Ілона Шимчиц. Сад (фрагмент), 2020 / Facebook, «Сіль-соль»
Людей переслідують різні мрії й думки, проте існує ідея, яка живе у свідомості кожного з нас. Її цілком можна назвати фундаментальною, екзистенційною мрією людини. Ця ідея — думка про можливість особистого безсмертя, і бентежить вона фантазію багатьох уже тисячі років.
Відколи людина усвідомила себе смертною істотою — її не полишає мрія здобути вічність і стати безсмертною, немов боги. Вчені та псевдонауки найрізноманітніших напрямків: від анонімних алхіміків давнини до відомих наукових геніїв сучасності, не оминають цієї теми.
Розглянемо чотири наукові технології у реалізації ідеї вічного життя, а також дамо відповідь на складне питання: «Чи є сенс у тому, щоб стати безсмертним?»
— Тепер ви 100 років житимете!
— Так, а чому не вічно?
Діалог із фільму А. Тарковського «Сталкер»
Народжуючись, ми приречені на смерть — такою є властивість усього живого, на відміну від води і каменю, повітря і ґрунту, сонця та зірок на небосхилі, всьому живому: людині та коневі, левові та слону — вготована спільна доля — померти. І як довго не тривало б наше життя, завершення у нього, на жаль (чи на щастя), завжди одне, а ми — невдахи, бо всі колись помремо. Ось чому ідеї безсмертя, вічної молодості та здорового довголіття продовжують зберігати свою актуальність.
#1 ЦИФРОВЕ БЕЗСМЕРТЯ
Найвідомішим на сьогодні способом набуття безсмертя є «високотехнологічний спосіб бальзамування» свідомості, що пропонує компанія Nectome із США, яка намагається «завантажити» розум клієнта в комп’ютер. Реклама обіцяє «виготовити» резервну копію розуму людини.
Проблема даної технології насамперед у механізмі відтворення особистості зі збережених електронних даних, бо щоб цього досягти, необхідний абсолютний доступ до коннектому — до всіх «електричних проводів» усередині мозку. А зробити це неможливо, бо в мозку людини майже 100 мільярдів нейронів та ще в 10 000 разів більше з’єднань між ними.
Аби знайти всі нейронні шляхи та оформити в єдине ціле коннектом людини, можуть піти якщо не століття наукових пошуків, то десятиліття точно. І хоча відомий футуролог Йєн Пірсон заявив, що «електронне безсмертя» буде доступне людям вже до 2050 року, Масачусетський інститут технологій не поділяє його оптимізму.
Та Пірсон наполягає, пояснюючи, що для цього необхідно:
«Якщо ви накопичили достатньо грошей і добре підготувалися, ви підключаєтеся до андроїда, в тілі якого перебуватимете, відвідуєте похорон, а потім продовжуєте жити як раніше, залишаючись собою — проте з молодшим і вдосконаленим тілом».

#2 МОЗОК У МОРОЗИЛЦІ
Заморожування людини з метою воскресити її за потреби в неосяжному майбутньому, коли медицина забезпечуватиме реальну вічність, є досить поширеною технологією безсмертя на споживчому ринку.
Компанія з Арізони (США) Alcor Life Extension Foundation заморозила вже 200 клієнтів станом на початок 2023 року і, за словами її директора Макса Мора, не збирається на цьому зупинятися, тим більше, що попит на такі послуги не падає, незважаючи на сумнівну репутацію цієї технології з наукового погляду.
Більшість людей, які вдаються до заморожування мозку, забезпечують «шлях безсмертя» не собі, а тим, кого дуже люблять і мріють повернути колись до життя. До прикладу, наймолодшим клієнтом компанії Alcor є дворічна дівчинка, батьки якої так любили її, що побажали заморозити, скориставшись пропозицією на цьому ринку послуг.
Зазвичай клієнтами, які прагнуть безсмертя за цією методикою, є забезпечені та ексцентричні люди. Незважаючи на те що ніяких об’єктивних натяків на реальність вічності в «технології заморожування» немає, а моральний аспект такого роду бізнесу трохи «з душком», у компаній, що займаються наданням подібних послуг, є постійний попит, а попит, як відомо, породжує пропозицію.
Навіть Хел Фінні, один із розробників біткоїну, скористався даною технологією і вирішив заморозити своє тіло, помираючи у 2014 році від невиліковного захворювання — бічного аміотрофічного склерозу — і плануючи повернутися до життя, коли цю хворобу навчаться лікувати.
#3 ПРИНЦИП АКСОЛОТЛЯ
Ще одну нагоду помріяти про безсмертя подарували нам личинки амфібії амбістома з гарним ім’ям — аксолотль. Справа в тому, що ці живі істоти мають незвичайну здатність до регенерації тканин і різних частин свого тіла, таких як спинний мозок і кінцівки. Крім того, аксолотлі можуть перебувати в «дитячому» віці майже нескінченно, що робить їх біологічно безсмертними.
І нехай аксолотль і не вічний у традиційному значенні, але дослідження цього еволюційного дива принесло цілу галузь у медицину регенерації тканин та в наукові дослідження щодо омолодження організму людини.
Майкл Левін, директор центру регенеративної медицини, професор Університету Тафтса в Бостоні (США), який працює в цьому напрямку, зазначив:
«Повний контроль регенерації став би рішенням для більшості завдань у галузі біомедицини. Більше того, він матиме величезний вплив на економіку. Ми стикаємося з невблаганною спіраллю лікування, що подовжує останні роки життя, і воно обходиться дедалі дорожче.
Кожен новий крок уперед латає корабель старіючого тіла, який потопає, і наступний крок для його підтримки потребує ще більше витрат. Регенерація може розірвати це хибне коло, забезпечивши зростання здорових органів протягом усього життя».

#4 ВОСКРЕСІННЯ МОЗКУ
Фільми жахів із безсмертям лиходіїв чи мультфільми про голови чудовиськ, які виростають на відрубаних шиях, здатні злякати нас не на жарт. Технологія, яку використовує та розвиває у своїх дослідженнях команда вчених з Єльського університету (США), подібна до фантастики, бо розриває межу між смертю і життям — повертаючи життя тому, хто вже помер.
Одного разу вченим вдалося відновити кровообіг у мозку свині, яка померла 4 години тому, за допомогою штучної крові, яку наситили киснем.
Нейробіолог Ненад Сестан, керівник даного проєкту, припустив, що в майбутньому, можливо, вдасться підтримувати життя мозку людини за допомогою цієї технології необмежений час і тим самим гарантувати безсмертя людської свідомості, хоча це й робить малоймовірним збереження самої особистості померлого після наступного «воскресіння» мозку.
У будь-якому разі, цей спосіб досягнення безсмертя нічим не гірший за всі раніше перераховані, і якщо припустити, що людське безсмертя є досяжним, то треба подумати про те, до яких наслідків у світі може привести наше втручання в божественний задум.
НАВІЩО ЛЮДИНІ БЕЗСМЕРТЯ?
Бажання продовжувати існувати вічно може бути виправдано страхом смерті, але зовсім не відповідає етичній та філософській установкам на людське життя.
Колись випадково ми народилися і зайняли місце людей, що жили раніше за нас, і було б несправедливим не звільнити планету для майбутніх поколінь. Відсутність смерті позбавила б наших правнуків та праправнуків можливості з’явитися на світ, а це неприпустимо.
Крім того, слід пам’ятати, що смерть — це не антитеза життя, а її складова частина. Ми маємо бути смертними, щоб відчувати неймовірну радість від перебування у світі, бо щастя в житті неможливе без глибокого розуміння швидкоплинності нашого буття.