ДИВНА ТЕОРІЯ ДИВНОГО ДАРВІНА: з еволюцією «щось не так»

Ілюстрація з книги Томаса Гакслі «Докази місця людини в природі», 1863 / sciencehistory.org

Теорія еволюції Чарльза Дарвіна стоїть на одному щаблі з найбільшими відкриттями людства. Однак при цьому не зовсім зрозуміло, що ж саме відкрив великий учений. Річ у тім, що в його теорії природного відбору дослідники постійно знаходять якісь помилки. Приміром, яскраві статеві ознаки ніяк не підвищують шанси тварини отримати партнера, як вважав Дарвін. Не має нічого спільного природний відбір і зі знищенням конкурентів. Радше заради виживання він підштовхує до співпраці. Але це не єдині дивацтва, які новітні дослідження виявляють у теорії еволюції…

ДИВАЦТВА БУЛИ ВІД САМОГО ПОЧАТКУ

Від самого початку з теорією еволюції в людства складалися досить дивні стосунки… Можливо, тому, що її творець сам був людиною досить дивною. Батьки Чарльза Дарвіна були лікарями, і син мав піти їхніми стопами. Однак Единбурзький університет Дарвін кинув, провчившись лише 2 роки.

Про медицину довелося забути, бо Чарльз не терпів вигляду крові. А от екзотичних тварин він з юності справді любив. Хоча й дивною любов’ю. В Единбурзі він із задоволенням робив із них опудала, навчаючись ремесла таксидермії у відпущеного на волю темношкірого раба. А пізніше навіть став пробувати «екзотику» на смак.

Наприклад, очолюючи кембриджський «Клуб ненажер», Дарвін полюбляв скуштувати печеню з сов або потішити себе рагу з яструба. На щастя для науки, цікавість Чарльза до тварин цим не обмежувалася. У 1830-х роках він вирушив у подорож на військовому кораблі «Бігль», узагальнивши свої спостереження за тваринним світом у книзі «Походження видів».

ХРЕСТОВИЙ ПОХІД ПРОТИ ЕВОЛЮЦІЇ

Будь-яка екстравагантність, включно з теорією еволюції, зійшла б ученому з рук, якби не одне «але». З еволюцією тварин релігійна свідомість ще якось могла змиритися. Ідея природного добору, що сприяє виживанню і розмноженню тих особин, які найкраще пристосовані до умов навколишнього середовища, здавалася дивною, але більш-менш прийнятною. Інша річ — відмовити Богові у створенні людини і визнати останню породженням мавпи! Більш блюзнірської ідеї для віруючих людей на той час і уявити собі неможливо!

Хрестовий похід креаціоністів проти Дарвіна досі не завершено. До 1968 року шкільне викладання «дарвінізму» було заборонене в багатьох американських штатах, доки заборона не була визнана антиконституційною. Незважаючи на майже двовікову історію наукових доказів, богохульну правоту теорії Дарвіна готові прийняти далеко не всі.

Для особливо наполегливих папа Франциск у 2014 році змушений був зробити спеціальну заяву про те, що еволюція жодним чином не суперечить творінню. Але навіть авторитет папи римського мало що зміг тут вдіяти. З теорією Дарвіна продовжують сперечатися не лише церква та віряни. Науковці також на різні лади намагаються її оскаржувати, інтерпретувати й уточнювати.

НЕВИПАДКОВА І ПЕРЕДБАЧУВАНА

Одне з останніх найбільш розтиражованих ЗМІ «виправлень» у теорію вніс відомий історик Юваль Ной Харарі, котрий змістив акцент з біологічної еволюції людини на ментальну. Але 2022 року його ізраїльські колеги пішли ще далі. Вивчивши генетичні механізми адаптації людини до малярії, вони представили докази, що зміни в генах людини відбуваються зовсім не випадковим чином, як стверджував Дарвін.

Тобто фактор зовнішнього середовища — не єдине джерело мутацій у геномі. Набагато швидше й точніше зміни викликає та інформація, яка вже є «всередині». З тим, що еволюція являє собою непередбачуваний процес, не згодні і британські вчені з Ноттінгемського університету.

Використовуючи технологію машинного навчання «Випадковий ліс», вони проаналізували 2500 геномів одного і того самого виду бактерій. Виявилося, що еволюційна траєкторія геному справді невипадкова — вона визначається еволюційним минулим геному.

Відкриття передбачуваності еволюційних процесів важко переоцінити. Впливаючи цілеспрямовано на гени, науковці в майбутньому планують впоратися з багатьма невиліковними хворобами, антибіотикорезистентністю і навіть кліматичними викликами.

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Приєднатися до клубу друзів

ЕВОЛЮЦІЯ? НІЯКОЇ ФАНТАЗІЇ!

Проте невипадкова еволюція і ще в одному сенсі — вона виявилася не надто вже винахідливою і схильною повторювати свої улюблені «прийомчики». Свого часу знаменитий палеонтолог Стівен Джей Гулд стверджував, що якби ми отримали можливість «відмотати назад стрічку життя», то еволюція пішла б зовсім іншим, непередбачуваним шляхом. І тоді «на виході» ми, найімовірніше, вже не побачили б Homo sapiens.

Однак еволюціоністи з Національного центру наукових досліджень у Франції, 30 років вивчаючи еволюцію паличників у 10 різних регіонах, запідозрили, що Гулд мав рацію: еволюція схильна повторюватися, причому цілком передбачуваним чином. Подальші спостереження за крабами і колюшками показали, що еволюція однієї й тієї самої ознаки повторювана, хоча й досить складна. Еволюція — радше консерватор, аніж нестримний фантазер: вона розвиває в організмів здебільшого одні й ті самі риси.

ЕВОЛЮЦІЯ ЕВОЛЮЦІЇ

Та найнесподіваніше відкриття в галузі еволюції було зроблено наприкінці минулого 2024 року. Американські біологи з Мічиганського університету припустили, що еволюціонують не тільки живі істоти, а й сам процес еволюції. З часом вона винаходить дедалі ефективніші й тонші «налаштування».

За допомогою спеціальної комп’ютерної програми вчені змоделювали віртуальні організми, які могли використовувати для виживання одну з двох стратегій. Стратегії були взаємовиключними, тому використовувати дві одночасно організми не могли.

Науковці багато разів змінювали параметри середовища у віртуальних світах, і щоразу віртуальні форми життя все швидше та краще адаптувалися до нових умов. Щоправда, «еволюція еволюції» відбувалася лише в тому випадку, якщо зміни проходили не надто стрімко, впродовж життя не одного-двох, а кількох сотень або хоча б десятків поколінь.

ТЕОРІЯ ТАКОЖ ЕВОЛЮЦІОНУЄ?

Коли кількість корисних мутацій досягає певного рівня, то зникнення популяції більше не загрожує. Відбувається це з двох причин. По-перше, з’являється більша різноманітність особин, які можуть вижити і процвітати. По-друге, організми краще адаптуються до умов, з якими вже доводилося мати справу їхнім предкам.

Як бачимо, теорія еволюції Дарвіна не є раз і назавжди застиглою науковою догмою. Зважаючи на все, навіть сама теорія еволюціонує, творчо адаптуючись під нові наукові відкриття, згідно зі своїми ж власними законами. Причому з кожним відкриттям вона стає щодалі більше дивною.

Ймовірно, і відкрити її могла тільки така дивна людина, як Дарвін. Поставивши хрест на кар’єрі лікаря, він, як відомо, вирушив до Кембриджського університету, щоб навчатися на священика. А що в підсумку вийшло з усієї цієї затії, ви вже знаєте…

Оригінальні дослідження:

При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media