ПРИДИВИСЬ ДО СВОЇХ МІКРОБІВ: ми частина єдиного, але пошкодженого «суперорганізму»
Photo by Free Nomad on Unsplash
Ви — те, що ви їсте. Принаймні, якщо справа стосується мікробіома. Новітні дослідження показали, що у вашому організмі присутні ті самі бактерії та грибки, що й у ферментованих стравах. Однак стан мікробіома залежить не лише від їжі, а й, наприклад, від тих людей, з якими ви спілкуєтеся, або умов, у яких ви живете. Він може поліпшуватися або погіршуватися, істотно впливаючи на ваше здоров’я.
ЦИВІЛІЗАЦІЯ ВБИВАЄ МІКРОБИ
Люди і мікроби живуть у симбіозі мільйони років. І це недивно — так влаштовані практично всі живі організми на нашій планеті. Разом легше вижити. Тому люди й мікроби не стали винаходити велосипед і теж об’єдналися заради спільного інтересу — їжі.
Одні її ефективно добувають, інші — ефективно переробляють. І все було б чудово, якби людина не вирішила радикально поліпшити те, що природа вже влаштувала якнайкраще. Неприємності почалися разом із неолітичною революцією. Перехід мисливців-збирачів до міської цивілізації негативно вплинув на бактеріальне середовище їхніх кишківників.
Учені Стенфордського університету порівняли мікробіоми корінних жителів Танзанії, Каліфорнії та Непалу. Виявилося, що індустріалізація та урбанізація змінили спосіб життя людини, скоротивши бактеріальне різноманіття. Сьогодні воно істотно відрізняється від того, що було у наших предків, — багато бактерій просто зникли.
Якщо в середньому у жителя африканського племені хадза 730 мікробів, то у каліфорнійця лише 277, а у непальця, залежно від роду діяльності, — від 317 до 416. У «цивілізованих» людей бактерій не просто мало, вони набагато більше пошкоджені процесами окислення, пов’язаними з хронічним подразненням кишківника.
ПОШКОДЖЕНИЙ «СУПЕРОРГАНІЗМ»
Зміни в мікробіомі виявилися тісно пов’язані не тільки зі способом життя і харчування, а й також із рівнем і характером захворюваності. Це враховують, наприклад, під час лікування раку. Науковці помітили, що кишкові бактерії впливають на ефективність протиракових препаратів.
Тому вивчення співвідношення мікробних спільнот у кишківнику може допомогти в розробці препаратів нового покоління. Хоча у нинішніх пробіотиків та інших добавок для поліпшення мікрофлори поки що немає доведеного ефекту в профілактиці ожиріння або раку.
На складі мікробіоти відбивається буквально все: клімат, харчування, спосіб життя. Багато що залежить від місцевості, де мешкає людина. Ґрунт і наш кишківник містять приблизно однакову кількість активних мікроорганізмів. Але їхнє нинішнє розмаїття у нас — лише 10% від біорізноманіття ґрунтів. Імовірно, у процесі еволюції між мікробіомом ґрунту та людини виник зв’язок, який згодом було порушено.
Нині різноманітність мікроорганізмів усередині людських спільнот набагато менша, ніж між окремими спільнотами, — у міських районах індивідуальні мікробіоми найбільш диференційовані. Порівняно з доіндустріальною епохою ми бачимо очевидне порушення мікробного циклу в міському середовищі.
Його мешканці майже не контактують із ґрунтом, використовують антибіотики, засоби гігієни та оброблені продукти. З іншого боку, ми бачимо, як методи ведення сільського господарства призводять до деградації ґрунтів і зниження біорізноманіття культур. Схоже на те, що цивілізація пошкодила єдиний мікробіом симбіотичного «суперорганізму».
ПРИДИВИСЯ ДО МІКРОБІОМУ БЛИЖНЬОГО СВОГО!
Мікробіом людини формується ще до її народження і розвивається в період від 3 до 46 місяців. На це впливає маса найнеочевидніших чинників. Співвідношення бактерій у вашому тілі залежить навіть від соціальних контактів, у які ви вступаєте протягом життя.
Команда професора Ніколи Сегата з Університету Тренто в Італії взяла майже 10 тисяч зразків біоматеріалів у жителів 20 країн на 5 континентах. Серед інших вони виявили такі факти.
У матерів і малюків до 3 років збігається 34% штамів кишкових бактерій, до 18 років — 19%, а до 30 — лише 15%. Набір мікробів у жителів сусідніх сіл завжди відрізняється. Що більша відстань, то більше відмінностей. Навіть у близнюків, які живуть порізно, мікробіоми сильно різняться. А ось мікробіоми чоловіка та дружини є «єдиною плоттю» майже в біблійному сенсі. Після розлучення розходяться й їхні мікробіоми. Зазвичай тіла членів сім’ї, друзів, колег колонізують одні й ті самі мікроби.
Науковці підозрюють, що деякі неінфекційні хвороби здатні передаватися під час обміну «пошкодженнями» в мікробіомі, які можуть бути співвіднесені з ожирінням, діабетом і навіть раком. Втім, вплив такого обміну може бути й цілком позитивним.
Хай як дивно, але вчені достеменно не розуміють, як відбувається обмін мікрофлорою. Поцілунки, дихання, дотики, спільна їжа та побутові предмети — найпоширеніші версії. Однак вони не дають відповіді на запитання: скільки має тривати контакт, щоб мікробіом у достатній кількості потрапив в інший організм і зумів там прижитися?
Щоправда, є ще одна гіпотеза. Вона пояснює схожість мікробіома людей, які живуть разом, не так обміном бактеріями, як однаковим харчуванням.
ВИ Є ТИМ, ЩО ВИ ЇСТЕ?
Під керівництвом Ніколи Сегати вчені склали каталог мікробів із понад 2500 сирів, м’яса та інших продуктів харчування, зіставивши їх із 600 наявними харчовими мікробіотами. У розрахунок брали насамперед ферментовані продукти — від салямі до кислої капусти, від кімчі до кефіру, але також — свіже м’ясо, рибу, фрукти й овочі.
Дослідження принесло чимало сюрпризів. Схожі на перший погляд продукти містили різні мікроби. Зокрема, склад бактерій, що виробляють молочну кислоту, варіювався в різних молочних продуктах. У голландському блакитному сирі присутні не ті види Lactobacillu, що в італійських фонтині та моцареллі.
При цьому мікроби з кави, комбучі та китайського чаю пуера нагадували ті, що містяться в алкогольних напоях. А в пульке — кислому мексиканському вині з агави, африканському пальмовому вині та сирному розсолі науковці виявили до 50 % раніше невідомих їм мікроорганізмів.
Біологи встановили деякий ступінь збігу між видами мікроорганізмів у їжі та в людини. У кишківнику дорослих він становив 3%, 8% — у дітей і понад 50% — у новонароджених, які отримали їх із грудного молока. За словами Сегати, необов’язково, що всі ці мікроби потрапили до людей з їжі.
Можливо, вони облаштувалися в їхніх кишківниках і починали циркулювати між ними набагато раніше. Але науковці сподіваються, що подальші дослідження допоможуть прояснити й це питання.
Оригінальне дослідження:
