Згідно з дослідницькою ініціативою Китаю в Африці (CARI) Університету Джонса Гопкінса, Кенія входить до першої п’ятірки африканських країн, які роблять внесок у доходи китайських інженерних і будівельних компаній, поряд з Алжиром, Нігерією, Єгиптом і Анголою.
CARI виявило 43 китайських кредити Кенії на загальну суму 9,2 млрд доларів США до кінця 2020 року; позики для транспортних проєктів поступаються тільки Анголі. З погляду Кенії, у китайських проєктах частка державного боргу у ВВП збільшилася з 39% у 2013 році до 66% у 2020-му, до того ж зросла частка кредитів від дорожчих комерційних джерел.
За словами Девіда Нді, половина боргу тепер є внутрішнім, із відсотковими ставками понад 10%, погашення яких становить три чверті виплат боргу за відсотками. Тим часом, державні доходи як частина ВВП впали з 18,1% у 2013–14 роках до 16,1% у 2018–19 роках. МВФ цього року охарактеризував Кенію як країну, «схильну до високого ризику боргової кризи».
Ситуація, що склалася, покладає завдання перспективного розвитку економіки на плечі горезвісного приватного сектора. Підприємницькі інновації в Кенії, безумовно, вражають. M-Pesa (що означає «мобільні гроші»), послуга платежів і кредитування за допомогою мобільних телефонів, розроблена кенійською Safaricom, стала використовуватися більше ніж 70 відсотками населення і розширилася в регіонах.
Кенія щорічно виробляє значну кількість гнучких стартапів у приватному секторі. Пітер Ньонджо, колишній керівник компанії Coca-Cola в Африці, у 2014 році заснував Twiga Foods, що забезпечує логістику для зв’язку фермерів із роздрібними торговцями.
Не маючи змоги подолати проблеми якості продукції дрібних фермерів за умов слабкої державної підтримки, Twiga інтегрує у свою розподільчу мережу в регіоні, орієнтовану на постачання в міста, досить великі комерційні ферми.
Це типовий випадок, коли приватний сектор Кенії пристосовується до наявних можливостей. Twiga отримала інвестиції від кредитного підрозділу Світового банку та Goldman Sachs. «Неучасть уряду призвела до дуже неформального розвитку екосистеми», — каже Ньонджо. Він зазначає, що завдання приватного сектору — знайти вихід із ситуації, що склалася.
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Кенія могла б стати центром переробки сільськогосподарської продукції. Під керівництвом компаній приватного сектора регіональна торгівля продуктами харчування вже значно розширилася.
У березні, наприклад, у Кенії продаватимуть картоплю, найімовірніше, з Танзанії, банани з Уганди, що відображає відносно вищий ріст регіональної торгівлі у Східній Африці порівняно із Західною.
Проте простір, доступний приватному сектору в Кенії, менший, ніж передбачає риторика уряду. У країні, як і раніше, працює понад 300 компаній державного сектору, незважаючи на десятиліття програм «реформ», що проводяться Світовим банком і МВФ, — зокрема в секторах роздрібної торгівлі, виробництва й переробки сільськогосподарської продукції.
Водночас, як наголошується в нещодавньому звіті Світового банку: «Визначні державні чиновники часто мають серйозні інтереси в приватному секторі та впливають на державні закупівлі й пріоритети уряду за допомогою залучення довірених компаній».
Як уже зазначалося, Кенія випереджала середні темпи зростання регіону на південь від Сахари протягом кількох десятиліть. Однак, щоб усвідомити свій потенціал, країні потрібно більше конкуренції та більше діяльності приватного сектору, орієнтованої на експорт.
На жаль, у нинішньому політичному кліматі переважає невелика кількість кенійців, званих «королівськими сім’ями», які щоразу опиняються не в змозі сформулювати програму економічного розвитку — щоб нарешті побачити, як вона виконується.
Кенія, наприклад, відкрила зони експортної обробки в 1990-х одночасно з Бангладеш, але невдачі в реалізації політики призвели до того, що сьогодні в Кенійських ЗЕО зайнято близько 50 000 робітників порівняно з 4 мільйонами в Бангладеш.
ВІРОГІДНА ТРАЄКТОРІЯ ДЛЯ КЕНІЇ
Найбільш вірогідна траєкторія для Кенії — це нова боргова криза та новий раунд інтервенцій Світового банку та МВФ. А до цього в Кенії відбудуться наступні вибори 2022 року і виникне можливість відновлення етнічного насильства, яким надто часто підживлюється кенійська політика.
ІСТОРІЯ МУНҐІКІ: МАЧЕТЕ ЗАМІНИЛИ НА БІБЛІЮ?
У майже 50-мільйонній Кенії практично половина населення живе за межею бідності, менше ніж на 2 долари на день. Жахливі злидні породили такий феномен, як кримінально-релігійний рух Мунґікі (у перекладі з мови народності кікуйю «натовп», «безліч»).
Багато в чому він став продовжувачем традиції мау-мау. Свого часу мау-мау знімали шкіру зі своїх жертв, відрубували кінцівки, голови і розкидали їх вулицями. Таким чином вони хотіли залякати колоністів.
Приблизно такої ж тактики дотримувався творець Мунґіки Майна Ндженга. За легендою, до шкільного класу, де навчався Ндженга, влетів білий голуб і опустився йому на голову. Відтоді підліток відчув себе обраним і почав збирати навколо себе активну, але таку, що не має жодних життєвих перспектив, молодь.
Члени Мунґікі поклонялися богу блискавки, дощу і війни Нгаї, здійснювали ритуальні вбивства і під час обрядів пили людську кров. Також вони практикували заборонений у Кенії дуже жорстокий обряд релігійного обрізання жінок.
Вважається, що обрізана дівчина не небезпечна для чоловіків і з нею можна сміливо одружитися. Невелика квазірелігійна секта поступово перетворилася на потужну кримінальну організацію, чисельність якої в 90-х сягала 200 тисяч осіб.
На її рахунку рекет, шантаж, проституція, викрадення і вбивства людей. А найжахливіше — ритуальні тортури і страти. Не так давно в околицях Найробі поліцейські рейди знаходили поховання, в яких знаходилися до 50 розчленованих тіл.
Занепад Мунґіки почався із тривалого конфлікту з кланом самогонників, яких вони намагалися обкласти даниною. Поліція змушена була втрутитися, щоб припинити криваву бійню. За 5 років поліціянти знищили 8 тисяч членів секти.
У 2006-му Майну Ндженгу запроторили до в’язниці за незаконне зберігання вогнепальної зброї та марихуани. Але вже 2009-го він вийшов на свободу. Несподівано для всіх він охрестився в п’ятидесятницькій церкві «Ісус живий», оголосив про розпуск Мунґіки і пообіцяв роздати всім послідовникам по Біблії замість мачете.
Зараз він з’являється на публіці поруч із керівництвом країни, розвиває Національний молодіжний рух. Його ім’я не сходить із перших шпальт газет, а промови транслюються на телевізійних каналах Кенії.
Жорстокі методи вбивств Мунґікі запозичили у повстанців мау-мау / Колишній лідер секти Мунґікі Майна Ндженга отримує нагороду від сенатора Гідеона Мої. 2017 р. Джерело: anneholmesphotography.com
Редакція
При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Редакція
