Інтерв’ю
Скульптор Михайло Рева і художниця Тетяна Ан відчинили двері до свого творчого світу, відверто ділячись поглядами на сучасні арт-тенденції та особистими історіями, що формують їхній творчий шлях
Минулого року Василю Рябченку виповнилося 70 років. Видатний Майстер поділився з нашими читачами роздумами про природу мистецтва, творчу свободу, долю художника і справжню дружбу
Минулого року Василю Рябченку виповнилося 70 років. Видатний Майстер поділився з нашими читачами роздумами про природу мистецтва, творчу свободу, долю художника і справжню дружбу
Джо Стадвелл, автор бестселера «Чому Азії вдалося» («Як працює Азія»), готує до друку нову книгу — про Африку. В ексклюзивному інтерв’ю для Huxley ми поговорили з автором про виклики, що стоять перед континентом, і перспективи його економічного зростання
За рік після виходу «Майстра і Маргарити» режисер Михайло Локшин продовжує свій шлях — захищаючи фільм від цензури, просуваючи його в Європі та розмірковуючи про владу, мистецтво й свободу. В ексклюзивному інтерв’ю Локшин розповідає про прокляття екранізації Булгакова, свою антивоєнну позицію і майбутнє кінематографа
За рік після виходу «Майстра і Маргарити» режисер Михайло Локшин продовжує свій шлях — захищаючи фільм від цензури, просуваючи його в Європі та розмірковуючи про владу, мистецтво й свободу. В ексклюзивному інтерв’ю Локшин розповідає про прокляття екранізації Булгакова, свою антивоєнну позицію і майбутнє кінематографа
Як створюються звуки, що змушують нас переживати, плакати й сміятися в кіно? Як музика стає невидимим героєм на екрані? Відповідь — в інтерв’ю французького композитора сучасності про природу кіномузики, київське дитинство, антисемітизм і рятівну роль кінематографа в його житті
Як створюються звуки, що змушують нас переживати, плакати й сміятися в кіно? Як музика стає невидимим героєм на екрані? Відповідь — в інтерв’ю французького композитора сучасності про природу кіномузики, київське дитинство, антисемітизм і рятівну роль кінематографа в його житті
Як створюються звуки, що змушують нас переживати, плакати й сміятися в кіно? Як музика стає невидимим героєм на екрані? Відповідь — в інтерв’ю французького композитора сучасності про природу кіномузики, київське дитинство, антисемітизм і рятівну роль кінематографа в його житті
Як зберегти емоційну стабільність в умовах війни та розвивати бізнес? Як штучний інтелект змінює майбутнє освіти? Що пов’язує Юваля Ноя Харарі, Філіпа Котлера та українські ініціативи? Президент бізнес-школи Ірина Тихомирова розкриває секрети проєктів, які формують нову освітню реальність в Україні
«…дорогою з Києва він бачив картини величезного людського горя, і в нього народилася мелодія. Валентин захотів її зіграти. Це був чистий експромт, ніхто такого не очікував. Увесь зал сподівався почути трагічну музику біди й горя. Але Валентин сів за рояль і заграв мелодію неймовірної краси, світла та гармонії. Це був цілковитий шок від контрасту такої неземної, ангельської музики з жахами війни, які її породили. У цьому весь Сильвестров — парадоксальний геній…»
У сучасному світі освіта давно перестала бути «просто послугою». Її розглядають як інвестицію в майбутнє. Освіта набуває тісного зв’язку з обороноздатністю нації та стає невід’ємним елементом державних стратегічних інтересів. Про те, чому інвестиції в освіту можуть стати для української держави та підприємницької спільноти відповіддю на виклики війни, розповідає Дмитро Кащук, голова Комітету з надрокористування при Європейській Бізнес Асоціації