Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Science
4 хв. на читання

СИГНАЛ З ІНШИХ ПЛАНЕТ: скільки розумних цивілізацій може бути в нашій галактиці

СИГНАЛ З ІНШИХ ПЛАНЕТ: скільки розумних цивілізацій може бути в нашій галактиці
Поділитись матеріалом
Photo by Planet Volumes on Unsplash

 

Чи самі ми у Всесвіті? Раніше фахівці давали оптимістичний або песимістичний прогноз — від «так, ми самотні в цілому космосі» до «існують мільйони й інших цивілізацій». Нове дослідження науковців із Ноттінгемського університету пропонує доволі точну (гіпотетично) відповідь на питання, яке бентежить людство.

Науковці підрахували теоретично ймовірну кількість розумних цивілізацій у нашій галактиці, які, можливо, володіють засобами комунікації. Професор астрофізики з Ноттінгема Крістофер Конселіс, котрий проводив дослідження, так пояснює принцип, покладений в основу пошуку.

Відштовхуючись від знань про Землю, вчені припустили, що в середньому необхідно 5 мільярдів років для розвитку розумних форм життя на планетах подібного типу. Конселіс каже, що так з’явилася ідея застосувати закони еволюції Землі на рівні галактики. Такі обчислення отримали назву «Астробіологічна межа Коперника» (Astrobiological Copernican Limit).

Том Вестбі, співавтор дослідження, уточнює, що в класичних теоретизуваннях зазвичай до уваги береться проста можливість наявності живих форм. Перевага Астробіологічної межі Коперника в тому, що вона дає змогу враховувати розумні форми життя, які могли б сформуватися за 5 мільярдів років — подібно до того, як це сталося на Землі, де здатна контактувати цивілізація виникла за 4,5 мільярда років.

Тому такою важливою є вірогідна активна спроба цивілізацій відправляти сигнали своєї присутності в космос — наприклад, супутники, телебачення тощо. Інший фактор, на погляд фахівців, — це концентрація металів (елементів, важчих за гелій) у речовині батьківської зірки, яка має бути на рівні Сонця.

Виходячи з цих даних, науковці підрахували, що таких активних цивілізацій у нашій галактиці може бути 36.

Але є ще одна важлива обставина — ці цивілізації, якщо й існують, то перебувають від нас на відстані в 17 000 світлових років, що за нинішнього рівня розвитку технологій для людства є непереборною дистанцією. І не менш значуща деталь: залишається ймовірність того, що ми — єдина цивілізація в нашій галактиці, якщо тривалість існування можливих цивілізацій така сама, як і нашої.

Вчені переконані, що подібні дослідження висвітлюють не тільки можливість існування розумних цивілізацій, але також дають змогу припустити, як довго зможе існувати наша цивілізація. Професор Конселіс вважає, що пошуки позаземних розумних форм життя, навіть якщо вони не будуть успішними, дають людству шанс дослідити своє майбутнє й свою долю.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

Нагадаємо нашим читачам, що попередні розрахунки базувалися на гіпотезах астронома Френка Дрейка, який 1961 року запропонував так зване «рівняння Дрейка», що містить фактори, потрібні для оцінки ймовірності існування десь у Всесвіті розумного життя. Рівняння Дрейка дає змогу припустити кількість розумних цивілізацій, навіть за відсутності суворих свідчень їхнього існування.

Основна функція рівняння Дрейка — звести велике питання про кількість розумних цивілізацій до семи менших проблем:

1) Кількість розумних цивілізацій, готових контактувати;

2) Кількість зірок, що утворюються в нашій галактиці протягом року;

3) Число зірок на зразок Сонця, які мають планети;

4) Середня кількість планет (і супутників) із придатними для зародження цивілізації умовами; ймовірність зародження життя на планеті з відповідними умовами;

5) Імовірність виникнення розумних форм життя на планеті, на якій є життя;

6) Співвідношення кількості планет, розумні жителі яких здатні до контакту й шукають його, і кількості планет, на яких є розумне життя;

7) Час життя такої цивілізації (тобто час, протягом якого цивілізація існує, здатна та хоче вступити у контакт).

Рівняння Дрейка дає результат — 10 гіпотетичних розумних цивілізацій.

Також важливо пам’ятати про гіпотезу «Великого фільтра», сформульовану Роберто Хансоном 1996 року. Гіпотеза Хансона — це одна зі спроб пояснити, чому, за всіх можливостей виникнення контакту з розумною цивілізацією, цього не відбувається.

Хансон стверджує, що для виникнення міжзоряної цивілізації має бути здійснено низку еволюційних кроків: зародження зоряної системи з планетами, на яких можлива поява життя; виникнення на одній з планет молекул, що самовідтворюються (наприклад, РНК); поява простого одноклітинного життя (прокаріоти); поява складного одноклітинного життя (еукаріоти); виникнення статевого розмноження; поява багатоклітинних організмів; виникнення тварин із розвиненим мозком, які використовують знаряддя праці; досягнення нинішнього стану планети (наприклад, РНК); поява тварин із розвиненим мозком.

Гіпотеза «Великого фільтра» стверджує, що в якійсь точці еволюції від першого до дев’ятого кроку існує певна перепона, фільтр, подолати який малоймовірно або неможливо. Це може бути сукупність природних чинників, які не дають змоги життю виникнути й розвинутися на достатньому рівні. Або ж — це загибель розумного життя внаслідок власних дій чи діяльності інших цивілізацій.

 

Оригінальне дослідження: Tom Westby, Christopher J. Conselice. The Astrobiological Copernican Weak and Strong Limits for Intelligent Life. The Astrophysical Journal, 2020

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
 
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: