АХ, КОХАННЯ: ім’я чоловіка — тепер жіноче, а ім’я дружини пишуть з малої літери

Арт-оформлення: huxley.media via Photoshop

НЕ НАДТО ПОМІТНИЙ ІМПЕРАТОР

Ім’я римського імператора Клавдія не надто помітне в історії. І його попередник Калігула, і його наступник Нерон настільки перевершили його за рівнем злочинів, що історикам було набагато цікавіше розповідати про них. Навіть така яскрава деталь біографії, як його вбивство, не допомогла зробити його хоч трохи помітнішим — серед перших дванадцяти римських імператорів було вбито вісім. Щоправда, у дечому він цілком відповідав звичаям цієї унікальної спільноти — рівно половина його шлюбів завершилася насильницькою смертю одного з подружжя, причому останній — його власною смертю, з волі четвертої дружини. А ось третя дружина, схоже, найбільше кохана, пішла у засвіти за його наказом.

Дитинство та юність Клавдія не давали приводу підозрювати його у надмірній велелюбності — усі дитячі роки він тяжко хворів, та й розумом не тішив настільки, що його власна мати Антонія, бажаючи дорікнути комусь через недалекість, казала, що ця людина ще дурніша, ніж її синочок Клавдій. Проте він змалку наполегливо займався літературою і навіть видавав свої праці. Але від політики Риму в цей час він був максимально далекий і жодних солідних посад не обіймав.

ПЕРШІ ШЛЮБИ

У заповіті Августа його було зазначено серед спадкоємців третьої черги. Тіберій, який прийшов на зміну Августу, був його дядьком, але й він не виявляв щонайменшої турботи про племінника. Досягнувши 21 року, Клавдій уперше одружився зі знатною патриціанкою Плавтією Ургуланіллою. Син, що народився в цьому сімнадцятирічному, найтривалішому у Клавдія шлюбі, довго не прожив, а дочка примудрилася народитися вже після розлучення. Клавдій звинуватив дружину в тому, що вона зраджувала йому з якимось вільновідпущеником. Потім він навіть стверджував, що Ургуланілла намагалася його вбити, але, як завжди, мало хто його слухав. Незабаром після розлучення Клавдій одружився вдруге — з Елією Петіною, зведеною сестрою самого Сеяна, всесильного регента за часів Тіберія, якого всі в Римі боялися більше, ніж імператора. Можливо, це й було причиною короткотривалості їхнього шлюбу — Тіберій зробив Сеяна настільки могутнім, що й сам замислився, навіщо йому такий конкурент, звинуватив його у змові й стратив, після чого Клавдій швиденько позбувся компрометуючих родинних зв’язків.

СВАТ — САМ КАЛІГУЛА

У 37 році н. е. помер Тіберій, Калігула зійшов на трон і спершу навіть почав просувати Клавдія, який був його рідним дядьком, — призначив його консулом разом із собою, що не надавало Клавдію реальної влади, проте було дуже почесним. Незабаром Калігула навіть одружує свого дядька з дівчиною, яка більше ніж удвічі молодша за нього, та ще й дуже знатного роду — її батько був консулом, а мати була дочкою Марка Антонія. Звали її Валерія Мессаліна, другої частини імені достатньо — під нею вона відома і в наш час.

Ставлення Калігули до Клавдія швидко стає зневажливим — неприваблива зовнішність і боязка поведінка останнього цьому сприяють. Клавдій стає улюбленою мішенню брутального гумору імператора. Коли сенат відправив Клавдія до Калігули, щоб порадувати черговою викритою змовою, той обурився тим, що до нього, як до малолітнього, відправляють дядечка, і наказав кинути його в річку — добре, що хоча б витягнути дозволив… Ось так Клавдій і жив при племіннику — формально найближчим родичем, фактично хлопчиком для биття. Щоправда, не зовсім хлопчиком — все ж таки вже за п’ятдесят, одружений, і дружина при цьому досить помітна.

НЕ НАЙГІРШИЙ ІМПЕРАТОР

Втім, жити за часів Калігули Клавдію, та й усьому Риму, довелося недовго — імператора починають цуратися, коли він не лише проголошує себе богом за життя, а й офіційно оголошує війну Юпітеру та Нептуну. Незабаром змовники вбивають Калігулу, і хтось із них витягує переляканого до смерті Клавдія, що ховається за портьєрою. Він упевнений, що настала його смертна година, але замість цього йому пропонують престол. Це не дивно — адже він найближчий родич покійного імператора, якщо не брати до уваги дружину та дочку, яких все одно про всяк випадок встигли прирізати. І взагалі, будь-якому придворному імператор-недоумок здасться набагато симпатичнішим, аніж імператор-нелюд.

Хай там як, Клавдій виявився на імператорському посту постаттю більш стійкою, ніж багато його яскравіших поплічників. Податки збирали, державна машина зі скрипом котилася через пні та ковдобини, за римський денарій навіть без сварки давали чотири сестерції або десять асів, вулиці Риму іноді підмітали — загалом, Божа благодать, навіть на кордонах, якщо й неспокійно, то це розв’язана самим Римом чергова завойовницька війна, на зразок відгризання чергового шматка Британії, — до речі, переможна. Жити б мов у Христа за пазухою при такому імператорі!

СІМЕЙНЕ ЩАСТЯ

І, що також дуже тішить, імператор вочевидь кохає законну дружину або, як мінімум, — цілком їй симпатизує. Менше ніж за три роки їхній шлюб дарує двох дітей — Клавдію Октавію та Британніка (таке славне ім’я на честь успіху походу на Британію Клавдій не взяв собі, а передав дворічному синові). Невже сімейне щастя панувало в такій рідкісній для подібного дива родині, як імператорська? Судячи з усього, певний час так воно й було — обоє з подружжя були задоволені. Античні історики припускають, що Клавдій Мессаліну таки кохав. Якщо кохав — отже, якось довіряв. Можливо, навіть розраховував на її подружню вірність. Ну, тут, звичайно, я перебільшив — але, можливо, навіть припускав, що як і зраджує, то нечасто і не в таких обсягах, що здатні вразити римлян тієї епохи. Однак реального стану справ він не уявляв і уявити не міг — мабуть, просто не міг повірити. А ми можемо. Для нас «мессаліна» — слово з маленької літери, і значення у нього особливе.

Міжнародний конкурс оповідань «ОДЕСССІАДА»

ДИВО ПРИРОДИ

Справа в тому, що насправді Валерія Мессаліна не просто зраджувала чоловікові — вона примудрялася робити це кілька разів на день. Мені, звісно, цікаво, як римські історики могли навіть теоретично дізнатися про таке, але вони пишуть приблизно одне й те саме. Скажімо, їм вдалося висвітлити кинутий нею виклик знаменитій гетері Сциллі. Сенс їхнього змагання був простий: хто зможе задовольнити більше чоловіків, займаючись цим безперервно. Сцилла зійшла з дистанції на 25-му чоловікові, витративши на своїх кавалерів ніч без перерви, тоді як Мессаліна перевершила її вдвічі і лише на 50-му припинила свою тріумфальну серію.

Звісно, наша сучасниця Ліза Спаркс, яка повністю задовольнила 150 чоловіків усього за 7,5 годин, почувши про досягнення Мессаліни, хіба що презирливо хмикне, але для такої майстерності знадобилися століття прогресу… Мессаліну звинувачують також у володінні власним борделем, в якому вона, прикидаючись заради анонімності безрідною служницею Венери, сама дарувала безмежну насолоду будь-якому римлянинові, що відстояв чергу, — ясна річ, за встановлену плату — звичні 2 асси (вартість буханця хліба або пляшки недорогого вина). Самі розумієте, що не гроші її стимулювали — вона й сама щедро винагороджувала своїх придворних дам за заняття сексом зі своїми чоловіками та коханими у неї на очах.

З БЛАГОСЛОВЕННЯ ЧОЛОВІКА

Скільки ж чоловіків було у Мессаліни? У пресі наводять оціночну цифру 8000 — легко припустити, що при такій ненаситній любовній активності це цілком імовірно. Питання хіба що в тому, як же Клавдій спромігся протягом десятиліть про це не здогадуватися, незважаючи на те, що його оточували сотні шпигунів? Упевнений, що якісь чутки до нього доходили, але він сам не хотів докопуватися в цьому питанні до правди. Адже Мессаліна йому вочевидь ніколи не відмовляла! Часом він навіть допомагав дружині примножувати свої досягнення. Коли вона зажадала молодого актора Мнестера, а той спробував ухилитися, вона звернулася просто до Клавдія зі скаргою на Мнестера — мовляв, зарозумілий акторчик відмовляється виконувати мої бажання (звісно, без уточнення, які саме). Клавдій негайно викликав бунтівника й обурено запитав, як же він насмілився не виконати наказів імператриці? Нехай надалі й думати не може поводитися так нахабно і миттю виконує все те, що вона йому, безрідному, звеліла! Відтоді Мнестер за наказом імператора із задоволенням і завзяттям виконував усі забаганки імператриці, за що згодом і поплатився життям, та про це пізніше.

ПРИ ЖИВОМУ ЧОЛОВІКОВІ

Після цього Мессаліна вирішила, що їй усе дозволено. Геть усе. Хіба хтось коли-небудь наважувався їй заперечити, стати їй на заваді? Ніхто — навіть сам імператор. Будь-яка інша людина, яка могла б їй загрожувати, точно важить менше, ніж римський імператор. Що в цих міркуваннях нелогічного? Нічого? Отож-бо й воно! Отже, якщо такій жінці подобається молодий красень-сенатор Гай Сілан, вона може його не лише наблизити, не лише приголубити, не лише займатися з ним сексом — його треба прив’язати до себе назавжди! Як це зробити? А законний шлюб навіщо? Жодних проблем — дивись вище. Імператору Клавдію це не сподобається? А хто він взагалі такий? Нехай тільки спробує заперечити! І Мессаліна бере новий офіційний шлюб — цілком законний, ось тільки наречена вже заміжня. Невже вона думала, що таке святотатство дійсно зійде їй з рук? Що справжні господарі Риму — міністри Клавдія, здебільшого розбагатілі вільновідпущеники, які своїми мізками, кулаками та ліктями зуміли пробитися до підніжжя імператорського трону, — допустять таке жахливе сум’яття у суспільстві?

СМЕРТЬ РЕКОРДСМЕНКИ

Найближчий до Клавдія з його чиновників, міністр Нарцис, негайно повідомляє принцепса про те, що сталося. Той здивовано запитує: «А хто ж тепер імператор?» Його запевняють, що імператором, як і раніше, залишається лише він, Клавдій. Він миттєво заспокоюється і починає віддавати розпорядження. В принципі, Клавдій — людина не злісна, милуватися тортурами, насолоджуватися муками страченого, вдихати запахи крові, що ллється, і спаленої людської плоті йому зовсім не властиво. Просто він мусить керувати державою, а для цього часом потрібно ухвалювати важкі рішення. Проте загинуло не так багато людей — і бідолашний Мнестер, і дурник Сілан, звісно, також — як він узагалі розраховував вижити? З його короткочасною дружиною було складніше — Клавдій, роздаючи всім сестрам по сережках за це весілля, спочатку не згадував про наречену.

Лише коли його наполегливо запитали, що ж з нею робити, він неохоче процідив крізь зуби: «Нехай вона — сама себе…» Це вже вносило ясність, і довірений офіцер був негайно відправлений до Мессаліни, щоб повідомити їй про цю імператорську милість. І офіцер, і її мати Лепіда вмовляли її швидко скористатися імператорською добротою, доки Клавдій не передумав. Але Мессаліна то підносила кинджал до свого горла або грудей, то опускала його та починала несамовито горлати. Певний час ситуація залишалася в підвішеному стані, та офіцер зрештою вирішив, що суть імператорського розпорядження важливіша за деталі, й одним ударом меча ліквідував проблему. Так він вважав…

ДАЛІ — БІЛЬШЕ

Клавдій незабаром одружився з Агріппіною Молодшою, дочкою великого Германіка, рідною сестрою Калігули, матір’ю дитини, яка лише трохи пізніше отримала ім’я Нерон. Вона швидко домоглася того, щоб Клавдій призначив Нерона своїм спадкоємцем замість Британніка, але цього їй було замало. У 53 році вона видала Нерона заміж за дочку Клавдія і Мессаліни Октавію, а в 54 році, про всяк випадок, щоб Клавдій не передумав щодо спадкоємця, отруїла його. На престол зійшов Нерон, який, своєю чергою, про всяк випадок отруїв Британніка, стратив Октавію, а потім наказав вбити й Агріппіну. Згодом вбили й Нерона, і за рік, що минув після його смерті, на престолі змінилися чотири імператори. Ось тепер можете оцінити, яким благополучним все ж був період царювання Клавдія — просто необхідний проміжок між Калігулою та Нероном. Без нього всі римляни збожеволіли б. Та й шлюб із Мессаліною, власне, був щасливим: двоє дітей, нормальні стосунки хоча б з одного боку… Зате вона його вочевидь кохала і в своїй прихильності ніколи не відмовляла. Не лише йому? Ну то й що!

При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media