало результатом аналізу відеоматеріалів, які фіксували поведінку багатотисячного натовпу на памплонській площі Консисторіал.
Вчені встановили камери на балконах, що виходять на площу, і використовували комп’ютерні моделі для аналізу відео. Щоб зрозуміти поведінку натовпу, вони зосередилися на одній з його основних якостей — «плинності». Таким чином, у моделі натовп поводився як типова рідина — щільний континуум, що складається з частинок.
ВИСОКА ЩІЛЬНІСТЬ ПОРОДЖУЄ «ВИХОРИ»
Це була новаторська ідея, оскільки до цього моделі натовпу представляли його як такий, що складається з дискретних, індивідуальних агентів. На відео можна відстежити, як натовп починає поступово заповнювати площу Консисторіал від самого ранку. Згодом він досягає щільності близько 4 осіб на 1 м2.
Після цього з ним якраз і починає відбуватися те, що викликало здивування дослідників. Досягнувши критичної щільності, натовп починає «закручуватися». Спершу це відбувається майже непомітно. Потім процес дещо прискорюється — у натовпі починають утворюватися «вихори», що обертаються, кожен з яких включає сотні людей.
І ці вихрові структури починають штовхати одна одну. Після досягнення максимальної щільності — 9 осіб на 1 м2 — період обертання «вихорів» збільшується, досягаючи 18 секунд. Однак для учасників натовпу цей рух настільки повільний, що їхня свідомість його не фіксує.
І вони, ймовірно, навряд чи усвідомлюють, що рухаються по колу.
НАТОВП МОЖЕ СТАТИ «БЕЗПЕЧНИМ»?
Робота над памплонським проєктом тривала у французьких фізиків з Вищої нормальної школи в Ліоні понад місяць. Вихрові візерунки були виявлені ними майже випадково: на звичайному відео завихрення не вбачалися, зате вони виявилися добре помітними на прискорених кадрах.
Варто зазначити, що безпека не була основною темою цього дослідження. Однак науковці вважають, що нові відкриття в галузі динаміки натовпу можуть допомогти організаторам заходів запобігти потенційно можливій тисняві зі смертельними наслідками. Особливо зважаючи на те, що памплонський натовп — не унікальний.
Схожі закономірності фізики виявили, вивчаючи відеозаписи інших натовпів. Зокрема, катастрофи Love Parade, яка сталася 2010 року в німецькому Дуйсбурзі. Тоді внаслідок тисняви на багатотисячному музичному фестивалі загинула 21 людина.
Оригінальне дослідження:
