РОЗМОВА З УЧЕНИМ: загадки метамерії
Володимир Берсенєв, лікар-невропатолог вищої категорії, заслужений лікар України, автор наукових книг і публікацій
На хронічні больові синдроми, зумовлені проблемами хребта, страждають 50% населення у США, у Норвегії — 30%, в Іспанії — 15%, в Україні — практично всі. З дослідником, лікарем і меценатом Володимиром Берсенєвим розмовляє Віктор Галасюк — президент Української асоціації Римського клубу, член-кореспондент Всесвітньої академії науки і мистецтва.
Н
аш герой народився в Естонії, тривалий час працював у Швейцарії, але найміцніше пов’язав своє життя з Україною. Тут Володимир живе, працює, лікує людей і розвиває медичну науку. Як керівник фундаментальних досліджень київської філії Українського НДІ клінічної та експериментальної неврології і психіатрії наш співрозмовник став автором 20 патентів. Усе це стало основою для нового напряму в медичній науці — метамерних технологій лікувального впливу. Його життя — справжній пригодницький роман, а сам він — джерело життєвої мудрості й зразок життєвої стійкості. Huxley попросив доктора Берсенєва розповісти про свої наукові дослідження, які покращили життя сотень тисяч людей, про майбутнє медицини та про те, як Україні стати медичною Меккою.
ШЛЯХ ДА ВІНЧІ
Леонардо да Вінчі писав, що перший спогад дитинства визначає життєвий шлях людини. Перше, що пам’ятаю я, — це неврологічний огляд. У мене боліла голова, але самого болю не пам’ятаю, а от огляд — до найменших деталей. Крім того, на вибір професії вплинув мій батько. Під час війни він отримав вогнепальний перелом верхньої третини стегна й сильно кульгав. Коли мені було 14 років, він сказав: «Стань невропатологом». Народився я в Естонії, у місті Курессааре на острові Сааремаа, який здавна притягує до себе метеорити. Там я виріс і поїхав навчатися до Архангельська, у найпівнічніший інститут на планеті. Через сталінські репресії та «справу лікарів» багато сильних професорів перемістилися якомога далі від столиці, тому я здобув дуже хорошу базову освіту. Вимоги були жорсткими: наприклад, доки ти особисто під керівництвом старшого товариша не приймеш 20 пологів, залікову книжку тобі не підпишуть. Після Архангельська я переїхав до Києва, де закінчив аспірантуру в Київському інституті фізіології, і за офіційним запрошенням уряду УРСР залишився в Україні.
ЕВОЛЮЦІЯ ПИТАННЯ
Метою моїх досліджень було вивчення закономірностей нейрометамерної іннервації тіла людини. Ретельному аналізу були піддані карти соматичної та вегетативної іннервації опорно-рухового апарату, внутрішніх органів, серцево-судинної, імунної та ендокринної систем, шкірного покриву. За майже півстолітній період створення й удосконалення цього нового наукового медичного напряму вдалося поєднати метамерну рефлексотерапію з одночасним введенням у мікродозах лікарських препаратів із комплексною реабілітацією. Створено систему ефективної лікувальної допомоги хворим із хронічними больовими синдромами та стійкими патологічними станами у дітей.
Метамерія — напрям у медицині, в основі якого діагностика й лікування з позицій метамерної будови людини. Метамер («метос» із грецької — «частина») — це ділянка тіла людини, що містить сегмент нервової системи, через який забезпечується робота певних внутрішніх органів, м’язів, судин, шкірного покриву. Метамерність тканин організму є біологічною закономірністю. При народженні немовля має 33 парні території (три головні, вісім шийних, п’ять грудних, сім абдомінальних, п’ять поперекових, п’ять крижових). Іноді в людей буває незрозуміло елегантна довга шия — зайвий хребець, тоді в поперековому або грудному відділі один хребець відсутній. Але загальна кількість незмінно становитиме 33. Кожен із цих метамерів має сім складових: дерматом (шкіра), нейротом (нерви), вазотом (судини), склеротом (скелет), глотом (ендокринна та імунна системи), міотом (м’язи).
