Huxley
Автор: Huxley
© Huxley — альманах про філософію, мистецтво та науку

КОНФОРМІЗМ СЬОГОДНІ: благо чи зло

КОНФОРМІЗМ СЬОГОДНІ: благо чи зло
Арт-оформлення: Olena Burdeina (FA_Photo) via Midjourney

 

З цим психологічним феноменом ми зустрічаємося щодня: в офісі та магазині, при спілкуванні з незнайомими людьми та вдома в оточенні рідних. Ми не живемо на самоті, людина — тварина стадна і з задоволенням слідує за іншими.

Еволюція нашого виду підтримувала рівновагу в людських спільнотах завдяки погоджувальній поведінці та неухильному дотриманню загальних правил. Право на власну думку й небажання виконувати запропоновані функції всередині групи загрожувало вискочці соціальною ізоляцією та швидкою загибеллю.

Тепер у нас є можливість мати особистий погляд на світ навколо, цивілізація та культура обдарували нас свободою, про яку наш предок міг лише мріяти, але людство продовжує сповідувати релігію конформізму досі.

То чому ж ми живемо за старою генетичною звичкою поводитися так, щоб не виділятися, «бути як усі», погоджуватися з думкою більшості, шукати компроміс і таким чином робити своє життя більш комфортним та конформним?

Конформізм — явище давнє як світ, але в нинішньому столітті цей психологічний феномен отримав дивне забарвлення і дуже неприємний запах.

Залишилося лише відповісти на просте запитання: «конформізм сьогодні — це благо чи зло, щастя чи дискомфорт, насильство чи добровільний вибір?»

 

Кожен, хто намагається вийти із загального стада, стає громадським ворогом

 

Франческо Петрарка

 

ЩО ТАКЕ КОНФОРМІЗМ?

 

Конформізм — це такий психологічний феномен, для якого характерне беззастережне прийняття чужої думки та коригування своєї поведінки з метою повністю відповідати прийнятим у суспільстві стандартам та правилам.

Слово «конформізм» походить від латинського conformis, що означає подібний. Конформізм, якщо сказати просто, — це погодження з метою уподібнитися до інших, бути як усі і не виходити з шеренги.

 

ЕКСПЕРИМЕНТ АША

 

Вченим, який першим звернув увагу на це, був американський психолог Соломон Аш. Його експеримент (Експеримент Аша), який увійшов до всіх навчальних посібників, багато хто любить проводити і сьогодні.

У кімнаті крім одного справжнього випробуваного розміщують від 7 до 10 «підсадних качок». Всій групі одночасно показують якийсь предмет, наприклад чорну кулю, і просять назвати її колір. Усі «підсадні» учасники впевнено відповідають, що куля біла. Останнім відповідає випробуваний, який у 3 випадках із 4 або з імовірністю в 75% називає чорну кулю білою, повністю підлаштовуючись під думку колективу.

Експеримент Аша проводять і з іншими предметами, а результат залишається таким самим: 75% випробовуваних обирають відповідь, яку обрала більшість, і це незважаючи на те, що помилковість їх рішення є очевидною.

Чому ж ми так легко відмовляємося від власної думки для натовпу і робимо це добровільно, не відчуваючи жодних негативних емоцій?

 

Эндрю Брет Уоллис. Черная овца среди белых овец
Ендрю Брет Уолліс. Чорна вівця серед білих овець / have-courage.com

 

ПРИЧИНИ КОНФОРМІЗМУ

 

Психологи поділяють причини конформізму на дві групи: особистісні та соціальні.

Перша група включає індивідуальні психологічні особливості людини, схильної до конформізму, як-от:

  • Генетична схильність до погоджування.
  • Суворе батьківське виховання, коли підпорядкування іншим та соціуму є сімейною традицією і з дитинства людину вчать «як не відрізнятися від інших».
  • Боязнь критики і жага похвали — багато хто не хоче йти проти думки колективу, щоб не отримати негативну оцінку себе, і тому намагаються «бути як усі», кого не критикують, а іноді й хвалять.
  • Лінь — найсмішніша з причин конформізму, але характерна: людині ліньки самій мислити, самій шукати відповіді на запитання, самій ухвалювати рішення, і тому вона дозволяє іншим зробити це замість себе.
  • Занижена самооцінка — часта причина конформізму, бо людина настільки не впевнена в собі, що шукає чужу думку, щоб зробити її своєю.

Серед зовнішніх чи соціальних причин конформізму також виділяють:

  • Вплив лідера — підкорення думці сильнішої людини у групі.
  • Тиск колективу – агресивність групи відома всім.
  • Матеріальна залежність конформіста — найпринизливіша та найпоширеніша причина конформізму, підтакування начальству — це повітря кар’єриста та ознака гарного працівника.

 

Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво

 

ВИДИ КОНФОРМІЗМУ

 

З погляду філософії розрізняють такі види конформізму:

  • Раціональний конформізм — це коли вибір способу поведінки формується людиною абсолютно свідомо, згідно з логікою, для отримання матеріальної вигоди чи інших соціальних преференцій.
  • Ірраціональний конформізм передбачає поведінку, не засновану на розумових процедурах, те, що називають «стадним інстинктом».

 

ТИПИ КОНФОРМІЗМУ

 

Гарвардський психолог Герберт Кельман так визначив три основні типи конформізму:

  • Підпорядкування — соціальний конформізм, у якому в людини залишаються власні переконання і він змінює поведінку задля отримання соціальної вигоди.
  • Ідентифікація — коли людина мріє наслідувати когось авторитетного, популярного чи знаменитого: це може бути і рок-зірка, і рідний дядько. Цей тип конформізму не лише зовнішній, але вже досить глибоко змінює установки особистості зсередини.
  • Інтерналізація — це абсолютне прийняття чужих уявлень і думок, які вростають у структуру мислення особистості і вважаються вже власними. З усіх видів конформізму він найстійкіший.

 

ПЛЮСИ ТА МІНУСИ КОНФОРМІЗМУ

 

Плюси:

  • Психологічний захист для кожного члена групи, відсутність сумнівів та тяжких роздумів.
  • Конформізм посилює згуртованість колективу та покращує атмосферу і продуктивність праці.
  • Конформізм допомагає будувати кар’єру підлеглим, а керівникам вирішувати проблеми.
  • У питаннях релігії, патріотизму та міцної родини конформізм відіграє роль соціального клею, що сприяє стабільності соціального життя.
  • Конформізм на автомобільних дорогах, який полягає у неухильному дотриманні правил дорожнього руху, сприяє зменшенню кількості ДТП та загибелі людей.

Мінуси:

  • Втрата унікальності власного «я», внутрішні конфлікти із собою через вимушене погодження.
  • Атрофія здатності ухвалювати самостійні рішення.
  • Різке зниження самооцінки та формування комплексу неповноцінності.
  • Величезна шкода прогресу та впровадження всього нового, що несе в собі мислення, вільне від стороннього впливу.
  • У політиці конформісти часто бувають донощиками.

Прикладом ідеального зображення політичного конформізму може бути фільм Бернардо Бертолуччі «Конформіст» (1970), знятий за однойменним романом Альберто Моравіа.

 
***

 

Свобода передбачає відповідальність, а мислити самому — нелегке завдання. Ми завжди стоятимемо на роздоріжжі безлічі доріг.

Яку лінію поведінки слід обрати, і що краще: погодження чи бунт, щастя в колективі чи гордість самотності — відповісти складно, трапляється, доводиться йти на поступки суспільству, щоб здійснити свою потаємну мрію, а іноді слід проявити силу і не зігнутися під тиском помилок більшості.

Це вибір кожного з нас у кожній певній життєвій ситуації, і рецепт, як бути: уникнути конформізму чи дотримуватися його беззастережно — відкрита тема для дискусій.

 


При копіюванні матеріалів розміщуйте активне посилання на www.huxley.media
Вступаючи до клубу друзів Huxley, Ви підтримуєте філософію, науку та мистецтво
Отримуйте свіжі статті

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: