ГЕНИ ДОВГОЛІТТЯ: результат змішаних шлюбів і гарної спадковості
Photo by Alexander Grey on Unsplash
Нові наукові дані свідчать про те, що генетика відіграє набагато важливішу роль у тривалості життя людини, ніж вважали раніше. Очікується, що глибоке розуміння генетичних механізмів старіння допоможе істотно уповільнити цей процес.
ВІД ГЕНЕТИКИ ЗАЛЕЖИТЬ БІЛЬШЕ, НІЖ ВВАЖАЛИ
Згідно з останнім дослідженням, опублікованим у журналі Science, генетично зумовленими є близько 55% випадків спостережуваної мінливості тривалості життя в людській популяції. Раніше науковці вважали, що внесок спадковості у довголіття становить близько 10–25%. Ізраїльські біофізики з Інституту науки Вейцмана стверджують, що попередні оцінки були значно занижені через недосконалість методів. Справа в тому, що більш ранні дослідження статистично неефективно відрізняли смерті, спричинені зовнішніми факторами, як-от інфекційні захворювання або нещасні випадки, від смертей через вплив внутрішніх факторів. До останніх належить, приміром, поступове зниження функції органів внаслідок пошкодження ДНК. Щоб виявити ці фактори, ізраїльські вчені проаналізували величезний масив даних, отриманих у ході досліджень близнюків-довгожителів, починаючи з 1800-х років. Відомо, що однояйцеві близнюки мають 100% спільної ДНК, тоді як різнояйцеві близнюки та інші пари братів і сестер — близько половини.
НЕ ВСІ ХВОРОБИ УСПАДКОВУЮТЬСЯ ОДНАКОВО
Порівнюючи тривалість життя однояйцевих і різнояйцевих близнюків, команда науковців змогла змоделювати спадковість тривалості життя. У відомостях кінця XIX — початку XX століття, коли люди часто вмирали молодими від інфекцій, генетичний сигнал був майже непомітним. Але ближче до середини минулого століття розрахована спадковість природним чином почала зростати. Вона ставала більш помітною завдяки поліпшенню заходів громадського здоров’я. При цьому дослідники виявили, що не всі внутрішні причини смерті однаково успадковуються. Високу генетичну схильність показали деменція та серцево-судинні захворювання. Нижчу спадковість продемонстрував рак. Мабуть, тому, що розвиток онкозахворювань більшою мірою зумовлений випадковими клітинними мутаціями або факторами навколишнього середовища.
МЕДИЦИНА ТА ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ ТУТ НІ ДО ЧОГО!
Зрозуміти, як пов’язані гени та тривалість життя, допомагає також аналіз даних, отриманих від «супердовгожителів», тобто тих, хто перетнув 100-річний рубіж. У Центрі досліджень геному людини та стовбурових клітин при Університеті Сан-Паулу бразильські науковці секвенували геноми понад 160 таких людей. Усі зберігали повну ясність розуму. Багато хто, незважаючи на похилий вік, демонстрував насправді дивовижні результати. Зокрема, 106-річна жінка, яка почала займатися плаванням у 70 років і виграла свої перші змагання, коли їй виповнилося 100. При цьому вона не єдина довгожителька в родині. У неї є дві молодші сестри старші 100 років та 110-річна тітка. Або візьмімо, наприклад, 107-річного чоловіка, який досі продовжує повноцінно працювати в супермаркеті, займаючись сортуванням візків для покупок. Або черницю Іну Канабарро Лукас, яку визнали найстарішою людиною у світі до того, як вона померла в квітні минулого року у віці 116 років. Як і інші учасники цієї групи, вона не обмежувала споживання цукру та жирів. А своє довголіття сестра Лукас пояснювала пристрастю до шоколаду.
ФЕНОМЕН БРАЗИЛЬСЬКИХ СУПЕРДОВГОЖИТЕЛІВ
Попередні дані свідчать, що довгожителі, які досягли 100-річного віку, протягом більшої частини життя не надто дотримувалися здорового харчування. З регулярними фізичними вправами та доступом до високотехнологічної медицини у них також були проблеми. Тобто секрет їхнього довголіття, можливо, криється насамперед у їхніх геномах. Вчені висловлюють таке припущення: феномен довгожителів обумовлений генетичним різноманіттям. Справа в тому, що етногенетично населення Бразилії сильно змішане, і саме це може сприяти довголіттю. Більшість учасників бразильського дослідження мають предків, що являють собою суміш європейського, африканського та індіанського походження. У той час як попередні дослідження, приміром у тих самих США, вивчали здоров’я довгожителів у генетично більш однорідних групах населення. Для виявлення генетичних варіантів, пов’язаних з екстремальним довголіттям, дослідники порівнюють геноми учасників з геномами людей з існуючого біобанку, які померли природною смертю в молодому віці. Науковці сподіваються, що їхні спостереження приведуть до розробки стратегій, які принесуть користь людям, що не успадкували таке саме щасливе поєднання генів, як у супердовгожителів.
Оригінальні дослідження:
- Longevity is in the genes: half of lifespan is heritable
- Still working at 107: supercentenarian study probes genetics of extreme longevity
При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter