Меню
З питань спільних проєктів editor@huxley.media
З питань співпраці з авторами chiefeditor@huxley.media
Телефон

НАУКОВИЙ ПРОГНОЗ — 2026: рік великих експериментів

НАУКОВИЙ ПРОГНОЗ — 2026: рік великих експериментів
Photo by Sangharsh Lohakare on Unsplash

 

Штучний інтелект стане найважливішим інструментом для вчених. Стартують місії з дослідження супутників Землі та Марса. На дні океану буде змонтовано масштабну бурову установку. Це лише деякі з науково-технологічних досягнень, свідками яких, на думку експертів наукового журналу Nature, ми станемо у 2026 році.

 

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

 

Схоже, що штучний інтелект із людством надовго. Принаймні, для науковців він дедалі більше стає незамінним інструментом. Очікується, що в цьому році для вирішення найскладніших наукових завдань буде все частіше використовуватися не одна, а інтеграція декількох великих мовних моделей (LLM). Причому це буде відбуватися майже без участі людини. На жаль, інтенсивне використання ШІ приведе нас не тільки до значущих наукових відкриттів, зроблених за допомогою штучного інтелекту, а й до суттєвих збоїв у деяких системах.

Дослідники вже повідомляли про помилки, до яких схильні агенти ШІ, як-от видалення даних. Істотним обмеженням моделей з великим обсягом даних є те, що їх навчання коштує занадто дорого. Тому розробники почнуть робити ухил у бік невеликих моделей з вузькою спеціалізацією, які навчаються на обмеженому масиві даних. Такі системи не будуть генерувати тексти, а зосередяться на обробці математичних уявлень інформації. Перший прецедент був у 2025 році: одна така крихітна модель ШІ перевершила величезні моделі LLM у логічному тесті.

 

ГЕННЕ РЕДАГУВАННЯ

 

У поточному році очікується старт двох нових клінічних досліджень в області персоналізованої генної терапії для дітей із рідкісними генетичними захворюваннями. Перше випробування стане продовженням історії лікування К. Дж. Малдуна — хлопчика з рідкісним метаболічним розладом. Щоб скорегувати мутацію, яка викликала захворювання, хлопчик пройшов терапію CRIPSR.

У 2026 році команда американських медиків, яка проводила його лікування, планує отримати дозвіл на проведення клінічних випробувань у Філадельфії. Вони необхідні, щоб протестувати методи генного редагування на більшій кількості дітей з рідкісними метаболічними розладами. Ці захворювання викликані варіаціями в семи генах, які можна скорегувати за допомогою генного редагування того ж типу, що застосовувався в терапії Малдуна. Друге клінічне випробування також буде пов’язане з генним редагуванням, але буде зосереджено на лікуванні захворювань імунної системи.

 

ДІАГНОСТИКА РАКУ ЗА ОДНИМ АНАЛІЗОМ

 

Одна з найбільш очікуваних наукових подій 2026 року пов’язана з клінічними випробуваннями, які проводилися у Великій Британії. Було анонсовано розробку, що дозволяє до появи симптомів виявляти близько 50 типів раку за одним-єдиним аналізом крові. Тест перевіряє наявність фрагментів ДНК, що виділяються раковими клітинами в кров, і може точно визначити тип тканини або органу, від якого надходить сигнал. У випробуваннях взяли участь понад 140 000 осіб. Якщо отримані результати виявляться переконливими, британські органи охорони здоров’я планують впровадити цей інструмент у всіх лікарнях.

 

ЗМІНИ НОРМАТИВІВ ДЛЯ ВИПРОБУВАНЬ

 

У квітні 2026 року у Великій Британії набувають чинності нові нормативи клінічних випробувань. Це найбільша зміна нормативних вимог за останні 20 років. Згідно з новими правилами дослідники можуть отримати етичне та регуляторне схвалення в рамках однієї заявки. До цього для схвалення нових ліків було потрібно два клінічні випробування. При цьому підвищуються вимоги до прозорості та відкритості даних про експерименти.

Закон зобов’язує публікувати всю інформацію про випробування лікарських препаратів до початку набору учасників, а також оприлюднювати зведення результатів протягом 12 місяців після закінчення випробування. Мета нововведень — прискорити дослідження, розширити коло учасників випробувань і скоротити час, необхідний для того, щоб перспективні методи лікування стали доступними для тих, хто їх потребує.

 

МІСЯЧНІ ПЕРЕГОНИ

 

Цього року людство продовжить штурм космосу. НАСА запускає програму «Артеміда II». В її рамках 4 астронавти мають облетіти навколо Місяця на борту космічного корабля «Оріон». Політ триватиме 10 днів і стане першою пілотованою місією на Місяць з 1970-х років. Цей проєкт вважається своєрідною репетицією подальшої висадки на Місяць, яка також є в перспективних планах НАСА.

Від США не відстає й Китай. У серпні він планує запустити черговий місячний зонд — «Чан’е-7». Космічний апарат матиме амортизуючі властивості. Його мета — сісти поблизу дуже складного для посадки південного полюса Місяця, в кам’янистому регіоні з численними кратерами. Подібну посадку у цій місцевості вже здійснив у 2023 році індійський апарат «Чандраян-3». Однак у його китайського колеги буде цілком конкретне завдання — пошук водяного льоду та вивчення місячних землетрусів.

 

 

СУПУТНИКИ МАРСА ТА «БЛИЗНЮКИ» ЗЕМЛІ

 

Не менше, ніж Місяць, учених цікавить Марс. Японія відправляє на два його супутники, Фобос і Деймос, місію Martian Moons eXploration. Космічний корабель збере зразки поверхні й доставить їх на Землю 2031 року. Проєкт не має аналогів у космічній історії людства. Настільки ж амбітну місію просуває й Європейське космічне агентство. До кінця 2026 року воно запустить супутник для пошуку планет PLATO. Оснащений 26 камерами, PLATO буде відстежувати понад 200 000 яскравих зірок та шукати «близнюка» Землі — планету з водою і схожими температурами.

 

ІНДУСИ ШТУРМУЮТЬ СОНЦЕ

 

А ось індуси зосередяться на вивченні Сонця. З минулого року на гало-орбіті, на відстані 1,5 мільйона кілометрів від Землі, перебуває перша індійська сонячна місія Aditya-L1. Цього року вона вирушить до Сонця в період сонячного максимуму — 11-річного циклу активності, для якого характерна найбільша інтенсивність сонячних плям, спалахів і сонячних бур. Мета дослідження — отримати більш повну картину стану нашої зірки під час сонячного максимуму.

 

ПРОБУРИТИ ДНО ОКЕАНУ

 

У Китаї побудували унікальне бурове судно — «Мен Сян». Воно призначене для буріння надглибоких свердловин в океані. Наступного року корабель вирушає у свою першу експедицію. Для збору зразків бур «Мен Сян» проникне на глибину до 11 кілометрів через океанічну кору в мантію Землі. Китайські науковці розраховують, що це дослідження допоможе краще зрозуміти, як формується океанічне дно і що зумовлює його тектонічну активність.

 

МОДЕРНІЗАЦІЯ АДРОННОГО КОЛАЙДЕРА

 

Великий адронний колайдер (ВАК) — це потужний прискорювач частинок, який знаходиться в європейській лабораторії фізики елементарних частинок недалеко від Женеви. Він уже допоміг науковцям зробити цілу низку значних відкриттів. Приміром, ідентифікувати бозон Хіггса, який надає масу всім іншим частинкам. Наступного року на фізиків чекає захоплююча подія — колайдер пройде масштабну модернізацію. Він здійснить останні зіткнення частинок і буде зупинений для монтажу установки неймовірної потужності, відомої як «ВАК високої світності», що почне роботу у 2030 році.

 

РОЗГАДАТИ ТАЄМНИЦІ МЮОНА

 

Мюон у 207 разів важчий за електрон, але майже ідентичний йому за набором квантових чисел. Однак, на відміну від добре вивченого електрона, це дуже недовговічна і надзвичайно загадкова субатомна частинка. Мюонна томографія — технологія, яка дозволяє заглянути всередину практично чого завгодно: єгипетських пірамід, морського контейнера, саркофага ядерного реактора.

У квітні 2026 року Національна прискорювальна лабораторія імені Фермі в Батавії (штат Іллінойс) сподівається завершити створення детектора Mu2e. Експеримент покликаний перевірити, чи може мюон перетворитися на електрон без утворення додаткових частинок. Після завершення будівництва у команди вчених ще рік піде на налаштування магнітів, і в 2027 році почнеться повноцінний збір даних.

 

ТРАМП ЛЯКАЄ НАУКОВЦІВ

 

Експерти журналу Nature вкотре дають негативну оцінку впливу президента США Дональда Трампа на розвиток науки. Вони прогнозують, що протистояння між Білим домом і Конгресом з приводу скорочення фінансування науки триватиме. Це негативно позначається насамперед на політиці охорони здоров’я та кліматичній політиці країни. Крім того, американські університети стикаються з обмеженнями можливостей залучати іноземних студентів і науковців.

Багато навчальних закладів виявляються втягнутими у судові процеси стосовно припинення грантів і звільнень. Не викликає заперечень те, що як пріоритет адміністрація Трампа обрала дослідження в області ШІ та квантових технологій. Однак деякі вчені стурбовані тим, що це відбувається на шкоду розвитку інших галузей науки.

 

Оригінальне дослідження:

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Знайшли помилку?
Виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter