САДИБА ХОЄЦЬКИХ — КАЗКОВИЙ ПАЛАЦ НА ІРПЕНІ
Садиба Хоєцьких / bachyla.com.ua
Над мальовничим берегом річки Ірпінь, котра в’ється-вигинається срібною стрічкою, височіє… палац, справжній казковий палац. Наче його перенесено сюди з іншого часу, з іншої країни. Щось новітнє? Та ні. Ця будівля з історією, досить непростою та некороткою. У радянські роки тут була школа, в роки нацистської окупації часів Другої світової — німецький штаб. Нині садибу передано чоловічому монастирю. А до передачі вона стояла пусткою, руїною — без підлоги й стелі, поросла диким чагарником… То був мій ліричний відступ про село Томашівка, що розташоване під Фастовом, за якихось 70 км від центру Києва. Так от, маєток дуже розкішний, архітектура, безумовно, витончена, тут просто неба оригінальні скульптури тварин, янголів, далі клітки з живими птахами, квітучі клумби і, нарешті, фрески з біблійними мотивами — оце все можна побачити на власні очі у садибі Хоєцьких.
ЗЕМЛЯ КИЇВСЬКИХ МИТРОПОЛИТІВ
Вперше про це поселення на лівому березі річки Ірпінь згадується у літописах 1676 року. Тривалий час Томашівка була маєтком Київських митрополитів, спершу православних, потім уніатських. Тож про них і дізнаємося. Існує версія, що назване село так на честь Томаша, який очолював загін повстанців та загинув у битві зі шляхтичами в тутешніх місцях. А от землі, на яких виникла Томашівка, набагато раніше, ще у 1580-х, належали Київському митрополитові Онисифору (Михайлу Петровичу Гриньковичу-Дівочці). Він отримував із лісових угідь цієї місцини половину доходу від всього виробництва — починаючи з рубки лісу, полювання звіра, виловлювання риби і закінчуючи бджільництвом.
1596-й. Це вже землі Києво-Печерської лаври. Свідченням про це є королівська грамота Никифорові Туру, Києво-Печерському архімандриту. Далі королівським декретом помістя перейшло до уніатських митрополитів — Михайла Рогози та його наступників: Іпатія Потія, Вільямина Рутковського, Рафаїла Корсака й Антонія Селяви. Однак увесь цей час томашівські землі ще не були заселеними. За Семена Палія з помість уніатських митрополитів орендарів вигнали, й селяни платили податки вже самому Палієві. Край, де розташована Томашівка, звався тоді звільненою Україною. З 1714 до 1795 року вона знов належала уніатським митрополитам. Винятком були роки з 1730 до 1742-го, коли Томашівку приєднали до Романівського староства. Центром його було село Романівка на річці Унава. Старостував там тоді Київський каштелян Казимир Штецький.
РОДИННЕ ГНІЗДО
А 1795 року, після приєднання українського Правобережжя до Російської імперії, наказом цариці село було віддане у власність князеві Григорію Долгорукому. Та його ці землі цікавили мало, й через 15 років, 1810-го він продав Томашівку, а з нею — сусідні села Дідівщину та Голяки поляку Яну-Непомуцену Хоєцькому, депутатові польського Сейму. Відтоді розпочинається справжня історія Томашівки. Ця родина Хоєцьких на садибному господарстві зналася, будувала багато і з розмахом. За 100 років завдяки їй на берегах річки Ірпінь з’явилися декілька садиб, поруч із ними спорудили костел у селі Дідівщина. Проте до наших днів вони не збереглися. Саме у Дідівщині тривалий час був і головний сімейний маєток Хоєцьких.
Резиденцію-палац у Томашівці задумали та збудували у 1903–1910 роках. Автором проєкту став київський архітектор Валер’ян Куликовський . Будівлю у Томашівці було спроєктовано відповідно до вимог тодішньої архітектурної моди — у стилі модерн. Звідси й різноманітні кути, вигини та виступи, балкончики, фронтони, карнизи, колони, веранда з деревʼяним оздобленням, «стрибки» висоти: десь зо два поверхи, а десь — тільки один.
Дорогоцінні вітражі у вівтарній частині, визолочене різьблення по дереву, ручне ліплення стель, мармурові підлоги. Кахельні печі-каміни обігрівали усе приміщення колишнього маєтку. По стінах палацу розмістилися картини відомих художників, зокрема із зображенням самих власників — родини Хоєцьких. У кімнатах інтер’єр прикрашала коштовна фурнітура з червоного дерева. За оцінками сучасних експертів, палац Хоєцьких — один із найцікавіших зразків садибної архітектури Київщини початку минулого століття. Садибу визнано пам’яткою архітектури національного значення.
СПРАВИ ЦЕРКОВНІ
Минуло ще якихось 90 років після появи останньої версії палацу, і 2000-го маєтковий комплекс у Томашівці було передано ченцям Свято-Введенського монастиря для заснування тут чоловічого монастиря Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні. Це за традицією шанування Божої Матері, що склалася на Київській землі. А історія така. За переказами, Пресвята Богородиця ще за свого земного життя подарувала своє вбрання благочестивій єврейській дівчині з наказом передати його перед смертю такій самій доброчесній дівчині.
У 474 році від Різдва Христового два знатних візантійських вельможі вирушили у паломництво до Святої Землі. На Благовіщення Пресвятої Діви Марії вони дісталися Назарета й залишилися на ночівлю в будинку єврейки-християнки. Побачивши кімнату з палаючими свічками, що пахла фіміамом, вирішили поцікавитися, що там. Так і дізналися, що тут зберігається в ковчежці дорогоцінна святиня — риза Пресвятої Богородиці. Довго молилися візантійці, щоб Господь підказав їм, як зробити святиню доступною людям. І той підказав — зробити скриньку, подібну до тієї, в якій зберігалася риза. Коротше кажучи, ті візантійці обдурили господиню — вночі таємно забрали святий ковчежець, замінивши його підробкою, а ризу Матері Божої привезли на свою батьківщину, де й поклали у Влахернському храмі, присвяченому їй.
ПРЕЧУДОВИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК
А ще здавна навкруги палацу завдяки виграшному природному ландшафту Хоєцькі розбили чудовий парк. За радянських часів він був у занепаді, а от нинішні хазяї садиби Хоєцьких — монахи — підійшли до цієї справи з любов’ю. Тут вражають продумано розташовані виразні елементи паркової скульптури: леви, янголи тощо. Й не тільки сучасні, а з минулих століть також. За головною будівлею, на задньому дворі, на радість дорослим та дітям відкрито для огляду вольєри з птахами (страусами, фазанами, павичами тощо), також можна несподівано побачити ламу чи альпаку. А щоб усім було спокійніше, навколо садиби височіє кам’яна стіна з баштами…
При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter
