10 ЗАКОНІВ ТИРАНІЇ: Дада Уме Іді Амін з Уганди

Ієронім Босх. Христос у підвішеному стані (фрагмент), 1575 / Арт-оформлення: Olena Burdeina (FA_Photo) via Photoshop

За даними міжнародної організації Freedom House, близько 2/3 населення планети живуть в умовах повної або часткової диктатури. Приблизно 2 млрд страждають від системних репресій цих диктатур. Парадокс у тому, що в більшості випадків диктатори приходять до влади подібно до Адольфа Гітлера — демократичним шляхом.

Помічено, що розкол у суспільстві, соціально економічна нестабільність підвищують шанси на успіх авторитарних популістів. І хоча з 1977 року у світі фіксувалося неухильне зростання кількості демократичних країн, сьогодні, в епоху кризи, ефективність демократій багатьма ставиться під сумнів.

І все ж таки більшість учених згодні з відомою думкою Вінстона Черчилля: «Демократія — найгірша форма правління, якщо не брати до уваги всіх інших». Соціологи помітили, що насправді чим сильніша диктатура, тим вищий запит на демократизацію суспільства.

Але, на жаль, цей «маятник» працює і в зворотному напрямку. Відкриваючи цю рубрику, альманах Нuхleў пропонує читачеві разом дослідити «закони тиранії», зрозуміти природу влади диктаторів, дізнатися їхню історію та секрети.

Сподіваємося, що це допоможе нам краще розібратися в непростих хитросплетіннях сучасних демократичних і авторитарних тенденцій.

10 ПРАВИЛ ДАДИ УМЕ ІДІ АМІНА

иктатор Уганди Дада Уме Іді Амін, безумовно, є одним із найодіозніших політиків в історії. Його повний титул звучав так: «Його Високоповажність Довічний Президент, Фельдмаршал Аль-Хаджі, Доктор Іді Амін, Володар усіх звірів на Землі та риб у морі, Завойовник Британської Імперії в Африці взагалі та в Уганді зокрема».

Він був ексцентричним, екзотичним, егоцентричним, вкрай переконливим і часом вельми чарівним. Що не завадило йому прославитися як «М’ясник Уганди».

Його жорстоке деспотичне правління в статусі президента Уганди в 1970-х роках стало матеріалом для численних книжок і фільмів, як-от «Останній король Шотландії» (2006) і «Генерал Дада Уме Іді Амін: Автопортрет» (1974).

Амін, якого часто зображували ексцентричним блазнем із манією величі, сьогодні вважається одним із найжорстокіших і найстрашніших правителів в історії людства. Давайте подивимося, яких правил дотримувався Амін, щоб представити себе світові як «зразкового» диктатора.

ПРАВИЛО 1. БУДЬ НЕПЕРЕДБАЧУВАНИЙ ТА ЕКСЦЕНТРИЧНИЙ

Ось як описував Іді Аміна Брайан Беррон, кореспондент Бі-бі-сі в Африці в 1977–1981 рр.:

День був спекотний, проте Амін був у своєму фельдмаршальському мундирі зі спеціально подовженим кітелем, майже до колін, щоби вмістилися всі медалі, якими він себе нагородив.

На сонці блищав його Хрест Вікторії самопроголошеного Завойовника Британської імперії. Він був явним хуліганом, але мав загрозливу чарівність. Він жодним чином не був дурним, хоча й витратив свою енергію на збереження власної тиранії

Серед його численних титулів значився, наприклад, і такий — «некоронований король Шотландії». Амін неодноразово заявляв, що має намір звільнити Шотландію від англійців, змушував присутніх слухати шотландську музику і навіть на похорон короля Саудівської Аравії з’явився в кілті.

1975 року Іді Амін оголосив війну США, щоправда, у Вашингтоні не встигли відреагувати на це повідомлення — буквально наступного дня Амін заявив, що війну закінчено, Америка її програла.

ПРАВИЛО 2. БУДЬ ГРАНИЧНО МОТОРОШНИМ

Народився Іді чи то 1923-го, чи то 1925-го в родині знаменитої на всю Уганду знахарки. Двометровий гігант володів неймовірною фізичною силою, та ось навчання давалося важко — писати Іді абияк навчився вже будучи дорослим. Як соціальний ліфт Амін вибрав армію. У 1946 році вступив на службу в британський Королівський африканський стрілецький полк.

У чині офіцера, 10 років воюючи в Бірмі, Сомалі, Кенії та Уганді, заробив репутацію людини з садистськими нахилами. Кілька разів за побиття і тортури перебував на межі звільнення.

Проте аномальна жорстокість допомагала просуватися кар’єрними сходами і дослужитися до звання ефенді — вищого для чорношкірого чину в британській армії.

Під час служби в армії Амін став чемпіоном Уганди з боксу у важкій вазі та утримував титул з 1951 по 1960 рік. Крім іншого, бокс допомагав Іді економити в бою набої: навіщо стріляти, якщо ворога можна забити кулаками до смерті?

ПРАВИЛО 3. З’ЇДАЙ ПЛОТЬ СВОЇХ ВОРОГІВ

Амін вселяв позамежний жах не тільки підлеглим і ворогам. Його вчинки змушували здригатися британську адміністрацію, яка, однак, не відмовляла йому в підвищенні бойової кваліфікації. Після здобуття Угандою незалежності Амін зміг повноцінно реалізувати свої нахили.

Приборкуючи народність туркана, він особисто відрізав геніталії у чоловіків і вживав їх у їжу. Амін зберігав голови своїх ворогів у домашньому холодильнику і періодично хвалився ними. Крім того, високопоставлений канібал любив пригощати гостей вишуканими стравами з людської плоті.

ПРАВИЛО 4. ЗАРОБЛЯЙ НА КОРУПЦІЇ ТА ІНТРИГУЙ

У незалежній Уганді Амін став полковником і разом із прем’єр-міністром Мілтоном Оботе взяв активну участь в оборудках із контрабанди золота, кави та слонової кістки. Величезні прибутки допомагали йому зміцнювати вплив та військову міць.

Коли президент Едвард Мутебі Мутеса II ініціював парламентське розслідування діяльності контрабандистів, відповідь на це була негайною: дію конституції було зупинено, міністрів заарештовано, королівський палац узято штурмом, президент змушений був тікати.

У підсумку Оботе став президентом, Амін — головнокомандувачем армії та ВПС. Проте Оботе прекрасно розумів, з ким має справу, і спробував зіграти на випередження. У 1971 році, перебуваючи за кордоном, на безпечній відстані від подільника-людожера, він віддав наказ заарештувати його.

Амін миттєво відповів держпереворотом і оголосив себе президентом Уганди. За 8 років перебування на цій посаді його режим убив, за деякими оцінками, близько 300 тисяч осіб.

ПРАВИЛО 5. ПРАКТИКУЙ ШАЛЕНИЙ ПОПУЛІЗМ

Президент Амін позиціонував себе як «рятівник Уганди», анонсував демократичні вибори й політичні свободи, яких, природно, ніхто не побачив.

Коли в горах Рувензорі археологи знайшли останки доісторичної людини, яка жила 2,6 млн років тому, Амін оголосив, що це його далекий предок і перша людина на Землі.

Я — ваш батько і батько всіх батьків світу. Як звичайний угандієць, я знаю про вас усе. Я живу всередині кожного з вас, знаючи ваші надії та мрії

Ці слова приводили народ у захват.

Величезний людожер мав якусь моторошну харизму, яка електризувала натовп. Звільнивши після приходу до влади політичних в’язнів і скасувавши таємну поліцію, Амін одночасно сформував «загони вбивць» для усунення прихильників Оботе.

ПРАВИЛО 6. ПРОВОДЬ ЕТНІЧНІ ЧИСТКИ

В Уганді почалися етнічні чистки: вбивали переважно представників народностей ачолі та ланго, на яких спирався екс-прем’єр Оботе, що сховався в Танзанії. Спершу чистки пройшли в армії, потім дійшла черга до цивільного населення, і в хід пішли авіаційні бомбардування танзанійських міст.

Тільки в перші 3 місяці терору було вбито 10 тис. осіб. Полювали насамперед на тих, у кого, як і в Оботе, прізвище починалося на «о».

Головною катівнею став столичний готель Nile Mansions, а «центром утилізації» жертв — крокодиляча ферма біля водоспаду Карума, де рептилій годували людським м’ясом. Підприємство було прибутковим, бо сім’ї вбитих змушені були викуповувати їхні тіла для гідного поховання.

ПРАВИЛО 7. ЗНАЙДИ «ЦАПА-ВІДБУВАЙЛА»

У 1972 році Амін усвідомив, що народне невдоволення наростає, і запропонував угандійцям «цапа-відбувайла». У всіх бідах звинуватили індусів, яких свого часу переселили в Уганду британці, щоб стимулювати розвиток країни.

Домінуючи в торгівлі, на виробництві та держслужбі, переселенці з Індії прекрасно справлялися зі своїми завданнями. Амін зажадав від 70 тисяч азіатів забратися з країни і звільнити життєвий простір для корінного населення.

Угандійці радо підтримали цю ініціативу. Одночасно з оголошенням «економічної війни» азіатам Амін передав в управління корінним жителям 85 британських підприємств.

Країна втратила цінних фахівців, а самі угандійці швидко знищили бізнес, у якому нічого не розуміли. Країну охопила масштабна економічна криза, і з нею знову довелося справлятися за допомогою тортурних камер.

ПРАВИЛО 8. ТОВАРИШУЙ ІЗ СОБІ ПОДІБНИМИ

Завдяки своїй ексцентричності Амін користувався популярністю у західної преси. Політики демократичних країн не сприймали всерйоз повідомлення про його неадекватність, поки в один прекрасний момент Амін не розвернув зовнішню політику на 180 градусів.

Він розірвав відносини з Ізраїлем і встановив тісні зв’язки з Лівією і різними терористичними організаціями (зокрема, Організацією визволення Палестини).

Активно співпрацював з СРСР, закуповуючи в нього зброю. Збільшив армію втричі. У 1973 році вплутався на боці Єгипту і Сирії у війну проти Ізраїлю.

У червні 1976-го терористи посадили в угандійському аеропорту викрадений літак Air France, що летів з Ізраїлю в Париж. Амін особисто привітав їх і забезпечив зброєю.

Однак це не допомогло: під час операції ізраїльських командос заручників було звільнено. Розлючений цим диктатор стратив кілька сотень ні в чому не винних людей, включно з британською заручницею, яка перебувала в лікарні.

ПРАВИЛО 9. ЗАВЕДИ СОБІ МАНІЮ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ

Поступово, слідом за угандійською економікою, психіка Аміна стала втрачати рівновагу. Можливо, це було спричинено його багаторічними хобі: вбивствами, тортурами й канібалізмом. Складалося враження, що диктатор заразився смертельним страхом від своїх жертв, і той повністю поневолив і зруйнував його особистість.

У Аміна розвинулася манія переслідування неймовірних розмірів. Оточивши себе шаленим числом охоронців, він постійно міняв автомобілі і переїжджав з квартири на квартиру. Під підозру потрапили навіть 4 офіційні дружини диктатора, з якими він у кращому разі розлучався, а в гіршому відправляв у реанімацію.

Останніми роками йому довелося набирати гвардію в Судані та Заїрі. Військовослужбовці розбігалися сусідніми країнами від збожеволілого тирана, якому всюди ввижалися змови.

Корінних угандійців в армії залишилося менше 25%. Справедливості заради треба сказати, що реальні змови проти Аміна, котрий допік угандійців, все ж мали місце.

ПРАВИЛО 10. ВТРАТЬ СОЮЗНИКІВ І ТРЕМТИ ДО КІНЦЯ ЖИТТЯ

Економіка Уганди лежала в руїнах. Коли повідомлення про звірства Аміна нарешті потрапили до світової преси, західний світ жахнувся. Соцтабір теж був шокований: використовуючи радянське озброєння, Амін вторгся в Танзанію, яку теж підтримував СРСР.

У Радянському Союзі витівку Аміна, котрий викликав президента Танзанії Джуліуса Ньєрере на боксерський ринг, м’яко кажучи, не схвалили. Усе ж таки Ньєрере був видатним теоретиком і практиком «африканського соціалізму», а Амін — лише канібалом, який співчував соціалізму.

Від Аміна відвернулися всі. Коли війська Танзанії вступили на територію Уганди, режим впав, ніби картковий будиночок. Амін втік до Лівії, а потім перебрався до Саудівської Аравії. Помер він на розкішній віллі на березі Червоного моря.

Він вперто не визнавав провини за скоєні злочини, вірив, що Уганді без нього погано. Утім, смертельного страху перед замахом позбутися він так і не зміг.