Арт-оформлення: Olena Burdeina (FA_Photo) via Midjourney
З цим психологічним феноменом ми зустрічаємося щодня: в офісі та магазині, при спілкуванні з незнайомими людьми та вдома в оточенні рідних. Ми не живемо на самоті, людина — тварина стадна і з задоволенням слідує за іншими.
Еволюція нашого виду підтримувала рівновагу в людських спільнотах завдяки погоджувальній поведінці та неухильному дотриманню загальних правил. Право на власну думку й небажання виконувати запропоновані функції всередині групи загрожувало вискочці соціальною ізоляцією та швидкою загибеллю.
Тепер у нас є можливість мати особистий погляд на світ навколо, цивілізація та культура обдарували нас свободою, про яку наш предок міг лише мріяти, але людство продовжує сповідувати релігію конформізму досі.
То чому ж ми живемо за старою генетичною звичкою поводитися так, щоб не виділятися, «бути як усі», погоджуватися з думкою більшості, шукати компроміс і таким чином робити своє життя більш комфортним та конформним?
Конформізм — явище давнє як світ, але в нинішньому столітті цей психологічний феномен отримав дивне забарвлення і дуже неприємний запах.
Залишилося лише відповісти на просте запитання: «конформізм сьогодні — це благо чи зло, щастя чи дискомфорт, насильство чи добровільний вибір?»
Кожен, хто намагається вийти із загального стада, стає громадським ворогом
Франческо Петрарка
ЩО ТАКЕ КОНФОРМІЗМ?
Конформізм — це такий психологічний феномен, для якого характерне беззастережне прийняття чужої думки та коригування своєї поведінки з метою повністю відповідати прийнятим у суспільстві стандартам та правилам.
Слово «конформізм» походить від латинського conformis, що означає подібний. Конформізм, якщо сказати просто, — це погодження з метою уподібнитися до інших, бути як усі і не виходити з шеренги.
ЕКСПЕРИМЕНТ АША
Вченим, який першим звернув увагу на це, був американський психолог Соломон Аш. Його експеримент (Експеримент Аша), який увійшов до всіх навчальних посібників, багато хто любить проводити і сьогодні.
У кімнаті крім одного справжнього випробуваного розміщують від 7 до 10 «підсадних качок». Всій групі одночасно показують якийсь предмет, наприклад чорну кулю, і просять назвати її колір. Усі «підсадні» учасники впевнено відповідають, що куля біла. Останнім відповідає випробуваний, який у 3 випадках із 4 або з імовірністю в 75% називає чорну кулю білою, повністю підлаштовуючись під думку колективу.
Експеримент Аша проводять і з іншими предметами, а результат залишається таким самим: 75% випробовуваних обирають відповідь, яку обрала більшість, і це незважаючи на те, що помилковість їх рішення є очевидною.
Чому ж ми так легко відмовляємося від власної думки для натовпу і робимо це добровільно, не відчуваючи жодних негативних емоцій?

ПРИЧИНИ КОНФОРМІЗМУ
Психологи поділяють причини конформізму на дві групи: особистісні та соціальні.
Перша група включає індивідуальні психологічні особливості людини, схильної до конформізму, як-от:
- Генетична схильність до погоджування.
- Суворе батьківське виховання, коли підпорядкування іншим та соціуму є сімейною традицією і з дитинства людину вчать «як не відрізнятися від інших».
- Боязнь критики і жага похвали — багато хто не хоче йти проти думки колективу, щоб не отримати негативну оцінку себе, і тому намагаються «бути як усі», кого не критикують, а іноді й хвалять.
- Лінь — найсмішніша з причин конформізму, але характерна: людині ліньки самій мислити, самій шукати відповіді на запитання, самій ухвалювати рішення, і тому вона дозволяє іншим зробити це замість себе.
- Занижена самооцінка — часта причина конформізму, бо людина настільки не впевнена в собі, що шукає чужу думку, щоб зробити її своєю.
Серед зовнішніх чи соціальних причин конформізму також виділяють:
- Вплив лідера — підкорення думці сильнішої людини у групі.
- Тиск колективу – агресивність групи відома всім.
- Матеріальна залежність конформіста — найпринизливіша та найпоширеніша причина конформізму, підтакування начальству — це повітря кар’єриста та ознака гарного працівника.
ВИДИ КОНФОРМІЗМУ
З погляду філософії розрізняють такі види конформізму:
- Раціональний конформізм — це коли вибір способу поведінки формується людиною абсолютно свідомо, згідно з логікою, для отримання матеріальної вигоди чи інших соціальних преференцій.
- Ірраціональний конформізм передбачає поведінку, не засновану на розумових процедурах, те, що називають «стадним інстинктом».
ТИПИ КОНФОРМІЗМУ
Гарвардський психолог Герберт Кельман так визначив три основні типи конформізму:
- Підпорядкування — соціальний конформізм, у якому в людини залишаються власні переконання і він змінює поведінку задля отримання соціальної вигоди.
- Ідентифікація — коли людина мріє наслідувати когось авторитетного, популярного чи знаменитого: це може бути і рок-зірка, і рідний дядько. Цей тип конформізму не лише зовнішній, але вже досить глибоко змінює установки особистості зсередини.
- Інтерналізація — це абсолютне прийняття чужих уявлень і думок, які вростають у структуру мислення особистості і вважаються вже власними. З усіх видів конформізму він найстійкіший.
ПЛЮСИ ТА МІНУСИ КОНФОРМІЗМУ
Плюси:
- Психологічний захист для кожного члена групи, відсутність сумнівів та тяжких роздумів.
- Конформізм посилює згуртованість колективу та покращує атмосферу і продуктивність праці.
- Конформізм допомагає будувати кар’єру підлеглим, а керівникам вирішувати проблеми.
- У питаннях релігії, патріотизму та міцної родини конформізм відіграє роль соціального клею, що сприяє стабільності соціального життя.
- Конформізм на автомобільних дорогах, який полягає у неухильному дотриманні правил дорожнього руху, сприяє зменшенню кількості ДТП та загибелі людей.
Мінуси:
- Втрата унікальності власного «я», внутрішні конфлікти із собою через вимушене погодження.
- Атрофія здатності ухвалювати самостійні рішення.
- Різке зниження самооцінки та формування комплексу неповноцінності.
- Величезна шкода прогресу та впровадження всього нового, що несе в собі мислення, вільне від стороннього впливу.
- У політиці конформісти часто бувають донощиками.
Прикладом ідеального зображення політичного конформізму може бути фільм Бернардо Бертолуччі «Конформіст» (1970), знятий за однойменним романом Альберто Моравіа.
***
Свобода передбачає відповідальність, а мислити самому — нелегке завдання. Ми завжди стоятимемо на роздоріжжі безлічі доріг.
Яку лінію поведінки слід обрати, і що краще: погодження чи бунт, щастя в колективі чи гордість самотності — відповісти складно, трапляється, доводиться йти на поступки суспільству, щоб здійснити свою потаємну мрію, а іноді слід проявити силу і не зігнутися під тиском помилок більшості.
Це вибір кожного з нас у кожній певній життєвій ситуації, і рецепт, як бути: уникнути конформізму чи дотримуватися його беззастережно — відкрита тема для дискусій.