ОДНОСТАТЕВЕ КОХАННЯ: як примати «роблять кар’єру» без війни

Photo by Steven Diaz on Unsplash

Новітнє дослідження, опубліковане в журналі Nature Ecology and Evolution, свідчить, що одностатеві сексуальні стосунки не є ознакою ексцесу статевої функції. У приматів вони можуть бути своєрідною реакцією на стрес. Така сексуальна поведінка пов’язана виключно зі стратегіями виживання, тому жодним чином не є наслідком якоїсь вродженої вади і ніяк не пов’язана з фізіологічними або психологічними особливостями статевої системи.

ОДНОСТАТЕВЕ КОХАННЯ — РІЗНОВИД НОРМИ?

Масштабне дослідження охопило майже 500 видів нелюдських приматів. Під час нього еволюційні біологи вивчили сексуальну поведінку практично всіх людиноподібних мавп, що мешкають на планеті: від двометрових гігантів-горил до карликових ігрунок заввишки 15 см. Науковці з’ясували, що одностатеві сексуальні стосунки є частиною нормального соціального життя деяких приматів і навіть можуть відігравати важливу роль в їхньому довгостроковому успіху. Зв’язки між особинами однієї статі допомагають людиноподібним мавпам розв’язувати конфлікти та зміцнювати союзи. Особливо інтенсивними вони стають у менш сприятливих місцях проживання — приміром, у посушливих ландшафтах або там, де є висока ймовірність нападу хижаків.

ЗООПАРКИ НЕ ВИННІ!

Одностатеві контакти у мавп фіксувалися вже давно. Та оскільки їх спостерігали переважно у неволі, в умовах зоопарків, то тривалий час вважали їх «випадковістю». Існувала думка, що в природному середовищі мавпи поводяться більш «пристойно». Хоча документальні фільми, зняті в дикій природі, періодично фіксували одностатеві сексуальні стосунки у приматів (спарювання, дотики до геніталій і феляцію), лише в останні кілька років спостережувані моделі поведінки стали предметом серйозних наукових досліджень. Спершу фахівцям було дуже складно зрозуміти, яке значення має це явище. Висувалися найрізноманітніші пояснення: від поведінкового ефекту, що виникає, коли розмноження контролюється лише кількома особинами, до адаптації. Однак із часом науковці дійшли більш несподіваних висновків.

ЗМІЦНЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

Усе почалося з того, що команда еволюційних біологів з Імперського коледжу Лондона протягом 3 років спостерігала за колонією макак-резусів у Пуерто-Ріко. Вчені виявили, що одностатеві сексуальні стосунки у самців не були якоюсь аномалією. Вони були очевидною соціальною нормою — звичайним явищем, пов’язаним із подальшим репродуктивним успіхом. Таким чином самці зміцнювали соціальні зв’язки. Вони не лише займалися сексом один з одним, а й разом билися, разом боролися за місце під сонцем і разом отримували доступ до більшої кількості самок. На цьому тлі не таким уже й дивним виглядає Священний загін із Фів, що складався з 300 коханців, яким вдалося зламати хребет войовничій Спарті. Загалом, люди брали приклад з античних богів. Майже всі мешканці Олімпу вступали в одностатеві стосунки. У грецьких міфах налічується близько 50 подібних сюжетів. У них не фігурують лише два боги — бог війни Арес та бог потойбічного світу Аїд.

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

Приєднатися до клубу друзів

ОДНОСТАТЕВІ КОНТАКТИ ЗМЕНШУЮТЬ РИЗИКИ

Одностатеві сексуальні стосунки часом відіграють значну роль у людських спільнотах, що, як відомо, складаються з представників ряду приматів родини гомінідів. Наприклад, на таких стосунках можуть ґрунтуватися ініціації та соціальні кар’єрні можливості. Але фахівці з Імперського коледжу Лондона вважають, що з одностатевих сексуальних зв’язків отримують користь не тільки люди, а й інші примати. Вивчивши наукову літературу, вони виявили подібні випадки у 59 видів мавп із 491. У 23 видів були наявними докази стійкої, повторюваної одностатевої поведінки. Але чому в одних приматів таких випадків більше, а в інших — менше? Виявляється, поширеність одностатевої сексуальної поведінки корелює з факторами навколишнього середовища і є реакцією на суворі умови життя, високий ризик хижацтва та необхідність орієнтуватися у складних соціальних ієрархіях. Щоб отримати кращі шанси на розмноження, самці мусять підніматися соціальними сходами, чому парадоксальним чином якраз і сприяють одностатеві зв’язки.

ІЄРАРХІЯ — ДЖЕРЕЛО ОДНОСТАТЕВОГО КОХАННЯ?

Подальше моделювання показало, що довголіття та статевий диморфізм (тобто фізіологічні та поведінкові відмінності між самцями й самками) також є маркерами одностатевого кохання у мавп. Справа в тому, що біологічні особливості, як-от тривалість життя, опосередковано призводять до одностатевих сексуальних стосунків — через їхній вплив на соціальні структури. Несприятливі природні умови також можуть провокувати статевий диморфізм, який, своєю чергою, пов’язаний із життям в ієрархічних групах, де здебільшого спостерігається одностатева сексуальна поведінка. Приміром, у золотистих курносих мавп, які добре витримують холодний клімат, одностатеві сексуальні контакти переважно супроводжуються грумінгом, що зміцнює зв’язок між особинами. Дослідники припускають, що у довгожителів бонобо, родичів шимпанзе, висока частота одностатевих контактів може сприяти підтримці соціальної згуртованості протягом десятиліть.

АЛЬТЕРНАТИВА АГРЕСИВНОМУ ДОМІНУВАННЮ

Найпростіший спосіб підвищити статус і «зробити кар’єру» у мавпячій зграї — агресивна поведінка. На жаль, згідно зі спостереженнями, у самців, які піднялися на найвищий щабель в ієрархії і неабияк «втомилися» у сутичках, сильно знижується здатність до відтворення потомства. У більшості стадних тварин боротьба за владу забирає майже весь час і сили. Скажімо, альфа-самець благородного оленя, перемагаючи конкурентів у важких боях, може зібрати гарем до 20 самок. Але генетичні дослідження показують, що батьком понад 80 відсотків оленят є не він, а низькорангові особини, які віддають перевагу таємним любовним утіхам замість відкритої війни за статус. А ось у мавпячій зграї «зробити кар’єру» можна менш неприємним способом — за допомогою одностатевого кохання, що його, як ми пам’ятаємо, ігнорували Арес та Аїд, боги, що несуть у світ смерть і насильство. У тих самих бонобо, на відміну від більш агресивних шимпанзе, панує цілковитий матріархат, і самці не беруть жодної участі в боротьбі за статус. А конфлікти розв’язують не через насильство, а за допомогою одностатевого кохання: оскільки на вершині ієрархії бонобо стоїть альфа-самка, то соціалізація відбувається через жіночу гомосексуальність, а не через чоловічу, як у шимпанзе, орангутанів і павіанів.

У древніх людей, так само як і у приматів, перехід особини зі зграї до зграї, з одного статусу до іншого в ході природного відбору закріпив обидві форми гомосексуальності. Як ритуали ініціації вони досі зберігаються в африканських, південноамериканських племенах та серед мешканців Папуа — Нової Гвінеї. Однак цивілізоване суспільство давно розвинуло найрізноманітніші форми соціальної комунікації, підвищення статусу та соціальних ліфтів. У підсумку одностатеве кохання стало сприйматися спершу як анахронізм, а згодом і як відхилення від норми. Дослідження науковців з Імперського коледжу Лондона є новаторським не лише тому, що відкриває шлях до розуміння еволюційних засад одностатевого кохання. Воно показує, як можна вивчати, здавалося б, рідкісні моделі поведінки, що спостерігаються у диких тварин. Методологія може бути застосована й до інших видів поведінки, як-от траур, використання знарядь праці й символічна мова, оскільки розміщує їх у ширшому контексті.

Оригінальне дослідження: