Згенеровано за допомогою ШІ / bing.com
Світ стикнувся зі справжнісінькою епідемією депресивних станів, пов’язаних із відчуттям тотальної невизначеності. Війни, кризи, сімейні негаразди, проблеми на роботі… Мало що сприяє збереженню сучасною людиною душевного спокою.
Проте повернути собі повноцінне психічне життя та активність можливо. Першим кроком на цьому шляху може стати знання того, що таке депресія насправді та як її можна діагностувати самому, не вдаючись передчасно до послуг спеціалістів.
ДЕПРЕСІЯ ТА ВІЙНА
Війна в Україні зробила тему депресії надзвичайно актуальною. Психіка у людей різна, одні адаптуються до екстремальних умов краще, інші гірше. Але, на думку психологів, звикнути до війни неможливо хоча б тому, що ти перебуваєш у стані тотальної невизначеності. Наш мозок і наша психіка погано справляються з тим, що не контролюють практично нічого — ні в часі, ні в просторі.
У цьому випадку людина сприймає майбутнє як абсолютно безпросвітне, де на неї нічого хорошого не чекає, а це сильний стрес! Позбутися його, якщо не вдаватися до медикаментозного втручання, можна лише повернувши собі контроль над життям чи ілюзію такого контролю.
Звичайно, на таке усвідомлене вольове зусилля здатні далеко не всі, тому сьогодні такі затребувані психологи та психотерапевти, які володіють спеціальними психотехніками. До речі, післявоєнний ринок подібних послуг експерти оцінюють у 1,5 млрд доларів.
ЧУМА ХХI СТОРІЧЧЯ
Та через війну психічні розлади можуть часто розвиватися навіть у людей, які не були безпосередньо в зоні бойових дій. Маючи дані шведської програми Uppsala Conflict Database, німецькі вчені з Університету міста Мюнстер дійшли наступних висновків.
Між 1989 та 2015 роками по всьому світу війну пережили близько 1,45 млрд людей. Природно, враховувалися лише ті, хто живий на момент дослідження. Приблизно 1 млрд — це дорослі люди.
І у 354 млн із них — а це більше, ніж кожен третій, — діагностувалась депресія. Сьогодні складно цілком оцінити масштаби проблеми, проте очевидно, що з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну проблема ще більше посилилася.
Також потрібно врахувати, що крім війни депресію можуть провокувати й інші фактори. А це означає, що ми маємо справу з психічною епідемією, справжньою чумою нашої епохи.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підрахувала, що депресивні розлади, які вже зараз посідають 3-є місце у глобальному тягарі хвороб, до 2030 року випередять навіть інфекції дихальних шляхів.
ЯК ДЕПРЕСІЯ ЗМІНЮЄ ЛЮДИНУ
ВООЗ визначає депресію як тривалі періоди пригніченого настрою, втрати інтересу чи здатності отримувати задоволення від звичної діяльності: спілкування в сім’ї, роботи, їжі, сексу… Це не просто зміна настрою та емоцій щодо різних життєвих реалій — депресія негативно впливає на всі сторони життя людини і здатна зруйнувати його вщент.
За статистикою, кожен другий самогубець у світі мав перед тим, як накласти на себе руки, депресивний епізод. За даними ВООЗ, депресивний розлад є причиною, через яку понад 700 000 людей щорічно зводять рахунки з життям.
Окрім думок про самогубство, людину переслідують патологічне почуття провини, порушення сну, відчуття найсильнішої втоми. У неї знижується здатність концентруватися, вона втрачає апетит чи масу тіла. Чому це відбувається?
Справа в тому, що, згідно з останніми науковими даними, в стані депресії сам мозок починає змінюватися, порушується баланс нейротрансмітерів, нейротрофічного фактора мозку, змінюється стан синапсів тощо. В деяких випадках у депресуючих людей його структури навіть зменшуються в розмірах, тобто мозок немов «висихає».
ВЕЛИКА ДЕПРЕСІЯ
Звісно, кожне людське життя безцінне. Але все ж таки можна підрахувати економічні збитки, які завдають депресії. Всесвітня федерація психічного здоров’я (The World Federation for Mental Health) стверджує, ніби щорічно депресивні стани психіки призводять до колосального зниження продуктивності праці, яке обходиться світовій економіці щороку в 1 трильйон доларів і може призвести до втрати 12 мільярдів робочих днів.
