ІНШИЙ РОЗУМ: як еволюція свідомості змінює та контролює нашу планету
Пітер Годфрі-Сміт — професор Школи історії та філософії науки в Сіднейському університеті. Фото: Daniel Boud / petergodfreysmith.com
Можливо, люди — не єдині розумні істоти на нашій планеті. Такого висновку доходить Пітер Годфрі-Сміт, який вивчає еволюцію свідомості, інтелекту й почуттів. Однак люди — єдиний вид, який є агентом планетарних змін, що прагне тотального контролю над усім живим. Тому без усвідомлення своєї людської відповідальності еволюція розуму може спричинити глобальну катастрофу.
РІЗНІ СПОСОБИ БУТИ РОЗУМНИМ
Пітер Годфрі-Сміт — відомий австралійський учений, професор історії та філософії науки Сіднейського університету. Раніше співпрацював із Гарвардським, Стенфордським, Каліфорнійським та Австралійським національними університетами. Головна сфера його наукових інтересів — еволюція свідомості у тваринному світі.
Його книжки містять дивовижні факти, накопичені дослідником у процесі спостереження за птахами, рибами, молюсками і навколишнім середовищем. Науковець вважає, що люди — не єдині розумні істоти на планеті. На Землі одночасно присутня безліч різних розумів, відмінних від людського. І цю особливість планети люди неодмінно повинні враховувати у своїй діяльності.
Нова книга Годфрі-Сміта, що побачила світ 2024 року, називається «Життя на Землі: буття, свідомість і творення природного світу» (Living on Earth: Life, Consciousness and the Making of the Natural World). По суті, вона являє собою філософську медитацію про життя, розум, світ і наше місце в ньому, ставши продовженням попередніх робіт Other Minds (2016) і Metazoa (2020).
Досліджуючи пізнання та еволюцію восьминогів, учений намагався зрозуміти суб’єктивний досвід тварин. Зрештою він дійшов висновку, що існує якийсь паралельний людському «тваринний спосіб буття». Він народжується з інтеграції сенсорної інформації в нервових системах.
ІНТЕЛЕКТУАЛИ ПІДВОДНОГО СВІТУ
Чутливість та суб’єктивність доволі розповсюджені по всьому древу життя. І вони складають життєутворювальні комбінації сприйняття, цілей і цінностей, що дає змогу говорити про розумність усього живого. Наприклад, шановані Годфрі-Смітом восьминоги є справжніми інтелектуалами підводного світу, нічим не поступаючись приматам, дельфінам і воронам, а можливо, й нам із вами.
Їх вирізняє надзвичайно складна, вельми усвідомлена і навіть надлюдська поведінка (що недивно, адже життя восьминогів забезпечують 3 серця), неймовірна здатність мімікрувати під оточуючі живі й неживі об’єкти, очі, які не поступаються за складністю людським, а ще аж 5 мізків: кожне щупальце на додачу до основного мозку є окремим, багатим на нейрони мінімозком.
Збагнути, що означає бути розумним восьминогом, розумній людині нелегко, оскільки в її випадку еволюція свідомості вочевидь пішла якимось іншим маршрутом. На відміну від нашої нервової системи, нервові волокна в цього молюска не містять мієлінової оболонки, що ізолює нерви один від одного.
Без неї відбувся би нейронний хаос і сталася б неузгодженість усіх систем організму. Щось схоже трапляється при розсіяному склерозі. Але у випадку з восьминогом природа якось знайшла спосіб узгодити роботу живих систем без мієліну.
ОДНОГО РАЗУ ВИНИКНУВШИ, ЖИТТЯ ЗМІНИЛО ЗЕМЛЮ
У новій книзі Годфрі-Сміт ставить питання: як розум і діяльність живих істот впливали на Землю? Адже ми бачимо, наскільки здатний її змінити людський розум. Науковець вважає, що історія життя — це не просто низка нових істот, які одна за одною з’являються на планетарній сцені.
«Новоприбулі змінюють саму сцену», — стверджує Годфрі-Сміт. Уже найбільш ранні форми життя почали змінювати під себе хімію та геологію нашої планети. Освоївши фотосинтез, бактерії виділяли щодалі більше кисню, який поступово вкрив усю Землю. Ця діяльність залишила свій слід навіть у гірських породах, давши поштовх утворенню нових мінералів, як-от малахіт.
Коли кисню накопичилося досить багато, почалася бурхлива еволюція аеробного життя. Це яскравий приклад того, як одні лінії еволюції перетворюють середовище, створюючи умови для процвітання інших. На певному етапі ці зміни призвели до виникнення тварин — істот, здатних на цілеспрямовані дії: пошук їжі, взаємодію з іншими, збирання та оброблення інформації. Це означало, що Земля змінилася ще більше.
Згодом можливостей контролювати свою поведінку у тварин ставало дедалі більше, а отже — й більше можливостей активно проєктувати своє середовище. Зокрема, випорожнення китів під час міграцій перерозподіляють поживні речовини у водному середовищі.
Це підтримує інші види в харчовому ланцюзі і врешті приносить користь китам. Чи не нагадує вам подібний процес те, як фермери удобрюють свої поля?
КОМУНІКАЦІЯ ТА КУЛЬТУРА
Особливий акцент Годфрі-Сміт робить на найскладніших системах комунікацій, що розвинулися в живій природі. Скажімо, на надзвичайно майстерній міміці лірохвоста, яку він використовує в тропічному лісі для залучення партнерів. З дивовижною швидкістю він приміряє на себе десятки ролей — чорного какаду, кукабарри, що сміється, сороки та інших птахів. Вилохвості дронго використовують сигнали тривоги, скопійовані в інших видів, щоб обдурити їх та позбавити здобутої їжі.
Виходить, у живих істот може бути своя, специфічна «етика». У будь-якому разі здатність хитрувати й обманювати, так само як і здатність бути чесним, дотримуючись правил співіснування, — зовсім не ексклюзивна людська риса. Вона являє собою надскладну поведінкову трансформацію, здатну постійно змінювати навколо себе візуальне та звукове середовище.
Культура як система комунікації, що відрізняє правильне від неправильного, хороше від поганого, дає змогу людям засвоювати набори норм, котрі передаються між однолітками та поколіннями в процесі неформального або цілеспрямованого навчання. Її зачатки можна виявити вже в історії ранніх гомінід.
Усвідомлення правил і готовність до такого навчання людина демонструє від самого дитинства. Годфрі-Сміт стверджує, що способи, якими люди допомагають іншим засвоювати соціокультурні норми, вирізняють нас від багатьох інших видів. Вони дозволили нам розвинути унікальні аспекти спілкування. Наприклад, здатність зрозуміти зі слів людини, що вона думає та відчуває.
БЕЗ ЕТИКИ ЗМІНИ ТА КОНТРОЛЬ Є ЗГУБНИМИ
Людські спільноти винятково ефективно, порівняно з іншими живими істотами, координують свою поведінку. Це допомагає людям жити разом великими стаціонарними групами. Але, крім того, надкоординація різко підвищує можливості контролювати й змінювати природу.
На жаль, це може приносити не лише користь, а й завдавати непоправної шкоди всьому живому. Тому Годфрі-Сміт вважає, що на людині лежить відповідальність за етичність форм контролю і зміну інших живих істот. Наша поведінка стосовно будь-яких форм життя має бути співвіднесена з моральними імперативами.
Скажімо, наскільки етичним є сучасне промислове фермерство? Науковець спеціально застерігає, що етичним вибором не обов’язково має бути відмова від фермерства та контролю. Адже люди можуть модифікувати свої практики, щоб зробити їх більш гуманними.
Зрештою, така модифікація теж є частиною природного світу. Етичним буде підтримувати й захищати життя та досвід інших видів. Людина може використовувати свою агентність на благо, щоб розв’язувати створені нею ж проблеми планетарного масштабу. Наприклад, проблему кліматичних змін або відходів, що руйнують екосистеми.
Оригінальне дослідження:
