Huxleў
Автор: Huxleў
© Huxleў — альманах про філософію, бізнес, мистецтво та науку
Liberal Arts
6 хв. на читання

ЩО ПРИХОВУЮТЬ ВІД НАС ЄЗУЇТИ: за лаштунками «чорної легенди»

ЩО ПРИХОВУЮТЬ ВІД НАС ЄЗУЇТИ: за лаштунками «чорної легенди»
Поділитись матеріалом
Ігнатій де Лойола. Був іспанським католицьким священиком і богословом, який разом із шістьма соратниками заснував релігійний орден Товариства Ісуса (єзуїтів) / jesuitseast.org

 

У XVI–XVII ст. Європу охопив рух за реформу Католицької церкви. Ватикан сприйняв його як екзистенціальну загрозу, що вимагала екстраординарних заходів. Коли йдеться про життя і смерть, будь-які засоби порятунку згодяться.

Так виник орден єзуїтів, який, очоливши Контрреформацію, по суті, врятував Римсько-католицьку церкву. Ціною порятунку стали вкрай суперечливі оцінки діяльності ордена.

«Чорні легенди» навколо імені єзуїтів множилися понад 400 років. І в наш час нелегко відокремити правду від вигадки.

 

ДУХОВНА ПРИРОДА ВПЛИВУ

 

Сьогодні термін «конспірологія» став синонімом неадекватного уявлення про всюдисущі таємні сили, які керують світом. У розмові про єзуїтів важко не звести все до конспірології, оскільки таємниць в їхній історії вистачає. Однак «чорні легенди» про єзуїтів надто добре відомі, щоб повторювати їх укотре.

Говорячи про силу та вплив єзуїтів, забувають про головне — про духовну природу цього феномена. Автором специфічної єзуїтської духовності був засновник Товариства Ісуса — Ігнатій де Лойола. Життя цього святого схоже на авантюрний роман, а суперечки між його фанатами та противниками не вщухають і досі. Що ж незвичайного до традиційних чернечих обітниць він вніс?

З трьох обітниць — бідності, цнотливості та послуху — єзуїти зробили акцент на останній, звівши її до певного духовного абсолюту. Відсікання особистої волі й покірність волі Божій, провідниками якої є Католицька церква та римський папа, — головна чеснота і формула духовної досконалості єзуїта.

Але залізна дисципліна і послух тут — не самоціль. Радше це особлива духовна практика для досягнення синергії волі людини та Бога.

 

НОВИЙ СВІТ БЕЗ ПРОТЕСТАНТІВ

 

Щоб удосконалюватися в послуху, члени ордену дотримуються суворої дисципліни та ієрархії, беззаперечно довіряють і підкоряються старшим: від духівника до «чорного папи» — очільника ордену. До трьох традиційних обітниць Лойола додав четверту — «особливий послух» папі, який опинився залученим до ієрархії незалежно від свого ставлення до ордену.

Стоячи на сторожі інтересів Церкви та папи, єзуїти нерідко вважали, що краще за понтифіка знають, у чому полягають ці інтереси. Не дивно, що деяким папам вони активно не подобалися. Часом справа доходила навіть до заборони ордена. Але правоту єзуїтів підтвердила сама історія — Римсько-католицька церква встояла під ударами Реформації, Просвітництва й буржуазно-ліберальних свобод.

Християнські ідеали самопожертви, братерства та справедливості залишаються впливовим ціннісним полюсом у сучасному світі, а Ватикан — потужним геополітичним гравцем. Мета ордену — повернення в лоно Церкви «душ, які заблукали». У широкому сенсі цього слова.

«Перекодувати» одурманених Реформацією європейців було непросто, тому місіонери вирішили почати «з нуля» — в Індії, Китаї, Японії, Латинській Америці. У тому, що сьогодні чисельність католицької пастви порівнянна з населенням Китаю, є величезна заслуга єзуїтів.

 

ЩО ПРИХОВУЮТЬ ВІД НАС ЄЗУЇТИ: за лаштунками «чорної легенди»
Різні версії емблеми єзуїтів — IHS (Isis/Horus/Serapis)

 

ДУХОВНА ДИСЦИПЛІНА

 

Принципи духовної дисципліни Лойоли — стрижень, на який нашаровуються інші єзуїтські «переваги». Наприклад, чудова освіта, якою традиційно уславлені їхні навчальні заклади. Якщо випускник може залишити єзуїтське середовище, то «єзуїтство» душу й розум випускника — ні. Адже орден — це не лише формальні обітниці. Це особливий спосіб духовного життя, особливий тип стосунків зі «своїми», особливий підхід до оцінки подій.

Перший, і поки що єдиний, в історії єзуїт на папському престолі, нинішній глава Католицької церкви Франциск, не дасть збрехати. Ще в сані кардинала він завжди додавав до свого імені S.J. — перші літери Societas Jesu (Товариство Ісуса). Але й зараз він іменує себе «таким же єзуїтом, як і інші».

Франциск зізнається, що свідомо обрав коледж, який перебував під патронатом Товариства Ісуса: «Три речі вражали мене в єзуїтів: місіонерський дух, взаємна підтримка та дисципліна. І це дивно, бо сам я дуже недисциплінований. Однак мене тоді привабила саме їхня дисципліна, їхнє ставлення до часу».

Папа Франциск знає, про що говорить. Багато століть поспіль освітній стандарт єзуїтських навчальних закладів є недосяжним зразком.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ЄЗУЇТСТВО — ЦЕ НАЗАВЖДИ

 

Орден називають вихователем аристократів і королів. Але із застереженням: єзуїти чудово розуміли значення соціальних ліфтів. Їхня освіта давала перепустку до еліти талановитим людям незалежно від соціального статусу. Не всі були аристократами. Не всі сповідували католицтво. При цьому внесок єзуїтів у світову культуру важко переоцінити.

Вони подарували світові архітектуру бароко, без якої немислимий звичний вигляд європейських міст. Їхніми вихованцями були Конан Дойль, Антуан де Сент-Екзюпері, Альфред Гічкок… Ті, хто пройшов єзуїтську школу, виявлялися найкраще підготовленими до влади. Досить назвати двох українських гетьманів — Богдана Хмельницького та Івана Мазепу. І двох комуністичних вождів — Йосипа Сталіна й Фіделя Кастро.

Усі вони дотримувалися антицерковного світогляду. Але чи означає це, що в їхньому випадку єзуїти прорахувалися? Не факт.

Прийшовши до влади, Фідель вигнав орден з Острова Свободи, проте так і не зміг викреслити 12 років навчання зі свого життя. У Ватикані жартують: «Навіть Бог не знає, що на думці в єзуїта». Під кінець життя Фідель, який 50 років правив країною, де до революції 70% населення були католиками, обрав курс на зближення з Ватиканом. А після смерті Кастро його продовжив брат Рауль.

 

ТАЄМНИЦЯ, ПОКРИТА МОРОКОМ

 

Арнольд Тойнбі, автор знаменитого «Осягнення історії», писав, що Лойола вступив у гру, коли підвалини Римської церкви «здригалися під ударами язичництва, що відроджувалося в Італії, і протестантизму в континентальній Європі». Церква була головним інститутом західного світу, тому здавалося, що руйнується світ. Щоб повернути йому гармонію і порядок, потрібна була гнучка й міцна організація «нового типу».

Єзуїти стали свого роду міксом чернечого ордену, політичної партії та спецслужби — прообразу ЦРУ чи КДБ. Тим, як поставлена у них розвідка, захоплювалися і в Третьому рейху. Зокрема, начальник зовнішньої розвідки служби безпеки Вальтер Шелленберг та рейхсміністр внутрішніх справ Генріх Гіммлер.

За деякими оцінками, сьогодні на планеті близько 20 000 послідовників Ігнатія де Лойоли. Але точні імена й цифри відомі лише обраним. Братам і раніше дозволялося вести світський спосіб життя, не афішуючи приналежність до ордену.

Формула ефективності передбачала порушення приписів і норм — рішення ухвалювали залежно від контексту, з урахуванням усіх обставин і намірів. Та оскільки від правил відступали «заради більшої слави Божої», то мета виправдовувала засоби.

Ватикан надавав єзуїтам найширші повноваження, аж до підзвітності виключно орденським ієрархам.

 

МАСОНИ Й ДОСІ ГОЛОВНИЙ ВОРОГ

 

Визнавати наявність у ордена подвійних стандартів — не в інтересах Церкви. Тому діяльність єзуїтів продовжувала зі століття в століття обростати реальними та уявними таємницями і загадками. Аж до сумнівів у тому, що їхні справжні цілі безкорисливі й благородні.

У створенні «чорної легенди» про єзуїтів особливо старанно працювала масонська ложа — конкуруюча таємна організація протестантського світу, їхній головний і непримиренний противник. Причому якщо ви думаєте, що це протистояння залишилося в далекому минулому, то помиляєтеся.

Рік тому папа Франциск укотре заявив про несумісність католицької доктрини й масонства. Католики не мають права входити в масонські асоціації, члени яких «перебувають у стані тяжкого гріха і не можуть приймати Святе Причастя». Коріння конфлікту — світоглядні.

Єзуїти представляють проєкт майбутнього, несумісний із буржуазно-протестантськими цінностями: свободою індивіда, конкуренцією та ринковою економікою.

Втілюючи унікальний синтез християнських, феодальних і соціалістичних ідей, єзуїти є поборниками світоустрою за середньовічним зразком, розуміючи владу як відповідальність сильних світу цього перед Богом за благополуччя підданих.

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxleў, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Поділитись матеріалом

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: