ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА: «Я знаю, що знаю набагато більше, ніж знаю насправді»
Євген Шаповалов. Античний натюрморт III, 2019
Буває, зустрінеш співрозмовника, який гадає, що він знає про тему розмови набагато більше, ніж інші. А насправді в нього взагалі немає знань з цього питання… І саме цього він не хоче, та й просто не в змозі зрозуміти. Ви чули щось про ефект Даннінга — Крюгера?
Будь своїм власним міністром внутрішніх справ
Станіслав Єжи Лец
ПРИКЛАДИ ТОГО, ЯК СПРАЦЬОВУЄ ЕФЕКТ
В
елика родина за недільним обіднім столом — діти, онуки, бабуся, дідусь. І ось у розпал трапези хтось починає розмірковувати на якусь тему, категорично заявляючи, що він безумовно правий, а всі інші говорять речі дурні, та й просто помилкові. При цьому цілком очевидно, що оратор і сам до пуття не розуміє, про що говорить, та продовжує й продовжує базікати, анітрохи не звертаючи уваги на своє невігластво.
А ось приклад зовсім інший — це карикатура Вілла Макфейла, опублікована в американському тижневику The New Yorker. На ній один із пасажирів стоїть у проході салону літака і каже іншим пасажирам: «Ці самовдоволені пілоти втратили зв’язок із звичайними пасажирами на кшталт нас. Підніміть руки, хто з вас вважає, що літаком маю керувати я?!» І більшість таки піднімає руки.
Це й є ефект Даннінга — Крюгера у дії. Сенс його в тому, що некомпетентні люди перебільшують свої здібності. І не усвідомлюють своїх обмежень та недоліків. Таке хибне сприйняття психологи називають когнітивним спотворенням.
ЖАРТІВЛИВА НАГОРОДА ЗА НЕЖАРТІВЛИВУ ГІПОТЕЗУ
Є така чудова щорічна міжнародна премія — Шнобелівська (або Ігнобелівська, англ. ignoble — «стидкий», «ганебний»). Це жартівливий аналог Нобелівської премії. Її присуджують за різні роботи та винаходи, що претендують на науковість і практичне застосування яких неочевидне.
У статуті премії йдеться, що нагорода дається за «досягнення, які змусять вас спочатку посміхнутися, а потім замислитися». І вручають цю жартівливу відзнаку справжні нобелівські лауреати. А ще переможцям в усіх номінаціях дарують купюри Республіки Зімбабве, що вийшли з обігу, номіналом 10 трлн доларів.
Так ось. 2000-го в номінації «психологія» Шнобелівську премію отримали професор Девід Даннінг та його аспірант Джастін Крюгер із Корнеллського університету (Ітака) — за експериментальне підтвердження гіпотези, що звучить у формулюванні Чарльза Дарвіна як «Невігластво частіше народжує впевненість, ніж знання».
Статтю зі звітом про дослідження під назвою «Некваліфікований і не знає про це: як труднощі з визначенням власної некомпетентності призводять до підвищеної самооцінки» опублікував у грудні 1999 The Journal of Personality and Social Psychology (США). Винайдена закономірність здобула широку популярність як Ефект Даннінга — Крюгера.
ЗРОЗУМІЙ СЕБЕ ХОЧА Б РАЗ
Люди високої думки про себе. Вони вважають себе чеснішими, талановитішими і працьовитішими, ніж інші; вони бачать райдужне майбутнє і очікують постійного поліпшення; і вони зверхньо дивляться на людей інших племен і народів.
Корисливі судження, в яких самість вважається вище за інших, поширені, але вони також змінюються від моменту до моменту в окремих людей. Якщо вони неточні, вони можуть виявитися шкідливими, позбавивши людину можливості розумно діяти
Даннінг Д., Хит С., Сулс Дж. М.
Когнітивне спотворення — термін, який використовується для опису помилки міркувань або недоліків у судженнях. Ваш мозок може проґавити такі серйозні речі, як логіка, стратегія та ймовірність. Когнітивна упередженість створить прогалини у знаннях, які вплинуть на прийняття вами рішень. Більшість не усвідомлює, що буквально в кожному закладено певні упередження. Такі люди не розуміють, що неосвічені через власне невігластво.
Що ж змушує деяких людей вважати себе більш кваліфікованими чи знаючими, ніж вони є насправді? На старті дослідження Даннінг та Крюгер визначили два основні моменти, які відповідають за виникнення цієї упередженості:
- некомпетентність у цій галузі чи темі — це відсутність навичок або знань, необхідних для того, аби досягти найкращого результату;
- відсутність метапізнання, тобто відсутність здатності керувати своїми пізнавальними процесами.
Таким чином, люди з обмеженими знаннями в якійсь галузі не лише приходять до помилкових висновків, роблячи по ходу серйозні помилки, але найголовніше те, що їхня некомпетентність не дає їм шансу це усвідомити.
Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчувають впевненість, дурні, а ті, хто мають хоч якусь уяву і розуміння, сповнені сумнівів і нерішучості
Бертран Рассел
ІЛЮЗОРНА ПЕРЕВАГА
Досліджувати це явище Даннінгу й Крюгеру допомогла низка досліджень, які вони провели в лабораторії. У ході одного з них студенти отримали питання в галузі граматики, логіки та гумору, після чого вчені запропонували кожному з піддослідних дати оцінку своєму загальному балу, а потім припустити, яким є їхній рейтинг у порівнянні з іншими студентами. Результати були такими: ті, хто набрав найнижчі бали, суттєво переоцінили свої здобутки.
З цією «ілюзією впевненості» ми часто стикаємося у повсякденному житті. Даннінг і Крюгер провели експеримент і за межами лабораторії, на стрільбищі, де питання були до аматорів зброї щодо його безпеки. Як і в попередньому випадку, ті, хто дав мінімум правильних відповідей, свої знання про вогнепальну зброю переоцінили.
Ефект Даннінга — Крюгера також можна спостерігати при самооцінці людьми й інших своїх здібностей. Візьмемо, наприклад, шоу талантів на телебаченні. Ми часто бачимо шок на обличчях конкурсантів, що не пройшли прослуховування та яким судді поставили неправильну, на їхню думку, оцінку. І ці конкурсанти щиро не усвідомлюють, що їхня ілюзорна перевага і є головною помилкою.
Таким чином, ефект Даннінга — Крюгера у свідомості мас став інструментом якогось розшарування — люди недостатньо компетентні бачать помилки та впертість інших, але не помічають (через таку ж упертість) свої помилки.
І вони ж створюють хибне уявлення про два типи людей: перші — такі самі, як вони (вміють визнавати свої помилки, просто в даний момент не помиляються), і другі — ті, що точно помиляються, але свої помилки визнати не в змозі.
До некомпетентності часто додається зарозумілість — таким людям важко визнати компетентність інших, і вони зазвичай навіть зневажають її. Можна сказати, що цей ефект можна застосувати до всіх сфер життя — професійної, соціальної та побутової.
Про ефект Даннінга — Крюгера варто пам’ятати завжди, коли буде вивчено нову тему і результати оцінюватиме компетентний фахівець.
Завжди ставте собі запитання: «Чи ви достатньо обізнані, щоб оцінювати свої знання та знання інших людей?» Скажімо, не варто розповідати лікарю, яке лікування він повинен вам призначити. Якщо сумніваєтеся у його компетенції, просто зверніться до іншого фахівця.
ЕФЕКТ ДАННІНГА — КРЮГЕРА У ПОЛІТИЦІ
Як же працює ефект Даннінга — Крюгера у питаннях знання політики та поточних подій? В одному дослідженні розглядалося, як ефект може вплинути на дискусії. Воно показало, що люди, які геть не знаються на політиці, впевнено висловлювали свої думки. І ці думки цілком могли мати як короткострокові, так і довгострокові наслідки для життя суспільства.
Ось приклади таких дій «політиків» та «експертів»:
- обмін в особистих групах соціальних мереж політичними поглядами як фактами;
- опір будь-яким контраргументам, які можуть не збігатися з їхніми політичними переконаннями;
- оцінка політичних знань інших на підставі їх власних ідей та переконань;
- віра у стереотипи про тих, хто не має таких самих політичних переконань;
- небажання слухати чи обговорювати політику зі справжніми політичними експертами;
- володіння сильними політичними упередженнями чи бажання подвоювати їх, особливо під час спілкування з людьми, які не поділяють ті ж погляди;
- поширення дезінформації, яка може мати небезпечні наслідки.
У 2008 році економіст Робін Хенсон зазначив, що ефект Даннінга — Крюгера найчастіше проявляється перед виборами, коли опоненти більше скидаються на бовдурів, ніж на політиків.
ІНТЕРНЕТ І НОБЕЛЕВСЬКИЙ ЛАУРЕАТ
Що ж думають науковці про цей ефект? Надамо слово Джо П’єру, доктору медицини з Каліфорнійського університету:
В очах громадськості експертиза мертва, бо інтернет демократизував думку настільки, що кожен вважає свою власну точку зору настільки ж достовірною або точною, як і точка зору експертів.
І хоча наукові експерти, як і раніше, нерідко сумніваються у собі, багато хто з нас схильний надто довіряти ефекту Даннінга — Крюгера. А ось науковий метод вчить перевіряти гіпотези та формувати переконання на основі доказів та повторних спостережень.
Про це якраз і говорить Адам Рісс, астрофізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2011 року:
Я завжди дуже вірив у науковий метод, якого мене вчили: ви проводите експеримент для перевірки гіпотези, і якщо дані не збігаються (і ви можете підтвердити дані), ви маєте переглянути гіпотезу. Це те, що відрізняє науку від інших сфер і робить її здатнішою пояснити світ природи, ніж релігія чи політика, в яких ви дотримуєтесь своїх переконань. На жаль, це може звести з розуму мою дружину, бо я люблю перевіряти вдома безліч гіпотез, які мені, ймовірно, слід прийняти на віру!
То чому ж описуваний ефект отримав саме Шнобелівську, а не Нобелівську премію? Справа в тому, що, мабуть, немає в ньому якоїсь родзинки. Та й якоїсь надунікальності теж немає.
Це просто зайве нагадування, що люди недосконалі — вони весь час наступають на ті самі граблі. Хоча раз за разом, на новому технологічному витку, вони стають все більше витонченими та просунутими.
ХХХ
А ви готові читати й гідно оцінювати публікації нашого видання? Тож пам’ятайте: що більше ви їх читатимете і обговорюватимете, то вищим стане рівень вашої компетентності!
ГОЛОС УСЕРЕДИНІ ТЕБЕ: навіщо він потрібен і про що говорить те, що ти його не чуєш
При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter
