Джерело фото: gargulagotica.pt
Нові експерименти на мишах відкрили низькочастотні вібрації, які збуджують генітальні нервові клітини. Від відкриття очікують нових ефективних методів лікування еректильної дисфункції та позбавлення від багатьох інших проблем.
ПОДОЛАТИ ТАБУ
Про так звані тільця Краузе наука дізналася понад 150 років тому. Вони являють собою нервові закінчення в щільних «кульках», розташованих прямо під шкірою. Але, як зізнався один із керівників дослідження Девід Джинті, сенсорний нейробіолог із Гарвардської медичної школи в Бостоні, йому важко було знайти однодумців для цієї роботи.
Хоч як дивно, але навіть через півтора століття в науковому співтоваристві, яке загалом складно назвати закомплексованим, людей, здатних легко та вільно спілкуватися на теми сексу, не так вже й багато. Джинті вважає, що тема досі нерідко сприймається як табу, що, на жаль, гальмує вивчення неймовірно цікавої фізіології статевих тілець, які беруть участь у сексі.
Проте в Бостоні вдалося створити наукову групу, готову вивчати сенсорні нервові клітини на кліторі самок мишей і пенісі мишачих самців.
СТАТЕВІ ОРГАНИ — ЩЕ ОДНІ «РУКИ»?
На науковців чекало дивовижне відкриття: ці структури виявилися аналогічними до тих, які існують на руках людей. Коли шкіра наших рук починає ковзати текстурованою поверхнею, ці клітини активуються, реагуючи на вібрації, що виникають при цьому. Щось схоже відбувається і зі статевими органами.
Провівши серію експериментів на мишах, фахівці розкрили деякі таємниці статевої поведінки ссавців, зокрема й людини. На статевому члені та кліторі також існують специфічні нервові клітини, які вміють розпізнавати низькочастотні вібрації.
Розпізнавши їх, вони потім активуються, викликаючи сексуальну поведінку, результатом якої є ерекція.
СЕКС-ІГРАШКИ: ВІБРАЦІЯ СУТО «ЗА НАУКОЮ»
Джинті та інші його колеги, сенсорні біологи, націлилися на вивчення цих загадкових нейронних «кульок» ще років 20 тому. Але, крім культурних обмежень, існують і більш серйозні – технологічні. До останнього часу активувати і відстежувати певні нейрони було практично неможливо, поки не з’явилися передові молекулярні методи.
Команда Джинті активувала тільця Краузе у самців і у самок мишей, використовуючи різні механічні та електричні стимули. З’ясувалося, що нейрони активуються у відповідь на низькочастотні вібрації в діапазоні 40-80 герц. Джинті зазначає, що ці частоти зазвичай використовуються в багатьох секс-іграшках.
Він вважає, що, не маючи наукових знань, люди дослідним шляхом визначили, що саме ці частоти — найкращий спосіб стимулювати тільця Краузе. І таким чином придумали секс-іграшки. Офіційні експерименти лише дали наукове обґрунтування цьому відкриттю.
ОСЬ ЧОМУ ЖІНКИ ЧУТЛИВІШІ!
Розповідаючи про історію відкриття, Nature звертається до результатів дослідження, яке було опубліковано роком раніше. Воно виявило, що геніталії самців і самок мишей містять практично незмінну кількість тілець — їхнє число не збільшується протягом життя тварин, а просто перерозподіляється в підшкірному просторі у міру зростання статевих органів.
Однак на кліторі концентрується приблизно у 15 разів більше тілець, ніж на статевому члені. При тому, що клітор набагато менший, це пояснює і підвищену, порівняно з пенісом, чутливість органу. «Це майже суцільні тільця Краузе, — каже Джинті про клітор, — і ми вважаємо, що кожне з них являє собою детектор вібрації».
НЕМАЄ ТІЛЕЦЬ — НЕМАЄ КОХАННЯ!
Вирішивши розгадати роль тілець Краузе в сексі, команда Джинті так змоделювала експеримент, що нейрони цих корпускул активувалися під впливом спалаху світла. У анестезованих мишей активація викликала ерекцію у самців і вагінальні скорочення у самок.
А ось миші, позбавлені тілець Краузе, нормально спаровуватися вже не могли. І тоді вчені припустили, що ці структури необхідні для сексу — без них мишачої любові ніяк не виходить.
Відомо, що більшість сенсорних нейронів формуються ще до народження. Однак дослідники виявили, що тільця Краузе не розвивалися доти, доки мишам не виповнилося близько 4–6 тижнів. Тобто вони з’являлися безпосередньо перед тим, як тварини досягали статевої зрілості.
НЕ В МОЗКУ І НЕ В СЕРЦІ: ВСІ МИ «ЛЮБИМО СПИНОЮ»
На наступному етапі науковці приступили до вивчення того, як ці нервові структури, що пізно розвиваються, з’єднуються з уже наявною нервовою системою організму. Було встановлено, що тільця «вбудовуються» в певну сенсорну ділянку спинного мозку. Стимуляція цієї ділянки викликала ерекцію та скорочення геніталій, навіть якщо зв’язок спинного мозку з головним було розірвано.
Вчені припустили, що сексуальні рефлекси є автоматичними. У найближчих планах — вивчення інших аспектів тілець Краузе. Джинті та його команда збираються з’ясувати, чи спричиняють нейрони відчуття задоволення в мозку і як змінюється їхня чутливість із віком.
СЕКСУАЛЬНЕ ЗЦІЛЕННЯ
Колеги Джинті кажуть, що робота бостонських біологів відкриває нові перспективи для подальших досліджень у найрізноманітніших напрямках. Зокрема, Александр Чеслер, сенсорний біолог із Національного центру додаткового та інтегративного здоров’я в Бетесді, вважає, що дослідження Джинті доповнюють його власні.
Раніше група Чеслера виявила, що сенсорний білок у геніталіях необхідний для успішного спарювання. «Стать — це фундаментальна галузь біології та одна з головних рушійних сил еволюції», — каже Чеслер. Дослідження відкриває нові перспективи у лікуванні таких станів, як еректильна дисфункція і вагінальний біль.
Також на його основі можуть бути розроблені нові методи відновлення сексуальної функції у людей з паралічем нижньої частини тіла, який розвинувся внаслідок хвороби або травми.
Оригінальне дослідження: Sensory secrets of penis and clitoris unlocked after more than 150 years
