СЕРГІЙ СКАДОВСЬКИЙ І ЙОГО МІСТО

Сергій Балтазарович Скадовський, член Державної ради з виборів від Таврійської губернії, 1907 / wikipedia.org 

Одним з найяскравіших благодійників кінця XIX — початку XX століття був нащадок польського дворянського роду Сергій Балтазарович Скадовський. У 1899 році незаможним жителям Дніпровського повіту Таврійської губернії він передав 5000 пудів проса, на гроші Скадовських утримувалася школа, а для хворих на сухоти в їхньому садибному будинку відкрили лікарню. І це лише незначна частка того, що робив засновник міста Скадовська.

ПРИЄМНА СПАДЩИНА

ародився Сергій Скадовський 2 березня 1863 року в Херсоні. Тут же в реальному училищі він отримав середню освіту, а за вищою поїхав до Німеччини, в технічний інститут в Карлсруе. Однак навчання не закінчив.

У 1884-му помер батько, Балтазар Якович, і Сергій повернувся на батьківщину. Хлопцеві 21 рік, він успадкував батьківське майно і вирішив продовжити сімейну справу. Спадщиною виявилися 33 тисячі десятин землі, 35 тисяч тонкорунних овець, близько 500 голів коней і безліч рогатої худоби. А також маєток Зоринка, який на честь батька перейменували в Балтазарівку.

Молодший Скадовський розвинув бурхливу діяльність, стаючи в своєму краї дедалі відомішою людиною. З 1886-го він — почесний член «Херсонського губернського опікунства дитячих притулків», а в наступному році обраний ватажком дворянства Дніпровського повіту Таврійської губернії (надалі його не раз повертали на цю посаду). У тому ж повіті з 1889-го та протягом шести років потому Сергій Скадовський був почесним мировим суддею.

1887 року в Сімферополі він познайомився з Марією Шліппе, племінницею відомої в ті роки меценатки й підприємниці Софії Фальц-Фейн. За рік молоді побралися. Народилися перші два сини — Олександр і Лев. Згодом з’явилися на світ сини Сергій і Юрій (Георгій), а також чотири дочки — Марія, Єлизавета, Ольга, Ніна.

Синів Сергій Балтазарович з дитинства навчив працювати, і головне — серйозно ставитися до сімейної справи. Після досягнення 18 років всі вони отримали по 500 десятин землі. І можливість змагатися в тому, як краще ці землі використовувати.

ІДЕЯ ЗАСНУВАТИ МІСТО

Однак повернемося до часів, коли Сергію Балтазаровичу спало на думку заснувати місто. Згідно з одним документом, Сергій Скадовський купив 5000 десятин землі в 1891 році, згідно з іншим — купив 4000 десятин землі в 1892-му…

Втім, найкраще про цей факт Скадовський написав сам. З його листа губернатору Таврійської губернії, датованого листопадом 1895-го: «У квітні місяці 1893 р. я придбав шляхом купівлі у дворянина Григорія Львовича Овсяникова-Куликовського маєток Друге Приморське, розташований у Дніпровському повіті на березі Чорного моря біля затоки, що називається Джарилгачською» і далі: «Я побудував у своєму маєтку міст для причалу суден, і результат перевершив мої очікування…» 

У 1893 році Скадовський купив біля маєтку Красне 3700,33 десятин землі з господарськими будівлями, а вже наступного року придбав ще 3275 десятин. Почалася забудова «нового містечка».

В Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона 1900 року видання про місто можна прочитати таке: «Скадовськ — пристань на узбережжі Каркенітської затоки Чорного моря, Таврійської губернії, Дніпровського повіту, в 70 верстах від повітового міста. Раніше тут існувало лише невелике селище. У 1893 р. з ініціативи власника землі С. Б. Скадовського була влаштована пристань у Джарилгацькій бухті для завантаження хліба, що відправлявся за кордон…»

ПЕРШИЙ СЕРЙОЗНИЙ ЮВІЛЕЙ СКАДОВСЬКА

Точну дату виникнення міста підказав сам засновник, коли призначив святкування десятої річниці заснування міста на 5 липня 1904 року. Про цей факт писала газета «Юг» в серпні 1903-го. Ось і виходить, що місто Скадовськ було засноване 5 липня 1894 року. А от статус і назва поселення з’явилися трохи пізніше.

Отже, на захищеному островом Джарилгач пустельному узбережжі Чорного моря з ініціативи і завдяки коштам Сергія Балтазаровича в 1893 році почали будувати порт і пристань. Сюди прибували переселенці з Очакова, Олешок, Херсона… Жителі були задіяні в торгівлі, ремеслі та землеробстві.

У травні 1897-го перший іноземний корабель вивіз з порту понад 40 тисяч пудів хліба. А восени того ж року вже 11 кораблів вивезли 1516 тисяч пудів таврійської пшениці… У місті з’явилися бакалійні та мануфактурні крамниці, млин, столярна, теслярська та колісна майстерні, а також пошта, школа, лікарня, аптека. Медичне обслуговування для робітників порту було безкоштовним.

УПРОВАДЖЕННЯ ВОСЬМИГОДИННОГО РОБОЧОГО ДНЯ

Скадовський першим в Європі запровадив восьмигодинний робочий день. З того ж 1897 року між портом і Одесою почалися регулярні пароплавні рейси, а 1 листопада відкрили митницю, судна могли плисти й до Константинополя. З’явилися телеграфний зв’язок та лоцманська служба. У 1898-му дно затоки розчистили й облаштували гавань. А вже за два роки почалося будівництво маяка, каркас якого зробили в Парижі.

На початку XX століття тут швартувалися судна з Англії, Німеччини, Греції, Швеції. Зі Скадовського порту експортували вовну, каракуль, хліб. Товарообіг порту збільшувався з кожним роком. 1908 року через порт вивезли понад 1 млн пудів зерна. А ще тут діяли паровий млин і цегляно-черепичний завод, земське училище, церковнопарафіяльна школа. Більша частина населення займалася сільським господарством.

Міжнародний конкурс оповідань «ОДЕСССІАДА»

ОСОБИСТІ УСПІХИ СЕРГІЯ БАЛТАЗАРОВИЧА

Енергія Скадовського била через край. У 1904 році він — дійсний статський радник. Під час Російсько-японської війни, напередодні штурму Порт-Артура, Сергій Балтазарович брав участь у створенні госпіталю Червоного Хреста в китайському місті Харбін.

З 1906 до 1912-го працював у Державній раді, а з 1913 до 1917 року був гласним (тобто депутатом) земських зборів Дніпровського повіту та одним із чотирьох гласних Таврійської губернії від Дніпровського повіту. У 1915 році на Західному фронті Скадовський організував польові госпіталі того ж Червоного Хреста.

КОХАНА ДРУЖИНА І СПРАВЖНІЙ ДРУГ ДРУГ

Дружина Марія підтримувала Сергія Балтазаровича у всьому. Вона теж займалася громадською діяльністю та благодійністю. У 1914 році в Скадовську власним коштом організувала лазарет для поранених на 39 ліжок. Потім як сестра милосердя у складі товариства Червоного Хреста вирушила на Західний фронт. Крім того, допомагала пораненим у зоні бойових дій під Львовом. Померла Марія восени 1917 року в Херсоні, коли поверталася з чоловіком із Петрограда до Скадовська… Смерть дружини й революція 1917-го вплинули на стан здоров’я Сергія Скадовського. 15 червня 1918 року він помер у власному будинку в Скадовську на 56-му році життя. Після смерті Сергій Балтазарович залишив 20 тисяч десятин землі, а також власні маєтки Балтазарівка, Михайлівка, Скадовка, Миколаївка, Антонівка та острів Джарилгач.

БЛАКИТНА МРІЯ СКАДОВСЬКОГО

Засновник міста мав мрію — залізничне сполучення між Скадовськом і Херсоном. Вона так і залишилася для нього мрією. Реалізація цього проєкту могла б вплинути на економічну систему регіону, насамперед за рахунок перерозподілу обсягів товарних перевезень між портовими містами — Маріуполем, Бердянськом, Херсоном і Скадовськом. «Можна припустити, що Скадовський хотів, аби залізницю, яку саме в цей час будували, проклали від Херсона далі — до Скадовська. Адже через пів року після його звернень у Херсоні з’явилася залізниця. Очевидно, як людина, котра добре розбиралася в інфраструктурі, він хотів, щоб її відразу протягнули далі. Але, на жаль, не судилося», — розповів кандидат історичних наук Єгор Сидорович.

ТРАГІЧНА ДОЛЯ ДІТЕЙ

На жаль, доля багатьох дітей Сергія та Марії Скадовських склалася трагічно. Наприкінці 1919 року, під час громадянської війни, члени сімей Скадовських і Фальц-Фейнів зібралися разом, щоб відправитися морем на яхті «Софія II». Таким чином вони намагалися врятуватися від політичних переслідувань. Яхта була власністю чоловіка Марії Сергіївни Скадовської, Бориса Фальц-Фейна і його брата Анатолія, який жив у Швейцарії. На початку 1920 року судно вирушило з порту Скадовська.

На його борту було 12 осіб разом з екіпажем. Незабаром через сильний шторм вітрила вкрилися льодом, яхту викинуло на берег Румунії, який контролювали прикордонники. Постраждалі були налякані, але все ж звернулися до них за допомогою.

Однак румуни влаштували свавілля: спочатку пограбували яхту, а потім вбили всіх пасажирів… Про цю трагедію 20 квітня того ж року написала The New York Times. На яхті «Софія II» загинули доньки Сергія Балтазаровича — Марія, Ольга та Єлизавета, його молодший син Юрій з дружиною і дочкою, Борис Фальц-Фейн і члени екіпажу. Про ще одну доньку, Ніну, згадок немає.

ВІДОМИЙ КУРОРТ

Онук засновника Скадовська Борис Сергійович першим почав досліджувати таврійську гілку свого благородного роду. Його головний висновок: вона українська, оскільки засновник цієї гілки одружився з українкою Марією Квашенко… У 2011 році Верховна Рада України оголосила природні території міста Скадовська курортом державного значення.

Острів-заповідник Джарилгач — перлина Херсонщини. Тут завжди чисте море, лікувальні грязі, безліч мінеральних джерел і невеликих озер. А мілководна Джарилгацька затока багата йодисто-бромними сполуками і сірководнем. Зараз місто та острів окуповані російськими загарбниками.

При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media