У процесі еволюції тіло людини дещо відійшло від метамерної будови. На ранніх етапах росту зародка можна простежити утворення метамерів. Скелет, м’язова, судинна, видільна та нервова системи в ембріоні є метамерними. Метамерність простежується у формуванні судинної та лімфатичної систем, у закладанні іннервації внутрішніх органів. У будові хребтового стовпа, ребер, грудної клітки, у розподілі міжреберних м’язів, корінців спинного мозку, спинномозкових нервів і гангліїв прикордонного симпатичного стовбура зберігається чітко виражена метамерність, зокрема метамерність м’язів хребта. Інші частини тіла — руки, ноги, голова, черевна й грудна порожнини, малий таз та інші — відрізняються одна від одної. Еволюція за мільйони років ґрунтовно змінила їхню будову, призначення та зовнішній вигляд. Але зв’язок периферичної нервової системи з центральною в цих органах залишився метамерним.
М’язи скелета в міру розвитку ембріона змістилися від місця свого виникнення. Але як би не змінювалося положення м’яза, нерв, який його контролює, ріс разом із ним. Ось чому нерв, що відповідає за м’яз, вказує, у якому місці зародка цей м’яз виник. Візьмімо діафрагму, яка перебуває під контролем нервових сегментів шийного відділу спинного мозку. Наочний приклад того, наскільки віддаленим може бути підконтрольний орган від метамера, — це «травма нирця». При невдалому пірнанні вниз головою відбувається ушкодження шийного відділу хребта, що спричиняє параліч діафрагми із зупинкою дихання (якщо рівень ушкодження — сегменти С3–С4 спинного мозку).
ЛІКУВАННЯ СЛОВОМ
Я автор 99 книг, які видані сумарним накладом у пів мільйона примірників російською, українською, англійською мовами. Це важливо, тому що просвітницька робота відіграє особливу роль у профілактиці захворювань. Такі видання, як «Лікувальник для третього віку», «Лікувальник для сім’ї, де росте дитина з неврологічною недостатністю», «Хребет і біль», «SOS — спондилоартроз, остеохондроз, спондильоз», перевидавали вже п’ять разів. Ці книги допомагають. Головне — це рання діагностика та профілактика. Метамерні больові точки з’являються за два-три роки до виникнення скарг. Ідентифікація цих точок, а також характер вегетативних рефлексів дають змогу завчасно діагностувати виникнення патологічних станів в організмі людини.
Особливу увагу слід приділити віку 28–30 років, коли завершується формування людини і під час її комплексного обстеження можна чітко прогнозувати майбутній стан здоров’я. Наприклад, одним із найпоширеніших захворювань є коксартроз — захворювання кульшового суглоба. Так от метамерна діагностика дає змогу ще у 30 років сказати людині: «Бережіть суглоби, інакше в старості у вас будуть великі проблеми з ними! Гірський туризм не для вас, якщо хочете займатися спортом — швидка ходьба (два кроки за секунду, два-три рази на тиждень по 40 хвилин)».
СПИНА СВІТУ
На хронічні больові синдроми, зумовлені проблемами хребта, страждають 50% населення у США, у Норвегії — 30%, в Іспанії — 15%, у нашій країні практично всі. Основна причина — з дитинства носять важке. Еволюційно найдавнішою структурою в людині є хорда. На ранній стадії процесу ембріогенезу вона з’являється з так званого гензерового вузлика. Це своєрідна біологічна струна, яка проходить по центру хребців на всьому протязі хребта, заходить у череп і губиться десь у ділянці гіпофіза. Це поки що точно не вивчено. Хорда в процесі ембріогенезу виконує роль архітектора під час будівництва міста. Вона контролює створення спинного мозку, хребта, забезпечує вертикальне положення майбутньої людини.
До моменту народження хорда зникає, виконавши свою функцію, але її залишки між хребцями перетворюються на пульпозне ядро, що міститься в центрі кожного міжхребцевого диска. Це напіврідина, яка має назавжди залишитися в центрі диска. Вона не має імунологічної толерантності, і її поява за межами диска (грижа) розцінюється як чужорідна структура, внаслідок чого імунна система починає вироблення антитіл проти всіх дисків. Це мляві процеси, що тривають роками й десятиліттями.
Приклад — «синдром 24-го диска», як я його назвав. Людина в підлітковому віці падає на куприк. Між крижами й куприком також міститься диск. При цій травмі оголюється пульпозне ядро, й імунною системою знімається антигенна інформація. Починається вироблення антитіл проти решти 23 дисків. Біль після падіння минає, але через тривалий час у молодих людей віком близько 35 років виникають болі в поперековому, шийному, грудному відділах. При дослідженні МРТ ідентифікується остеохондроз. І дуже часто людина навіть не згадає про падіння на куприк у дитинстві.
Друга причина остеохондрозу — спорт. Міжхребцеві диски завершують своє формування у віці 21–22 років. До цього віку перевантажувати хребет категорично не можна. Це стосується всіх силових видів спорту. У жінки, яка народила до 21 року, обов’язково буде поперековий остеохондроз, оскільки в процесі вагітності зміщується центр ваги, і навантаження на диски різко зростає. Також причинами появи гриж міжхребцевих дисків є так звані фатальні рухи. Приклад — різкі, ривкові рухи з поворотом. У цей момент відбувається розрив диска, і через щілину пульпозне ядро переміщується за його межі, утворюючи грижу.
Вони тиснуть, як правило, на спінальний ганглій, він «кричить від болю» на тій території, яку контролює. Найчастіше ці проблеми виникають у 4–5-му диску поперекового відділу. Знаючи першопричини, можна уникнути їхніх негативних наслідків.
ЛІКУВАННЯ БЕЗ ОПЕРАЦІЙ
Уявімо, що людина складається з 66 мікродержав, і президентом кожної з них є спінальний ганглій. Він має повну владу над трьома процесами, з яких складаються практично всі захворювання людини: сенсорними (відчуття, зокрема біль), рефлекторними (тонус м’язів і судин), трофічними (обмін речовин, живлення тканин). Більшість захворювань людини має метамерний характер. Необхідно ідентифікувати уражений метамер і зосередити на ньому лікувальні зусилля. Насамперед необхідно вирішити з пацієнтами питання розуміння того стійкого патологічного стану, який склався. Усі тканини в організмі, крім зубів, здатні регенерувати. Але строки регенерації різні.
Прикусивши язик до крові, через добу ви можете не знайти місця ушкодження. Строки ж регенерації пошкоджених міжхребцевих дисків — близько двох років. Як не можна прискорити вагітність, так не можна прискорити й біологічні процеси регенерації. Метамерне лікування здійснюється таким чином: лікар обколює скомпрометовану територію (метамер), тобто робить ін’єкції короткою тонкою голкою від попереку до стопи, від потилиці до кисті тощо. Лікар впливає на градієнтні рефлексогенні зони пацієнта — на точки максимальної біологічної активності — мікродозами біологічно активних лікарських препаратів.
Таким чином фактично вводиться «будівельний матеріал» для уражених нервових структур, тим самим покращуючи й нормалізуючи роботу спинномозкових гангліїв (скупчення чутливих нервових клітин, які містяться в отворі між сусідніми хребцями) — головних ланок у структурі нейрометамера. У результаті нормалізуються сенсорні, рефлекторні й трофічні процеси. У підсумку грижі розсмоктуються, диски відновлюються — повільно, але впевнено. Кожного пацієнта ми лікуємо близько двох років із повторенням курсів два-три рази на рік. Решту часу потрібно виконувати індивідуальну домашню лікувальну програму. Багаторічний досвід застосування метамерної методики лікування дає змогу говорити про високий клінічний ефект у більшості пацієнтів: ремісія захворювання у 56,4%, значне покращення у 37,3%, покращення у 6,1% пацієнтів.
ПРИЧИНА І НАСЛІДОК
Ми давно займаємося допомогою дітям зі стійкими патологічними станами. Це затримка психомовленнєвого розвитку, дитячий церебральний параліч, міопатія та ін. Статистика гнітюча. 1993 рік — 61% пологів у країні патологічні, у 1997 — 67%, у 2000 році — 70%. Причина патологічних пологів найчастіше не в рододопомозі, причина в сім’ї. Є в медицині закон — поганий плід погано народжується. Я багатьом молодим людям ставлю запитання: «Чому в слов’янських сім’ях, які до нас приїжджають, у кожної другої дитини з ДЦП є епілепсія? І чому в мусульманських сім’ях її немає?» Це запитання ставить у глухий кут усіх, кого я питаю. Моя думка — мусульманська жінка не знайома з алкоголем і сигаретами.
Важко спілкуватися з сім’ями, де росте дитина з ДЦП (це, як правило, неповна сім’я). Одного разу мій друг, народний депутат Анатолій Єрмак, який згодом трагічно загинув, запропонував створити благодійний фонд. Так у 2003 році був створений «Благодійний фонд доктора Берсенєва», який ефективно працює й допомагає в лікуванні дітям з інвалідністю дотепер. Коли дорослі пацієнти бачать таких дітей, не кожен із них може це емоційно витримати. Часто вони ж і допомагають нашим маленьким підопічним. Благодійний фонд співпрацює з Українською біржею благодійності. У 2018 році 55 дітей безкоштовно пройшли 71 курс лікування в дитячому відділенні нашого медичного центру.
ЄВРОПЕЙСЬКА ЗДРАВНИЦЯ
З огляду на унікальну природу України та її місцезнаходження, я вважаю, що вона могла б стати здравницею для сусідніх країн. Найбільшу увагу потрібно приділити проблемам оздоровлення, особливо дітей. Уздовж усього узбережжя річок, озер і морів потрібно будувати оздоровчі табори, причому різних категорій і вартості. Тоді до нас приїжджатимуть цілими сім’ями. Я лікував людей із 60 країн світу: хвороби всюди однакові. Багато пацієнтів воліють лікуватися в інших країнах, зокрема й тому, що приховують стан свого здоров’я, щоб не ризикувати кар’єрою. У нас у клініці щодня бувають іноземні громадяни з усього світу. І я думаю, що Україна могла б залучити багато таких людей.
ГРОШІ НЕ ЛІКУЮТЬ
У роботу медицини почав дуже сильно втручатися бізнес. І це, м’яко кажучи, не дуже добре. Наприклад, у США щороку проводиться 250 000 операцій з приводу гриж міжхребцевих дисків. Через кілька днів після операції людина може повернутися в офіс, а що з нею буде через рік, нікого не цікавить. У 70% пацієнтів виникають ускладнення. У США суди завалені позовами пацієнтів до клінік. Одного разу до мене звернувся Верховний суд США з пропозицією стати їхнім експертом. Вони написали до бібліотеки Конгресу США листа із запитанням: «Хто займається усуненням таких проблем?» Виявилося, що єдина наукова монографія на цю тему написана мною. Але, звісно, візу мені не відкрили, тому що сила американських медичних асоціацій дуже велика.
Американським лікарям простіше прооперувати людину, не думаючи про довгострокові наслідки. Ми потім працюємо з такими пацієнтами, є дуже складні випадки. Загалом у медицині розвиваються ті галузі, які потребують нових приладів. Також дуже піднялася діагностика, навіть у Києві, а от лікування — ні. Лікування досі ведеться за стандартами, попри те що кожен пацієнт потребує індивідуального підходу. Хронічні хвороби практично не лікують. Наприклад, у людини болить кульшовий суглоб, і лікарі чекають, коли треба буде робити операцію. А ці проблеми ж можна рано діагностувати й попередити.
БЕЗ ПОРТФЕЛЯ
Одного разу мені запропонували очолити міністерство, але я заздалегідь про це дізнався й був готовий до розмови. Коли мені озвучили пропозицію, я сказав: «Сподіваюся, це жарт?» — і питання було вичерпане. Але якби я обійняв таку посаду, то зосередився б насамперед на профілактиці захворювань і на розвитку ранньої діагностики. Взагалі, мені кілька разів у житті пропонували дуже серйозні посади, але я завжди відмовлявся. Шкодував лише одного разу, коли відхилив чергову пропозицію. Я робив доповідь з метамерії у Всесвітній організації охорони здоров’я. У них є традиція: коли один фахівець іде на пенсію, він шукає собі наступника. Тоді посаду в секторі неврології обіймав єгипетський професор, і він запропонував мені продовжити його справу. Але я відмовився, тому що це чиновницька робота: ти маєш постійно бути у відрядженнях, а я хочу лікувати людей.
Під час копіювання матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter
