Huxley
Автор: Huxley
© Huxley — альманах про філософію, мистецтво та науку

«БЛАКИТНІ ЗОНИ» ПО-УКРАЇНСЬКИ: середовище, що сприяє вашому довголіттю

«БЛАКИТНІ ЗОНИ» ПО-УКРАЇНСЬКИ: середовище, що сприяє вашому довголіттю
Олена Клименко. Море, 2020

 

«Блакитні зони» — так заведено називати п’ять регіонів планети, серед населення яких частка тих, хто перетнув 90-річну межу, винятково велика. Це грецька Ікарія, італійська Сардинія, японська Окінава, коста-ріканська Нікоя та Лома-Лінда у Каліфорнії.

А як справи з українськими довгожителями? Чи можна в Україні знайти свої «блакитні зони», середовище яких сприяє веденню здорового способу життя, щастю та довголіттю?

 

Найдовше живуть тоді,

коли найменше

дбають про продовження життя

 

Іммануїл Кант

 

«БАБУСЯ ВСІЄЇ УКРАЇНИ»

 

Зовсім недавно, 18 січня 2023 року, у віці 118 років уві сні померла французька черниця Люсіль Рандон. На той момент вона була не тільки найстарішою француженкою, а й найстарішою людиною на Землі. Однак сьогодні мало хто пам’ятає, що в Україні була своя Люсіль Рандон, яка потрапила до Книги рекордів.

Катерина Іванівна Козак була, мабуть, найвідомішим, якщо не сказати «культовим» довгожителем сучасної України. Життя цієї жінки, що народилося 14 лютого 1897 року в селі Хотимир Тлумацького району Івано-Франківської області, видається неймовірним. Вона була живим літописом історії України.

Козак стала свідком величезної кількості соціальних катаклізмів — пережила революцію, Голодомор, падіння двох імперій, громадянську та дві світові війни, розвал Радянського Союзу та два Майдани.

Нікуди не виїжджаючи, проживши все життя в одному й тому самому селі, вона примудрилася бути громадянкою п’яти держав: Австро-Угорської імперії, Західноукраїнської народної республіки, другої Речі Посполитої, Радянського Союзу та сучасної незалежної України.

 

Катерина Іванівна Козак — неверифікована українська довгожителька. 14 лютого 2012 року Катерину Козак було офіційно визнано найстарішою мешканкою України, і цей факт занесено до Книги Рекордів України / bbc.com

 

ЇЇ БОЯЛАСЯ САМА СМЕРТЬ

 

На її долю випало чимало випробувань, але до кінця життя Катерина Іванівна зберігала чудове здоров’я, гострий розум та почуття гумору. Вона ніколи не зверталася до лікарів. А на питання про таємницю свого довголіття незмінно відповідала: «Моє життя було таким тяжким, що тепер навіть смерть мене боїться».

На 118-му році життя Катерина Іванівна покликала всіх рідних, з якими жила. У неї була абсолютно світла пам’ять, вона з усіма поговорила, з усіма попрощалася і тихенько відійшла в інший світ.

Рідні не могли повірити в те, що трапилося, — останні років 15 бабуся готувалася вмирати досить регулярно, і в те, що це колись станеться, якось уже не вірилося. Тим більше, що за 10 хвилин до смерті вона почувалася добре, пульс, тиск і серцевий ритм були в нормі.

 

СЕКРЕТИ ВСЕ Ж ТАКИ Є

 

Хоча Козак і заперечувала наявність секрету свого довголіття, проте «бабуся всієї України» його, безумовно, мала. До похилого віку вона працювала в місцевому колгоспі і на присадибній ділянці. Все життя дбала про інших. Виховуючи двох дочок своєї сестри, яка загинула в гітлерівському полоні, Катерина Іванівна так і не вийшла заміж.

Їла дуже помірно і лише натуральні продукти з власного городу. Замість лікарень та рецептів лікарів надавала перевагу травам та засобам народної медицини. У вихідні та свята любила випити — трохи, чарку-дві. Катерина Іванівна щодня і подовгу зверталася до Бога з молитвою, любила співати.

Її пам’ять зберігала не лише безліч народних пісень, а й віршів Кобзаря, які вона цитувала напам’ять. Ніколи не дивилася телевізор, оскільки вважала це безглуздою тратою часу.

Ніхто не пам’ятає, щоб вона когось засуджувала, з кимось конфліктувала чи бажала комусь зла. Завжди була в доброму настрої, відрізнялася природною добродушністю та почуттям гумору.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

УКРАЇНСЬКІ ДОВГОЖИТЕЛІ — ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПРАВИЛ

 

Потрібно сказати, що Катерина Іванівна Козак просто жила, не замислюючись про причини свого феноменального довголіття. Однак дослідники п’яти «блакитних зон» дійшли висновку, що причина довгого та щасливого життя їх мешканців у певному способі життя та ставленні до світу. І вони дуже нагадують ті принципи, яких, надто не рефлексуючи над цим, дотримувалася Катерина Іванівна.

Наприклад, населення Сардинії переважно вживає рослинну їжу, а також займається фізичною працею. На Окінаві схожий раціон, там дотримуються традиційного устрою; жителі півострова Нікоя уникають перероблених продуктів; у релігійній громаді Лома-Лінді майже всі — вегетаріанці; на острові Ікарія — традиційна середземноморська дієта.

Для всіх цих людей сім’я — головна цінність, всі вони залучені до суспільного життя, позитивні, релігійні і не схильні до впливу стресу, який неминуче супроводжує сучасну міську цивілізацію.

Таким чином, українські довгожителі вкотре підтверджують 9 правил довгого та щасливого життя, описані відомим дослідником «блакитних зон» Деном Бюттнером.

 

Поп-Іван — гора в Українських Карпатах поблизу Гуцульських Альп, одна з вершин Мармарошського гірського масиву. Фото: Martin Kozák / wikipedia.org

 

КАРПАТИ — УКРАЇНСЬКА ОКІНАВА

 

В останні десятиліття у світі постійно зростає кількість довгожителів та «супердовгожителів», вік яких перевищує 110 років. За статистикою, найбільше таких людей у ​​Франції. Але за кількістю столітніх жителів на 100 000 абсолютний рекорд належить Греції — 126 осіб. Україна, принаймні у довоєнний час, цілком відповідала світовим тенденціям.

У країні проживало трохи більше 1000 осіб, вік яких перевищував 100 років. Причому, якщо вірити статистичним даним, у 2019 році Пенсійним фондом України було зафіксовано найбільшу кількість довгожителів за всю історію його існування — загалом їх налічувалося понад 100 тисяч осіб.

Дослідження показали, що їхній спосіб життя та раціон харчування багато в чому відповідає правилам «блакитних зон». Щоправда, із деякими застереженнями. Якщо, наприклад, для мешканців Окінави природно вживати водорості, куркуму, батат, то українцям ближчі харчові традиції тих самих Карпат, які сміливо можна віднести до вітчизняних «блакитних зон».

У цьому регіоні у багатьох родинах є фізично та інтелектуально активні родичі, які перетнули 90- та 100-річний рубіж.

 

«ПРОДУКТИ ЩАСТЯ» ВІД АНДРІЯ ВОРОНА

 

Один із таких людей — народний цілитель Андрій Ворон, який дожив до 104 років. У книзі «Вік та ліки. Рецепти на будь-яку оздоровчу потребу від карпатського цілителя Андрія Ворона» її автор Мирослав Дочинець зібрав усі рекомендації видатного довгожителя.

Ворон вважав, що більшість недуг як самі до людини приходять, так самі від неї і йдуть. Та лише в тому випадку, якщо людина правильно харчується і п’є живу воду, зайнята осмисленою працею, терпляча і беззлобна.

«Звір рятується бійкою чи втечею. Людина — свідомими фізичними та духовними вправами», — стверджував цілитель. Що стосується раціону довгожителя, то Ворон називав «продуктами щастя» наступний набір: бобові, гречка, морська риба, яйця, горіхи, насіння соняшнику та гарбуза, ягоди, овочі, зелень, лісові гриби та мед.

 

Андрій Ворон — карпатський мудрець-довгожитель. Помер у 104 роки від нещасного випадку / spadok.org.ua

 

УКРАЇНСЬКІ «БЛАКИТНІ ЗОНИ»

 

Довгожителем прийнято вважати людину, якій виповнилося понад 90 років. На жаль, середній вік життя в Україні значно коротший. Але тривалість життя в українських «блакитних зонах» — вища за середню. Крім Карпат, до них можна зарахувати і рідну для українського рекордсмена-довгожителя Катерини Козак Івано-Франківську область.

Аномально велика кількість довгожителів у перерахунку на душу населення зафіксована у селі Помонята Рогатинського району. Тут на 900 осіб припадає 40 довгожителів, двом із яких виповнилося 108 років. Всі вони живуть у великих та дружних сім’ях, відрізняються оптимізмом, ведуть розмірений, традиційний спосіб життя, у лікуванні надають перевагу трав’яним настоям.

Помонятинці впевнені, що секрет їхнього довголіття криється в глибокій вірі в Бога та унікальному народному промислі — село спеціалізується на розписі ікон і дбайливо зберігає давню іконописну традицію. Але парадокс Івано-Франківщини ще й в іншому.

Навіть у таких екологічно неблагополучних її районах, як Калуський та Коломийський, кількість довгожителів зашкалює. Вчені припускають, що їхні організми якимось чином адаптувалися та нівелюють негативний вплив довкілля.

З мешканцями п’яти «класичних» світових «блакитних зон» цих людей ріднить позитивне сприйняття світу, повноцінний відпочинок та сон, перевага овочів у раціоні харчування.

 

НЕ КАРПАТАМИ ЄДИНИМИ

 

У середньому набагато довше, ніж в інших регіонах України, живуть також у Вінницькій області. Особливо цим славляться два села Калинівського району — Велика Косниця та Павлівка. У першому впадає в око кількість велосипедів — село розтягнуте на 11 км, і велосипед тут є оптимальним видом транспорту, який забезпечує людям щоденні кардіотренування.

Відмінна риса другого — виняткова побожність мешканців, які регулярно відвідують місцеву церкву. У закарпатському селі Уклін Свалявського району також живуть традиційно дуже довго.

Швидше за все, справа в унікальному складі джерел мінеральної води, яку місцеві жителі називають «святими криницями». Додайте до цього унікальне гірське повітря, екологічно чисті продукти харчування, розмірений ритм патріархального устрою та живу релігійну традицію.

 

Григорій Нестор — неверифікований український довгожитель. Помер 15 грудня 2007 року у віці 117 років / pravda.com.ua

 

Те саме характерно і для довгожителів Самбірського, Старосамбірського та Кам’янко-Бузького районів Львівщини. В останньому у віці 117 років помер один із українських рекордсменів — Григорій Дмитрович Нестор.

На Київщині своїми довгожителями славиться село Ріжки Таращанського району. Основна причина — цілюще джерело, яке пробивається на поверхню землі крізь рідкісну кремнієво-срібну породу.

Місцева легенда свідчить, що джерело цілющою силою наділила Богородиця, яка на Трійцю сама робить тут обмивання.

 

Статі на тему: 

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: