МАВПЯЧА МЕДИЦИНА: шимпанзе мають людські таланти до лікування

Photo by Shtefan Lounge on Unsplash

Ми нерідко вважаємо, що людина — унікальний, винятково високорозвинений, ні на кого не схожий біологічний вид. Скажімо, чи відомі вам приклади існування у тварин медицини? А ось британські науковці з Оксфордського університету з ними знайомі. Їм вдалося виявити, що в дикій природі шимпанзе вміють ефективно лікувати інфекції та рани за допомогою лікарських рослин. Результати досліджень оксфордських учених опублікував міжнародний науковий журнал PLOS One.

ТВАРИНИ — ГЕНІЇ САМОЛІКУВАННЯ

Впринципі, самолікуванням у дикій природі займаються не тільки мавпи. Спостереження за тваринною медициною нерідко рятувало людям життя. Зокрема, під час Першої світової війни згадали, що олені загоюють рани за допомогою звичайного моху, і стали використовувати його як антибактерицидний матеріал для перев’язок, що має досить цілющі властивості.

Для лікування шкірних інфекцій дельфіни труться об антибактеріальні корали і губки. Папуги ара їдять глину, щоб нейтралізувати дію отрут рослин, які в ході еволюції виробили їх як захист від птахів. Ворони лягають у мурашник, щоб мурахи витягли з пір’я всіх паразитів.

Навіть комахи знають, як себе лікувати. Зокрема, гусениці починають їсти рослини з високим вмістом алкалоїду, щоб знищити личинки, відкладені в їхніх нутрощах іншими комахами. Звичайно, все це ми маємо приписати інстинкту. Але складно позбутися думки про свідомий альтруїзм, коли тварина починає лікувати не тільки саму себе, а й інших особин.

Навесні лисиці й борсуки витягують із нір дитинчат і влаштовують їм тривалі сонячні ванни, щоб в організмі вироблявся вітамін D. Леви вилизують рани один одного, знезаражуючи їх слиною і очищаючи від бруду. Коні вичісують один одного зубами. Собаки, реанімуючи цуценят, які перебувають на межі життя й смерті, роблять їм щось схоже на штучне дихання. Кулик безстрашно викльовує з відкритої пащі крокодила п’явок — знає, що вдячна рептилія не заподіє йому жодної шкоди.

КОНТРОЛЬ НАРОДЖУВАНОСТІ

Ви гадаєте, що контроль над народжуваністю вигадала людина і тільки в неї дітонародження — результат вільного вибору? І знову помиляєтеся. Далеко не всі тварини відтворюють потомство несвідомо, як Бог на душу покладе. Наприклад, африканські слонихи, які в нормі виношують дитинча 11 місяців, навчилися викликати в себе передчасні пологи. Цікаво, що для цього вони використовують ту саму рослину з родини буранчикових, що й місцеві кенійські племена.

Не гірше за африканського слона вміє контролювати народжуваність і шерстиста мавпа-павук, яка мешкає в Бразилії. Їхні самки невідомим нам чином додумалися до винаходу контрацепції. Вони їдять певні види рослин, які змінюють рівень жіночих статевих гормонів і знижують коефіцієнт плодючості.

Проте найдивовижніше, що вони вміють не тільки запобігати, а й підвищувати шанси на вагітність, коли це потрібно. І для цієї мети у них теж є спеціальні плоди.

ШИМПАНЗЕ — ЕСКУЛАПИ ВІД ПРИРОДИ

Загалом, з тим рівнем гігієни, яка існує у мавп, без системної профілактики та лікування захворювань їм не обійтися. Вони їдять сиру їжу, лапи після туалету не миють, воду п’ють звідки завгодно. Тут у людей вочевидь є величезна перевага перед приматами. Якщо не враховувати того, наскільки ефективно ці людиноподібні навчилися справлятися зі своїми паразитами.

Щоб очистити від них кишківник, шимпанзе добровільно їдять дуже гірку на смак рослину — Vernonia amygdalina із сімейства айстрових. Вони морщаться, але змушують себе ковтати веронію цілою, щоб не жувати її та не відчувати огидний смак. Якось не надто така поведінка схожа на інстинктивну.

