Наталія Богатько. The Memory… 2021 / Facebook, «Сіль-соль»
Людська пам’ять — унікальна та дивовижна здатність нашого мозку.
З нейробіологічної точки зору особливості роботи пам’яті людини цілком не вивчені, проте очевидно, що на запам’ятовування впливають різні подразники з навколишнього світу, одним із яких є смартфони. Сьогодні ми розглянемо, який вплив вони мають на короткочасну пам’ять і нашу здатність формувати довгострокові спогади.
#1. СМАРТФОН
Безсумнівно, смартфон можна вважати одним із найефективніших технологічних пристроїв сучасного світу. Об’єднавши функції багатьох інших приладів, він фактично «позбавив їх роботи», але також частково зменшив потребу використання нашої пам’яті.
Сьогодні не потрібно запам’ятовувати гігабайти інформації, яку можна знайти за кілька секунд за допомогою смартфона, і безглуздо фокусувати свою увагу на запам’ятовуванні одноразових речей, таких як номер відправленої посилки.
Кріс Берд, професор когнітивної неврології у Школі психології Університету Сассекса, керує дослідженнями групи епізодичної пам’яті. Він вважає, що ми використовуємо телефони для запам’ятовування тих речей, які більшості людей важко тримати у голові: «Ми завжди переносили інформацію на зовнішні пристрої, наприклад, робили нотатки, спрощуючи собі та своїй пам’яті життя. Сьогодні ми робимо це ще частіше, і це звільняє ще більше часу, який дозволяє нам концентруватися та запам’ятовувати складніші речі».
Однак професор Університету Макгілла в Монреалі Олівер Хардт, який вивчає нейробіологію пам’яті та механізми забування, дотримується протилежної думки. Дослідник проводить кореляцію між частотою використання смартфонів та ступенем погіршення пам’яті. Фантастична зручність сучасних технологій може шкодити роботі нашого мозку, адже запам’ятовування — це не просто зручна функція мозку, а певне його «тренування».
#2. GPS-TEXНОЛОГІЯ
Як приклад вчений наводить всім знайому технологію GPS і заявляє, що занадто часте її використання може знизити щільність сірої речовини в мозку:
«Навігаційні системи на основі GPS не вимагають формування складної географічної карти. Натомість вони просто повідомляють вам орієнтацію, наприклад: «Поверни ліворуч на наступному світлофорі». Це дуже прості поведінкові реакції на певний подразник, які не потребують високого рівня концентрації та запам’ятовування».
Дослідник запевняє: що менше ви використовуєте свій розум та його системи, котрі відповідають за такі складні речі, як епізодична пам’ять або когнітивна гнучкість, то вища ймовірність погіршення роботи мозку.
Однак це лише верхівка айсбергу.
#3. БАГАТОЗАДАЧНІСТЬ
Одним із найбільш негативних впливів сучасних телефонів на наш мозок є ефект відволікання. Щодня ми отримуємо сотні повідомлень на телефон, постійно перевіряємо новини чи переглядаємо черговий кумедний відеоролик із тваринами. Роблячи це під час роботи, ми постійно відволікаємо свій мозок від виконання головного завдання та зменшуємо можливості нашої пам’яті.
Письменник та автор книги «Як розлучитися зі своїм телефоном» Кетрін Прайс серйозно стурбована цією проблемою:
«Наш мозок не може працювати у режимі багатозадачності. Ми думаємо, що він справляється, але будь-якої миті, коли багатозадачність здається успішною, це відбувається лише тому, що одне з цих завдань не вимагало жодних когнітивних зусиль».
Якщо нам потрібно запам’ятати якусь важливу інформацію, наприклад, точний час зустрічі з клієнтом, то ми не зможемо цього зробити, адже наша увага буде поглинена смартфоном. І це не порожні домисли — з цього приводу нейробіолог із Кембриджу Барбара Саакян має вагомі докази.
В рамках експерименту три різні групи людей повинні були виконати завдання з читання. Перша група отримувала повідомлення на телефон до початку експерименту, друга — під час виконання завдання, а третя не отримувала їх.
Після завершення читання автори експерименту провели тест на розуміння прочитаного, і результати виявилися вкрай цікавими. Вони виявили, що люди, які отримують повідомлення на телефон, не могли згадати, що вони щойно прочитали.
Навіть така проста дія, як запам’ятовування прочитаного тексту, потребує повної концентрації когнітивних здібностей мозку, і жодні відволікання тут не вітаються. При цьому повідомлення, що надходять на мобільний телефон, можуть шкодити не лише короткочасній, а й довготривалій пам’яті, а також погіршувати проникливість людського розуму.
ОСЯЯННЯ ТА ПЕРЕПОВНЕНЕ ГОРИЩЕ
Секундне осяяння варте досвіду всього життя
Олівер Венделл Холмс
У нейробіологів також викликає побоювання вплив смартфонів на осяяння. Постійні фактори, що відволікають, викликані використанням різних пристроїв, теоретично можуть діяти на нашу здатність не тільки накопичувати спогади, а й передавати їх у довгострокове сховище. Якщо ми будемо відволікатися під час створення нашим мозком довгострокового спогаду, то необхідні для завершення цього процесу фізичні зміни просто не відбудуться.
Осяяння — це вміння поєднати в голові дві розрізнені ідеї, які засіли глибоко в розумі. Через зменшення кількості тривалих спогадів може статися ситуація, коли момент осяяння просто не настане, адже для збереження потрібних ідей просто не залишилося місця.
Цю проблему найкраще описав найвідоміший у світі літературний детектив — Шерлок Холмс: «Людський мозок — це порожнє горище, куди можна набити все, що завгодно. Дурень так і робить: тягне туди потрібне і непотрібне. І нарешті настає момент, коли найнеобхіднішу річ туди вже не запхнеш. Або вона захована так далеко, що її не дістанеш. Я роблю інакше. У моєму горищі лише необхідні мені інструменти. Їх багато, але вони в ідеальному порядку та завжди під рукою. А зайвого мотлоху мені не потрібно».
ЩО МИ ВТРАТИЛИ, КОЛИ КУПИЛИ СМАРТФОН?
Ми не можемо достовірно дізнатися, скільки ідей та думок не прийшли нам на думку через постійні відволікання, адже ніхто не вимірював рівень нашої інтелектуальної творчості до того, як смартфони стали популярними, але незаперечним є той факт, що телефони далеко не завжди сприяють наповненню нашого «горища» корисними інструментами.
Вчені та результати їх досліджень здатні лише попередити нас про небезпеку, яку несе у собі смартфон разом з іншими принадами технологічного прогресу, але висновки на майбутнє ми маємо зробити самі.
Принаймні, відоме прислів’я говорить: «Попереджений — значить озброєний». А як саме нам жити і що робити в житті, цей вибір завжди залишається за нами.
