Huxley
Автор: Huxley
© Huxley — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Science
5 хв. на читання

ПОДІЯ ЯК СЛОВО: науковці навчилися передбачати смерть

ПОДІЯ ЯК СЛОВО: науковці навчилися передбачати смерть
Поділитись матеріалом
Евелін де Морган. Кассандра, 1898 / Арт-оформлення: huxley.media

 

Історія троянської ясновидиці Кассандри, описана у Гомера, свідчить, що пророкування майбутнього — справа небезпечна та невдячна. Однак від цього вона не стає для людства менш захопливою. Спроби передбачити долю, до того ж на суто наукових засадах, роблять і в наші дні. Ні, йдеться не про «машину часу» і квантові парадокси, а про цілком прозаїчну в наш час технологію big data. Використовуючи її, данські науковці тепер можуть гадати не гірше, ніж колись циганки по руці.

 

Передбачати дуже важко.

Особливо майбутнє

 

Нільс Бор

 

ДІЗНАТИСЯ ВСЕ Й ПРО ВСІХ!

 

Журнал Nature Computational Science опублікував статтю «Використання послідовностей життєвих подій для прогнозування людського життя», в якій дансько-американська група вчених розповіла про свій експеримент із передбачення долі.

Старт проєкту, яким керував Суне Леман із Копенгагенського університету, розпочався зі збору біографічних даних усіх без винятку жителів Данії 1 січня 2008 року. З відкритих джерел і державних баз інформацію збирали аж до 31 грудня 2015 року.

 

ЗА КРОК ВІД «ВЕЛИКОГО БРАТА»?

 

Масштаби виконаної роботи вражають! Усе, що можна було дізнатися про життя 6 мільйонів данців, накопичувалося протягом 8 років. Враховувалося все: проблеми зі здоров’ям, відвідування лікаря, сімейний стан, зміна місця проживання, здобута освіта, кар’єрна динаміка, рівень заробітку, витрати тощо.

Добре ще, що інформація ця була знеособленою, інакше наукове дослідження можна було б прирівняти до чергової тоталітарної версії орвеллівського «великого брата». Погодьтеся, не дуже приємно усвідомлювати, що хтось намагається контролювати не тільки твоє сьогодення, а й майбутнє?

 

ПЕРЕДБАЧИТИ СМЕРТЬ ЯКОМОГА ТОЧНІШЕ!

 

Далі автори дослідження взялися за аналіз отриманих даних. Для створення базової моделі свого методу вони звернулися до лінгвістики, звідки й запозичили щось вельми схоже на семантичний аналіз тексту.

Тобто система з бази даних виокремлювала «смислові кластери», на основі яких виводилася закономірність статистичної ймовірності ранньої смерті у віковій категорії від 35 до 65 років. Точність прогнозу при цьому досягла небувалого доти рівня — 40–42%!

Це вельми дивно з огляду на те, що жодна передбачувальна система, зокрема й заснована на можливостях штучного інтелекту, не змогла дати таку точність. Навіть для модних зараз нейромереж цей показник не перевищує 30%. 

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ДОЛЯ — ТЕКСТОПОДІБНИЙ ФЕНОМЕН?

 

Очевидна співвіднесеність принципів організації «тексту мови» й «тексту долі» змушує згадати про постмодерністську інтуїцію філософа Жака Дерріда. Для нього текстоподібність світу була тотальною, весь світ уявлявся йому як текст. Кожен предмет або подія теж були текстом.

На думку Дерріда, текст — це єдина можлива модель реальності як такої. Що вже тоді говорити про «текст долі» окремої людини — істоти, наділеної мовною, тобто «текстовою», свідомістю та мисленням?

У зв’язку з цим ефективність технологій семантичного аналізу для передбачення долі здається геть не випадковою. А філософи стосовно історії науки стають кимось схожим на «колективну Кассандру» — до певного часу їхнім «абстракціям» теж ніхто не вірить.

 

ПРОГРАМА «ЗЛОМУ» ПРИЧИН І НАСЛІДКІВ

 

Виходить, що біографія людини складається з подій приблизно так само, як текст зі слів. Публікація в Nature Computational Science стверджує, що використовувати аналіз біографічних фактів для передбачення майбутнього можна на цілком науковій основі, позбавленій усілякої характерної для «темного» минулого містики.

У будь-якому тексті, ба більше, такому складному, як людське життя, існує величезна кількість прихованих, вельми заплутаних і неочевидних причинно-наслідкових зв’язків. Але технології аналізу, розроблені спеціально для даних із вбудованою «пам’яттю», навчилися розпізнавати їх приблизно так само, як у мовних текстах.

 

ОСОБИСТІСТЬ І ДОЛЯ: ОДИН ТЕКСТ — ДВІ МОВИ?

 

Оскільки в цій моделі подія нічим не відрізняється від слова, то за аналогією з Word2vec автори дослідження назвали свою програму Life2vec. Однак не менш цікавим є й інший аспект: окрім прогнозів, програма чудово справляється зі складанням психологічного портрета й описом особистісних характеристик людини.

Тобто виходить, що особистість та доля якимось чином взаємозалежні, а особистість людини настільки ж «текстоподібна», як і її біографія? Чи можливо, що це взагалі один і той самий текст, тільки написаний різними «мовами»?

 

ТАЄМНИЦЯ СМЕРТІ: НІЩО НЕ Є ВИПАДКОВИМ!

 

З дослідження данців можна зробити вельми незвичні для класичної науки висновки, які, втім, давно усвідомили стародавні філософсько-релігійні системи. Але якщо відволіктися від «загальнокультурної» складової, то дослідження навіть у прикладному сенсі є досить перспективним.

Адже завдяки йому ми можемо більше дізнатися про фактори ранньої смертності, про які раніше не мали ані найменшого уявлення. Таким чином, твердження булгаковського Воланда про те, що «цеглина випадково нікому на голову не падає», виявляється не просто вірним, а й набуває суто наукового сенсу.

 

Оригінальне дослідження: Using sequences of life-events to predict human lives

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: