Борис Бурда
Журналіст, письменник, бард. Володар «Діамантової сови» інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?»
Liberal Arts
9 хв. на читання

БОРИС БУРДА: як отримати доволі дивну нагороду

БОРИС БУРДА: як отримати доволі дивну нагороду
Поділитись матеріалом
Photo by Hans Leuzinger on Unsplash

 

УВАГА — ПИТАННЯ!

 

Норма Баб’є, Чарльз Пакстон, Філ Бауерс і Чарльз Дімінг отримали докази того, що в присутності людей страуси відчувають підвищене сексуальне збудження і активніше розмножуються. Яку вельми відому премію вони одержали за цей вражаючий результат?

 

УВАГА — ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ!

 

Ігнобелівську (або Шнобелівську, як її іноді називають) премію — яку ж іще?

 

НАГОРОДА З ПРОТИЛЕЖНИМ ЗНАКОМ

 

Мабуть, надто багато у світі різних титулів, звань, премій і нагород. За що тільки зараз людей не нагороджують! Іноді справді за достойні справи — існує достатньо по-справжньому авторитетних нагород, які так просто не отримаєш. Та ж таки всесвітньо відома Нобелівська премія почесна, корисна, й заслужити її дуже нелегко.

Є ще й купа мало кому відомих титулів, нагород і премій, заснованих різними сумнівними конторами з пишними назвами, які самі себе заснували і тепер, як можуть, відбивають витрати на поліграфію та рекламу, вручаючи звання та нагороди згодним сплатити за прейскурантом. Зараз їх шанують уже менше — надто вже багато розвелося…

Однак ідеться не про них, хоча це теж цікава тема — час уже створити перелік, щоб можна було зазирнути й одразу сказати, що від носія такого титулу чи лауреата такої премії краще триматися подалі — ціліший будеш. Що зробиш, така епоха: усі ПТУ стали коледжами, технікуми — інститутами, інститути — університетами, а університети — академіями…

Є ще один різновид премій — вони призначені не для схвалення гідних, а для осуду тих, хто на це заслуговує. Лауреатами цих премій стати не надто прагнуть, хоча й соромляться не завжди — погана реклама краща за ніяку. Їх вручають тим, хто відзначився в чомусь не дуже хорошому, до того ж відмовитися неможливо — раніше треба було думати!

 

НАЙВІДОМІШІ АНТИПРЕМІЇ

 

Широко відомою є Дарвінівська премія — її отримують ті, хто найефектніше позбавив генофонд людства власних неякісних генів. Скажімо, 6 єгипетських селян, які 1995 року один за одним спустилися в колодязь, аби врятувати курча, яке впало туди. Їх віднесло течією, і вони потонули всі без винятку. А курча вижило…

Відомий ілюзіоніст Джеймс Ренді протягом багатьох років присуджував премію «Пігасус» (гібрид імені Пегас зі словом pig — свиня) за найбезглуздішу презентацію т. зв. «паранормальних явищ». Один із лауреатів цієї премії, відомий Урі Геллер, шість разів позивався до Ренді в суді, вимагаючи спростувань. Він програв усі 6 справ до одної.

Локальна, але по-своєму цікава премія «Червоний ліхтар», названа, очевидно, на честь того самого червоного ліхтаря, який, за залізничними правилами, заведено вішати на останній вагон. Її отримує велосипедист, який посів у знаменитій велогонці «Тур де Франс» останнє місце. Бельгієць Вім Вансевенант примудрився отримати цю нагороду вже тричі…

Антипремія «Золота малина» має приблизно ті самі номінації, що й «Оскар», і вручається за день до справжнього «Оскара». Багато відомих фільмів та популярних акторів здобули цю премію — рекорд належить Сильвестру Сталлоне, який одержав її 10 разів! Нагорода — позолочена пластмасова ягода малини вартістю менше ніж 5$, включно з податком із продажів.

 

«Золотая малина» — американская сатирическая кинопремия, антинаграда, которой ежегодно отмечают худшие популярные и дорогие киноленты, их актеров, режиссеров и сценаристов. Является своеобразным антиподом кинопремии «Оскар»
«Золота малина» — американська сатирична кінопремія, антинагорода, якою щорічно відзначають найгірші популярні та найдорожчі кінострічки, їхніх акторів, режисерів і сценаристів. Є своєрідним антиподом кінопремії «Оскар» / faroutmagazine.co.uk

 

НЕ ЛИШЕ ЯК ОСУД

 

А от засновник найвідомішої з таких премій, Марк Абрагамс, свою Ігнобелівську премію (незважаючи на те, що її назва, без сумніву, має зв’язок з англійським ig noble — «ганебний») однозначно нічим, що пов’язане з критикою, вочевидь не вважає. Він стверджує, що ця премія не протилежна Нобелівській, а ортогональна їй — це дещо інакше…

Абрахамс розповідає, що, коли він редагував журнал наукового гумору «Аннали неймовірних досліджень», до нього потрапляли настільки вражаючі результати, що Нобелівської премії за них, звісно, ніхто б не вручив, але вони були такими нетривіальними, що примушували спершу сміятися, а потім — замислитися, і тому теж заслуговували на відзнаку.

Ідея сподобалася не тільки йому. У присудженні та врученні Ігнобелівських премій із задоволенням беруть участь справжні нобелівські лауреати, зазвичай у смішних бутафорських окулярах з величезними накладними носами — через це премію іноді називають Шнобелівською. Сертифікат про її вручення підписують мінімум троє нобеліатів.

Іноді нагородження дійсно має характер критики — скажімо, присудження цієї премії 1999 року радам з питань освіти штатів Канзас і Колорадо за обмеження викладання в школах теорії еволюції. До речі, останній суд з цього питання був у США 2016 року, прихильники заборон на еволюцію знову програли…

А ще краще неоднозначність Ігнобелівської премії доводить те, що фізик Андрій Гейм спершу здобув 2000 року Ігнобелівську, а потім, 2010 року, — Нобелівську премію. Барт Кнопс досяг такого результату навіть раніше (Нобелівська премія — у 2005-му, Ігнобелівська — у 2006-му), проте Нобелівку він отримав не особисто, а у складі колективу МАГАТЕ. Враховувати?

 

«Вонючка», официальный талисман Ингобелевской премии
«Смердючка», офіційний талісман Ігнобелівської премії / improbable.com

 

ДИМ КОРОМИСЛОМ

 

Ігнобелівські премії вручають перед справжніми Нобелівськими — так само, як «Золоту малину» перед «Оскаром». Перші церемонії їх вручення відбувалися в прославленому Массачусетському технологічному інституті, потім їх перенесли до Гарварду — це теж місце, де, якщо хочеш плюнути і не влучити в нобеліата, потрібно спеціально цілитися…

Багато хто приїжджає отримати цю нагороду особисто. Звісно, двічі лауреат Олександр Лукашенко не приїхав жодного разу (його нагороджено за те, що в Білорусі за недозволені оплески оштрафували однорукого інваліда, і за його висловлювання про пандемію COVID-19), а володарі премії з економіки зазвичай не можуть приїхати, бо сидять у в’язниці. Що ж поробиш?

Прибулі лауреати виголошують промову, на яку їм відводять аж 60 секунд. На 61-й секунді маленька дівчинка на прізвисько Міс Світі Пу починає волати, мов навіжена: «Будь ласка, припиніть, мені нудно!», і промова закінчується сама собою. А через кілька днів проходять Ігнобелівські лекції, на яких лауреати можуть розповісти про свою роботу більше.

Раніше під час нагородження залом літали паперові літачки, а фізик Рой Глаубер, офіційний «хранитель мітли», підмітав підлогу після церемонії. Але 2005 року він був зайнятий — сам отримував справжню Нобелівську премію, а через рік літачки взагалі скасували з міркувань безпеки. Шкода — це, певно, мало гарний вигляд…

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

Американский физик-теоретик Рой Глаубер сметает бумажные самолетики со сцены Игобелевской премии, 2008 год
Американський фізик-теоретик Рой Глаубер змітає паперові літачки зі сцени Ігнобелівської премії, 2008 рік / physics.aps.org

 

НЕ ЛИШЕ СМІШНО

 

Ігнобелівська премія, звісно, має гумористичний характер. Але чи всі відзначені нею дослідження такі? Скажімо, премія 2008 року з медицини за роботу, яка довела, що ліки-плацебо (напевне недієвий засіб) то краще допомагають, що більше грошей за них беруть? Як хочете, а про властивості людської натури це говорить чимало.

А хіба не має наукового значення премія 2019 року з економіки, вручена вченим із Туреччини, Німеччини та Нідерландів, які довели, що з усіх банкнот найкраще переносить небезпечні бактерії румунський лей? Цілком можна, наприклад, додати в папір, на якому ці гроші друкують, якийсь дезінфектор та посприяти зниженню кількості заразних хвороб…

А нагорода з літератури 2018 року для авторів із Великої Британії, Австралії та Сальвадору, які переконливо довели, що люди майже ніколи не читають інструкцій до побутової техніки і тому не можуть використовувати більшість її функцій? Я б нагородив їх лише за назву їхньої праці: «Життя надто коротке для читання клятих інструкцій». Правда ж, чудово?

А чи не цінну ідею висунули лауреати премії миру за 2007 рік — придумати бомбу з газом, що викликає непереборний сексуальний потяг солдатів (однієї статі) один до одного? Адже вони негайно припинять воювати, бо будуть дуже зайняті! Дарма жодне міністерство оборони не виділило коштів на цю розробку, що реалізує гасло хіпі «Роби любов, а не війну»…

Гідний нагороди з економіки за 2004 рік і Ватикан — одержуючи платні замовлення на різноманітні релігійні служби, вони передають їх індійським колегам, які беруть за ці послуги суттєво менше, і так заробляють чималі грошенята, не надто перевтомлюючись. Справді дотепна ідея, та й економічний ефект від неї очевидний, і чималий!

Ще з більшим ефектом реалізували ідеї аутсорсингу лауреати премії 2019 року за менеджмент — п’ять китайських найманих убивць. Перший із них узяв замовлення, найняв другого вже за менші гроші, той вчинив так само… загалом п’ятому вже пообіцяли так мало, що він узагалі роздумав убивати «замовлену» людину, і та залишилася живою. От і слава богу!

 

ПРОСТО СМІШНО

 

Деякі нагороди відзначають просто кумедні ідеї. Скажімо, премія 1995 року з дієтології за створення копі-лувак — найдорожчої кави у світі. Для її отримання потрібно, щоб пальмова цивета, звір на кшталт куниці, з’їла плід кавового дерева, а потім підібрати зернятка, що пройшли, так би мовити, через її організм, і зварити каву. Смачного!

Важко сказати, яку користь можна отримати з роботи норвезького лікаря Арвіда Ватле, який з’ясував, у яких саме судинах, якщо немає спеціального контейнера, пацієнти здають сечу на аналіз. Виявляється, в Норвегії це баночки з-під томатної пасти! Десятилітрові бляшанки, в які колись розфасовували томат-пасту в СРСР, тут вочевидь не стали б у пригоді.

Премію миру 2000 року отримав військово-морський флот Великої Британії за те, що на навчаннях придумали не стріляти з гармат, а просто кричати замість цього «Ба-бах!» Вочевидь, не лише смішно, а й вигідно — виявилося, що при цьому економиться понад 5 000 000 фунтів стерлінгів на рік. Заодно на навчаннях нікого не поранять і не вб’ють — навіть випадково…

А чи можете ви осягнути геніальність роботи, що отримала премію 2008 року з біології? У ній вдалося довести, що блохи, які живуть на собаках, стрибають приблизно на 2 сантиметри вище і на 10 сантиметрів далі, ніж блохи, які живуть на кішках? Просто цікаво, яку користь може отримати з цього факту якщо не людина, то хоча б собака або навіть кішка…

Ну й на додаток — премія миру за той самий 2008 рік. Група британських науковців (мабуть, ті самі, з анекдоту) чітко довела експериментами на добровольцях, що больові відчуття різко зменшуються, якщо під час заподіяння болю матюкатися. Між нами кажучи, інтуїтивно багато хто з нас це і так припускав, та навіть застосовував на практиці…

 

Купюра достоинством 100 триллионов долларов банка Зимбабве — денежная часть Игнобелевской премии
Купюра номіналом 100 трильйонів доларів банку Зімбабве — грошова частина Ігнобелівської премії / wikipedia.org

 

ПЕРСОНАЛІЇ

 

Ігнобелівською премією відзначили й особистостей, які відкрили справді важливі речі. Скажімо, премію 2003 року за інженерні науки отримав Едвард Мерфі зі співавторами за відкриття свого закону, який говорить, що якщо щось може піти не так, воно неодмінно піде не так. Тепер у ньому ніхто не сумнівається, але ж нещодавно ще запитували, чому…

Премію 2000 року з психології отримали й автори эффекту Даннінга — Крюгера, які експериментально підтвердили гіпотезу, висловлену ще Чарльзом Дарвіном, що невігластво дає набагато більше впевненості, ніж знання. Почалося все з грабіжника банків, який намазав обличчя лимонним соком і свято вірив, що тепер камери його не побачать…

Премію 2005 року з літератури заслужили особи, які не з’явилися на нагородження, — нігерійські спамери, котрі розсилають міріади листів із пропозицією спадщини та інших благ за невеликі гроші, що зникали разом із ними. Якийсь чеський пенсіонер, який втратив усі гроші, з горя застрелив нігерійського консула. Навіщо? Краще їх нагородити…

Премію миру 1991 року отримав Едвард Теллер — за водневу бомбу і СОІ, тобто «втілення в життя нового розуміння світу». Премію з літератури 1994 року — Рон Габбард за книгу «Діанетика». Премію миру 1996 року — президент Франції Жак Ширак за ядерні випробування в Тихому океані. Премію з дієтології 1994 року — торговельна марка SPAM.

Згадаємо ще лауреата премії з математики Гідеона Гоно, директора банку Зімбабве, який випустив купюру номіналом 100 трильйонів доларів. Грошова частина Ігнобелівської премії якраз і становить 100 трильйонів доларів — просто дають посилання, за яким можна завантажити малюнок цієї купюри, а потім щасливі лауреати роздруковують її самі, якщо хочуть.

Цю чудову премію вручають щороку — 2023-й не став винятком. Її транслюють по радіо й ТБ кількома мовами і традиційно закінчують словами: «Якщо ви не отримали цю премію — а особливо якщо отримали — бажаємо удачі наступного року! — Гарне побажання, та найголовніше — всіх стосується. І нам усім хай щастить наступного року!

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: