Софія Данилова. Alchemy: Stone & Wind, жовтень 2020
Існують люди, які щоразу, заплющуючи очі, бачать абсолютну порожнечу і не мають жодної можливості заповнити її своєю уявою. На жаль, а може, на щастя, їх мозок схильний до одного дуже цікавого нейронного феномену, який називається афантазія. Дослідження вчених останніх двох десятиліть стануть предметом нашого інтересу сьогодні.
ЩО ТАКЕ АФАНТАЗІЯ?
Жодна відчутна, реальна краса не може зрівнятися з тим,
що здатна накопичити людина у глибинах своєї фантазії
Френсіс Скотт Фіцджеральд
Афантазія — це стан, за якого людина неспроможна візуалізувати уявні образи.
Для повного розуміння проведемо невеликий експеримент — протягом декількох хвилин дивіться на якийсь об’єкт поряд із вами, потім заплющте очі і спробуйте уявити його в голові. Кожен з нас легко впорається з цим, але для людей із цією недугою завдання виявиться непосильним.
Вперше афантазія як психологічне явище було виявлено 1880 року британським ученим Френсісом Гальтоном, який провів анкетування 100 осіб, де просив учасників докладно описати, як вони сиділи за столом під час сніданку і що саме робили. Один із заповнювачів анкети не міг нічого уявити, і Гальтон припустив, що деякі люди у світі цілком позбавлені уяви.
Однак глибоке вивчення феномену відсутності уяви почалося набагато пізніше, а сама назва «афантазія» з’явилася в 2015 році, коли доктор Адам Земан, професор Ексетерського університету (Великобританія), ввів його в науковий ужиток, опублікувавши результати своїх багаторічних досліджень.
ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ БЕЗ УЯВИ
Слова для того й існують, щоби збивати з пантелику. Якщо хтось не може уявити галопуючого коня на помідорі, він — ідіот!
Сальвадор Далі
Зараз неможливо назвати точну кількість людей, які живуть з афантазією, проте, за попередніми оцінками вчених, близько 2% населення Землі можуть страждати на неї.
Дослідники проводили низку опитувань, і отримані результати дають можливість детальніше зрозуміти особливості роботи мозку людей, схильних до цього феномену. Незважаючи на те, що досвід кожного учасника був унікальним, більшість випробуваних мали проблеми зі створенням уявного образу, який вони бачили раніше, наприклад, після перегляду фільму або прочитання книги.
Також люди з афантазією мають слабо розвинене просторове мислення — їм важко, а часом навіть неможливо уявити найпростіші побутові предмети та дії з ними.
Відсутність уяви створює чимало дискомфорту, але багато учасників експерименту відзначали той факт, що ця особливість ніяк не заважає їх повсякденному життю.
Подібно до того, як втрата зору або слуху починає компенсуватися іншими органами почуттів, так і у випадку людей з афантазією дуже велику роль відіграють слова та символи, які з успіхом замінюють образи.
А деякі люди з відсутністю уяви навіть стають видатними вченими, як, наприклад, американський генетик Крейг Вентер — найвідоміший розшифрувальник геному людини, який упевнений, що саме афантазія допомогла йому сконцентрувати свої думки на певних цілях і досягти такого феноменального успіху.
Професор Адам Земан після 20 років досліджень не схильний вважати афантазію нейробіологічним розладом, хоч в одному з інтерв’ю зазначає причину дискомфорту від цього стану:
«Деякі люди зазнають прикрості через те, що їм не вистачає здібностей, які є в інших. Я гадаю, єдине, що люди з афантазією вважають найнеприємнішим, — це неможливість візуалізувати друзів і родичів, яких вони втратили».
ЧИ ПЕРЕДАЄТЬСЯ АФАНТАЗІЯ У СПАДОК?
За наявними даними, є деякі побоювання, що відсутність уяви може мати певний рівень спадковості, та експерименти, проведені групою вчених під керівництвом Адама Земана, показують, що афантазія — це те, з чим ми народжуємося.
«Ми думаємо, що це може бути певною мірою генетичне спотворення, тому що, схоже, воно передається у спадок. Якщо у вас є афантазія, ймовірність того, що ваші близькі родичі матимуть афантазію, приблизно в 10 разів вища, ніж у інших людей».
Нейробіологи впевнені, що цей феномен є результатом зміни активності мозку в різних його відділах. Як відомо, наш мозок отримує інформацію з навколишнього середовища через п’ять органів чуття та синтезує її, видаючи нам повноцінну картину світу. Цей складний і заплутаний процес ще не до кінця вивчений, і існує припущення, що люди з афантазією мають деякі проблеми з нейронними зв’язками, що відповідають за створення зорових образів і роботу уяви.
Аби зрозуміти, як працює мозок людей без уяви, Джоель Парсон, вчений з Університету Нового Південного Уельсу (Австралія), просив добровольців уявити білий трикутник і стежив за їхніми зіницями. У звичайних людей вони звужувалися, у афантастів — не змінювалися.
Також він вимірював електропровідність шкіри, одночасно розповідаючи лякаючі історії. І визначив, що у контрольної групи показник підвищувався, в людей без фантазії — ні.
Але афантазія, як будь-який психологічний феномен, має і зворотний бік, а саме — гіперфантазію, і людей з надмірною уявою у світі набагато більше, ніж з афантазією. Деякі вчені припускають, що таких гіперфантастів у світі від 3 до 10%!
«Люди з гіперфантазією справді краще пам’ятають події з минулого та яскравіше здатні представляти сценарії з майбутнього. Вони схильні обирати собі творчі професії. Але є й недоліки: наприклад, через яскраву й багату уяву вони більш вразливі до негативних емоцій, можуть бути більш імпульсивними, схильними до різних залежностей», — зазначає Адам Земан.
ВІДСУТНІСТЬ УЯВИ І ТВОРЧІСТЬ
Найкращий спосіб створити нові ідеї — вийти за межі людської уяви
Бернар Вербер
Афантазія має й свої переваги. Люди без уяви, згідно з дослідженнями, мають вищий рівень інтелекту — їх IQ у середньому становить 115, що на 5 балів вище, ніж у решти.
Людину з афантазією нічим не можна налякати: страшні історії вона уявити собі не може, а тому спокійніше може ставитися до дійсності, ніж більшість із нас, що в епоху підвищеного рівня небезпеки та усіляких страхів позитивно позначається на загальному рівні стресостійкості.
Але найголовніше в тому, що для творчих людей нестача уяви зовсім не є перешкодою.
Наприклад, Глен Кін, один із найкращих аніматорів у світі, лауреат премії «Оскар», який намалював Аріель із «Русалоньки», відкрито поділився, що у нього афантазія і він не може уявити принцесу, хоча й створив її для кіностудії Діснея.
Про цей випадок доктор Адам Земан написав так: «Він каже, що не має жодного візуального уявлення про те, що він збирається намалювати, перш ніж він це зробить. Але він знає, що хоче намалювати і йде до цього».
«Є також неймовірні романісти, які зазнають афантазії», — каже Земан. Письменники з афантазією схильні більше зосереджуватися на сюжеті своїх оповідань і діалогах персонажів, ніж на описі навколишньої природи чи обстановки, на тлі якої відбуваються ті чи інші літературні дії.
ЗДАТНІСТЬ ДО УЯВИ МОЖНА РОЗВИВАТИ
Логіка приведе вас із пункту А до пункту Б. Уява приведе вас будь-куди
Альберт Ейнштейн
Людський мозок таїть у собі нескінченну кількість загадок, які нам належить розв’язати.
Феномен афантазії — це один із численних прикладів, який показує складність та багатогранність «центрального процесора» людини.
«Не можна сказати, що люди з афантазією позбавлені уяви. Візуалізація — лише один із багатьох її проявів. До того ж, здатності до візуалізації можна розвивати. У цьому допоможе йога, практики усвідомленості та медитації», — стверджує Адам Земан.
