РОБОТА, ЩО ВБИВАЄ: як досягти кар’єрного зростання без понаднормової роботи

Photo by Shawn Day on Unsplash

Ви звикли працювати понаднормово, щоб досягти кращого результату? Тоді для вас є новина: діючи таким чином, ви змінюєте свій мозок. Можливо, на краще. Але не варто забувати, що будь-які зміни мають свою ціну.

МОЗОК СТРАЖДАЄ ВІД ПЕРЕРОБІТКУ

у вашому мозку існують структури, які регулюють емоції та виконавчі функції. Вони також відповідають за розв’язання завдань і робочу пам’ять. Згідно з даними журналу Occupational & Environmental Medicine саме ці структури найбільше страждають від ваших перевантажень. Якщо взяти прийнятий як соціальний стандарт п’ятиденний робочий тиждень, то протягом нього ми працюємо 40 годин. Що відбувається, коли людина проводить на роботі 52 години на тиждень і більше? Дослідники піддали МРТ-скануванню мозок 110 таких трудоголіків, серед яких були в основному їхні колеги — медичні працівники.

СМЕРТЬ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

З’ясувалося, що зміни в їхньому мозку, викликані подовженням робочого дня, можуть мати істотний вплив на психічне здоров’я, викликаючи когнітивні порушення та емоційне вигорання. Але це не єдина загроза. Надмірно довгий робочий день приносить перевтому, яка може закінчитися летальним результатом. У Міжнародній організації праці (МОП) підрахували, що щорічно від перевтоми на робочому місці помирають понад 800 тисяч осіб. А як може бути інакше, якщо трудоголік істотно збільшує для себе ризик серцево-судинних захворювань, метаболічних розладів і проблем із психічним здоров’ям.

ТРУДОГОЛІЗМ — ДОЛЯ МОЛОДИХ І НЕДОСВІДЧЕНИХ?

Молодість і професіоналізм не надто від цього рятують. Радше навпаки. Дослідження показало, що більшість людей, схильних працювати надмірно довго, мають три характерні особливості. По-перше, в середньому вони були молодшими. По-друге, стаж роботи у них був меншим. По-третє, вони мали вищу кваліфікацію у порівнянні з тими, хто віддавав перевагу звичайному режиму роботи. Можливо, всі ці фактори в сукупності змушують їх дещо переоцінювати ресурси свого організму, які, на жаль, не безмежні. Щоправда, існує ймовірність, що мозок трудоголіків здатний адаптуватися до понаднормових навантажень.

ПЕРЕНАПРУЖУЮЧИСЬ, НАШ МОЗОК ЗРОСТАЄ?

Щоби впоратися із перевантаженнями, працьовитий мозок нарощує обсяг. У порівнянні з мозком середньостатистичної людини, яка працює за стандартним графіком, середня лобна звивина у нього збільшується приблизно на 19%. А вона якраз і відповідає багато в чому за такі когнітивні функції, як робоча пам’ять, увага і мовна обробка. Середня лобова звивина — не єдине місце в мозку, де науковці помітили зміни.

Вони зачіпають також ділянки, відповідальні за увагу й планування, ухвалення рішень і обробку емоцій. Можливо, що все вищеперераховане є нейроадаптивними реакціями мозку на перевтому. На перший погляд, це дуже добре. Але тільки в тому випадку, якщо точно розуміти, що за таке «прокачування» не доведеться розплачуватися здоров’ям.

СПРОБУЙТЕ ПРАЦЮВАТИ НЕ ПРАЦЮЮЧИ

У будь-якому випадку досліджувати організм трудоголіків планують і далі, щоб остаточно підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між змінами в мозку і витраченими надзусиллями. Оскільки можуть виявитися й інші сприятливі фактори, які зовсім не пов’язані з перевтомою. Тут може бути все дуже індивідуально. В одних чіткий поділ між роботою та особистим життям може викликати втому. Інші, навпаки, здатні використовувати вільний час поза роботою для професійного розвитку.

Головне — знайти баланс між кар’єрою та особистим життям, розвиваючи свій мозок, свої навички та задоволеність роботою без шкоди для фізичного та психічного стану. Дослідження свідчать, що люди, які включають у свій вільний час елементи професійного зростання, впевненіші, мотивованіші та продуктивніші на роботі. Тобто, щоб бути успішним і тренувати свій мозок, вам не обов’язково буквально жити на робочому місці.

Оригінальні дослідження: