ЗУПИНИТИ ЗЕМЛЮ: що не так з обертанням нашої планети

Photo by Vimal S on Unsplash

Вчені б’ють на сполох: наша планета змінює положення осі, а її обертання сповільнюється. Чому це відбувається швидше, ніж передбачали наукові прогнози, і чи загрожує цей процес існуванню людства?

ЗЕМЛЯ «ЗАСИХАЄ»

Глобальне потепління спричиняє посухи, пожежі та повені. Воно змінює екосистеми й створює значні проблеми для сільського господарства. Але потепління має ще один наслідок дійсно космічного масштабу — зміну напрямку земної осі! Досліджуючи це явище, науковці з Техаського та Сеульського університетів встановили, що воно пов’язане з глобальним зниженням вологості ґрунту.

Під впливом високих температур вода, що знаходиться глибоко в надрах Землі, може випаровуватись. Це призводить до зменшення маси земної кори, порушуючи її звичний баланс. Виявляється, що в надрах планети приховані гігантські запаси води — їхній обсяг у три рази перевищує обсяг видимого Світового океану. Ці підземні води залишаються невидимими для людського ока, але мають колосальний вплив на геофізичні процеси.

Зміни у швидкості обертання Землі можуть відбуватись з різних причин, і багато з них мають природне походження. Наприклад, рух магми в ядрі планети або взаємодія земних припливів із гравітацією Місяця здатні впливати на динаміку обертання. Іноді навіть катастрофічні події, як-от землетрус у Чилі в 2010 році чи цунамі в Південно-Східній Азії у 2004-му, спричиняють зміщення осі Землі.

Також подібні зміщення можуть виникати через накопичення або танення льодовиків у певних регіонах. Вчені вже давно спостерігають за цими процесами, та лише нещодавно було виявлено, що засуха та втрата ґрунтових вод також здатні впливати на обертання планети. Це відкриття стало важливим кроком у розумінні того, наскільки тісно пов’язані кліматичні зміни з фундаментальними характеристиками Землі.

КИТАЙ УПОВІЛЬНЮЄ ПЛАНЕТУ

Чи має глобальне потепління техногенний характер? Деякі науковці досі сумніваються, що в змінах клімату винні виключно люди. Вони вказують на те, що в історії Землі періоди потепління та похолодання змінювали один одного неодноразово, і що ці природні процеси мають циклічний характер. Однак заперечувати внесок людства в метаморфози, які відбуваються з планетою, стає дедалі важче.

Наскільки масштабним може бути вплив технологій, демонструє приклад найбільшої у світі гідроелектростанції «Три ущелини» на річці Янцзи. Створення дамби велетенських розмірів призвело до накопичення величезних мас води на висоті, аномальній для такого об’єму. Підняті над землею 39,3 мільярда кубометрів води збільшили інерцію обертання земної кулі та уповільнили її. У підсумку з 2012 року, коли греблю заввишки 185 метрів і завдовжки 2,3 кілометра було нарешті добудовано, земна доба стала на 0,06 мікросекунди довшою.

ЧОМУ МИ НЕ СГОРІЛИ І НЕ ЗАМЕРЗЛИ?

Недаремно науковці говорять про антропоцен — новітню геологічну епоху, за якої людина стає одним із найважливіших чинників планетарних процесів. Зміни, спричинені людською діяльністю, малопомітні, і тому можуть здаватися не надто небезпечними. Проте технічні досягнення мають серйозні довгострокові наслідки, адже їхній геофізичний вплив на нашу планету вже перевищив вплив тектонічних процесів. Щоб зрозуміти, наскільки важливий кут нахилу осі Землі, достатньо згадати, як він виник.

Приблизно 4,5 мільярда років тому в нашу планету врізався космічний об’єкт, співмірний за розміром із Марсом, якому вчені дали ім’я Тейя. Внаслідок цього потужного удару земна вісь нахилилася на 70 градусів, після чого почався повільний дрейф до нинішнього значення — 23,5 градуса. Це надзвичайно «комфортне» значення для життя на нашій планеті. Якби кут нахилу був іншим, наприклад 90 градусів, нам довелося б не жити, а виживати в умовах екстремально холодної 6-місячної зими, яку змінювало б пекельно спекотне 6-місячне літо.

МИ ДИХАЄМО ЗАВДЯКИ НАХИЛУ ОСІ

Після жорсткого стусана від Тейї нашій планеті довелося уповільнити своє обертання. Це тривало доти, доки не встановилися день і ніч звичної для нас тривалості. Подовження дня приблизно 2,4 мільярда років тому дозволило ціанобактеріям сформувати унікальний метаболізм, побічним продуктом якого стало насичення атмосфери киснем. Це був справжній біологічний прорив, що змінив хімічний склад атмосфери та відкрив шлях до складних форм життя. Остаточне підвищення рівня кисню відбулося приблизно 550–800 мільйонів років тому. Якби тоді не розпочався цей процес, який науковці називають «оксигенацією», більшість біологічних видів, включно з нами, сьогодні просто не існували б.

Навіть досі процес уповільнення не припинився, оскільки Місяць поступово віддаляється, і його гравітаційний вплив на нашу планету слабшає. Таким чином, день подовжується приблизно на 1,8 мілісекунди кожні 100 років. Важко позбутися думки, що все це дуже схоже на цілеспрямовану реалізацію «божественного плану», на якому наполягають креаціоністи. Але якщо суворо дотримуватися наукових уявлень, наведених фактів достатньо, щоб зрозуміти: усе живе на Землі навряд чи залишиться байдужим до зміни швидкості її обертання та нахилу осі!

За останні 30 років частота сільськогосподарських та екологічних посух зросла приблизно в 1,7 раза порівняно з показниками 1850–1990 років. І, зважаючи на все, вона й надалі зростатиме. Саме час людству об’єднатися та зосередитися на вирішенні справді життєво важливих проблем, а не на розв’язуванні воєн, що призводить до зростання соціального контролю та нерівності.

Оригінальні дослідження: