НЕЛОГІЧНИЙ ОРГАНІЗМ: як насправді старіють люди

Photo by Tiago Muraro on Unsplash

Розвиток людини протягом життя можна уявити як поступову послідовність змін — від яйцеклітини до могили. Логічно припустити, що при цьому розвивається й дорослішає одночасно весь організм, а старіння відбувається плавно. Однак, як з’ясували науковці, ці процеси перебігають згідно з іншою, неочевидною для нас логікою.

У СТАРІННЯ Є СВОЇ ЗАКОНИ

таріння — дуже складний процес, набагато складніший, ніж нам здається. Насамперед люди звикли пов’язувати його зі зростанням ризику найрізноманітніших захворювань. Дослідження в Оксфорді, присвячені біології старіння, допомагають краще зрозуміти, як і які саме зміни відбуваються з нами насправді. Що більше ми розуміємо, то більше в нас шансів впливати на цей процес і контролювати його. Саме з такою метою вчені сформували групу зі 108 дорослих віком від 25 до 70 років.

Кожні два місяці протягом кількох років у них брали біологічні зразки. Вивчаючи їх, дослідники відстежували різні види біомолекул — РНК, білки, ліпіди і таксони кишкового, шкірного, носового та орального мікробіома. Загалом було проаналізовано 135 239 біологічних особливостей, з яких отримано понад 246 мільярдів точок даних.

Ці дані обробили, намагаючись виявити закономірності у змінах. І виявилося, що ризик хвороби Альцгеймера, серцево-судинних та інших захворювань не зростає «сам по собі» з плином часу. Тобто всі біомаркери старіння говорили про те, що ніякої поступовості та рівномірності у цього процесу не спостерігається.

А ризики підвищуються тільки після певного віку й на певному етапі.

МАТЕМАТИКА СТАРОСТІ: 44 І 60 — НЕБЕЗПЕЧНИЙ ВІК

Чи бувало з вами таке, що ви прокинулися якось вранці, подивилися в дзеркало і здивувалися: раптово ви стали набагато старшими! Якщо з вами відбувалося щось подібне, не думайте, що це вам просто здалося.

За словами генетика Майкла Снайдера зі Стенфордського університету, ми не просто поступово змінюємося з плином часу, в певні моменти з нами дійсно відбуваються кардинальні зміни. Досліджуючи молекулярні зміни, пов’язані зі старінням, науковці встановили, що у своєму розвитку люди переживають два різкі стрибки. Один у середньому відбувається близько 44 років, а інший — у 60. У 81% випробовуваних зміни відбувалися на одному або на обох із цих етапів.

Профілі змін дещо відрізнялися. Пік приблизно в 44 роки виявив зміни в молекулах, пов’язані з метаболізмом ліпідів, кофеїну та алкоголю, а також серцево-судинні захворювання, дисфункції шкіри та м’язів.

А пік на порозі 60 років був пов’язаний із метаболізмом вуглеводів і кофеїну, серцево-судинними захворюваннями, проблемами шкіри та м’язів, імунною регуляцією та функцією нирок.

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Приєднатися до клубу друзів

РІЗНІ ОРГАНИ СТАРІЮТЬ ПО-РІЗНОМУ

Цікаво, що подібні стрибки характерні не тільки для людей. Попередні дослідження виявили нелінійні зміни в молекулярному складі у плодових мушок, мишей і рибок даніо-реріо. Тому цілком можливо, що поетапний процес старіння характерний для всього живого, хоча сама тривалість або кількість етапів у різних видів здатні відрізнятися.

Майбутні дослідження можуть допомогти глибше вивчити це явище, охоплюючи ширше коло суб’єктів. Однак не тільки наш організм як ціле старіє нерівномірно. Вірогідно, у різній динаміці з різною швидкістю старіють і наші органи.

Уперше таке припущення зробили дослідники з Національного університету Сінгапура, вивчаючи молекули білка в крові у 480 осіб віком від 20 до 45 років. Вимірявши загалом 403 біологічні показники у кожної людини, вони класифікували ці біомаркери за 9 категоріями.

У такий спосіб визначали біологічний вік різних органів — нирок, печінки, мікробіома кишківника, серцево-судинної системи, імунної системи, метаболічної системи, системи статевих гормонів та інших. Далі науковці зіставили біологічний і хронологічний вік…

РІЗНОМУ ВІКУ — РІЗНІ ЗВИЧКИ!

У підсумку найбільша кореляція з хронологічним віком була виявлена в органів серцево-судинної системи. А ось мікробіом кишківника показав з ним найслабший зв’язок. Найбільші відмінності в біологічному віці в різних людей спостерігалися щодо печінки та системи статевих гормонів.

Це підтвердило, що різні частини тіла мають різний біологічний вік. Скажімо, легені та нирки переживають сплеск старіння приблизно у віці 20 років, на десятиліття випереджаючи інші органи, наприклад матку. Темпи процесу старіння визначають стан клітин органів, який варіюється залежно від генетичних чинників і способу життя.

Це означає, що деякі здорові звички стають надто важливими для нас у певні періоди нашого життя. Знаючи це, ми отримуємо змогу вносити корективи в спосіб життя, регулюючи процес старіння.

Відстежуючи біологічний вік окремих органів, можна допомогти в передбаченні ризику різних захворювань, наприклад діабету або неалкогольної жирової хвороби печінки.

Оригінальні дослідження: