Міхай Мункачі. Позіхаючий підмайстер, 1869 / arthive.com
Незважаючи на надзайнятість сучасних людей, нудьга як явище — досить поширений психологічний феномен. Когось нудьга мучить, а комусь вона йде на користь.
Вчені з Університету Арізони провели низку експериментів, щоби вивчити, хто з нас більше схильний до нудьги, а хто направляє її в продуктивне русло. Публікація в журналі Creativity Research Journal демонструє, що для творчих людей нудьга не страшна — таким є вердикт американських учених.
Ми подолать не в змозі нудьги сірої,
Голод серця нам здебільшого чужий,
І ми вважаємо даремною химерою
Все, що є вищим звичних нам потреб
Гете
Ми прагнемо байдикування, але якщо в цей час у нас заберуть усі електронні пристрої, то багато хто з нас зазнає дискомфорту. Це гнітюче відчуття незаповненості життя називають нудьгою.
Нудьга — явище повсюдне й поширене, ніби пляшка коли. Людина живе, долаючи нудьгу буднів, аби поринути у нудьгу вихідного дня. Епідемія COVID-19 тривалий час тримала нас під замком, відкривши завісу таємниці людського безсилля перед нудьгою.
Нудьга — бездушна відьма життя, її ступа отруєна, а котел із зіллям закипає від тривоги. Уберегти себе від нудьги — немов урятуватися від гнойової мухи, — майже неможливо.
До нудьги схильні всі від малого до великого: європейці та азіати, забезпечені та жебраки, розумні та дурні. Хто в житті ніколи не сумував, той, власне, й не жив.
УНІКАЛЬНІСТЬ ЕКСПЕРИМЕНТУ
Вільний час здатний викликати нудьгу, але в різних людей по-різному. Вчених із Університету Арізони зацікавило, які групи людей найменше схильні до нудьги.
Один із авторів експерименту психолог Квентін Раффаелі сказав про мету дослідження так: «Мене особливо цікавить творчість, бо ми хотіли дізнатися, що відбувається в голові у творчих особистостей, особливо в ситуаціях, коли ніщо не стримує їхні пориви».
У психології вивчення спонтанного виникнення ідей, коли людина перебуває в моменті соціальної ізоляції і ніщо ззовні не спрямовує лад її думок, — це таємниця за сімома печатками. Ніхто не може точно визначити, про що вона подумає за хвилину, коли занурена у стан нудьги. Саме тому експеримент, проведений американськими вченими, можна назвати унікальним.
СУТЬ ПЕРШОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
81 учасника експерименту було відлучено від електронних засобів комунікації, поміщено в окрему кімнату та залишено на самоті протягом 10 хвилин. Після цього часу піддослідних попросили розповісти вголос про думки, які їх відвідали у період вимушеної самотності. Вони також повідомили вчених про те, чи відчували вони нудьгу під час експерименту, чи їм було чим зайняти свій мозок.
Дані учасників дослідження було записано, а потім ретельно проаналізовано. Паралельно учасників протестували на рівень їхньої креативності та схильності до творчої діяльності за допомогою тесту на дивергентне мислення.
Результати показали, що творчі люди менше сумують і більш креативно міркують, їхнє мислення є активним, воно тече розмірено та у правильному напрямку. Креативні особистості могли чітко сформулювати, що думали, і в їх висловлюваннях думки були пов’язані між собою логічно.
У тих учасників експерименту, в яких відзначався низький творчий потенціал, виявилося підвищене занепокоєння через нудьгу, котра захопила їх, а точно розповісти про те, про що вони думали протягом цих 10 хвилин, вони не могли — навіть якщо й намагалися, то перескакували від однієї думки до іншої, без жодного зв’язку між ними.
«Творчі люди оцінювали себе як менш нудьгуючих, навіть упродовж цих 10 хвилин. Вони також вимовляли більшу кількість слів, а це свідчить про те, що їхні думки були більш схильні до вільного руху», — зазначила Джессіка Ендрюс-Ханна, співавтор дослідження, доцент кафедри психології Університету Арізони.
Висновок психологів є однозначним: вільний час для творчих людей виявився безпечним, вони не схильні нудьгувати, а їх мозок не припиняє своєї роботи і продовжує вести продуктивну розумову діяльність. Невипадково багато видатних науковців, маючи вільний час і перебуваючи на самоті, зробили низку важливих відкриттів.
ЗМІСТ ДРУГОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
Друге дослідження базувалося на анкетуванні 2612 осіб. Їм було поставлено певну кількість запитань через додаток для смартфона Mind Window, який спеціально для цієї мети розробили вчені Університету Арізони.
Питання стосувалися ставлення анкетованих до вільного проведення часу в період карантинних обмежень, пов’язаних з епідемією COVID-19. Учасники експерименту мали оцінити вплив відчуття нудьги під час тривалого перебування під замком.
Вчені ретельно проаналізували отримані дані, і їх висновок підтвердив результат першого дослідження. Виявилося, що люди, які мають хобі або якесь творче заняття, менш зазнавали спустошливої дії нудьги та легше переносили ізоляцію.
Деякі навіть зазначили, що за час карантину зуміли так якісно використати вільний час, що просунулися досить далеко у вирішенні поставлених творчих завдань.
«У міру того як ми стаємо дедалі більше перевантаженими щільними графіками і залежними від наших цифрових пристроїв, я гадаю, нам потрібно продуктивніше працювати, щоби виділяти час для відпочинку, частіше намагатися розслабитися і побути наодинці зі своїми думками», — підсумувала експеримент його керівник Джессіка Ендрюс-Ханна.
Наш вид є єдиним творчим видом, і він має лише один творчий інструмент — індивідуальний розум. Двоє людей ніколи нічого не творили. Не існує плідної співпраці ані в музиці, ані в мистецтві, ані в поезії, ані в математиці, ані у філософії.
Щойно диво сталося і творіння побачило світ, група може вдосконалювати та розширювати його, але вона ніколи нічого не винаходить. Найбільша цінність приховується в самотній свідомості людини
Джон Стейнбек, лауреат Нобелівської премії з літератури