Мабуть, невипадково моторошну економічну кризу початку минулого століття в США назвали Великою депресією — будь-яка криза має психологічний вимір. Тому суттєвих успіхів у справі економічного відновлення України навряд чи можна досягти без відновлення психологічного здоров’я її громадян.
ЧИ СОРОМНО БУТИ СЛАБКИМ?
Ми часто чуємо: українці — сильна нація! З цим неможливо сперечатися, дивлячись на те, як український народ, виявивши унікальну згуртованість та залізну волю, зупинив агресію «другої армії світу». Війна — час сильних. Психологічною нормою стало терпіти з останніх сил і ні на що не скаржитися.
Однак іноді сила може полягати в усвідомленні та визнанні власної слабкості. Якщо ти здатний діагностувати депресію, це означає, що ти здатний подолати її, аби стати ще сильнішим. У визнанні депресивного розладу немає нічого соромного чи незручного. На Заході багато «зірок», навіть ті, що грають у Голлівуді суперменів, розповідають про те, як переживали депресію.
Ось, наприклад, актор і рестлер Дуейн Джонсон на прізвисько Скала відкрито говорить про свої проблеми, щоби допомогти іншим:
Я працював багато років, щоб отримати емоційні інструменти для роботи з психічними розладами… Найважливіше, що ви можете зробити, — поговорити з кимось. Це неможливо виправити, якщо ви збережете біль усередині. Мати сміливість поговорити з кимось — ваша суперсила
НАЙДЕПРЕСИВНІШІ ПРОФЕСІЇ
Від депресивного розладу страждали багато великих людей, наприклад президент США Авраам Лінкольн. Сьогодні про свою депресію відкрито розповідають письменниця Джоан Роулінг, Принц Гаррі, актори Х’ю Джекман, Анжеліна Джолі, Леонардо ді Капріо… Меседж зрозумілий: не тримайте страждання в собі, звернутися за допомогою — не соромно. Іноді цього потребують навіть найсильніші, найталановитіші і найзнаменитіші.
До речі, те, що люди творчих професій апріорі трохи «не в собі», а отже, максимально схильні депресувати, не більше ніж міф. У рейтингу професій, серед яких є найбільш поширеним депресивний розлад, вони знаходяться лише на 5-му місці.
Найбільше, за даними журналу Health, страждають від депресії доглядальниці та няні (11%). На другому місці — працівники громадського харчування (10,3%), на третьому — соціальні працівники (10%), на четвертому — медики (9,6%). Як не дивно, досить міцні нерви виявились у вчителів. Тільки 8,7% з них страждають на депресію, і то не через неадекватність своїх вихованців, а через підвищену відповідальність та надмірне завантаження.
БАГАТОЛИКА ДЕПРЕСІЯ
Депресія, як і віруси, супроводжує людство протягом усієї його історії. Її симптоми описують ще тексти стародавніх єгиптян, римлян, греків.
Вчені сьогодні розрізняють понад 20 її різновидів, кожен з яких потребує особливого підходу до лікування. До деяких видів у людини може бути навіть генетична схильність. Якщо вона дісталася вам від бабусі та дідуся, то буває досить важко позбутися її медикаментозно.
Не завжди допомагає і працетерапія, тому просто народний діагноз «мається від неробства» є оманою. З головою піти в роботу — не найкращий вихід. Не існує і причинно-наслідкового зв’язку між депресією і «все погано», оскільки депресивні розлади часто виникають навіть у тих, у кого «все відмінно».
Депресія є багатоликою — людство знало її під різними іменами. Наприклад, «меланхолія» або «хандра» — ці слова добре знайомі нам за текстами класичної літератури, яка рясніє депресуючими героями. І, зазвичай, за «меланхолією» ховаються саме симптоми депресії.
Але задовго до літератури не менш точні описи депресивних станів нам дають стародавні релігійні тексти, тих самих Біблії та Корану. Вони ж дають і універсальний рецепт, як позбавитися депресії — повернути сенс існування.
Зробити це можна по-різному, за допомогою релігійних чи психотерапевтичних практик, знаходячи радість у спілкуванні з дітьми, друзями, коханими.
