ІЛЮЗІЯ КОНТРОЛЮ: як знайти свій щасливий квиток?

Берт Брус. Ранок, 2020 / Facebook

Ілюзія контролю — ще одне когнітивне спотворення. Це коли ми переконані, що контролюємо події більшою мірою, ніж насправді. Навіть якщо все вирішує випадок, часто вважаємо, що можемо якимось чином на нього вплинути.

Насправді все виглядає інакше, ніж у дійсності

Станіслав Єжи Лец

ДЕ ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ

Ви збираєтеся дивитися по ТБ гру своєї улюбленої футбольної команди у чемпіонаті. І вдягаєте «щасливу» майку з номером лідера команди. Хоча вона вам давно мала і незручна. Але ви все одно вдягаєте її, тому що впевнені, що саме вона підвищить шанси вашої команди на успіх. Самі футболісти на полі цього точно не помітять.

Ілюзія контролю приводить нас до думки, що успіх справи залежить виключно від наших дій.

ЯК УСЕ ПОЧИНАЛОСЯ

Термін «ілюзія контролю» виник у середині 1970-х, його вперше озвучила Еллен Лангер, професор психології з Гарварду. Вона провела серію експериментів, щоби показати, де і як ця ілюзія виникає.

В одному з них Лангер організувала лотерею, де окремим учасникам було роздано квитки, іншим дали можливість самим витягнути квиток. Останні щиро вважали, що мають більші шанси виграти. А коли їм пропонували продати цей квиток, то завищували номінальну ціну у кілька разів. І хоча виграти в лотерею, як і раніше, залишалося справою випадку, ці учасники вважали, що свій виграш вони точно контролюють.

Таким чином, Лангер виявила, що на впевненість людей у своїх шансах на перемогу впливає багато чинників, але при цьому жоден із них не має до самої перемоги ніякого відношення.

АЗАРТНІ ІГРИ ЯК ПРИВІД ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вчені поспостерігали в одному зі своїх експериментів за гравцями у кісточки. Як тільки гравець налаштовувався «викинути» максимальну цифру, він кидав кубик із подвоєною силою. Якщо ж йому хотілося отримати меншу цифру, він кидав кубик практично без зусиль.

Сила кидка, як ми з вами розуміємо, ніяк не впливає на кінцевий результат, проте гравці всіма силами продовжували намагатися підкорити собі обставини. А питати треба у самих кубиків.

Коли ми твердо переконані, що маємо більший контроль над ситуацією, ніж насправді, то замість того, аби обміркувати та передбачити можливі проблеми, ми виберемо надто прості стратегії для досягнення чогось. І можемо потрапити до пастки. Це призведе до того, що ми сподіватимемося на забобони та магію, хоча насправді на ситуацію вони навряд чи вплинуть.

ЧОМУ НАМ ВАЖЛИВО ВСЕ КОНТРОЛЮВАТИ?

Як ви вже напевно здогадалися, є два типи ситуацій: перший — робота, стосунки, хобі; другий — азартні ігри, конкурси, лотерея. При другому визначальним кінцевий результат виявляється саме випадок.

Коли людина може вплинути на обставини, вона робить певні дії: вивчає саму ситуацію, розробляє стратегію, ухвалює рішення.

Там же, де все вирішує випадок, такі дії є абсолютно марними. А людина все одно з наполегливістю продовжує щось робити, гадаючи, що це якось вплине на результат.

З одного боку, ілюзія контролю допоможе нам бути оптимістами і працювати, не думаючи про те, що вся робота може полетіти в тартарари через один невчасно зроблений клік мишкою. З іншого боку, коли все пішло коту під хвіст, ілюзія контролю змусить звинуватити саме себе у всіх гріхах і всіх непередбачених ситуаціях.

ЯК НЕ ПОТРАПИТИ НА ГАЧОК ІЛЮЗІЇ КОНТРОЛЮ?

1) Перед виконанням поставленого завдання в проєкті зважте, що може залежати виключно від ваших дій, а що неможливо передбачити в принципі. Тоді ви ретельніше продумаєте свої дії і у разі несподіваної проблеми легше переживете свій провал.

2) Не вигадуйте жодних схем у ситуаціях, де вирішує все нагода. Всі ми хочемо у житті стабільності та визначеності, але вони бувають далеко не завжди й не у всіх. Просто прийміть це як факт.

3) Не звинувачуйте себе у всьому й довго. Якщо вас спіткала невдача, проаналізуйте те, що сталося. Зробіть висновки і впевнено йдіть далі. Якщо ж втрутився випадок — ну що ж, так тому й бути!

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Приєднатися до клубу друзів

ЯК ВИКЛИКАТИ ІЛЮЗІЮ КОНТРОЛЮ?

Отже, ми вже з’ясували, що ілюзія контролю може підштовхнути до ухвалення рішень, що ведуть до негативних наслідків. Приклад — ті самі азартні ігри. Навіть коли все залежить від випадковості, ігромани відчувають, що можуть збільшити свої шанси на перемогу під час «правильної стратегії» чи певних ритуалів.

Ті, хто продовжують грати в азартні ігри, програвши вже досить багато грошей, роблять це тому, що вірять у власні виняткові навички чи знання, які певного моменту забезпечать великий виграш.

Таке упередження часто використовують у рекламі азартних ігор. Маркетологи намагаються посилити віру гравців у свій контроль в іграх зі ставками. Одне з досліджень, пов’язаних із рекламою спортивних ставок у Великій Британії, показало, що в такій рекламі зазвичай обіграється тема мужності — ті чоловіки, які мачо, та ще й на спорті розуміються, мають більше шансів виграти хороші гроші.

СТРЕС І ЙОГО ДОПОМОГА У СТВОРЕННІ ІЛЮЗІЇ КОНТРОЛЮ

Навіть якщо ви не великий любитель карткових ігор, все одно можете потрапити під вплив ілюзії контролю. Постійна робота у стані стресу цю ілюзію заохочує, як робота у середовищі з високою конкуренцією.

Ілюзія контролю працює, коли ми зосереджуємося виключно на досягненні мети та не розмірковуємо про всі можливі результати наших дій.

Дослідження в галузі фінансового трейдингу показало: ті трейдери, які в умовах напруженої конкурентної роботи намагалися зосередитись на створенні максимального прибутку у максимально короткий термін, піддаючись ілюзії контролю, починали працювати гірше.

КНОПКА У ЛІФТІ

Ілюзія контролю спрацьовує, коли ви потрапляєте в інше культурне середовище. Ось приклад. Якщо хоч раз вам здалося, що кнопка в ліфті «зачинити двері» насправді не впливає на закриття дверей, радійте: ви мали рацію (якщо знаходитеся в США, так точно).

Ще 1990-го було прийнято закон про американців-інвалідів, який вимагав: двері ліфта повинні залишатися відчиненими досить довго, щоби люди на візках, з милицями могли безпечно в ліфт зайти або заїхати.

У тому самому Нью-Йорку з тих самих причин у більшості випадків деактивовані кнопки на пішохідних переходах: світлофорами так само, як і ліфтами, давно керують комп’ютери.

Навіщо потрібні кнопки, які не виконують своїх прямих функцій? Вони якраз і створюють ілюзію контролю. Можливість натиснути кнопку, щоб отримати бажане, змушує нас відчувати себе людиною, яка впливає на ситуацію у процесі очікування. І це додає позитиву.

ВПЛИВ ІЛЮЗІЇ КОНТРОЛЮ НА ЗДОРОВ’Я

Віра в те, що в нас виходить контролювати все, що з нами відбувається (навіть якщо це не так), є важливою частиною нашого психічного здоров’я. Протилежністю ілюзії контролю є безпорадність, коли люди, які опинилися в ситуаціях, де вони не в змозі вплинути на перебіг подій, починають відчувати, що їм не вистачає контролю над власним життям. І такі швидше здаються, стикаючись із реальними перешкодами. А тут недалеко до депресії.

Однак, поклавши руку на серце, погодимося, що ми більш уважні до інформації позитивної, ніж негативної, частіше пам’ятаємо моменти щастя, ніж суми та смутку. А коли доходить справа до ухвалення рішень, природно, надаємо оптимістичним прогнозам більшої ваги, ніж песимістичним. Цей самий оптимізм і сприяє ілюзії контролю: ми віримо, що все обернеться для нас на краще, навіть коли це нереально.

Статті на тему: