ГЕНІАЛЬНІСТЬ СНУ: як легкий сон посилює творчі здібності людини
Жоан Міро. Сієста, 1925
Безліч наукових відкриттів та творчих задумів виникли уві сні. Геніальності сну приписують складену Менделєєвим періодичну систему хімічних елементів, формулу бензолу Кекуле та відкриття будови атома Нільсом Бором.
Пол Маккартні саме уві сні почув найвідомішу пісню бітлів Yesterday і, прокинувшись, записав її, а Стівену Кінгу якось наснилася моторошна історія, що згодом стала сюжетом роману «Мізери», за яким зняли однойменний фільм.
Письменниця Мері Шеллі побачила Франкенштейна уві сні, а Джеймс Кемерон пам’ятає, що образ «Термінатора» відвідав його, коли він, страждаючи від лихоманки, задрімав. Навіть ідея створити Google прийшла до 22-річного Ларрі Пейджа під час сну, і тепер завдяки одному сновидінню він входить до десятки найбагатших людей у світі.
Останні дослідження вчених підтверджують вплив сновидінь на наші творчі здібності та всерйоз говорять про креативність сну.
Сон — це приховані маленькі двері, що ведуть у найпотаємніші і найглибинніші куточки душі та відкриваються в космічну ніч
Карл Густав Юнг
СНОВИДІННЯ І НАТХНЕННЯ
Декілька десятиліть у нейробіології панувала думка про те, що зв’язок між натхненням і сновидінням можливий лише у фазі швидкого сну з обертанням очних яблук. Ця фаза виникає через годину-півтори після того, як ми засинаємо, і дочекатися сновидінь під час неї дуже непросто.
Проте останні дослідження вчених потішили: виявилося, що найбільш позитивний вплив на творчі здібності людини має дрімота або легкий сон протягом 15–20 хвилин. Легкий сон нагадує щось, що знаходиться на межі між сном і дійсністю, ми поринаємо в солодку дрімоту, але здатні повернутися до реальності після незначного зовнішнього подразника.
СУТЬ ЕКСПЕРИМЕНТУ
Вчені з Гарвардської медичної школи та Массачусетського технологічного інституту (США) провели експеримент, щоби зрозуміти, як короткий сон впливає на творчий потенціал людини.
Чотири групи добровольців по 12 осіб у кожній провели 45 хвилин життя у різних станах. Першій групі піддослідних запропонували подрімати, але при цьому просили їх «думати уві сні» про дерево, розмірковувати лише про нього.
Другій дюжині учасників також запропонували трохи поспати, однак їм дали доручення «стежити уві сні» за своїми думками та запам’ятовувати їх.
Третя група мала не засипати, але їм рекомендували думати про дерево, четверта частина піддослідних була цілком вільною у своїх діях — її учасники могли не спати і думати про що їм заманеться.
Після 45 хвилин експерименту всі групи протестували на прояв креативності. Виявилося, що в членів першої групи, які «думали уві сні» про дерево, виявили творчі здібності, що переважали над іншими. Зокрема, порівняно з другою групою учасники першої дюжини показали на 43% успішніші результати тесту на креативність і на 78% були краще налаштовані на творчість порівняно з третьою та четвертою групами.
Виявилося, що після дрімоти креативні здібності досліджуваних суттєво зросли, але найбільшого ефекту на творчий потенціал особистості мала цілеспрямована «осмислена» й «тематична» дрімота. Один із учасників першої групи навіть зумів написати невеличке оповідання про дерево, описавши свій сон, де він бачив царя всіх дубів із дерев’яним тілом і короною з листя на голові.
«Що більше люди думали про дерево уві сні, то цікавішими були результати після пробудження», — каже Кетлін Есфахані, співробітниця Массачусетського технологічного інституту.
Творчі люди часто використовували натхнення із поверхневого сну для креативних проривів. Наприклад, Сальвадор Далі спеціально поринав у дрімоту і тримав у цей час зв’язку ключів над металевою мискою; засинаючи, він відпускав ключі, їх стукіт будив його, і, прокидаючись, він одразу ж фіксував побачений сон на холості.
«Це дослідження підводить нас до того, що сновидіння на певну тему підвищують подальшу креативність у цій сфері», — підсумував результат експерименту Роберт Стікголд, когнітивний нейробіолог із Гарвардської медичної школи.
ЩО ЩЕ ПІДСИЛЮЄ НАШІ ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ
Легкий сон чи дрімота — не єдина підмога для посилення креативності. Існує ще щонайменше 7 абсолютно нешкідливих способів прискорити прихід творчої наснаги:
#1 Творче мислення працює краще у невідповідний час і навіть тоді, коли ви дуже втомилися. Відволікаючі фактори навколишнього світу сприяють фокусу мозку на важливому завданні, і часто нешаблонні ідеї приходять до нас геть несподівано.
Перший розділ роману «ПревращениЯ», наприклад, був мною написаний під стукіт коліс поїзда, вночі, у коридорі вагона при тьмяному світлі ручкою, що погано пише.
#2 Фізичні вправи чи прогулянка покращують творчі здібності. Було проведено експеримент: одна група піддослідних робила зарядку, а друга дивилася на зарядку по відео. Природно, що перша група показала кращі результати тесту на креативність.
#3 Творчі здібності не люблять цілковитої тиші. Ідеальна обстановка гнітить натхнення. Про це знали багато письменників і поетів, які любили працювати в кафе. Іноді вони усамітнювалися в такий спосіб, тікаючи з дому від надто настирливих родичів. Уже хрестоматійним стало заняття літературою Ернестом Хемінгуеєм, котрий любив писати сидячи за столиком у кав’ярні.
#4 У світі майже немає нічого нового — такої позиції дотримувався один із найкреативніших людей у світі — Стів Джобс. Він був упевнений, що нове — це лише варіації старого, вже вигаданого до нас. Якось в інтерв’ю він зізнався:
Творчість — це лише поєднання відомих речей. Коли ви питаєте творчих людей, як вони зробили щось, вони завжди почуваються трохи винними, бо насправді вони зробили не те й отримали не той результат, на який розраховували
#5 Творчість любить подорожі. Проведені експерименти щодо покращення креативних здібностей студентів підтвердили той факт, що мандрівники мають кращі показники творчого мислення, ніж домосіди.
#6 Творчості потрібні перешкоди та обмеження. Ілюзією можна назвати припущення, що творче натхнення потребує абсолютної свободи і не може бути обмежене тимчасовими рамками.
За стрімких творчих проривів саме заздалегідь обумовлений дедлайн може бути стимулом для активізації енергії натхнення та швидкого вирішення нешаблонних завдань.
Досить згадати неймовірні події жовтня 1866 року, коли, опинившись у лещатах можливого грошового краху, Достоєвський за 26 днів пише роман «Гравець» обсягом 180 сторінок.
#7 Безлад на робочому місці може сприяти творчому процесу. Метод спірний, але зрозумілий. Ідеальний порядок втомлює, чистий лист лякає; аби виробити в собі позитивний настрій до роботи, необхідно трохи хаосу, а гармидер на робочому столі — найдоступніший з усіх.
Творчість! Ось велике спасіння від страждань, велике полегшення життя!
Фрідріх Ніцше
