БУЛЬБАШКИ ТА ЦИКЛИ ХАЙПУ: третя «зима штучного інтелекту» вже близько

Photo by Logan Voss on Unsplash

Якось Оноре Мірабо, син відомого філософа та один із видатних діячів Великої французької революції, сказав: «Моя помилка в тому, що я чекав плодів від дерева, здатного приносити лише квіти». Так Мірабо сформулював універсальну формулу завищених очікувань. І сьогодні вона чудово описує побоювання інвесторів, пов’язані з майбутнім штучного інтелекту. З’являється дедалі більше експертів, які вказують на формування на фондовому ринку чергової «бульбашки». Спробуємо розібратися, як це позначиться на наукових дослідженнях та індустрії ШІ.

ОДЕРЖИМІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОГРЕСОМ

Те, що сьогодні відбувається з технологіями ШІ, добре описує популярний мем — «ніколи такого не було, і ось знову». На жаль, людство схильне плутати квіти з плодами. У 1900-х роках футурологи, зачаровані бурхливим розвитком науки й техніки, робили найприголомшливіші прогнози. Справедливості заради, треба сказати, що багато з них здійснювалося, хоча й дещо дивним чином. Приміром, на початку минулого століття в Німеччині у коробках цукерок Theodor Hildebrand und Sohn можна було знайти листівки з цікавими сюжетами, присвяченими майбутньому. Один із них розповідав про те, що в майбутньому німці зможуть бачити крізь стіни. Дехто схильний вбачати в цьому пророцтво щодо появи інфрачервоних пристроїв, але, поклавши руку на серце, погодитися з цим можна лише умовно. Приблизно в цей же час французький художник Жан-Марк Коте, візуалізуючи техніку майбутнього, пророкував, що дітям інформацію по дротах передаватимуть прямо в мозок. Та навіть з урахуванням вражаючого розвитку інтернету, ШІ та смартфонів це пророцтво ще зарано вважати здійсненим.

«ЕФЕКТ КІНСЬКОГО ГНОЮ»

Слід зазначити, що геть не завжди люди пов’язували своє уявлення про гармонійний розвиток і прогрес виключно з технологіями. Скажімо, у XVIII столітті французький бестселер «Рік 2440: сон, якщо такий коли-небудь був», котрий перевидавався 25 разів, робив акцент на соціальній рівності: взаєминах дворян і бідноти, системі державної освіти та охорони здоров’я. А ось до технологічного прогресу автор роману виявився байдужим. Через 600 років люди у нього, як і раніше, пересуваються на конях і в каретах містами, що анітрохи не змінилися. Як тут не згадати про Дмитра Менделєєва, який, згідно з легендою, вважав однією з головних проблем майбутнього прибирання кінського гною з міських вулиць! Творець знаменитої таблиці хімічних елементів цілком логічно вважав, що коней у містах ставатиме щодалі більше. Ніщо в навколишньому світі не свідчило на користь того, що цей лінійний процес може бути перерваний.

ФУТУРОЛОГІЯ ДЛЯ ДОМОГОСПОДАРОК

Джон Воткінс, який не погоджувався з Менделєєвим, вважав, що в майбутньому, у століття тріумфу електрики, коні взагалі вимруть через непотрібність. У 1900 році цей маловідомий широкій публіці американський інженер у статті «Що може статися в наступному столітті» надзвичайно точно передбачив найрізноманітніші реалії століття, яке щойно розпочалося: систему кондиціонування, бездротовий всесвітній телефонний зв’язок, передачу кольорових фотографій по дротах на екрани, тепличні технології, швидкісні електропотяги, електричні музичні інструменти та кухонні прилади. Водночас ідеальне майбутнє уявлялося Воткінсу цілковито вільним не лише від коней, а й від набридливих мух, комарів, мишей і щурів. А у биків, цапів та овець зникнуть роги, й вони більше не зможуть буцати людей. Зате розміри улюблених інженерових ягід і бобових стануть гігантськими. У будь-якому разі прогнози Воткінса здавалися тодішньому читачеві настільки несерйозними, що були опубліковані не в солідному науковому виданні, а у жіночому журналі для домогосподарок Ladies’ Home Journal.

ЦИКЛ ХАЙПУ ГАРТНЕРА

На відміну від передбачень Воткінса, ідеї Леонардо да Вінчі та Жюля Верна, які значно випередили свій час, є широко відомими. Але це зовсім не означає, що захоплення людей технологічним прогресом не може супроводжуватися курйозами, випадковостями та навіть фатальними помилками. Наприкінці 90-х світ, зачарований новою хвилею технологічної революції, повірив у неймовірне майбутнє інтернет-компаній. Причому настільки, що до 2000 року на біржі технологічна компанія з сайтом на HTML і префіксом com інколи коштувала дорожче, ніж General Electric. А далі луснула так звана бульбашка доткомів, біржовий індекс впав на 78%, і на відновлення знадобилося 15 років.

Щоправда, ця ж криза розчистила дорогу таким компаніям, як Apple, Microsoft і Amazon, акції яких відтоді зросли в десятки разів. На жаль, історія з доткомами, хоч і продемонструвала вкотре нелінійний характер технологічного розвитку, проте нікого нічого не навчила. Зокрема, сучасним маркетологам добре відома модель циклу хайпу Гартнера. Ідея її, якщо згадати біблійного Екклезіаста, не надто оригінальна, але від цього не менш реалістична. Якщо коротко, її суть у тому, що за «піком завищених очікувань» неминуче слідує «прірва розчарування», після якої виживають лише ті, хто вийшов на «плато продуктивності».

БУЛЬБАШКИ ДОТКОМІВ І 3D-ПРИНТЕРІВ

Та циклічний характер технологічного ажіотажу був і залишається очевидним геть не для всіх. Люди й компанії, як і раніше, готові вкладати величезні ресурси у технологічні тренди, які перебувають на піку популярності. Це виглядає так, ніби уявний «Менделєєв» вклав усі свої кошти в компанію з утилізації гною. Як на цьому можна прогоріти, якщо емпірично очевидно, що кількість коней за вікном збільшується? Виявляється, між «як виглядає» і «як насправді» існує величезна різниця. Тому після кризи доткомів у середині 2010-х розпочалася «нова промислова революція», пов’язана з 3D-принтерами. Світ, здавалося, вже за крок від того, щоб почати легко й тотально друкувати все: меблі, їжу, будинки, людські органи… Врешті надулася й луснула чергова біржова бульбашка, хоча 3D-технологія досі існує та потроху розвивається.

ХАЙП ЗМУШУЄ ЕКОНОМІКУ «ПУЗИРИТИСЯ»

У 2020 році вибухнув бум SPAC (Special Purpose Acquisition Company) — компаній із нульовим доходом та яскравою презентацією неймовірного технологічного прориву. Власне, за мільярди доларів вони не продавали нічого, крім ідеї. Як і у випадку з доткомами, тренд завершився обвалом індексів на 70–80%. При цьому більш виважений інтерес до яскравих ідей у інвесторів, на відміну від короткострокового нездорового ажіотажу, нікуди не зник. За кілька років після того, як луснула «SPAC-бульбашка», піднявся хайп навколо метавсесвітів. Однак сьогодні про них мало хто пам’ятає: вже до кінця 2022 року акції компаній, що включилися в цю технологічну гонку, втратили понад 60%.

Таких прикладів безліч! Під час епідемії ковіда інвестори повірили, що це назавжди, й вклали кошти в технології онлайн-комунікації на кшталт ZOOM. Сумна доля цього тренду була передбачувана, хоча спочатку для багатьох і неочевидна. До цього списку можна додати історії ажіотажу на ринку сонячної енергетики та «зелених» облігацій, навколо Tesla та ігрових консолей GameStop, творців Pokemon Go та ляльок Лабубу… Психологія хайпу взагалі річ парадоксальна! Зараз, наприклад, ми спостерігаємо, як через страх перед борговою бульбашкою розвинених економік та інфляцією фіатних валют надувається альтернативна бульбашка — рекордними темпами зростає ціна на золото.

МИ НА КРАЮ «ПРІРВИ РОЗЧАРУВАННЯ»?

Тепер у цьому контексті погляньмо на те, що відбувається з індустрією ШІ? Нерозумно заперечувати, що тут ми маємо справу з черговою технологічною революцією. Але є серйозні побоювання, що ця індустрія та інвестиції в неї перебувають на піку циклу хайпу Гартнера. Аналогії з кризою доткомів експерти проводять недаремно. У 2024 році назва близько третини стартапів Кремнієвої долини містила префікс AI. Само по собі це не викликає побоювань, проблема в іншому — ці стартапи чудово продаються, хоча половина з них взагалі не має комерційного продукту. Так, ШІ вже став невід’ємною частиною нашого життя і незамінний у деяких галузях. Але це ніяк не змінює того факту, що інвестиції в нього поки що вочевидь несумірні з ефектом. Завищені очікування стикаються з суворою реальністю: за різними оцінками, від 60% до 80% проєктів із впровадження ШІ не приносять бажаного результату. Якщо спиратися на модель Гартнера, то ми стоїмо на самому краю «прірви розчарування».

ВИТРАТИ МОЖУТЬ ПЕРЕВИЩИТИ ВИГОДИ

У стрімкого розвитку індустрії з’явилися суттєві обмежувальні фактори, раз у раз виникають проблеми із законодавством, державним регулюванням та енергоспоживанням. The New York Times, приміром, уже подала судовий позов на OpenAI та Microsoft, оскільки вони навчають ШІ на даних, що є власністю видання. З новою технологією вже пов’язують зростання викидів парникових газів на 13%. А Goldman Sachs вважає, що до 2030 року ШІ збільшить потребу в електроенергії у центрах обробки даних на 160%. За пару тижнів на навчання однієї великої моделі може піти стільки енергії, скільки йде на підтримку життя в цілому місті. Кожен новий крок у розвитку ШІ збільшує потребу в ресурсах у кілька разів. Звісно, це знижує рентабельність його використання. Витрати на технологію можуть настільки перевищити вигоди від неї, що експерти заговорили про нову «зиму штучного інтелекту». Чому нову? Та тому, що подібне охолодження інтересу до фінансування ШІ вже траплялося.

ТРЕТЯ «ЗИМА» ВЖЕ БЛИЗЬКО?

Існує думка, що перша «зима» розпочалася в 1974-му й закінчилася приблизно у 1980 році. Наприкінці цього періоду і з’явився сам термін. Вперше його було запропоновано 1984 року під час щорічного засідання Асоціації сприяння розвитку штучного інтелекту (AAAI). Друга «зима штучного інтелекту» припала на 1987–1994 роки. Потім знову настала «відлига», початок якої пов’язують з архітектурою AlexNet, яку в 2012 році презентувала група науковців з Університету Торонто. Їхні нейромережі із загальною глибиною у вісім шарів досягали значно вищих результатів порівняно з традиційними моделями машинного навчання.

Це викликало бурхливе зростання наукового, суспільного та інвестиційного інтересу, на піку якого ми, мабуть, зараз і перебуваємо. Та, як ми вже зрозуміли, технологічний прогрес є циклічним, а не лінійним. Однак в очікуванні третьої «зими» ШІ ми не маємо піддаватися песимізму… Коні зникнуть не з лиця планети, а лише з міських вулиць. Бики залишаться з рогами. Компанії з префіксами com та Al будуть існувати. Технології штучного інтелекту переживуть «зиму», і за нею неодмінно настане «літо». Іншими словами, у нас з вами є всі шанси вкотре переконатися у незмінній правоті біблійної мудрості та Екклезіаста.