Анна Гридасова. Дозволь, 2022 / Facebook, «Сіль-сіль»
Картину створено вертикальною, але з метою тренування мозку на сприйняття незвичайного редакція, за узгодженням з автором, представляє її у горизонтальному положенні
Порядок формування звичок досліджується вченими вже понад 150 років. Більшість експериментів було проведено на тваринах, але в останні роки нейробіологи та психологи, розробивши алгоритм формування звичок у людини, зрозуміли, в чому слабкість і сила звичок, і визначили, скільки часу потрібно, аби виробити нові.
ЩО ТАКЕ ЗВИЧКА
Арістотель називав звичку другою натурою, і це дуже влучне її визначення. У процесі життєдіяльності ми обростаємо звичками, ніби підшкірним жиром. Вони входять усередину нас, подібно до незмінних правил душевного руху. Ми вже не замислюємося, здійснюючи звичні дії, адже вони міцно увійшли до нашого життя, але звички можуть викликати залежність, що робить їх небезпечними.
Звичка — це несвідома модель поведінки, яка пов’язана з автоматичністю мозку, схильного економно витрачати свої ресурси.
Звичка в науковій термінології — це спосіб поведінки, що повторюється автоматично, стає потребою і приносить задоволення. Нейробіологи визначають фізіологічну основу звички як скомбінований особливим чином ланцюг нейронів, свого роду пластичну, але стійку нейромережу.
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЗВИЧКИ
Звичка подібна до канату — ми в’ємо її день за днем, по одному пасму, і врешті-решт у нас не вистачає сил розірвати її
Хорас Манн
Вчені Массачусетського технологічного інституту провели низку експериментів за участю піддослідних щурів: їм вживили у мозок датчики, які реагували на зміни інтенсивності його роботи. Гризунів запускали в Т-подібний лабіринт, в одному з кутів якого була винагорода — шматочок шоколаду. За перших спроб пошуку у гризунів підвищувалася активність мозку, щури обнюхували весь лабіринт і нарешті знаходили солодкі ласощі.
Дослідники щоразу залишали шоколад в тому самому кутку лабіринту, і з кожним разом щури легше й швидше знаходили його. Не проходило й десяти повторень, як гризуни вже прямували відразу до потрібного кута, де на них чекало частування. Активність їхнього мозку падала, а через тиждень при виконанні дії з пошуку шоколаду мозок щурів не демонстрував жодної активності, тобто він просто «відпочивав».
У щурів сформувалася звичка знаходити ласощі без додаткових зусиль. Потім вчені спробували ускладнити гризунам завдання та поміняли розташування шоколаду — мозок щурів перейшов у активний стан, вони почали шукати частування.
Трохи пізніше вчені повернули шоколад на звичне місце, і щури з легкістю його знайшли знову — це підтвердило здогад про те, що повністю звільнитися від звички не можна. Ось чому, навіть якщо ви кинули палити, ця звичка назавжди залишається з вами і за «сприятливих» умов легко може повернутися, що, на жаль, часто-густо й відбувається.
ЧАС ФОРМУВАННЯ ЗВИЧКИ
Ми — раби своїх звичок. Зміни свої звички, і зміниться твоє життя
Роберт Кійосакі
Помилкова думка про те, що для створення звички потрібен 21 календарний день, — не більше ніж поширений міф.
У період роботи групи вчених під керівництвом Філіппи Лейлі було встановлено, що для різних навичок існує різний термін утворення — від 18 до 254 днів. Результати своїх наукових пошуків вчені опублікували у книзі «Як формуються звички», де дійшли висновку, що середній час формування звички становить 66 днів.
Дослідники також вказали, що народження нової звички залежить від багатьох факторів, має індивідуальні особливості і на формування однієї звички у двох людей може піти різна кількість часу.
Крім того, вчені визначили, що шкідливі звички формуються у нас набагато швидше, ніж корисні, тому що не вимагають напружених дій для отримання заповітного задоволення. Для корисних звичок потрібні зусилля, ось чому курити чи бути ненажерою набагато простіше, ніж робити ранкову зарядку чи здійснювати прогулянки вечорами.
У будь-якому випадку впадати у відчай не варто, бо вченими розроблені рекомендації — як сформувати у себе звички, які здатні позитивно вплинути на наше життя, покращити фізичне та психологічне здоров’я.
ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО ЗМІНИ ЗВИЧКИ
Звичка є звичка, її не викинеш за віконце, а можна тільки ввічливо, зі щаблинки на щаблинку, звести зі сходів
Марк Твен
Позбутися поганих звичок не так просто, як здається. Лауреат Пулітцерівської премії Чарлз Дахіґґ у книзі «Сила звички: чому ми живемо та працюємо саме так, а не інакше» пропонує «золоте правило» для зміни звички. Воно звучить так: «Користуйтесь тим самим знаком. Забезпечте ту ж нагороду. Змініть звичну дію».
У книзі автор продемонстрував, як йому вдалося допомогти одній дівчині, яка звернулася за підтримкою через згубну звичку гризти нігті. Під час опитування з’ясувалося, що дівчина схильна до обкушування нігтів через нудьгу.
Вчений попросив дівчину займатися чимось повсякденним: дивитися телевізор або читати книгу, а коли їй захочеться гризти нігті, запропонував варіант заміни фізичного впливу на пальці рук — він рекомендував у цей момент постукати пальцями по столу, іншому твердому предмету або по другій руці.
Через тиждень шкідлива звичка гризти нігті ослабла і дівчина зробила собі гарний манікюр, що стало нагородою за виявлені зусилля. За місяць звичка повністю зникла, але натомість дії, запропоновані за порадою психолога, увійшли до звички.
Однак Чарлз Дахіґґ попереджає: «Важливо відзначити, що процес зміни звички просто описати, але це не означає, що йому так само легко слідувати. Помилково вважати, що такі звички, як куріння, алкоголізм, переїдання та інші застарілі шаблони, можна зруйнувати без особливих зусиль. Справжні зміни вимагають роботи та розуміння власних дій, що стимулюють пристрасне бажання. Зміна будь-яких звичок потребує рішучості».
ХХХ
Звичка жити, як то кажуть, — найгірша з усіх, бо завжди закінчується смертю. Іноді через одну цю звичку ми здійснюємо неймовірні подвиги та моральні падіння. Але без щоденної звички осмислювати життя та світ нам складно стати щасливими.
Треба виробляти звички, які формують нашу людяність: читати книги щодня, слухати музику щотижня, відвідувати картинні галереї та театр щомісяця. Любити мистецтво — одна з найважливіших звичок життя, і дуже шкода, що дедалі менше людей виробляють її в собі.
«Людські звички міцніші за єгипетські піраміди», — написала одного разу американська письменниця Едіт Вортон, але чи правильним є це твердження, кожен із нас вирішує сам.