Науковці зібрали безліч доказів того, як мавпи використовують лікарські рослини для боротьби з різними недугами. Кілька років тому біологи повідали світові про те, як спостережуваний ними суматранський орангутан лікував свої рани, натираючи їх сумішшю слини й соку Fibraurea tinctoria, рослини, яку він ретельно пережовував.

Приготовані таким чином ліки мали чудові антибактеріальні та протизапальні властивості. У статті, яку опублікував журнал PLOS One, багатонаціональна команда з Європи, Японії та Уганди розповідає про нові 17 зразків 13 видів рослин, які були виявлені ними у фармацевтичному арсеналі «мавпячих Гіппократів і Авіценн».

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Приєднатися до клубу друзів

НЕ ПЛУТАЙ ЇЖУ З ЛІКАМИ!

Члени наукової групи 4 місяці прожили з двома спільнотами шимпанзе, які мешкають у диких лісах Уганди і попередньо були адаптовані до присутності людей, котрі за ними спостерігали. Команда перебувала поруч із мавпами по 10 годин на день, фіксуючи все: що і як вони їдять, що і як п’ють, що для їхнього раціону є звичним, а що включають до нього за нагодою.

Відстежували рани, укуси паразитів, напади діареї і навіть брали регулярні аналізи мавпячої сечі. У результаті вчені з’ясували, що зі 170 шимпанзе, з якими їм довелося контактувати, 51 тварина мала запалення і страждала від інфекційних захворювань. На одному з прикладів дослідники показують, як відбувається самолікування у шимпанзе.

Особина, що страждала на діарею, на короткий час залишила територію своєї групи, де вона перебувала в безпеці, вирушивши на пошуки падалиці Alstonia boonei — дерева з сімейства собачих. Деревина цієї рослини не надто поживна, тому практично ніколи не вживається мавпами в їжу. Але в даному випадку для шимпанзе це дерево було не їжею, а ліками, які він шукав свідомо.

Ще один випадок був пов’язаний із лікуванням шимпанзе рани на руці за допомогою листя Christella parasitica, різновиду папороті. Хвора тварина його з’їдала. Їжею ця рослина, вочевидь, не є, бо здорові члени спільноти її повністю ігнорували і до раціону не включали.

МАЙЖЕ ЯК ЛЮДИ: ТО ВСЕ Ж ТАКИ РОЗУМ ЧИ ІНСТИНКТ?

Крок за кроком, науковці перевірили зразки всіх рослин, з’їдених хворими шимпанзе, на наявність антибіотичних і протизапальних властивостей. А потім звірилися з відомостями про лікарські рослини, які застосовують у місцевій традиційній медицині.

З’ясувалося, що люди й мавпи часто користуються одними і тими ж засобами. Наприклад, місцеві племена застосовують «собаче дерево» для лікування бактеріальних інфекцій, шлунково-кишкових захворювань, укусів змій та астми. Але деякі протизапальні засоби, як-от папороть, відомі тільки шимпанзе, хоча, напевно, могли б бути корисними і для людей, припустімо, в лікуванні травм.

Питання «хто в кого вчився лікарського мистецтва?» залишається відкритим. Але хай там як, 11 з 13 мавпячих ліків використовують і місцеві племена. Деякі науковці сумніваються і в тому, що шимпанзе займаються самолікуванням свідомо, і що їхнє одужання є результатом застосування тих чи інших рослин.

Зокрема, Майкл Гаффман, приматолог з Університету Нагасакі та співавтор дослідження, припускає, що хвороба може спричиняти інстинктивний потяг до гіркої їжі, яка нерідко як бонус має протипаразитарні або антибіотичні властивості. Однак його колега Джон Арнасон, фітохімік та експерт з етнофармакології з Університету Оттави, з ним категорично не згоден.

На його думку, мавпи користуються тими самими методами, що й люди, — у пошуках ефективних ліків вони йдуть шляхом спостережень і випробувань з подальшою передачею цих важливих прикладних знань потомству. Як бачимо, навіть автори дослідження не цілком згодні один з одним, тож у вивченні мавпячої медицини остаточну крапку поки що ставити зарано.

Оригінальне дослідження: