БОРИС БУРДА: як вчасно вставати вранці?
Богдан Салій. Ранкове світло, 2021 / Facebook, «Сіль-соль»
УВАГА — ПИТАННЯ!
Такий предмет має практично кожен, причому добровільно, навіть незважаючи на те, що саме ці предмети Олександр Грін назвав «катами щастя». То що це?
УВАГА — ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ!
Правда ж, неприємно переривати солодкий сон через гучний дзвінок? Його й видають предмети, названі Гріном «катами щастя», — будильники.
ЧАС СНУ
Майже будь-якій тварині потрібно спати. Навіть хитрим дельфінам, у яких кожна півкуля мозку може відпочивати, поки інша півкуля не спить. Людина так не вміє, їй треба спати, і чимало, — унікуми на кшталт Наполеона, якому вистачало п’яти годин сну на день, — велика рідкість. А середньостатистичній людині третину доби на сон вийми та поклади, без цього ніяк.
Окрема проблема — заснути, безсоння небезпечне й болісне. Але при цьому дуже важливо і вчасно прокинутися, а обов’язки перед суспільством здавна вимагали від людей прокидатись у призначений час. Поспиш так у своє задоволення, прокинешся, а всі вже на роботі чи в храмі, чи у фараона на службі, а він вимагає саме тебе — ой, що то буде…
Так з давніх-давен почали розмірковувати над тим, як же вчасно прокидатися. Сусіди в печері чи хатині не завжди допоможуть — у них така сама неприємність. Першу за часом ідею щодо цього запропонували мудрі китайці. Вони вішали на паличку зі смоли та тирси, що повільно згоряла, нитку з вантажем і підпалювали її. Вона згорить, нитка порветься, вантаж упаде в мідний таз — бабах!
Більш складний пристрій для того, щоби вчасно будити своїх учнів, використовував філософ Платон. Це була особлива конструкція клепсидра — водяний годинник. Вода з першої посудини потихесеньку лилася в другу, а коли вона наповнювалася, то переверталася і виплескувала воду в третю посудину, і витіснене з неї повітря дуло в свисток або флейту.
Ідеї китайців набули розвитку — виявилося, що найпростіший будильник можна зробити зі свічки та цвяха. Встромляєш цвях у свічку на потрібній висоті, запалюєш її, коли вона догорить до місця, в яке встромлять цвях, той впаде — якщо підставити на місце можливого падіння металевий лист, всі почують. От тільки треба вгадати, коли свічка догорить до цвяха.
А найдешевший метод просто вимагав випити на ніч літр-півтора води чи чаю — сечовий міхур сам тебе розбудить. Ще нещодавно знаменитий альпініст Євген Абалаков завжди перед сходженням користувався «абалаківським будильником» — він навіть чітко знав, скільки склянок чаю треба випити перед сном, аби точно піднятися вчасно.
МАСОВІ МЕТОДИ
Прокинутися вчасно дедалі частіше потрібно було багатьом — великі населені пункти мають свій ритм життя, і треба вміти в нього вписуватися. Нерідко одразу всіх жителів християнських поселень будив церковний дзвін. А після того як у 1380 році на дзвіниці одного з англійських соборів встановили перший у світі баштовий годинник з боєм, все ще більше спростилося.
Своє рішення запропонував іслам — п’ять разів на день з мінарета будь-якої мечеті заведено було настільки голосно повідомляти, що немає Бога, крім Аллаха, що не прокинутися було дуже важко. Сучасний мемуарист згадує: дитинство провів в Азії, мешкав недалеко від мечеті і просто ніяк не міг зрозуміти, що таке будильник і для чого взагалі він потрібний.
У другій половині ХІХ століття з’явився ще один будильник для народу — заводський гудок. Багато хто думає, що він лунав у момент початку зміни, щоби штрафувати тих, хто прийшов на роботу після гудку. Не зовсім так — перший сигнал давався за годину до початку роботи, аби людина прокинулася, вдяглася, поснідала і бігла на фабрику, доки не оштрафували.
А в Англії навіть з’явилася нова професія — будильник. Спеціальні люди вранці ходили містом і стукали палицею у вікно тієї людини, яку домовилися розбудити. Згідно з умовами їхньої роботи, вони мали дочекатися її сигналу, який підтверджує, що вона прокинулась. Найчастіше це була нецензурна лайка, тож часом прокидалися й сусіди.
Були серед людей-будильників і майстри своєї справи, приміром Мері Сміт, що начебто стала легендою ще за життя. Вона обходилася без палиці — просто плювала крізь спеціальну трубку сухим горохом у вікно клієнта, ніколи не промахуючись, навіть якщо вікно було на четвертому поверсі. Коштувала ця послуга кілька пенсів на тиждень — однаково виходило дешевше, ніж штраф за запізнення.
БУДИЛЬНИК-ГОДИННИК
Коли ще в 1510 році нюрнбержець Петер Хенляйн придумав годинник, що поміщався в кишені, до винаходу механічного будильника начебто стало рукою подати — ну додай ще дзвінок і бій, що вмикається у заздалегідь встановлений час, і завдання вирішене. Але навіть недосконалого рішення чомусь довелося чекати понад два сторіччя.
Тільки у 1787 році американець Леві Хатчинс, годинникар зі штату Нью-Гемпшир, зробив ще один крок — винайшов механічний годинник, який видавав у заданий час досить неприємний звук. Але він мав важливий недолік — час не можна було встановлювати. Хатчінс вважав, що йому треба прокидатися о 4-й ранку — тоді будильник і дзвенів.
Жахливий звук будильника і ранній час спрацьовування народили легенду про обставини смерті винахідника — не стверджуватиму, що це щира правда, але й спростувати її не можу. Розповідають, що Леві Хатчінс покинув цей світ, бо його жорстоко вбила його власна дружина. Як ви гадаєте, о котрій годині? Правильно: на початку п’ятої ранку.
До цілком звичного сучасного механічного будильника, який стояв на тумбочці практично у кожної людини мого покоління, залишався лише крок. І його успішно зробив французький годинниковий майстер Антуан Редьє у 1847 році. Він нарешті винайшов будильник, в якому сигнал можна було встановити на будь-який час!
ПРОБЛЕМИ НА ЦЬОМУ НЕ ВИЧЕРПАЛИСЬ
Здавалося б, справа зроблена. Можна впроваджувати дрібні вдосконалення, на зразок придуманого в 1931 році будильника, гучність дзвінка якого зростає доти, доки самий міцно сплячий все-таки не прокинеться. А якщо він знову засне?
Аби цього уникнути, почали вигадувати разючі конструкції. На кшталт будильника на мотузці, який дзвонить і піднімається до стелі, тож для того, щоб його заткнути, точно треба встати, а якщо встав не відразу — сходити по драбину. Або будильника, який замовкає лише тоді, коли ви розв’яжете запропоновану ним нескладну головоломку.
З’явився і будильник, котрий одночасно із дзвінком кидає аби куди кульку, що знаходиться у ньому, — щоб його зупинити, треба встати, знайти кульку і поставити її на місце. Витонченіший вид такого пристрою — механічна квочка, яка під час дзвінка несе яйце за яйцем. І поки ви не встанете, не зберете всі яйця і не запхнете їх назад, він дзвонитиме…
Шедевром таких будильників-зануд, мабуть, слід визнати винахід випускниці МТІ, етнічної індіанки Гаурі Нанди. Придуманий нею будильник, який під час дзвінка тікає та ховається, тож треба не лише прокинутися, а й знайти його, щоби відключити, навіть отримав у 2005 році Ігнобелівську премію в галузі економіки.
ДИВА ЕЛЕКТРОНІКИ
Механічні будильники зручні та дешеві, але за допомогою електроніки процес пробудження вдалося різко вдосконалити. Почалося з перетворення на будильник радіоприймача, який за вашим завданням у призначений вами час увімкнеться і почне транслювати обрану вами програму. Набагато приємніше за різкий та неприємний дзвінок!
Електронні будильники швидко перемістилися в смартфони, що з’явилися трохи пізніше, і почали пропонувати дуже широкий спектр послуг. Насамперед тому, що на них можна задати не один-єдиний сигнал, як на механічному будильнику, а безліч, перетворивши прилад із будильника на універсальний нагадувач про все на світі.
У смартфонах став звичайним так званий режим «дай поспати», коли будильник подає сигнал і замовкає. Якщо ви встали, ви його відключите, а якщо ні — кожні 5 хвилин він буде вам нагадувати, що настав час прокидатися. До речі, будити вас може не лише дзвінок, але й приємна мелодія на ваш вибір або те ж ввімкнення радіопрограми.
І ще одна важлива перевага електроніки — механічний будильник зі зрозумілих причин можна встановити лише на час, який відрізняється від часу встановлення не більше, ніж на 12 годин. А в смартфоні будильник може бути встановлений хоч на рік уперед, якщо це комусь заманеться. Він запам’ятає та розбудить!
СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ
Нові можливості, надані сучасною технікою, дозволили надати будильникам найхимерніші і не такі вже марні споживчі властивості. Винахідливі японці, наприклад, вигадали будильники, які взагалі не шумлять — вони натомість видають приємні аромати, які будять нас не гірше, ніж набридливий дзвінок.
Австралійці придумали найкорисніший різновид будильника, який застерігає водіїв від небезпеки задрімати за кермом у довгих рейсах. Він уміє вловити момент, коли стомлений водій засинає, і будить його гучним сигналом або просто відчиняє вікна в машині — водій від такого сам прокинеться. Адже заснути за кермом — гарантована загибель…
Цікаву розробку створили і чилійські спеціалісти. Це будильники-подушки, які в заданий час починають інтенсивно вібрувати — хочеш-не-хочеш, а прокинешся! Важливо те, що такий пристрій корисний не тільки для тих, хто міцно спить — він чудово будить глухих людей, які дзвінка звичайного будильника аж ніяк не почують.
А в США нещодавно вигадали будильник, на який просто не виходить не звернути уваги. Перед включенням до нього потрібно засунути кілька купюр, бажано крупніших, і справу зроблено — якщо ви не прокинетеся від дзвінка, він порубає купюри на паперову локшину і принесе вам чималі збитки, до того ж це ще й карається законом — прокидаються всі!
Впевнений, що можливо і щось більше, та мій будильник у смартфоні поки що мене цілком задовольняє. Він не тільки мене будить, причому вкрай надійно, — він нагадує мені про важливі візити та події, враховує переходи на літній час і назад, не дає забути прийняти ліки чи зробити важливий дзвінок… Гарну річ вигадали, хоч і не одразу!
ЦІКАВІ НЮАНСИ
А що було першим будильником? Відповідь може підказати стара загадка КВК ще 60-х років: «Назвіть птаха з Південної Австралії, який вилуплюється з яйця, але сам яєць не несе». Здогадалися, хто це? Півень, звісно, він і в Південній Австралії водиться.
Японці винайшли навіть «будильник навпаки» — він грає тихі та ніжні мелодії, що допомагають заснути, а припиняє роботу, коли почує хропіння.
Невдячні люди іноді так різко реагують на будильник, що німецька фірма «Пюнтміхцайт» навіть запропонувала модель, яка замість дзвону спочатку каже: «Вибачте, будь ласка, не бийте мене, я тут ні до чого» і лише потім репетує мов різана: «Встати!!!»
Перший у світі будильник описали (скоріше за все, навіть вигадали) давні греки. За їхніми переказами, журавлі воювали з пігмеями і, охороняючи свого короля, стояли на сторожі на одній лапі, тримаючи в інший камінь, — якщо журавель засинав, він упускав камінь і прокидався від шуму.
Леонардо да Вінчі, котрий вигадав усе на світі, винайшов і свій водяний будильник, у якому вода, перелившись в іншу посудину, різко задирала сплячому ноги вгору. Не прижилося, і я здогадуюсь, чому…
Не прижився і найефективніший будильник у світі, який демонстрували на всесвітній виставці 1851 року. У заданий момент ліжко вставало дибки і викидало сплячого у ванну з холодною водою, що стояла напоготові. Не купили жодного екземпляру…
