СЕРІЯ НОТАТОК ПРО СВІТОВИЙ ФРОНТИР РОЗВИТКУ. НОТАТКИ З АФРИКИ 1: Ефіопія (Частина II)

Карта Ефіопії, адміністративний поділ. Бібліотека Конгресу США / Джо Стадвелл
СЕКРЕТНИЙ І НЕБЕЗПЕЧНИЙ ПЛАН АБІЯ АХМЕДА АЛІ
Велика помилка Мелеса Зенауї, який помер 2012 року, полягала — в контексті жорстокої громадянської війни — у тому, що він пообіцяв федеральну конституцію, щодо якої всі етнічні групи (за винятком тиграїв) кипіли від обурення. Через те що їхні вузькі національні інтереси не були враховані належним чином. Побудова ефіопської нації Менеліком, Хайле Селассіє і навіть «Дергом» відступила на задній план.
Продумана економічна політика Мелеса Зенауї встановила в Африці стандарти для розвитку дрібномасштабного сільського господарства і виробництва. Однак після його смерті, у 2010-х роках, міжетнічна напруженість стала більш запеклою.
Саме в цьому контексті обраний наступник Мелеса, Хайлемаріам Десалень, з невеликої низинної етнічної групи під назвою воламо, яким тиграї маніпулювали під час виконання ним своїх службових обов’язків, вирішив піти у відставку в лютому 2018 року та поступитися місцем колишньому співробітникові розвідки і начальнику служби кібербезпеки Абію з оромо.
Ніхто, крім Абія, не знає, через які розумові процеси він пройшов, вирішуючи, як протистояти НФВТ. На початку свого правління він пробудив націоналізм оромо. Але персонажі, які це висунуло на перший план, були такими ж потворними, як і всі, кого можна було побачити серед націоналістів амхара чи тиграй. Тоді Абій вирішив піти іншим шляхом.
У червні 2020 року він ув’язнив розповсюджувачів етнічної ненависті з оромо, як-от Джавар Мохаммед із Федералістського конгресу оромо (ФКО). Нещодавно затримані оголосили голодування, але, що зовсім не дивно, припинили його до того, як хто-небудь помер.

Як це часто буває, в маніпуляторах расового популізму в Ефіопії, включаючи Джавара, який отримав Стенфордську освіту, простежується буржуазність і глибоко егоїстичний характер.
Найсерйозніша практична проблема Абія в боротьбі з НФВТ полягала в тому, що тиграї володіли більшою частиною озброєння армії — за численними оцінками, вони контролюють чотири п’ятих федеральної стрілецької зброї та артилерії.
Таким чином, «федеральна» армія Абія зіткнулася з внутрішнім ворогом із більшою вогневою міццю. Схоже, саме тому він вирішив створити максимально широку коаліцію проти тиграїв, які викликали майже загальне невдоволення. Вчиняючи так, Абій пішов на ризик, який багатьом спостерігачам здався безрозсудним.
У липні 2018 року новий прем’єр-міністр, який вступив на свою посаду всього за чотири місяці до цього, вразив громадськість, уклавши мирну угоду з Еритреєю через два десятиліття після жорстокої війни на кордоні між Ефіопією та Еритреєю.
Немає ніяких повних документів публічного характеру про угоду, укладену з тоталітарним лідером Еритреї Ісайясом Афеверкі, який правив країною протягом тридцяти років. Однак схоже, що вона включає доступ Ефіопії, яка не має виходу до моря, до портів Еритреї та вигнання з Асмари ірредентистів оромо з Фронту визволення Оромо (ФВО), з яких Афеверкі буквально здував пилинки.
У жовтні 2019 року Абій був нагороджений Нобелівською премією миру за примирення з Ісайясом Афеверкі — колись другом і товаришем Мелеса Зенауї в боротьбі проти «Дерга».
Однак зараз здається, що мир був не єдиною річчю, про яку думав Абій, коли задіяв вкрай озлобленого Афеверкі — людину, яка запровадила безстрокову військову службу в Еритреї з 2001 року, створила постійну армію чисельністю 200 тисяч осіб у країні з населенням 3,5 мільйона і, за чутками, страждає на спадкове і дегенеративне психічне захворювання.
У боротьбі з НФВТ Абій хотів використати армію Афеверкі, вигодувану на дієті екстремістської, антитиграйської ідеологічної обробки. У 1991 році НФВТ використовував Афеверкі та еритрейські збройні сили, набагато більші, ніж їхні власні, щоб забрати Аддис-Абебу у «Дерга».
Надзвичайна авантюра Абія в листопаді 2020 року полягала в тому, щоб задіяти армію Афеверкі для розгрому НФВТ. В Ефіопії все відбувається відповідно до старого прислів’я: що посієш, те й пожнеш.
До складу команди, до якої потрапив Абій, входила приблизно половина армії Афеверкі — 100 тисяч еритрейських військовослужбовців, дислокованих на території Тиграя. Крім того, федеральні сили амхара, спеціальні підрозділи й цілий «шведський стіл» агресивних груп молодих ополченців амхара.
Амхара хочуть те, що вважають своїм «життєвим простором» у змішаному районі амхара й тиграїв — західному Тиграї, частину якого було віднесено до території Тиграя федеральним урядом, у якому домінує НФВТ.
До того ж є і федеральні війська з 90 інших етнічних груп Ефіопії. І, нарешті, військовий уряд Судану, який потенційно пропонує НФВТ єдиний кордон, через який Фронт може поповнювати запаси пального, продовольства та боєприпасів, і на який Абій і Афеверкі чинили тиск, просячи відрізати тиграїв. Результатом став вкрай жорстокий конфлікт, в якому звірства відбувалися з усіх боків.
НФВТ руйнував дороги, мости та іншу інфраструктуру, щоб завадити просуванню своїх ворогів (і, за збігом обставин, постачанню гуманітарної допомоги), відступав у печери й ліси, які чудово знав із часів боротьби з «Дергом», і роздавав велику кількість надлишків вогнепальної зброї цивільному населенню. Еритрейці хлинули через кордон у Східний і Центральний Тиграй.
Сьогодні Африканський союз складається з 55 держав континенту, які входять до 8 різних регіональних економічних об’єднань. Інтеграційні настрої часом настільки сильні, що періодично обговорюється навіть питання про єдину загальноафриканську валюту.
Штаб-квартира Африканського союзу розташована в столиці Ефіопії — Аддис-Абебі. Вибір невипадковий. Сьогодні ефіопська економіка найшвидше зростає на континенті та є однією з таких, що розвиваються найшвидше у світі
Відповідаючи на запитання генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, Абій «гарантував», що там немає еритрейських військ. Насправді вони вели бойові дії та чинили звірства. В Аксумі еритрейські сили вбили сотні мирних жителів. Надходило безліч достовірних повідомлень про численні вбивства серед цивільного населення в Адріграті, широко розповсюджені зґвалтування й пограбування всього — від приватних будинків до лікарень.
Марк Лоукок, координатор ООН з надання надзвичайної допомоги, заявив 4 березня Раді Безпеки ООН, що «численні відомості з Тиграя, які заслуговують на довіру й підтверджені… свідчать про звірства, що мають повсюдний характер, включно з масовими вбивствами, зґвалтуваннями і викраденнями мирних жителів». Він цитував повідомлення про «широкомасштабне, організоване і систематичне сексуальне насильство».
Різанина триває вже чотири місяці, і супутникові знімки показують, що еритрейські війська регулярно спалюють поля і сади, збільшуючи ймовірність голоду. На південний захід від столиці Тиграя Мекеле, в районі Гіджета, аналіз супутникових знімків, зроблених 20 і 22 лютого, виявив 508 згорілих будівель тільки за останній період. Абій стверджував, що бойові дії припинилися наприкінці листопада — це така ж брехня, як і його твердження про те, що в цьому не беруть участі еритрейці.
Величезною перевагою Африки є так званий «демографічний дивіденд». Як порівняння: сьогодні в Китаї проживає приблизно 1,5 млрд, а в Африці — 1,3 млрд осіб. Однак до кінця XXI століття населення Африки зросте до 4,4 млрд, що становитиме 40% світового населення (зараз — 15%).
Крім того, це буде наймолодше населення на планеті. Африканська молодь у середньому краще освічена, ніж батьки, і прагне до вищого рівня споживання. Зростає і середній клас (за різними оцінками, приблизно 250–300 млн осіб)
У Західному Тиграї регулярні сили амхара, і зокрема ополчення, проявляли таку саму жорстокість по відношенню до етнічних тиграів. Мали місце такі самі вбивства цивільного населення, ендемічні зґвалтування та спалювання посівів. Ополченці амхара також увійшли в родючий, спірний трикутник Аль-Фашка на суданському боці кордону, де сходяться Тиграй, Еритрея і Судан, і билися з суданськими військами.
Еритрейські сили, ймовірно, теж залучені в цей процес, що підвищує ймовірність регіонального конфлікту. На перший погляд те, що відбувається в Тиграї, являє собою конфлікт на національному ґрунті. Але насправді це боротьба за землю і владу між людьми, яка визначається радше егоїзмом, а не етнічною приналежністю.
Справді, вражає те, що минулі та теперішні учасники цієї «етнічної» війни майже всі є представниками змішаної раси або принаймні змішаної етнічної приналежності.
У Мелеса Зенауї, лідера НФВТ і архітектора гегемонії Тиграя, була мати з Еритреї. Берекет Саймон, друг Мелеса з університетських часів, який став його правою рукою, — чистокровний еритреєць, який виріс у Гондері і підтримує війну НФВТ проти Еритреї; Абій посадив його до в’язниці. Теодрос Хагос, ультранаціоналістичний глава відділення НФВТ у Тиграї (нині також перебуває у в’язниці), — наполовину еритреєць.
В Афеверкі, тоталітарного лідера Еритреї, мати була з тиграїв. Його права рука, Єман Гебреаб, голова служби з політичних питань і радник президента, як кажуть, частково або повністю є представником амхара. Батько Абія Ахмеда, Ахмед Алі, — мусульманин-оромо, а мати, Тезета Вольде, — християнка-коптка з амхара. Сам Абій — п’ятидесятник-євангеліст.

ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ЦЕ КОНФЛІКТ ЧЕРЕЗ РАСУ ЧИ РЕЛІГІЮ, Є ОЧЕВИДНИМ ФАРСОМ
Так само не витримує жодної критики уявлення про те, що НФВТ виступає захисником інтересів пересічних тиграїв. За часів прем’єрства Мелеса і Хайлемаріама Десаленья майже вся тиграйська еліта мігрувала до Аддис-Абеби, перетворивши Тиграй і його столицю Мекеле на глушину.
Навіть до штурму у листопаді Мекеле був зубожілим містечком без функціонуючої системи водопостачання, яке давало притулок великому контингенту виснажених мігрантів із сільської місцевості Тиграя, котрих годували групи міжнародної допомоги. Лідерам НФВТ було начхати. Вони надавали перевагу п’ятизірковим готелям Аддис-Абеби.
Незважаючи на все це, Абій Ахмед створив ситуацію, коли Тиграй підтримує НФВТ практично повсюдно. Як каже колишній член федерального кабінету міністрів, який вважає, що врегулювання конфлікту з НФВТ було можливим (сам він не з тиграїв): «Жителі Тиграя підтримують НФВТ на 100 відсотків, а це означає, що вони отримають [продовольчі] припаси — тим чи іншим способом. А знаєте, чому тиграї їх підтримують на 100 відсотків? Через залученість Еритреї».
Так само Аарон Маашо, представник Комісії з прав людини Ефіопії, зазначає, що Абій не зміг встановити якихось основних правил для участі еритрейських сил, які запевнилися в заявах Афеверкі про те, що кожна проблема в їхній країні виникла з вини тиграїв: «Він дав їм карт-бланш».
2 березня держсекретар США Ентоні Блінкен зателефонував Абію і зажадав, щоб еритрейські сили покинули Тиграй, а сам Абій домагався врегулювання шляхом переговорів. Це те, що має статися, проте незрозуміло, чи чинитимуть адміністрація Байдена та решта міжнародної спільноти достатній тиск для досягнення такого результату.
Ефіопія залишається ключовим союзником США на Африканському Розі, що дає Абію простір для маневру під час опору світовому впливу і можливість продовжувати бойові дії. Однак абсолютно не очевидно, що НФВТ можна перемогти військовим шляхом.

Найімовірніше, тиграї надто добре озброєні, надто добре знаються на партизанській тактиці та мають надто хорошу підтримку з боку свого цивільного населення. Це війна, яку необхідно закінчити найближчим часом, або вона стане війною, яка може тривати дуже довго.
Ключі до ліквідації конфлікту — це виведення еритрейців, ополченців амхара, роззброєння всіх груп ополченців і цивільних осіб та знаходження політичного компромісу з більш центристськими елементами НФВТ, які виступають проти незалежності.
Крім того, необхідно провести повне і ретельне розслідування воєнних злочинів, щоб притягнути винних до відповідальності та покарати їх. Підхід до геноциду в стилі «ігнорувати і забути», що був санкціонований міжнародним співтовариством, наприклад у Південному Судані, призведе лише до таких самих вендет, що отруюють усе, та ще більшого насильства в майбутньому.
Лідерство з боку США та американські гроші на відбудову матимуть вирішальне значення, якщо Ефіопія хоче уникнути прокляття Тиграя щодо її величезного потенціалу розвитку, який міг би й повинен стати маяком для решти Африканського континенту.