СЕНТ-МІКЛОШ: неприступний Чинадіївський замок любові

Чинадіївський замок / wikipedia.org

Вони кохали один одного і призначали побачення саме в цьому замку — Ілона Зріні, найвідоміша, найвпливовіша угорська княгиня, та Імре Текелі, угорський граф, повстанець, молодший за неї на 14 років. А замок цей — Сент-Міклош у селищі Чинадійово Мукачівського району, що над річкою Латориця. Оточують містечко гірські схили. Назва «Сент-Міклош» в перекладі означає Святий Миколай.

Історія Чинадійова тісно пов’язана з Мукачевом, відстань до якого лише 12 км. На одній із терас його замку Паланок стоїть пам’ятник Ілоні Зріні та її синові Ференцу Ракоці — княгиня уславилася своєю невтомною боротьбою проти австрійської корони. Саме завдяки Зріні замок Паланок витримав трирічну облогу цісарського війська. А Сент-Міклош став свідком кохання усього її життя.

ПОЯВА ФОРТЕЦІ НА ТОРГОВОМУ ШЛЯХУ

ерша писемна згадка про поселення й укріплення у цій місцевості датується 1214 роком. Потім король Іштван V подарував маєток магістру Аладару, королівському уповноваженому. Це було 1264 року. А ось про замок вперше згадується 1450-го: барон Імре Перені, який тоді володів домінією Сент-Міклош, отримав від угорського короля дозвіл на зведення фортеці біля шляху Хуст — Ужгород.

В міцних укріпленнях тоді була нагальна потреба — неподалік був розташований перевал «Руські ворота». Твердиня мала захищати подорожніх і купців, бо пограбування були занадто частими. Тут проходив важливий торговий шлях. В мурах фортеці знаходилися бійниці, й своє оборонне призначення вона виконувала. Та, незважаючи на це, сам замок виглядав мальовничим, навколо нього розкинувся сад, і це додавало романтизму оборонній споруді.

АРХІТЕКТУРНІ РОДЗИНКИ НОВОЇ ЗАХИСНОЇ СПОРУДИ

Перший замок був одноповерховим, звісно, із земляними валами і ровами. Сучасного вигляду фортеці надав князь Міхай Телегді, 1574 року він купив домінію за 22 тисячі форинтів і зробив капітальну перебудову, після чого замок став двоповерховим. У замка Сент-Міклош вхід не один. Головна брама розташована з північного боку, а ось туристів зустрічає облаштований південний вхід. 

Зовні замок — двоповерхова споруда прямокутної форми з каменю, її стіни завтовшки один метр. По кутах замку, якщо дивитися на нього з південного входу, бачимо дві вежі. Заходимо всередину. На першому поверсі — велика зала з вестибюлем. Далі шість кімнат, де по стінах висять портрети всіх власників замку, а до них — експозиція кельтської та скіфської культур. План другого поверху схожий з першим — така ж простора зала, довгий коридор і шість невеличких кімнат. 

Сент-Міклош, відповідно до традиції середньовічних фортець, мав свої таємниці: можливо, побачимо подвійні стіни, що утворюють таємні переходи. Основні приміщення мають сферичні зводи, а от вежі замку отримали хрестоподібні дахи. Фортеця була споруджена як феодальне укріплення, тому зведена над глибокими підвалами. В них колись зберігалось зерно. Ближче до даху — безперечний елемент захисної системи: бійниці.

БАГАТО ВЛАСНИКІВ — МАЛО СПРАВЖНІХ ХАЗЯЇВ

Хоча початок будівництва фортеці пов’язаний з іменем Перені, проте завершував його зовсім інший господар. Замок не став родинним гніздом якоїсь певної династії. Власників він змінював постійно. Річ у тім, що земля, на якій він стоїть, переходила з рук у руки, і кожного разу до замку в’їжджав новий володар. Тривалий час тут панували угорські аристократи.

У XVII сторіччі доля Сент-Міклоша була пов’язана з князями Ракоці: власником у 1600-х роках був Ференц Ракоці Перший, правитель Трансильванії. Далі палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, згодом — до сина, Ференца Ракоці Другого, національного героя Угорщини. 1726-го австрійський двір конфіскував ці землі у сім’ї Ракоці і передав родині Шенборнів, володарям Мукачівської домінії, які в подальшому користувалися замком понад два століття.

Міжнародний конкурс оповідань «ОДЕСССІАДА»

Спочатку власником замку став архієпископ Лотар Франц фон Шенборн. І перше, що він зробив, — знищив усі його стратегічні принади. Потрійна система водяних ровів, потрійна система паланок, чотири равеліни, два бастіони — все це було ліквідовано. Зробили вікна й використовували замок як будинок для невеличких зустрічей.

У ХVІІІ–ХІХ століттях замок почав руйнувати найбільший ворог — час. Стіни та покрівля досягли критичного стану. Тільки у середині XX століття, 1943 року, Державна комісія угорських пам’яток мистецтва доручила виконати значні дослідницькі та реставраційні роботи. Як результат — на північній та західній стінах були відкриті два зображення. На одному з них — герб сім’ї Ракоці…  

Під час Другої світової німці зробили з Сент-Міклоша в’язницю. З приходом радянської влади приміщення замку зайняла сільська рада, згодом тут з’явилося управління лісового господарства, а потім — казарма військової частини. Й тоді замок зазнав повного занепаду. Після відходу військової частини тут виникло сміттєзвалище — сюди все селище зносило сміття… Біля Сент-Міклоша побудували автобазу, зруйнувавши парк XVIII сторіччя.  

ЗАМОК ВІЧНОЇ ЛЮБОВІ

І ось нарешті 2001-го замок взяв в оренду, точніше, в концесію у держави, закарпатський художник і музикант Йосип Бартош. Завдяки йому, його невпинній праці занедбана у минулому споруда стала місцем паломництва туристів, українських та зарубіжних, тут відбуваються культурні заходи, мистецькі пленери та виставки, концерти класичної музики. Замок любові — ось на що почав перетворювати митець колишню фортецю, адже 1682 року тут народилося надзвичайне, велике кохання того часу. 

Ілона Зріні була хороброю, мужньою, ще й високоосвіченою жінкою: вона володіла угорською, хорватською, чеською, словацькою, сербською, польською, німецькою, французькою мовами, а також давньогрецькою та латиною. На додаток до цього добре знала математику, юриспруденцію, фортифікацію і балістику. Сімнадцятирічною Ілона взяла шлюб із князем Ференцем I Ракоці й народила йому трьох дітей. Князі Ракоці у той час протистояли Габсбургам… 

Овдовівши, Ілона стала спадкоємицею замку Паланок. Їй було під 40, проте Зріні залишалася красунею і невдовзі вдруге вийшла заміж за графа Імре Текелі. Саме в замку Сент-Міклош вони таємно зустрічалися. Молодий Імре був видатним полководцем, з яким рахувалися навіть у Версалі. Коли йому був усього 21 рік, королі віддавали шану його військовим талантам.

СМІЛИВА ТА ВІДВАЖНА ІЛОНА

Прекрасна Ілона була послідовницею свого першого чоловіка: ворогувала з Габсбургами й мала намір знайти підтримку в Порті, куди граф Текелі — на той час ватажок повстанців — і виїхав з дипломатичною місією. Переговори провалилися, коханий опинився в ув’язненні. Габсбурги відрядили дванадцятитисячне військо, щоб відібрати у княгині мукачівський замок. 

Ілона змогла протиставити їм лише дві тисячі гвардійців і кілька сотень селян. І ось із цією жменькою захисників вона тримала облогу впродовж трьох років!!! Княгиня особисто віддавала накази, планувала вилазки, перевіряла пости й дозори, лікувала поранених і готувала їжу… Та не обійшлося без підкупу й зради… Ілона змушена була капітулювати. Завойовники її ув’язнили, заборонили їй бачитися з дітьми, а згодом вислали за межі Австро-Угорщини. Останні роки свого життя вона провела в Туреччині разом із чоловіком.

Імре Текелі у своїй любові до Ілони Зріні був вірний до останнього дня — вона померла у нього на руках. Це було неймовірне кохання. «Крізь всю історію червоною ниткою проходить: якщо великий воїн, за ним обов’язково буде велике кохання!» — каже відроджувач Чинадіївського замку Йосип Бартош. 

Нині Сент-Міклош вважається фортецею єднання, чоловіки роблять пропозицію своїм обраницям, весільні церемонії тут проводять молоді пари. За часів Середньовіччя укладати шлюби на культовому місці — то було правило, запорука щасливого подружнього життя. 

При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media