СЕРІЯ НОТАТОК ПРО СВІТОВИЙ ФРОНТИР РОЗВИТКУ. НОТАТКИ З АФРИКИ 1: Ефіопія (Частина III)
Карта Ефіопії, адміністративний поділ. Бібліотека Конгресу США / Джо Стадвелл
НАЙКРАЩІ НОВИНИ — ГРЕБЛЯ ВЕЛИКОГО ВІДРОДЖЕННЯ ЕФІОПІЇ (ГВВЕ)
Я
кщо приїжджий у країну гість хоче подивитися, на що здатна ефіопська держава розвитку, то гарним місцем для початку була б поїздка до Греблі великого відродження Ефіопії (ГВВЕ), яка розташована за 15 кілометрів від суданського кордону на Блакитному Нілі в районі Бенішангуль-Гумуз.
З потужністю 6,45 гігавата, після закінчення введення в експлуатацію ГВВЕ буде найпотужнішим гідроенергетичним проєктом в Африці, виробляючи більше електроенергії, ніж усі наявні, вже працюючі потужності Ефіопії з генерації (4,5 гігавата).
Подібно до Висотної Асуанської греблі Насера в Єгипті з продуктивністю 2,1 гігавата, будівництво якої було завершене 1970 року, ГВВЕ матиме революційний вплив на економічний потенціал Ефіопії.
І помилки, аналогічні тим, яких припустилися військові наступники Насера — Анвар Садат і Хосні Мубарак, — що підірвали та знищили більшу частину можливостей Єгипту з розвитку держави, в Ефіопії робити не можна. Визначена американськими геодезистами 1966 року, ГВВЕ розташована в природній ущелині.
Це означає, що греблю не можна звести звичайним способом — шляхом створення відводу, будівництва греблі і потім закриття відводу. Під час сезону дощів, який зазвичай починається в липні, у цій надміру вузькій ущелині накопичується занадто багато води, щоб можливість створення відводу стала реальною.
Таким чином, греблю будують під час тривалого посушливого сезону, з жовтня до червня, а потім, коли йдуть дощі, паводковій воді дають змогу текти її нижньою, центральною секцією.
Коли сталася повінь 2019 року, фундамент і бічні сторони ГВВЕ, а також перші 25 вертикальних метрів її центральної секції вже були готові. З кінця 2019 року і до дощів 2020-го будівельні бригади гарячково працювали над додаванням ще 35 метрів до центральної секції.
Це дало змогу здійснити перше заповнення, або «загачування», об’ємом 4,9 млрд кубометрів води, внаслідок чого утворилося озеро, яке на піку свого розширення простягалося на 100 км. Зараз, у середині посушливого сезону, до того моменту, як вода знову перейшла через край нижньої центральної секції, протяжність озера становить близько 50 км.
З жовтня 2020 року понад 6000 людей знову працювали у дві 12-годинні зміни щодня, намагаючись підняти центральну секцію ГВВЕ до 107 метрів із максимальних 145 до початку дощів цього року.
Якщо роботи йтимуть за графіком, дві найбільші турбіни, які зараз перебувають у процесі остаточного складання, мають почати виробляти електроенергію у вересні або жовтні. Маючи потужність у 775 МВт кожна, всього лише дві турбіни з 13 (решта по 400 МВт) збільшать можливості Ефіопії з виробництва електроенергії приблизно на третину.
Будівництво ГВВЕ мало бути завершено у 2017 році. Однак воно зазнало значної затримки через те, що Мелес Зенауї надав ключові контракти на сталеві конструкції та електромеханіку підконтрольній НФВТ військовій компанії Metals and Engineering Corporation (METEC).
До того ж METEC без тендерів отримала контракти на організацію низки великих зрошуваних цукрових плантацій і заводів, виконання яких також призвело до катастрофічних наслідків.
Неможливо визначити, чого було більше — некомпетентності чи корупції, що спричинили ці проблеми. У ситуації з ГВВЕ METEC закупила низькоякісну сталь і не забезпечила достатньо міцне зварювання на входах турбін і двох «нижніх виходах» — трубах на лівому боці (вниз по річці) греблі, які будуть випускати надлишки паводкової води, коли вона перестане текти поверх.
У конструкції, що зазнає величезного тиску, критично важливо використовувати правильно підібрану сталь і готові шви, зварені за одну операцію, бо кілька зварних швів роблять з’єднання більш крихкими. Після того як Абій виключив METEC з проєкту в 2018 році, було виявлено, що багато зварних швів METEC повторювалися два або три рази, що створювало ризик руйнування.
Африку останнім часом часто порівнюють із Китаєм кінця 80-х — початку 90-х рр. минулого століття. Природні ресурси і дешева робоча сила занадто важливі для світової економіки, яка балансує на межі глобальної рецесії.
Так само, як і Китай, Африка має багатющі родовища рідкоземельних металів. Вони використовуються в усіх сучасних технологіях — від смартфона до бомбардувальника, від медичного обладнання до електромобіля. При цьому собівартість їхнього видобутку може бути нижчою за китайську — у середньому на континенті зарплати становлять менше ніж 50 центів на годину
Через бажання мати можливість красти гроші або через грубу зарозумілість (майже напевно це було поєднання двох цих чинників) військове керівництво METEC відмовилося працювати як субпідрядник іноземного технічного директора з ГВВЕ, а також створювати спільне підприємство з іноземною компанією.
Ефіопські інженери, які мають досвід роботи з гідроенергетичними проєктами (якого в METEC практично не було), спочатку рекомендували державній військовій фірмі виступити як субпідрядник для італійської будівельної компанії Salini, нещодавно перейменованої на WeBuild.
Керівництво METEC відповіло відмовою, наполягаючи на тому, що вони хочуть займатися складнішими, електромеханічними аспектами проєкту. Коли інженери заявили, що для цього буде потрібно одне або кілька спільних підприємств з іноземними виробниками турбін і консультантами з будівельних конструкцій, METEC знову відмовилася.
Саме в цьому контексті Кіфле Хоро, повторно призначений Абієм на посаду головного інженера проєкту ГВВЕ наприкінці 2018 року, пішов із греблі 2012 року. Він згадує свій досвід: «Більшість співробітників METEC взагалі ніколи не бачили проєкту, пов’язаного з гідроелектроенергією. То чого ви чекаєте від цих людей?»
Відтоді як Кіфле повернувся в ГВВЕ, він залучив трьох китайських підрядників і французький підрозділ компанії GE Hydro для нагляду за електромеханічною частиною проєкту. І тепер перегони за зведення греблі почалися.
У кожну з двох змін вдається укладати 3000 кубічних метрів ущільненого дорожнім катком бетону (УДКБ), який доставляють конвеєрною стрічкою з двох заводів по обидва боки від ГВВЕ. Перші дві турбіни з правого боку греблі, якщо дивитися вниз за течією, зараз перебувають у процесі остаточного складання, після якого мають бути проведені випробування.
Щодо активності майданчик проєкту є справжнім мурашником — ефіопи працюють разом в інтересах національного розвитку, не обговорюючи питання етнічної приналежності.
Кінфе Дагнью, колишній генеральний директор METEC, перебуває у в’язниці. Його куратор, Дебрецен Гебремайкл, є однією із вищих осіб НФВТ, які залишаються на волі в Тиграї. Витрати на будівництво ГВВЕ можуть скласти 4 млрд євро (на противагу бюджету в 3,3 млрд євро) — колишні постачальники METEC подали позови до суду для виконання своїх контрактів. Проте 4 мільярди євро за більше ніж шість гігават генеруючих потужностей, як і раніше, будуть непоганою угодою для Ефіопії.
Гребля є важливою віхою в тому, що може стати першою у світі історією «зеленого» прискореного економічного розвитку. В Ефіопії немає вугільних або газових електростанцій. У виробленні електроенергії в країні вже переважає гідроенергетика, а проєкти з вітроенергетики, геотермальної енергії та сонячної енергії — це єдині інші проєкти, що вже були завершені або включені до національного плану.
ЗАЙМІТЬСЯ ЕКОНОМІКОЮ, ДУРНІ!
З погляду перспектив розвитку Ефіопії, найбільш тривожним аспектом конфлікту в Тиграї є те, що розум Абія недостатньо зосереджений на питаннях економічної політики.
Країна перебуває на найскладнішому етапі своєї траєкторії розвитку, загрузла в боргах, позбавлена припливу іноземної валюти і зазнає сильного тиску з боку Світового банку та Міжнародного валютного фонду (МВФ), які вимагають виконати те, що іноземці вважають правильним для Ефіопії. Це час, коли Абію потрібно зосередити всю свою енергію та інтелект на економіці, чого він, здається, не в змозі зробити.
Ефіопія більше потребує робочих місць для її неспокійної молоді та розширення експорту. Основа для цього вже існує — створюється дюжина інвестиційних зон по всій країні, що багато в чому нагадує китайську модель. Хавасса, перша і найбільша зона, вже освоєна.
Але через бурхливу громадянську війну інші індустріальні парки швидко не заповняться. В Ефіопії така сама заробітна плата на фабриках (близько 60 доларів США на місяць), що і в Китаї 1992 року, коли Ден Сяопін здійснив південний тур, який поклав початок буму прямих іноземних інвестицій (ПІІ) Китаю.
Ба більше, географічне положення Ефіопії краще для логістичних ланцюжків Європи та східного узбережжя Америки. Але без того, що китайці за допомогою евфемізму називають «стабільністю», історія з ефіопськими ПІІ не буде успішною.
Не менше занепокоєння викликає і можливість того, що уряд Абія, під тиском численних інституцій і двосторонніх партнерів з надання допомоги, може провести лібералізацію передчасно, передавши транснаціональним корпораціям (ТНК) потоки прибутку, які повинні були залишитися в руках Ефіопії.
Це було б помилкою, протилежною будь-якій, яку міг би зробити одержимий державною власністю федеральний уряд, який перебуває під домінуванням вихідців із Тиграя.
Як приклад можна навести реформу телекомунікаційного сектора. Державна монополія Ethio Telecom має дуже велику заборгованість незрозумілого походження. На початку правління Абія говорили про передачу до 40% цієї компанії іноземному інвестору.
Наразі обговорюваний план полягає в продажі понад 40 відсотків компанії Ethio Telecom і, крім того, продажу двох нових мобільних ліцензій, які повністю належать іноземним власникам, мобільних ліцензій таким компаніям, як Vodafone і Orange.
Така стратегія не має сенсу з точки зору розвитку! Маючи ВВП на рівні близько 900 доларів США на душу населення, Ефіопія перебуває на початку циклу, за якого мобільна телефонія стане золотою жилою, багато в чому подібно до того, як це сталося в Китаї та інших країнах, що швидко зростають.
Те, що розглядає нинішній ефіопський уряд, пахне дитячим відчаєм, геть несумісним з урядовим порядком денним у сфері розвитку після 1991 року. На цьому етапі Китай не продавав свої підприємства громадського користування іноземцям. Він запровадив конкуренцію на внутрішньому ринку, забезпечив збільшення розміру компаній, а потім продав Vodafone п’ять відсотків свого капіталу. Це те, що варто робити Ефіопії.
На жаль, адміністрація Абія, схоже, втратила зв’язок із даними та дослідженнями, які зробили уряд, у якому домінує НФВТ, ефективною в плані розвитку державою. Абій літає туди-сюди на вертольоті та проводить багато зустрічей, але що він насправді знає? Що Абію дійсно потрібно повернути, то це ступінь інтелектуальної серйозності тиграїв.
Мелес Зенауї зробив Ефіопію лідером серед африканських держав у сфері розвитку, прочитавши величезну кількість книг і знаючи те, про що говорив, у сфері сільського господарства, виробництва, фінансів і міжнародних відносин. Якщо Абій і його радники хочуть просувати Ефіопію вперед тими темпами, на які ця країна здатна, їм слід зробити те ж саме.
При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter
